
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2021 р. Справа№200/8706/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Наірі» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені,
в с т а н о в и в:
У липні 2021 року Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Наірі» (далі - ТОВ «Агрофірма Наірі») на користь Державного бюджету України (р/р UA908999980313141230000005694 Донецьке ГУК/Дружківська МТГ/50070000; ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785; МФО 899998; код платежу 50070000; ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році, у розмірі 66 977,50 грн. та пеню у розмірі 1 124,76 грн..
Позов обґрунтовувало тим, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для відповідача норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році становив 2 робочих місця.
Відповідачем надано звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік (форма № 10-ПОІ (річна)), відповідно до якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства становила 41 особу, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 2 особи; кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», - 2 особи; фонд оплати праці штатних працівників - 2 679 тис. грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника 65,3 тис. грн.; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - прочерк.
Після отримання вказаного звіту позивачем щодо відповідача направлені відповідні запити до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області та до Дружківського міського центру зайнятості.
Від Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області отримана відповідь, яка сформована щодо відповідача на підставі звітності підприємства про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (форма № Д4).
Виходячи з даних цієї відповіді та з урахуванням Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю», що затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 27 серпня 2020 року № 591, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у позивача у 2020 році (якщо заокруглити згідно з вимогами Інструкції) становила - 40 осіб, а середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність у 2020 році, на підставі поданої підприємством звітності, становила - 1 особа, що відрізняється від даних звіту, що поданий відповідачем до позивача.
Від Дружківського міського центру зайнятості отримано відповідь про те, що відповідач протягом 2020 року не надавав до центру зайнятості звіти форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії осіб з інвалідністю)», тому особи з інвалідністю центром зайнятості до відповідача не направлялися.
Отже, відповідачем в порушення вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» не виконано норматив по створенню 1 робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.
У зв`язку з наведеним відповідачу нараховані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році, а також пеня.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. На підставі вказаних норм ним було створено 2 робочих місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та працевлаштовано 2 такі особи, одну з яких за сумісництвом. При цьому особа з інвалідністю - сумісник за її основним місцем роботи як особа з інвалідністю протягом 2020 року не обліковувалася. Вказані обставини підтверджується копією листа від 22 липня 2021 року №01-07/21 та звітністю фермерського господарства «Агродар-2012».
У зв`язку з цим вважав, що ним виконано вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», тому стягнення з нього адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені за їх несвоєчасну сплату є необґрунтованим.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив, якою підтримав доводи позовної заяви.
Також зазначав, що згідно з інформацією, яка відображена у звітності за формою № 10-ПОІ, відповідач виконав вимоги законодавства по додержанню встановленого нормативу по створенню 2 робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Проте, виходячи з інформації, що надана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області на підставі поданої підприємством звітності, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, у 2020 році становила 1 особу.
Отже, всупереч вимогам ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відповідачем не виконало норматив у працевлаштуванні 1 особи з інвалідністю, що свідчить про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства.
При цьому заходи щодо працевлаштування осіб з інвалідністю та виконання нормативу за допомогою служби зайнятості відповідачем не вживалися, що підтверджується відповідним листом Дружківського міського центру зайнятості, що наданий на запит позивача..
Твердження відповідача у відзиві на позов про виділення 2 робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та працевлаштування 2 таких осіб, одну з яких за сумісництвом, а також посилання відповідача на те, що особа з інвалідністю - сумісник, протягом 2020 року як особа з інвалідністю не обліковувалася, є необґрунтованими, з огляду на положення ч. 5 ст. 19 Закону України «Про основи соціально захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Отже, відповідач грубо порушив вимоги ч. 5 ст. 19 вказаного Закону, працевлаштувавши одну особу з інвалідністю за сумісництвом, проте як для цілей виконання нормативу надане місце роботи має бути для таких осіб (постійним) основним.
Також зазначав, що з огляду на принцип альтернативності, штрафні санкції до відповідача є альтернативним зобов`язанням роботодавця, який повинен або виконати норматив робочих місць для осіб з інвалідністю, або сплатити адміністративно-господарські санкції.
