YouControl
logo youcontrol
УКР
youcontrol youcontrol
  • Рішення
  • Продукти
  • Ресурси
  • Компанія
  • Тарифи

Професійний розвиток з YouControl

Експертні дослідження, вебінари на найактуальніші теми, професійні курси з бізнес-розвідки та багато іншого

Читати дослідження YC
0 800 309 077
Дзвінок безкоштовний
УКР

Зареєструйтесь і перевірте 10 компаній безкоштовно, або оберіть рішення, яке підходить саме вам.

Вебінар 26 грудня 2019 р.

Фейки, СТОП: як виявляти брехню та перевіряти факти?

Поділитися:
Фейки, СТОП: як виявляти брехню та перевіряти факти?

Які ознаки фейкових новин, де шукати правду та як не стати жертвою маніпуляцій? Про це розповіли експерти на вебінарі від YouControl. 

Правду завжди важко сказати, а брехню завжди легко слухати”, – констатувала Сюзанна Броан, французька актриса. Її слова підтверджуються незліченною кількістю ситуацій, коли в суспільстві щирість піддавали сумнівам, а байки, чутки та чиїсь фантазії підхоплювалита розповсюджували. Більшість людей готова вірити в зручну, емоційну чи просто резонансну брехню і бути як герой Пушкіна – “Ах, обдурить мене нескладно, я сам обманюватись радий”. І це не просто лірика. Статистика теж красномовна: за даними USAID-Internews, лише 11% українців уміють виявляти фейки.

Як же сформувати більш свідомий та раціональний підхід до сприйняття інформації, яку кілометрами продукують новинні стрічки? Як і журналістам, і кожному з нас не потрапити у пастку брехні, навчитися відрізняти факти від “підробки” та перевіряти джерела інформації? Відповіді на ці та інші питання прозвучали на безкоштовному вебінарі від YouControl "Не ведись на фейк". Досвідом поділилися Ольга Юркова, журналістка і редакторка, співзасновниця проекту StopFake і перша спікерка з України на світовій конференції TED, та Наталія Чорногуб, експертка з комплаєнсу та GR-менеджерка YouControl.

“Розсадники” та ознаки фейків

Навіщо взагалі комусь свідомо розповсюджувати брехню, запитаєте ви. Мотивація у всіх різна, та є цілий спектр осіб, які роблять це часто, свідомо та з конкретною метою, серед них: 

•  “Заробітчани”. Аудиторію вони збирають через “заманливі” заголовки, а мета – перехід на сайт, зокрема, для отримання доходу за рахунок відвідувань ресурсу (контекстна реклама). 

•  Політики. Послуговуються фейками для чорного піару, боротьби з конкурентами чи для перевірки реакції громадськості на певний інфопривід.

•  Іноземні гравці. Головна мета – вплив на національну безпеку, на міжнародний імідж держави. 

А чи може фейк бути корисним за певних обставин? Ні в якому разі, переконана Ольга Юркова. За її словами, навіть брехня “для блага”, наприклад, мотивуюча неправдива інформація про досягнення армії, матиме лише негатив. По-перше, такий підхід підриває довіру, люди з часом просто перестають сприймати подібні джерела. А по-друге, не потрібно ставати на слизький шлях сусіда-агресора, де брехня стала уже невід’ємною частиною інформаційного простору. 

Як запідозрити, що перед вами фейк? Серед головних ознак, на думку експертки, такі: 

  1. Заголовок із надмірною емоційністю, іронією, категоричністю, закликом до дій,  (на кшталт “Ви ніколи не повірите!”, “Такого ви не могли уявити!”, “Дізнайтеся про це першими!”).

  2. Надмірна драматичність історії  – як сюжет із не надто реалістичного фільму.

  3. Відсутність джерел або їхня підозрілість, дивна назва сайту, забагато реклами тощо. Важливо, аби в тексті було активне посилання на матеріал, а не головну сторінку сайту-першоджерела – інакше його може просто не існувати на вказаному сайті. 

  4. Виражена мотивація чи зацікавленість у джерела поширити певну інформацію, наприклад, коли про ситуацію розповідає лише одна сторона конфлікту.  

  5. Відсутність конкретики, яку можна перевірити – місця, часу, імен, назв установ тощо.  

  6. Відсутність доказів – фото, відео, свідчень реальної людини.

  7. Непоширення такої ж інформації серйозними медіа, до яких є довіра.  

  8. Порушення логіки – штучне поєднання фактів, відчуття неправдоподібності.

Про фейки промовка: приклади та способи боротьби

Беззаперечно, одним із улюблених фейків року стала новина про те, що Петро Порошенко купив акції “Дизель Шоу”. Цікаво й те, як саме у тексті був пояснений такий вчинок. Нібито пресс-секретар екс-президента Святослав Цеголко підтвердив інформацію зі словами: “Петро Порошенко 5 років успішно боровся з монополіями. Тепер потрібно покінчити з монополією Кварталу 95“. А першоджерелом у новині був вказаний телеграм-канал відомої журналістки Соні Кошкіної. 

Що ж маємо насправді і що могло вказати на фейковість матеріалу? Текст першим опублікувало видання  UaReview, яке саме вказує у себе на ресурсі, що розміщує сатиричні вигадані “новини”, що можна побачити у вихідних даних сайту. Соня Кошкіна у своєму телеграмі, звичайно, нічого такого не писала (в чому можна було переконатися, зайшовши туди), а Цеголку, відповідно, не було чого коментувати. 

Однак, якби видання було серйозне, а умовна “Кошкіна” таки розповіла про таку сенсацію – це теж не привід довіряти сліпо. Варто перевірити інформацію, наприклад, у системі YouControl (безкоштовній для журналістів та громадських активістів). Там можна побачити, що в історичних даних за останні місяці не було інформації про зміни власників чи бенефіціарів. Тим більше таких, де б фігурував Порошенко чи пов’язані з ним люди та підприємства. А при перевірці у системі самого Петра Олексійовича не було знайдено зв’язків із “Дизель Шоу”. 

Інша ситуація трапилася із українською омбудсменкою Людмилою Денісовою. Журналісти знайшли інформацію про те, що вона досі володіє бізнесом в окупованому Криму. Головна захисниця прав українців при проханні пояснити такий факт наголосила, що це неправда. Та хіба наші політики завжди чесні? Швидка перевірка, яку може провести будь-який журналіст в YouControl, довела, що компанія, про яку запитували Денісову, “внесена в список ФПС Росії, як перереєстрована в Росії”. При цьому вона досі входить у фінансово-промислову групу “Група родини Денісових”, а засновником компанії виступило інше підприємство, яким наполовину володіє чинна омбудсменка.  Тож вірити “на слово” – не найкраще рішення для журналістів.

Ще один уже хрестоматійний приклад фейків – заява Андрія Богдана про звільнення з посади керівника Офісу Президента України. Джерелом інформації у новинах ЗМІ вказували “одного із керівників ОПУ, який відповідає за медіанапрямок”. Та насамперед потрібно було проаналізувати наявну інформацію – фото заяви на звільнення. Андрій Богдан – за фахом юрист. Тож чи міг він використати такі недоречні для подібної заяви формулювання, наскільки вони юридично правильні? Чому на папірці немає підпису, немає реквізитів у “шапці”, дати звільнення? Ці питання мали би підказати представникам ЗМІ, що перед ними, скоріш за все, далека від реальності “сенсація”. 

Скоріше не фейки, а некомпетентність багатьох журналістів, проявилася в історії про розслідування справи Павла Шеремета. Велика кількість медіа повідомили, що убивць журналіста знайдено і назвали їх. Однак тут справа не в іменах, а в тому, що цих трьох людей завчасно “призначили” вбивцями. На різних етапах розслідування та суду вони можуть бути підозрюваними, обвинуваченими чи засудженими, але на сьогодні вироку ще немає. Важливо зазначити, що ЗМІ могли підхопити формулювання на прес-конференціях, де також звучали маніпулятивні висловлювання. Але професійний  журналіст сам має переконатися, що він використовує правильні терміни і перевірені факти. 

Ретельну перевірку повинно проходити і джерело інформації. Завжди знаходьте першоджерело. Якщо воно не вказане, робота ускладнюється, але у нагоді стануть Гугл, соціальні мережі, сайти держустанов та компаній, інші ЗМІ. Першоджерелом може бути, наприклад, експерт, документ, організація. Якщо виникли проблеми із його пошуком – це завжди ризик розповсюдити чиюсь вигадку. 

Якщо першоджерелом є сайт, його потрібно проаналізувати на предмет упередженості, подивитися розділ “Контакти” і “Про нас”, де мають бути відомості про політику видання, його спрямування, авторів. Дізнатися реєстраційні дані ресурсу можна на Whois.net. Також у веб-архівах варто поцікавитися про що медіа писало, як часто оновлювалось, кого хвалить чи хейтить. Все це підкаже, чи варто довіряти такому ресурсу і чи не опиниться під загрозою вже ваша репутація при використанні інформації, яку він розповсюджує. 

Фейкоборці, до зброї: ТОП-5 порад

Звичайно, кожна ситуація із перевірки інфоприводу та фактажу потребує індивідуального підходу, знання інструментів та джерел, до яких звернутися. Але наостанок Ольга Юркова поділилася порадами, як зменшити небезпеку стати жертвою маніпуляцій:

Тож ТОП-5 рекомендацій від експертки такі:  

  1) Читати якісні книжки, зокрема художню літературу. Це допоможе тренувати уміння мислити цілісно. Загалом потрібно формувати уявлення про різні сфери життя, аби на основі власних знань критично оцінювати тексти. 

  2) Визначити свої власні ТОП-5 джерел інформації. Два – ті, яким ви довіряєте найбільше. Ще два – ті, з якими ви час від часу не погоджуєтесь. І одне – зі сфери, недотичної до вашої діяльності та тематики, аби іноді виходити за межі власної інформаційної бульбашки.

  3) Удвічі ретельніше перевіряти новини, що викликають емоції, якими одразу хочеться поділитися, прокоментувати чи інакше відреагувати. Маніпуляції так добре працюють тому, що грають на наших уже існуючих страхах і переконаннях.

  4) Уникати російських джерел інформації, адже наразі працівники українських медіа часто цим грішать. Потрібно робити акцент на іноземних першоджерелах, а не на “оброблених” російськими ЗМІ. Варто вчити англійську мову або ж  скористатися перекладачем, щоб самостійно прочитати зарубіжне дослідження чи розслідування, інформація з якого стала інфоприводом.  

  5) Якщо про вас поширили фейк, треба швидко, чітко і зважено його спростувати. При чому робити це так, щоб опісля залишилося якомога менше додаткових питань чи сумнівів.

Подивитись запис вебінару:

Поділитися:

Читайте також:

Статті 31 грудня 2021 р.

Україна trend-setter відкритих даних Європи: яка роль бізнесу?

Напередодні новорічних свят Європейський портал відкритих даних опублікував результати щорічного дослідження Open Data Maturity 2021. Цього року Україна піднялася на 11 позицій в рейтингу і закріпилася на 6-му місці серед 34 країн Європи, з почесним статусом trend-setter. Рівень зрілості сфери відкритих даних – 94%. Чи все так чудово в Україні з відкритими даними насправді та як бізнес здатен впливати на розвиток цієї сфери ‒ розповів виданню Мind засновник і СЕО YouControl, Сергій Мільман

Новини 10 грудня 2021 р.

YouControl запустив безоплатний інструмент з перевірки учасників закупівель в один клік

З 1 січня 2022 року вступають в силу зміни до Закону України "Про Публічні закупівлі". До уповноважених з публічних закупівель застосовуватиметься персональна відповідальність: від штрафів до позбавлення волі. Для уникнення таких ситуацій, підвищення ефективності тендерних закупівель та здійснення громадського контролю, фахівці YouControl розробили спеціальний інструмент ‒ "Аналіз тендерів".

Новини 9 грудня 2021 р.

"Аналіз тендерів": ідеальний інструмент перевірки публічних закупівель від YouControl

"Аналіз тендерів" – новий безоплатний інструмент YouControl для перевірки учасників тендерів, виявлення несумлінних компаній та проведення чесних та вигідних закупівель.   Ініціатор публічних закупівель має перевіряти учасників на відповідність до вимог закону.  Для належної перевірки потрібна інформація з відкритих та доступних джерел, отримання якої з розрізнених реєстрів займає багато часу.

Додайте застосунок «Youcontrol» на головний екран
Натисніть load -> ‘Додати на початковий екран’