Решение № 100015213, 23.09.2021, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/339/21 Справа №447/547/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

23.09.2021 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні у м. Миколаїв Львівської області справу за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Процесуальні дії у справі.

02.03.2021 на адресу суду надійшла позовна заява представника АТ АКБ «Львів», згідно якої такий просить ухвалити рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №07785/001/2019 від 14.11.2019 у розмірі 43 060,68 грн., з яких сума заборгованості за кредитом - 34 016,02 грн., сума заборгованості за відсотками - 9 044,65 грн., сума заборгованості за пенею - 0,01 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 14.11.2019 між АТ АКБ «Львів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №07785/001/2019, відповідно до якого банк зобов`язався надати у власність позичальника грошові кошти у сумі 40 000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит у термін до 13.11.2022 та сплатити проценти (48 % річних), на умовах, передбачених договором. З метою забезпечення виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 14.11.2019 було укладено договір поруки №07785/001/2019/Р-1, згідно якого поручитель зобов`язався перед АТ АКБ «Львів» відповідати за належне, своєчасне і повне виконання усіх зобов`язань позичальника за кредитним договором. Прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором банк виконав у повному обсязі, надав позичальнику кредит на суму, зазначену в договорі. Факт отримання кредиту стверджується меморіальним ордером №326512 від 14.11.2019. Проте, зобов`язання позичальником не виконуються, щомісячні платежі не сплачуються. Відтак позивач посилаючись на ст. 1050 ЦК України, вказує, що він набув право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших платежів за кредитним договором, оскільки позичальник не виконує зобов`язання. Так, відповідачам направлялися листи з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором, однак, вони належним чином не відреагували, грошові кошти не сплатили. У зв`язку із наведеним позивач змушений звернутися з позовом до суду.

25.03.2021 ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Вказана цивільна справа перебувала у провадженні судді ОСОБА_3 .

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського районного суду Львівської області №86 від 18.06.2021, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 у відставку відповідно до рішення Вищої Ради Правосуддя №1311/0/15-21 від 10.06.2021, призначено повторний автоматизований розподіл справи №447/547/21, провадження №2/447/339/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2021 судова справа №447/547/21 надійшла у провадження судді Головатого А.П.

Ухвалою суду від 22.06.2021 справу за позовом АТ АКБ «Львів» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до свого провадження, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання у справі.

15.07.2021 на адресу суду надійшло клопотання представника АТ АКБ «Львів» щодо проведення розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги просив задоволити у повному обсязі (а.с. 67-69).

12.08.2021 відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Вказав, що позовні вимоги визнає повністю (а.с. 70).

18.08.2021 відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву щодо розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги визнав повністю (а.с. 71).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

14.11.2019 між АТ АКБ «Львів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №07785/001/2019 від 14.11.2019, згідно якого банк зобов`язався надати у власність позичальника грошові кошти у розмірі 40 000,00 грн. з умовою повернення у термін до 13.11.2022 у порядку та відповідно до умов цього договору, про що свідчить підпис ОСОБА_1 у графі «Позичальник». Крім цього, ОСОБА_1 отримав примірник даного договору 14.11.2019, проставивши у відповідній графі свій підпис (а.с. 6-7).

Згідно детального розпису загальної вартості платежів та визначення сукупної вартості кредиту та реальної відсоткової ставки, що становить додаток №1 до кредитного договору №07785/001/2019 від 14.11.2019, сторони узгодили істотні умови договору, а саме: суму та валюту кредиту, термін користування кредитом - 36 місяців, номінальну відсоткову ставку - 48% від 14.11.2019, метод нарахування відсотків, вид погашення заборгованості та відсотків, у тому числі сторони узгодили дати та суми здійснення платежів, погашення суми кредиту, проценти за користування кредитом (а.с. 8).

Крім цього, 14.11.2019 між АТ АКБ «Львів» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №07785/001/2019/Р-1 від 14.11.2019, відповідно до якого за даним договором забезпечуються вимоги кредитора, що випливають з умов кредитного договору №07785/001/2019 від 14.11.2019, укладеного між кредитором і позичальником ОСОБА_1 , відповідно до якого кредитор надав позичальникові грошові кошти у сумі 40 000,00 грн., які останній зобов`язується повернути у термін до 13.11.2022, зі сплатою 48 % річних, щомісяця сплачувати суму відсотків за користування кредитом у розмірі та в терміни згідно умов кредитного договору, а також оплатити штрафні санкції у випадках, передбачених кредитним договором №07785/001/2019 від 14.11.2019 та доповненнями до нього, які укладені чи будуть укладені в майбутньому, у тому числі й ті, що збільшуватимуть обсяг відповідальності поручителя. Відповідач ОСОБА_1 підписав вказаний договір та отримав примірник такого, про що свідчать його підписи на сторінках договору (а.с. 9).

Згідно меморіального ордеру №326512 від 14.11.2019, АТ АКБ «Львів» надав кредит ОСОБА_1 на підставі договору №07785/001/2019 від 14.11.2019 у сумі 40 000,00 грн. (а.с. 10).

Відповідно до копії листа-вимоги АТ АКБ «Львів» від 04.06.2020 вих. №431/0-14 адресованого ОСОБА_1 , АТ АКБ «Львів» вимагало у тридцятиденний термін з дати отримання вимоги виконати порушене зобов`язання - повністю погасити прострочену заборгованість по кредитному договору (а.с. 11).

Згідно до копії листа-вимоги АТ АКБ «Львів» від 04.06.2020 вих. №432/0-14 адресованого ОСОБА_2 , АТ АКБ «Львів» вимагало у тридцятиденний термін з дати отримання вимоги виконати порушене зобов`язання - повністю погасити прострочену заборгованість по кредитному договору (а.с. 12).

Відповідно до копій повідомлень про вручення поштового відправлення, що повернулися в АТ АКБ «Львів», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 23.06.2020 отримали згадані вище вимоги (а.с. 13, 14).

Позивач на підтвердження своїх позовних вимог подав до суду виписку по особовим рахункам ОСОБА_1 з 14.11.2019 по 14.02.2021(а.с. 17-37).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредиту №07785/001/2019 від 14.11.2019, заборгованість станом на 25.02.2021 складає 43 060,68 грн., з яких сума заборгованості за кредитом - 34 016,02 грн., сума заборгованості за відсотками - 9 044,65 грн., сума заборгованості за комісіями - 0,00 грн., сума заборгованості за пенею - 0,01 грн. (а.с. 5).

Оцінка суду.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема, не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до пункту 1.1, 1.3 кредитного договору №07785/001/2019 від 14.11.2019, банк зобов`язався надати у власність позичальника грошові кошти у розмірі 40 000,00 грн. з умовою повернення у термін до 13.11.2022 у порядку та відповідно до умов даного договору.

Згідно п. 2.3.2 вищевказаного кредитного договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших платежів за договором у разі настання хоча б однієї з перерахованих у цьому пункті обставин, зокрема, несвоєчасної сплати процентів та/або не повернення суми кредиту (частини кредиту).

Відповідно до п. 2.4. Договору, у випадку прийняття банком рішення щодо вимоги про дострокове повернення кредиту, сплату процентів, комісій та інших платежів, з підстав, обумовлених договором, банк письмово повідомляє про таке позичальника. У такому випадку, позичальник протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку повністю повернути суму кредиту та сплатити проценти на день повернення.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №521/21255/13-ц у якій зазначено, що направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів. Ненаправлення такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав, а як наслідок, кредитор може вимагати їх захисту через суд - виконати боржником обов`язок з дострокового повернення кредиту.

Суд звертає увагу на те, що банк виконав умови пункту 2.4. кредитного договору, надіслав позичальнику лист-претензію, натомість позичальник належним чином не відреагував на таку.

Згідно п. 3.2. кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує банку фіксовану процентну ставку у розмірі 48 % річних.

Відповідно до п. 5.1. Договору, позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі у порядку та терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього.

Згідно п. 5.8. Договору, банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, у випадках обумовлених цим договором і чинним законодавством.

Відповідно до п. 8.1., 8.2 Договору, договір набуває чинності з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за ним.

Крім наведеного, на підставі п. 7.2 Договору, виконання зобов`язання за цим договором забезпечується порукою, відповідно до договорів поруки, укладених банком з поручителем/поручителями.

Як уже було встановлено, що виконання зобов`язань за кредитним договором №07785/001/2019 від 14.11.2019 забезпечується порукою, згідно договору поруки №07785/001/2019/Р-1 від 14.11.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Суд звертає увагу, що умови договору про дію поруки до повного виконання зобов`язань боржника не свідчать, що цим договором установлено строк припинення поруки у розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 цього Кодексу про припинення поруки.

У постанові Верховного Суду України від 17.09.2014 у справі №6-6цс14 вказано те, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а є строком існування зобов`язання поруки. Право кредитора й обов`язок поручителя після спливу строку поруки припиняються. А тому кредитор не може вчиняти жодних дій щодо реалізації його права, зокрема і застосування примусових заходів захисту в судовому порядку. Навіть якщо в межах строку поруки була пред`явлена претензія, і поручитель не виконав вказані у ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами строку поруки, оскільки із його закінченням відповідне право припинилося.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки №07785/001/2019/Р-1 від 14.11.2019, поручитель приймає на себе зобов`язання у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов`язань перед кредитором в терміни і згідно умов, передбачених договором погасити: заборгованість у сумі наданого кредиту по кредитному договору згідно п. 1.1. Договору; нараховані по сумі наданого кредиту відсотки, неустойку (штраф, пеню), передбачені умовами кредитного договору, а також інші боргові зобов`язання, що випливають з умов кредитного договору та додатків до нього, які укладені чи будуть укладені в майбутньому.

На підставі п. 2.2. Договору, поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Кредитор має право вимагати виконання зобов`язань за кредитним договором як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Згідно п. 2.3. Договору, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до п. 2.6. Договору, поручитель зобов`язаний виконати взяті на себе зобов`язання по цьому договору, не пізніше 30 календарних днів з моменту направлення кредитором повідомлення про невиконання позичальником зобов`язання (його частини) і необхідності його виконання поручителем.

У зв`язку з наведеним, представник АТ АКБ «Львів» звертався до ОСОБА_2 з листом-претензією щодо повернення коштів, відповідно до договору поруки №07785/001/2019/Р-1 від 14.11.2019, однак останній своїх зобов`язань передбачених договором не виконав.

Водночас, встановлено, що позивач пред`явив вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов`язання в межах строку дії поруки.

Отже, враховуючи вищенаведене, встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є солідарними боржниками, у порушення вимог договору кредиту та договору поруки, не виконали взятих на себе зобов`язань, зважаючи на те, що відповідачі визнали позовні вимоги, суд приходить висновку, що заявлена заборгованість у сумі 43 060,68 грн., з яких сума заборгованості за кредитом - 34 016,02 грн., сума заборгованості за відсотками - 9 044,65 грн., сума заборгованості за комісіями - 0,00 грн., сума заборгованості за пенею - 0,01 грн. підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення, сплачений судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. слід стягнути в рівних частинах з кожного з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. 15, 16, 525, 526, 610-612, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» заборгованість за кредитним договором у розмірі 43 060 (сорок три тисячі шістдесят) гривень 68 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів».

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів», місцезнаходження: вул. Сербська, 1, м. Львів, 79008, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 09801546.

Відповідачі:

- ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 30.09.2021.

Суддя Головатий А.П.