Заявлені до стягнення санкції є адміністративно-господарськими, відтак на них поширюються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, визначені у статтях 216-218, 238, 241 Господарського кодексу України, разом зі строками застосування адміністративно-господарських санкцій, вказаними у статті 250 цього ж Кодексу.
Просив задовольнити позов.
Судом встановлено, що ТОВ «Агрофірма Наірі» у поданому до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіті про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік (форма № 10-ПОІ (річна)) відобразило, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства становила 41 особу, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 2 особи; кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», - 2 особи; фонд оплати праці штатних працівників - 2 679 тис. грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника 65,3 тис. грн.; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - прочерк.
Після отримання вказаного звіту позивачем щодо відповідача направлені відповідні запити.
Так, 21 травня 2021 року до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області направлено запит від 21 травня 2021 року №03-13/505, в якому містилося прохання надати помісячну інформацію за 2020 рік щодо відповідача із зазначенням наступних даних: про середньооблікову кількість штатних працівників відповідача, з них: середньооблікову кількість штатних працівників відповідача, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб); інформацію щодо фонду оплату праці штатних працівників (тис. грн.).
Того ж дня до Дружківського міського центру зайнятості направлено запит від 21 травня 2021 року № 03-13/574, в якому містилося прохання надати інформацію з підтверджуючими документам про подання відповідачем: звітності за формою № 3-ПН «Інформації про попит на робочу силу (вакансії осіб з інвалідністю); інформації щодо направлення до відповідача осіб з інвалідністю; інформації про відмову з боку відповідача у працевлаштуванні осіб з інвалідністю; інформації щодо запропонованих відповідачем в односторонньому порядку умов неповного робочого дня або неповного робочого тижня для осіб з інвалідністю; інформації щодо наявності заявок на перекваліфікацію осіб з інвалідністю.
Дружківським міським центром зайнятості надана відповідь від 01 червня 2021 року № 1139/03/01-46-2021, в якій зазначалося, що звіти за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії осіб з інвалідністю)» та іншу інформацію за 2020 рік ТОВ «Агрофірма Наірі» не надавало.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області надана відповідь від 09 червня 2021 року №0500-2006-8/14750, в якій зазначалося, що за інформацією, яка сформована щодо відповідача на підставі звітності підприємства про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації), застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (форма № Д4) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у відповідача становила: за січень 2020 року - 34 особи, з яких 1 особа з інвалідністю; за лютий 2020 року - 32 особи, з яких 1 особа з інвалідністю; за березень 2020 року - 39 осіб, з яких 1 особа з інвалідністю; за квітень 2020 року - 41 особа, з яких 1 особа з інвалідністю; за травень 2020 року - 41 особа, з яких 1 особа з інвалідністю; за червень 2020 року - 39 осіб, з яких 1 особа з інвалідністю; за липень 2020 року - 40 осіб, з яких 1 особа з інвалідністю; за серпень 2020 року - 41 особа, з яких 1 особа з інвалідністю; за вересень 2020 року - 42 особи, з яких 1 особа з інвалідністю; за жовтень 2020 року - 42 особи, з яких 1 особа з інвалідністю; за листопад 2020 року - 43 особи, з яких 1 особа з інвалідністю; за грудень 2020 року - 44 особи, з яких 1 особа з інвалідністю.
На підставі даних Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області позивачем відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю», що затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 27 серпня 2020 року № 591, проведено розрахунок, згідно з яким у відповідача у звітному 2020 році:
- середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила: (34+32+39+41+41+39+40+41+42+42+43+44) /12 = 39,83. Після заокруглення, яке проведено згідно з Інструкцією, вказана цифра становила 40;
- середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила: (1 + 1 + 1 + 1+ 1 + 1 + 1 + 1 + 1 + 1 + 1+1) / 12 = 1 особа.
Таким чином, згідно з інформацією, що надана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо страхувальника ТОВ «Агрофірма Наірі» на підставі звітності підприємства про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (форма № Д4), середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства у 2020 році становила - 40 осіб, а середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність у 2020 році, на підставі поданої підприємством звітності, становила - 1 особа, що відрізняється від даних звіту, що поданий відповідачем до позивача.
