Постановление суда № 98677382, 28.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

28 липня 2021 р. справа №520/13767/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову фізичної особи-громадянина ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Північно-Східного офісу Держаудитслужби (далі за текстом - відповідач, владний суб`єкт) про визнання протиправною та скасування п.п.№3, №10, №11 вимоги Північно-Східного офісу Держаудитслужби про усунення порушень № 202007-14/217- 2021 від 14.01.2021р., -

встановив:

14.01.2021р. за №202007-14/217-2021 Північно-Східним офісом Держаудитслжуби була складена вимога про усунення порушень (далі за текстом - Вимога).

Згадана Вимога була спрямована виключно суб`єкту господарювання - ДП "Дослідне господарство "Аграрне" Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України, адресована Миколі Колеснику саме як керівнику ДП "Дослідне господарство "Аграрне" Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України.

Пунктом 3 вказаної Вимоги вимагається від ДП "Дослідне господарство "Аграрне" Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України відкоригувати в обліку завищення витрат при списанні з обліку основних засобів, вартість яких не була повністю амортизована, в суму 429.964,80грн. відповідно до норм. п. 29 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 №318.

Пунктом 10 Вимоги вимагається від ДП "Дослідне господарство "Аграрне" Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ДП "ДГ "Аграрне" заподіяної матеріальної шкоди (збитків) по виплаченим коштам без підтверджуючих документів на суму 24.109,13грн.

Пунктом 11 Вимоги вимагається для запобігання втрати активів (боржників в зобов`язанні) претензійно-позовну роботу по стягненню дебіторської заборгованості проводити в терміни, визначені законодавством.

У розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України Вимога про усунення порушень, складена Північно-Східним офісом Держаудитслужби №202007-14/217-2021 від 14.01.2021р., є правовим актом індивідуальної дії.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2019р. у справі №2040/6074/18 містить правовий висновок про те, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте, або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується; аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 14.03.2018р. у справі №9901/22/17, від 06 та 12 червня 2018 року у справах № 800/489/17 та 800/587/17 відповідно, від 16.10.2018р. у справі № 9901/415/18 та від 09.04.2019р. у справі №9901/611/18; поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, у зв`язку із чим правильно не зазначив, до юрисдикції якого суду належить вирішення цієї справи.

Такі ж самі за змістом правові висновки викладені Верховним Судом в ухвалах по справам №9901/283/19, №9901/284/19, №9901/317/19.

Звідси слідує, що справжній (а не штучно удаваний) публічний юридичний спір з приводу видання вказаної Вимоги може виникнути між Північно-Східним офісом Держаудитслужби з одного боку та ДП "Дослідне господарство "Аграрне" Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України - з іншого.

Водночас із цим, будь-якого реального юридичного спору з приводу видання вказаної вимоги між територіальним органом Держаудитслужби та фізичною особою-громадянином об`єктивно виникнути не може, адже згаданий правовий акт індивідуальної дії явно та очевидно не вливає на стан суб`єктивних прав та обов`язків заявника як учасника суспільних відносин.

Обґрунтовуючи позов, заявник стверджує, що за висновками акту, на яких ґрунтується оскаржувана вимога, у період, за який були виявлені порушення, керівником ДП "Дослідне господарство "Аграрне" був саме він, ОСОБА_1 , а тому вимога порушує його честь, гідність та ділову репутацію.

Проте, з цього приводу суд зазначає, що у силу положень ч.1 ст.201 Цивільного кодексу України честь, гідність і ділова репутація відносяться до особистих немайнових благ, які охороняються цивільним законодавством.

Частиною 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У свою чергу, ст. 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою.

Отже, незалежно від суб`єктного складу характер правовідносин з приводу захисту особистих немайнових благ є цивільно-правовим, і всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб`єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суддя доходить до переконання про те, що з урахуванням змісту ст.19 КАС України заявлена вимога у визначеному заявником формулюванні та суб`єктному складі не містить складу юридичного спору, а тому не підлягає розгляду та вирішенню у порядку адміністративного судочинства України і не може бути розглянута у судовому порядку взагалі.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Беручи до уваги те, що при вирішенні питання щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за п.1 ч. 1 ст. 170 КАС України поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в контексті ч.3 ст.124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, суддя не роз`яснює позивачеві, згідно ч.ч. 2, 6 ст.170 КАС України, в порядку якого судочинства мають бути вирішені спірні правовідносини.

Аналогічна по суті правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №800/559/17, від 03.04.2018 року у справі №9901/152/18, від 30.05.2018 року у справі №9901/497/18, від 05.02.2019 року у справі №9901/638/18 та від 27.02.2019 року у справі №9901/798/18.

Водночас з цим, вимога про захист честі, гідності та ділової репутації може бути розглянути у порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4, 12, 160, 161, п.1 ч.1 ст.170, 171, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ухвалив:

1.Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

2.Роз`яснити, що заявлені вимоги не підлягають розгляду та вирішенню у порядку будь-якого судочинства.

Роз`яснити, що вимоги про захист честі, гідності та ділової репутації можуть бути розглянути у порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.

3.Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання, підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дати прийняття.

Суддя Сліденко А.В.