Повідомити про помилку або ідею
YouControl
logo youcontrol
УКР
youcontrol youcontrol
0 800 309 077
Дзвінок безкоштовний
УКР

Зареєструйтесь і перевірте 10 компаній безкоштовно, або отримайте консультацію по номеру 0 800 309 077.

Туркменістан

Офшори
Загальна інформація
Податкова інформація
Офшори
Наявність Офіційно визнані у світі
«Чорний» список ЄС

Загальна ціль переліків ЄС полягає у покращенні належного податкового врегулювання у всьому світі та забезпечення того, щоб міжнародні партнери ЄС дотримувалися тих же стандартів, що і держави-члени ЄС щодо податкової прозорості, справедливого оподаткування, здійснення заходів фінансової безпеки. Критерії переліків узгоджені державами-членами у 2016 році. До «чорного» списку увійшли країни, які не вжили достатніх заходів щодо зміни законодавства і по боротьбі з ухиленням від податків на прохання ЄС. В «сірий» список ЄС, входять країни, які ще не відповідають вимогам ЄС, але показали, що готові змінитися і дотримуватися податкової прозорості та чесності. Щодо конкретних санкцій стосовно країн та їх резидентів конкретних рішень ЄС не ухвалено, проте потрапляння в «чорний» список саме по собі буде нести репутаційні ризики. Крім того, як окремі держави-члени ЄС, так і інші держави і суб’єкти права можуть запроваджувати власні політики щодо зазначених у списках юрисдикцій та/або їх резидентів.

«Сірий» список ЄС

Загальна ціль переліків ЄС полягає у покращенні належного податкового врегулювання у всьому світі та забезпечення того, щоб міжнародні партнери ЄС дотримувалися тих же стандартів, що і держави-члени ЄС щодо податкової прозорості, справедливого оподаткування, здійснення заходів фінансової безпеки. Критерії переліків узгоджені державами-членами у 2016 році. До «чорного» списку увійшли країни, які не вжили достатніх заходів щодо зміни законодавства і по боротьбі з ухиленням від податків на прохання ЄС. В «сірий» список ЄС, входять країни, які ще не відповідають вимогам ЄС, але показали, що готові змінитися і дотримуватися податкової прозорості та чесності. Щодо конкретних санкцій стосовно країн та їх резидентів конкретних рішень ЄС не ухвалено, проте потрапляння в «чорний» список саме по собі буде нести репутаційні ризики. Крім того, як окремі держави-члени ЄС, так і інші держави і суб’єкти права можуть запроваджувати власні політики щодо зазначених у списках юрисдикцій та/або їх резидентів.

«Чорний» список FATF

З метою захисту міжнародної фінансової системи від ризиків відмивання грошей і фінансування тероризму на міжнародному рівні, Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) визначила перелік юрисдикцій, в національних режимах протидії відмивання грошей і фінансування тероризму яких є стратегічні недоліки, що становлять загрозу міжнародній фінансовій системі. Це так званий «чорний список». FATF наполегливо рекомендує всім державам звертати особливу увагу своїх фінансових інститутів на ділові відносини і операції із компаніями та фінансовими інститутами з юрисдикцій «чорного списку», а також на необхідність посиленої перевірки клієнтів при здійсненні ними операцій з суб’єктами із цих юрисдикцій та пов’язаними із ними особами. ООН, ЄС, США та рядом інших країн і міжнародних організацій ухвалюються відповідні санкції щодо осіб, які співробітничають з резидентами з «чорного списку» FATF. Банки та інші фінансові установи (в т.ч. України) блокують фінансові транзакції клієнтів з контрагентами, пов’язаними з суб’єктами з «чорного списку» FATF. Співробітництво з контрагентами, партнерами яких є особи із зазначених юрисдикцій може бути об’єктом посиленої уваги органів державного нагляду (контролю), а також привертати увагу правоохоронних органів і нести репутаційні ризики.

FATF також визначила перелік юрисдикцій, в національних режимах протидії відмивання грошей і фінансування тероризму яких є стратегічні недоліки, які підлягають перегляду FATF відповідно до узгоджених етапів та термінів. Це так званий «сірий список» FATF. FATF рекомендує всім державам звертати особливу увагу своїх фінансових інститутів на ділові відносини і операції із зазначеними юрисдикціями, включаючи їх компанії та фінансові інститути, а також на необхідність перевірки клієнта при здійсненні операцій з суб’єктами із цих юрисдикцій та пов’язаними з ними особами. Банки та інші фінансові установи (в т.ч. України) здійснюють фінансовий моніторинг операцій з контрагентами, пов’язаними із суб’єктами з «сірого списку» FATF та в залежності від результатів моніторингу можуть блокувати фінансові транзакції. Співробітництво з контрагентами, партнерами яких є особи із зазначених юрисдикцій саме по собі може нести репутаційні ризики. Також не виключається можливість запровадження окремими державами-членами FATF та іншими державами і суб’єктами права власних політик обмежень щодо таких суб’єктів та/або їх партнерів.

«Сірий» список FATF

З метою захисту міжнародної фінансової системи від ризиків відмивання грошей і фінансування тероризму на міжнародному рівні, Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) визначила перелік юрисдикцій, в національних режимах протидії відмивання грошей і фінансування тероризму яких є стратегічні недоліки, що становлять загрозу міжнародній фінансовій системі. Це так званий «чорний список». FATF наполегливо рекомендує всім державам звертати особливу увагу своїх фінансових інститутів на ділові відносини і операції із компаніями та фінансовими інститутами з юрисдикцій «чорного списку», а також на необхідність посиленої перевірки клієнтів при здійсненні ними операцій з суб’єктами із цих юрисдикцій та пов’язаними із ними особами. ООН, ЄС, США та рядом інших країн і міжнародних організацій ухвалюються відповідні санкції щодо осіб, які співробітничають з резидентами з «чорного списку» FATF. Банки та інші фінансові установи (в т.ч. України) блокують фінансові транзакції клієнтів з контрагентами, пов’язаними з суб’єктами з «чорного списку» FATF. Співробітництво з контрагентами, партнерами яких є особи із зазначених юрисдикцій може бути об’єктом посиленої уваги органів державного нагляду (контролю), а також привертати увагу правоохоронних органів і нести репутаційні ризики.

FATF також визначила перелік юрисдикцій, в національних режимах протидії відмивання грошей і фінансування тероризму яких є стратегічні недоліки, які підлягають перегляду FATF відповідно до узгоджених етапів та термінів. Це так званий «сірий список» FATF. FATF рекомендує всім державам звертати особливу увагу своїх фінансових інститутів на ділові відносини і операції із зазначеними юрисдикціями, включаючи їх компанії та фінансові інститути, а також на необхідність перевірки клієнта при здійсненні операцій з суб’єктами із цих юрисдикцій та пов’язаними з ними особами. Банки та інші фінансові установи (в т.ч. України) здійснюють фінансовий моніторинг операцій з контрагентами, пов’язаними із суб’єктами з «сірого списку» FATF та в залежності від результатів моніторингу можуть блокувати фінансові транзакції. Співробітництво з контрагентами, партнерами яких є особи із зазначених юрисдикцій саме по собі може нести репутаційні ризики. Також не виключається можливість запровадження окремими державами-членами FATF та іншими державами і суб’єктами права власних політик обмежень щодо таких суб’єктів та/або їх партнерів.

«Чорний» список OECP

Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) вироблено міжнародно погоджені стандарти обміну інформацією для цілей оподаткування (EOIR). ОЕСР здійснюється рейтинг юрисдикцій на відповідність цим стандартам і наявність ризиків, пов’язаних з дотриманням податкового законодавства. Співробітництво з контрагентами, партнерами яких є особи із юрисдикцій, що не відповідають зазначеним стандартам (так званий «чорний список» ОЕСР») саме по собі може нести репутаційні ризики. Також не виключається можливість запровадження окремими державами-членами ОЕСР та іншими державами і суб’єктами права власних політик обмежень щодо таких суб’єктів та/або їх партнерів. Санкцій щодо будь-яких суб’єктів у зв’язку із їх приналежністю до «сірого списку» ОЕСР (юрисдикції, що частково відповідають стандартам обміну інформацією для цілей оподаткування) та/або їх партнерів не існує. В той же час, співробітництво з контрагентами, партнерами яких є особи із юрисдикцій, що не повністю відповідають стандартам прозорості податкової інформації ОЕСР явно не може вважатись перевагою.

«Сірий» список OECP

Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) вироблено міжнародно погоджені стандарти обміну інформацією для цілей оподаткування (EOIR). ОЕСР здійснюється рейтинг юрисдикцій на відповідність цим стандартам і наявність ризиків, пов’язаних з дотриманням податкового законодавства. Співробітництво з контрагентами, партнерами яких є особи із юрисдикцій, що не відповідають зазначеним стандартам (так званий «чорний список» ОЕСР») саме по собі може нести репутаційні ризики. Також не виключається можливість запровадження окремими державами-членами ОЕСР та іншими державами і суб’єктами права власних політик обмежень щодо таких суб’єктів та/або їх партнерів. Санкцій щодо будь-яких суб’єктів у зв’язку із їх приналежністю до «сірого списку» ОЕСР (юрисдикції, що частково відповідають стандартам обміну інформацією для цілей оподаткування) та/або їх партнерів не існує. В той же час, співробітництво з контрагентами, партнерами яких є особи із юрисдикцій, що не повністю відповідають стандартам прозорості податкової інформації ОЕСР явно не може вважатись перевагою.

Наявність Офіційно визнані в Україні
Постанова КМУ

У 2017 році до Податкового кодексу України (стаття 39) були внесені уточнення щодо нарахування податку на прибуток у трансферному ціноутворенні. 27.12.2017 Кабміном було прийнято новий Перелік відповідних держав (територій). До цього переліку увійшли 63 з 65 офшорів, визначених попереднім Переліком офшорів (Розпорядження КМУ від 16.09.2015 №977-р скасовано), а також ряд інших держав/територій (усього 85). Деякі з цих держав не «класичними офшорами» в загальноприйнятому розумінні, проте належність до них контрагента-нерезидента є ознакою для віднесення господарських операцій з ним до «контрольованих» і застосування відповідних принципів податкового коригування. Початково до Переліку були внесені Болгарія, Грузія, Естонія, Латвія, Мальта і Угорщина , проте згодом Постановами КМУ від 31.01.2018 № 108, від 11.04.2018 № 295 ці позиції були виключені.

Відповідно до порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок (Постанова КМУ від 27.12.2010 №1232), контролюючі органи можуть проводити необхідні зустрічні звірки з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок платників податків. Зокрема, стосовно контрагентів, що беруть участь у ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), які є предметом контрольованих операцій. Інформація, отримана за наслідками таких звірок, може бути підставою для проведення відповідних позапланових перевірок та/або звернення до правоохоронних органів.

Розпорядження КМУ

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" віднести до переліку офшорних зон держави згідно з додатком, Розпорядження Кабміну «Про віднесення держав до переліку офшорних зон» від 23.02.2011 №143-р для цілей здійснення фінансового моніторингу, відносить ряд держав до офшорних зон.

Банки та інші фінансові установи України здійснюють фінансовий моніторинг операцій з контрагентами із зазначених юрисдикцій та в залежності від результатів моніторингу мають право зупиняти здійснення відповідних фінансових операцій на 2 робочих дні. Державна служба фінансового моніторингу у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до 5 робочих днів. Окрім цього, в разі зупинення фінансових операцій Держфінмоніторингом, негайно повідомляються правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Таким чином, співробітництво з контрагентами, в складі яких є особи з «офшорного списку» України може «по ланцюгу» привертати увагу правоохоронних органів і саме по собі нести репутаційні ризики.

Загальна інформація

Туркменістан — незалежна держава в Центральній Азії, що межує з Афганістаном на південному сході, Іраном на південному заході, Узбекистаном на північному сході, Казахстаном на північному заході та омивається Каспійським морем на заході. Туркменістан, який став незалежним 1991 року, поділений на п’ять областей (велаятів) та один столичний округ міста Ашгабат. Офіційна мова Туркменістану — туркменська, однак жителі міст часто розмовляють російською. Валюта Туркменістану — туркменський манат (TMT).
Туркменістан має четверті за величиною у світі запаси природного газу та значні поклади нафти. Влада Туркменістану активно намагається диверсифікувати маршрути експорту природного газу за межі існуючої мережі з Росією. Туркменістан — здебільшого пустельна країна. У спеціально зрошуваних оазах ведеться активне сільське господарство. На половині зрошуваних земель вирощується бавовна.

У період з 1998 року по 2005 рік Туркменістан страждав від постійного браку відповідних маршрутів експорту природного газу та необхідності виплати зобов’язань за великим короткостроковим зовнішнім боргом. Однак, разом із цим, з 2003 по 2008 рік загальний обсяг експорту щорічно зростав у середньому на 15% — здебільшого завдяки вищому рівню світових цін на нафту та газ. Нові трубопроводи до Китаю та Ірану, які почали працювати наприкінці 2009 та на початку 2010 року, надали Туркменістану додаткові маршрути експорту природного газу. У країні заохочуються іноземні інвестиції.

Нещодавнє падіння світових цін на енергоносії, призупинення експорту газу до Росії та Ірану й економічний спад у Китаї негативно вплинули на економіку Туркменістану і призвели до скорочення темпів зростання валового внутрішнього продукту (ВВП). За офіційними даними, показник зростання ВВП знизився до 6,2% у 2016 році (у той час як у 2015 році було досягнуте зростання на рівні 6,5%). Попри істотне зменшення обсягів імпорту в 2016 році, у 2017 році очікується збільшення дефіциту торгового балансу до 14%, оскільки дохід від торгівлі енергоресурсами продовжує зменшуватися. При цьому, згідно з прогнозами Міжнародного валютного фонду (МВФ), завдяки успішним урядовим ініціативам імпортозаміщення та підтримання стабільного курсу валют, показник інфляції у 2017 році залишатиметься відносно незмінним (6%). За оцінками Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) Туркменістан входить до десятки країн світу з найбільшим надходженням прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Так, у період з 2008 року по 2016 рік країна отримала у вигляді ПІІ 12,6 мільярдів доларів США (USD).

МВФ прогнозує Туркменістану стабільний рівень зростання ВВП: 6.2% у 2017 до 5.6% у 2018. Оскільки частка вуглеводнів у структурі експорту країни є більшою за 90%, поточне зменшення цін на енергоносії негативно позначиться на доходах від експорту. При цьому, Туркменістан проактивно зреагував на зовнішні удари, заохочуючи приватний сектор до імпортозаміщення та розширення експорту. Туркменістан має достатні світові резерви та продовжує приваблювати значний потік ПІІ.
 

Податкова інформація
Ставка податку на прибуток підприємств (%) Вітчизняні компанії: 8;
Іноземні компанії: 20
Строки щодо податку на прибуток підприємств
Строк подання декларації з податку на прибуток Декларація подається щоквартально протягом першого місяця наступного за звітним кварталу.
Строк сплати кінцевої суми податку на прибуток Кінцева сума сплачується за результатами першого кварталу, першого півріччя, перших дев’яти місяців та року — протягом п’яти днів після кінцевого строку подання декларації.
Строки сплати проміжних внесків із податку на прибуток Авансові внески сплачуються до 13-го та 28-го дня кожного місяця.
Стандартна ставка ПДВ (%) 15
Ставки податків на репатріацію (%) (Дивідендів/ відсотків/ роялті)
Резиденти: 15 / Немає даних / Немає даних
Нерезиденти: 15 / 15 / 15
Додайте застосунок «Youcontrol» на головний екран
Натисніть load -> ‘Додати на початковий екран’