Позивачем зроблено висновок про те, що відповідачем в порушення вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» не виконано норматив по створенню 1 робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.
У зв`язку з наведеним відповідачу нараховані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році.
За проведеними позивачем підрахунками сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становила 66977,50 грн.
За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій станом на 08 липня 2021 року нарахована пеня в розмірі 1124,76 грн.
Судом також встановлено, що протягом 2020 року у відповідача працювали 2 особи з інвалідністю:
- 1 штатний працівник (наказ ДП «Агрофірма Наірі» ПМП «Апер» (правонаступником якої є ТОВ «Агрофірма Наірі») від 17 березня 2018 року №4, яким з 17 березня 2018 року прийнято ОСОБА_1 на посаду охоронця; відповідні довідки до актів огляду МСЕК);
- 1 позаштатний працівник, який працював за сумісництвом (наказ ТОВ «Агрофірма Наірі» від 04 жовтня 2018 року №36 «Про прийняття на роботу за сумісництвом», яким з 04 жовтня 2018 року прийнято ОСОБА_2 на посаду секретаря керівника за сумісництвом; відповідні довідки до актів огляду МСЕК).
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 31 січня 2007 року №70, якою затверджено низку нормативно-правових актів, зокрема Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.
Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.
Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 затверджено Форму звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».
Згідно з п. 5 розд. І «Загальні положення» Порядку форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Вказані положення прийняті з метою реалізації п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення», згідно з яким роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про, зокрема попит на робочу силу (вакансії).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
Суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів.
Відповідно ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Верховний Суд в постанові від 16 червня 2020 року в справі №813/3047/18 висловив правову позицію про те, що передбачена ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або 2) в разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 18, ч.ч. 3, 2, 5 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справах № 817/652/17, № 802/707/17-а, від 08 травня 2018 року у справі №805/2275/17-а.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для відповідача норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році становив 2 робочих місця. Проте, в порушення вимог вказаного Закону ним не виконано норматив по створенню 1 робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.
При цьому протягом 2020 року заходи по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів не вживалися: зокрема, до відповідного центру зайнятості щомісячні звіти про наявність вакансій для інвалідів не подавалися.
Виходячи з наведеного суб`єктом владних повноважень відповідно до поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік правомірно визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, які в установлений законом строк відповідачем сплачені не були.
З огляду на наведене адміністративно-господарські санкції за невиконання вказаного нормативу та нарахована суб`єктом владних повноважень пеня в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства, підлягають стягненню з відповідача.
Посилання відповідача на те, що протягом 2020 року у нього працювали 2 особи з інвалідністю: 1 штатний працівник і 1 позаштатний, який працював за сумісництвом, а тому ним виконано норматив по створенню 2 робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, - є неприйнятними, оскільки такі посилання суперечать положенням ч. 5 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідно до якої виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Неприйнятними є і посилання відповідача на те, що особа з інвалідністю - сумісник за її основним місцем роботи як особа з інвалідністю протягом 2020 року не обліковувалася, оскільки такі посилання стосуються діяльності іншого підприємства, а не відповідача, і, відповідно, не є предметом спірних правовідносин, які виникли між сторонами в даній справі.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (87528, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Серова, 1а, код ЄДРПОУ 13492430) до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Наірі» (84206, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Машинобудівників, 34б, код ЄДРПОУ 31947092) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Наірі» (84206, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Машинобудівників, 34б, код ЄДРПОУ 31947092) на користь Державного бюджету України (р/р UA908999980313141230000005694 Донецьке ГУК/Дружківська МТГ/50070000; ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785; МФО 899998; код платежу 50070000; ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році, у розмірі 66977,50 грн. та пеню у розмірі 1124,76 грн.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 27 серпня 2021 року.
Суддя Т.В. Логойда
Судебное решение № 99214064, Донецький окружний адміністративний суд было принято 27.08.2021. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные данные.
то решение относится к делу № 200/8706/21. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: