Решение № 10001310, 08.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.06.10 р.                     Справа № 15/116                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Зерновий термінал “АБС” м. Керч (код ЄДРПОУ 32316183)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Политехсервіс” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32322041)

про стягнення основного боргу в сумі 888109,20 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Косова О.Я. за довіреністю № 25/-д/2009г від 01.12.2009 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Зерновий термінал “АБС” м. Керч до товариства з обмеженою відповідальністю “Политехсервіс” м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 888109,20 грн.

Ухвалою суду від 17.05.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/116, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Відповідач надав до суду відзив № 25/–и/73 від 04.06.2010 р. на позовну заяву, в якому просить суд розглянути справу без участі представника відповідача. Таке клопотання суд задовольнив, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору між сторонами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним:

06.02.2009 р. сторони уклали договір поставки № КЕ–15–0602/09–АБС, згідно якого постачальник (відповідач) зобов’язався поставити у власність покупця товар (сільськогосподарську продукцію), а покупець (позивач) зобов’язався прийняти вказаний товар та оплатити його в погоджені сторонами строки.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що постачальник зобов’язаний надати товар покупцю на умовах СРТ Маріуполь в строк не пізніше 05 березня 2009 р.

Згідно п. 3.2 договору покупець зобов’язаний здійснити передоплату за 1500 т в сумі 1161000,00 грн. до 11 лютого 2009 р., баланс 700 т в сумі 588000,00 грн. здійснити протягом 2 банківських днів з моменту підписання прийомо–здаточного акта або виписання товарної накладної, формою оплати є платіжне доручення.

Відповідно до п. 4.1 договору датою поставки є дата передачі товару в розпорядження покупця.

Спірний договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками, завірена копія додана до позову.

Позивач свої зобов’язання за договором поставки виконав – на підставі виставленого відповідачем рахунку–фактури на оплату № ПФ–1 від 06.02.2009 р. перерахував йому грошові кошти на суму 1161000,00 грн., що пітверджується банківською випискою від 10.02.2009 р. Призначенням платежу вказана оплата за пшеницю по рахунку № ПФ–1 від 06.02.2009 р. Завірені копії рахунку–фактури та банківської виписки містяться в матеріалах справи.

Висновок стосовно того, що попередня оплата була перерахована за вищевказаними документами позивачем відповідачу саме на виконання договору № КЕ–15–0602/09–АБС від 06.02.2009 р. суд робить виходячи з того, що рахунок–фактура містить посилання саме на договір № КЕ–15–0602/09–АБС від 06.02.2009 р. як на підставу здійснення перерахування грошових коштів.

Відповідач поставив позивачу пшеницю на суму 272890,80 грн. за видатковою накладною № ПФ–1 від 20.02.2009 р., завірена копія якої додана до позову. Товар на суму 888109,20 грн. (1161000,00 грн. – 272890,80 грн. = 888109,20 грн.) відповідач позивачу не поставив, в результаті чого заборгованість відповідача на користь позивача відповідно склала 888109,20 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 24.02.2010 р., оригінал якого доданий до позову. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України.

Позивач надав до суду письмові пояснення (вх. № 02–41/24880 від 08.06.2010 р.), в яких вказує на те, що неодноразово в усній формі звертався до відповідача з вимогою допоставити пшеницю на суму 888109,20 грн. Відповідач обіцяв здійснити таку допоставку протягом літа 2009 року, але поставка товару на вказану суму здійснена не була, на підставі чого, починаючи з грудня 2009 р., позивач вимагав від відповідача повернення передоплати на суму 888109,20 грн. Відповідач знову пообіцяв повернути суму передоплати протягом березня 2010 р., але не пізніш 05.04.2010 р. Повернення передоплати відповідач у вказаний строк не здійснив, у зв’язку з чим позивач самостійно визначив остаточний строк виконання грошового зобов’язання – до 20.04.2010 р. Відповідач передоплату знову не повернув. Позивач, вважаючи, що відповідач порушив умови договору поставки № КЕ–15–0602/09–АБС від 06.02.2009 р., а також вимоги ст. 530 ч. 2 ЦК України, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків.

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми передоплати за недопоставлений товар згідно договору № КЕ–15–0602/09–АБС від 06.02.2009 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, у позивача виникає обов’язок оплатити товар, а у відповідача – передати товар.

Передбачений договором № КЕ–15–0602/09–АБС від 06.02.2009 р. строк поставки товару для відповідача наступив у період до 05.03.2009 р., а вже з 06.03.2009 р. для відповідача почалося прострочення поставки товару позивачу.

Відповідно до ст. 693 ч. 2 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно вказаної норми закону у позивача виникає альтернативне право вимагати передання оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати, що в свою чергу породжує альтернативні обов’язки у відповідача.

Стаття 693 ЦК України як спеціальна норма закону не встановлює строку виконання грошового зобов’язання по поверненню передоплати за товар у правовідносинах купівлі-продажу (поставки). Спірним договором № КЕ–15–0602/09–АБС від 06.02.2009 р. строк повернення постачальником суми передоплати, здійсненої покупцем, також не визначений.

В такому випадку необхідно застосовувати загальну норму закону, передбачену ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Стаття 530 ЦК України не передбачає в якій саме формі повинна бути пред’явлена вимога.

Стаття 693 ЦК України передбачає можливість виникнення обов’язку продавця повернути попередню оплату, але тільки за наявності факту порушення ним строку поставки товару та пред’явлення покупцем вимоги продавцю повернути сплачені кошти.

Позивач скористався своїм альтернативним правом вимагати повернення суми попередньої оплати та неодноразово пред’являв вимогу в усній формі щодо повернення суми передоплати. Відповідач зобов’язаний був повернути суму попередньої оплати протягом семи днів з дати отримання ним такої вимоги.

Відповідач надав до суду відзив № 25/–и/73 від 04.06.2010 р. на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі на суму 888109,20 грн.

Згідно частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача у даній справі, пов’язані із визнанням позову про стягнення передоплати в сумі 888109,20 грн., не суперечать законодавству та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення передоплати в сумі 888109,20 грн. суд вважає обґрунтованими, тому їх задовольняє.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 78; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Политехсервіс” (юридична адреса: 83014, м. Донецьк, вул. В’єтнамська, 9; код ЄДРПОУ 32322041; рахунок 26005070176000 в ДОД ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, МФО 335076) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Зерновий термінал “АБС” (юридична адреса: 98320, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Свердлова, буд. 49, кв.421; код ЄДРПОУ 32316183; рахунок 2600530233501 в ЗАТ „Кредит–Дніпро”, МФО 305749) передоплату на суму 888109,20 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 8881,09 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

В судовому засіданні 08.06.2010 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя