Кризові зміни: до яких викликів та можливостей готуватися державі та бізнесу?

Світова пандемія разом із економічною кризою внесла корективи у всі сфери життя людей та у ділове середовище. До яких змін потрібно бути готовими та хто зможе навіть виграти у цій ситуації?

Світ після пандемії зміниться, і, на жаль, здебільшого не в кращу сторону. Якісь процеси трансформуються назавжди, щось остаточно із офлайну перейде в онлайн, економічна криза витурить на узбіччя життя частину бізнесу і багато людей втратить роботу.

Що в таких умовах відбуватиметься із державними установами, які компанії все ж отримають можливості зростати і які зрушення відбудуться у діловому середовищі? Ці питання під час вебінару “Яких змін чекати бізнесу? Мінімізація фінансових і репутаційних ризиків в умовах кризи” обговорили Дмитро Золотухін, екс-замміністра інформполітики, спеціаліст з питань ризик-менеджменту, і Максим Боровик, тренер з продукту, експерт з антикорупційної діяльності компанії YouControl.

Чи готова держава “переходити у смартфон”?

Ситуація склалася так, що тепер владні установи вимушені для підтримки власної роботи та зв’язку із бізнесом і суспільством ставати більш сучасними. Однак, як стверджує Дмитро Золотухін, досвід державних органів щодо використання технологічних рішень, онлайн-систем дуже відрізняється від досвіду бізнесу. При чому цілі для їхнього впровадження теж зовсім різні. Напряму інтереси цих двох сторін пересікаються хіба що в електронній системі публічних закупівель ProZorro.

Які ж проблеми має держава для переходу на онлайн-інструменти? По-перше, часто в таких установах відбувається неправильне використання наявних ресурсів. По-друге, перешкодою стає відсутність комунікації. По-третє, проблемою є особисте небажання окремих працівників щось змінювати. Дмитро Золотухін як приклад наводить власний досвід, коли він в одній із владних структур намагався запровадити використання елементарного та безкоштовного Google-календаря. Це мало допомогти  колективу організуватися, навести порядок у графіку відвідування певних заходів. Однак за рік спроб використання такого календаря так і не стало звичкою для більшості працівників. Тож експерт зазначив, що для будь-яких змін, зокрема і на державному рівні, кожен має починати із особистих звичок. 

Водночас держоргани серед свого технічного арсеналу вже не один рік мають систему електронного документообігу. Хоча варто зазначити, що ця система не найсучасніша за інтерфейсом та функціоналом. За цим та іншими показниками можна  констатувати, що технології держава все ж використовує, і серед чиновників, беззаперечно, є обізнані люди, але вони в меншості. І це не дивно, адже організувати сотні тисяч (приблизно 300-500 тис.) чиновників – завдання не з простих. 

Чому перехід в онлайн та економія – не панацея? 

Насправді, за словами Дмитра Золотухіна, переведення в онлайн процесів як для держави, так і для бізнесу не є найбільш критичним і болючим. Рано чи пізно зробити це змусить саме життя. Проблема в іншому: змінювати потрібно не спосіб спілкування чи листування, а модель управління. Потрібно формувати плани на кожен тиждень, місяць, готувати стратегію на наступний період, працювати над зовнішньою комунікацією. Але пам’ятати при цьому варто й про реалії: грошей стає менше. 

Що в такому разі найперше спадає на думку? Звичайно, економія. Державі доведеться скорочувати і без того не найвищу заробітну плату чиновникам, відміняти премії, хоча більшість суспільства це лише вітатиме. А бізнес буде думати, від яких сервісів, послуг чи активностей відмовитися, як оптимізувати штат та витрати на його утримання, перевести людей на віддалену роботу. 

Але й це не вирішує проблему. Деякі компанії в таких складних умовах роблять протилежний, на перший погляд дивний, крок: вирішують підвищити заробітну плату співробітникам. У цьому є сенс, адже даючи людям гроші, бізнес стимулює попит, в тому числі і на власну продукцію чи послуги. Спільно перемогти легше, підтримуючи один одного, своїх партнерів та працівників. Хоча, якщо дивитися правді в очі, кожен в таких умовах буде боротися в першу чергу за своє виживання. 

Перспективи та ризики

Завжди, навіть у часи кризи, пандемії чи природних катаклізмів є те, на що попит не те що втримається, а навіть зросте в рази. Яскравий приклад – спорожнілі полиці магазинів та аптеки, в яких навіть задорого не знайдеш медичних масок та антисептиків. Тож деякі сфери товарів та послуг таки отримають шанс на зростання. Серед них: 

•  сервіси доставки, які допомагають мінімізувати вихід у поки доволі небезпечний світ; 

•  месенджери, сервіси для колективних дзвінків – зараз дуже популярні для бізнесу; 

•  маркетплейси і потужні платформи для розміщення оголошень, де можна збувати товари чи пропонувати послуги – вони зараз отримають потужний потік реєстрацій нових контрагентів-продавців);

•  сервіси телемедицини – набирають популярності додатки, які вже зараз пропонують онлайн-прийом у лікаря (поки вартість варіюється від 70 до 350 грн), і конкуренція у ніші буде лише наростати; 

•  технічне забезпечення та підтримка роботи різних сервісів, зокрема і медичних;

•  платформи онлайн-освіти, хоча тут, скоріш за все, пік пройде дуже швидко, потреба буде скорочуватися, а різноманітні курси, вебінари набридати;

•  індустрія ігор – для навчання чи розслаблення та як простий спосіб проведення часу, відволікання від реальності. 

Тут є одна пересторога: на хвилі зростання попиту на ці та інші товари й послуги швидко активізуються і шахраї, які не втратять можливість зібрати свої вершки з паніки та кризи. Тож якщо сервіси та продавці зовсім невідомі, не мають власного сайту, створені зовсім нещодавно – потрібно їх ретельно перевірити.  Це стосується як бізнесу при пошуку нових контрагентів, так і кожного споживача. А допоможе у перевірці система YouControl.

Дивитись запис вебінару: