Приговор № 98450821, 21.07.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/3493/21

1-кп/215/627/21

Вирок

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О.

за участю: секретаря Чернокун Н.Ю.,

прокурора Остапенка С.А.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

потерпілого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041760000128 від 19.04.2021 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Преображенка Царичанського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, має неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , судимий:

-15.11.1991 Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.1 ст.117, ч.1 ст.206, ст.42 КК України до 8 років позбавлення волі. Постановою Дніпропетровського обласного суду від 17.01.1992 вирок від 15.11.1991 змінено: покарання по ч.1 ст.117 КК України пом`якшено до 5 років позбавлення волі; на підставі ст.42 КК України по ч.1 ст.206 - призначено до відбуття 6 років позбавлення волі. Звільнений 21.03.1996 з Криворізької ВК Дніпропетровської області № 80 на підставі постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.03.1996 відповідно до ст.52 КК України умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 12 днів;

- 11.09.1996 Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.140 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 12.08.1997 з Солонянської ВК Дніпропетровської області №21 на підставі постанови Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 08.08.1997 відповідно до ст.3 Закону України «Про амністію у 1997 році»;

- 24.02.1997 Царичанським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.215-3 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 17.12.1999 з Солонянської ВК Дніпропетровської області №21 по відбуттю строку покарання;

- 03.08.2000 Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 140, ст. 42, ч.2 ст. 81 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 06.08.2003 з Широківської ВК Дніпропетровської області №75 на підставі постанови Широківського районного суду Дніпропетровської області від 06.08.2003 відповідно до ст. 81 КК України умовно-достроково на 7 місяців 7 днів;

- 31.05.2006 Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст.152, ч.2 ст.153, ч.2 ст.186 КК України до 8 років позбавлення волі. Звільнений 14.12.2011 з Дніпропетровської ВК №89 на підставі постанови Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 07.12.2011 відповідно до ст. 81 КК України умовно-достроково на 9 місяців 18 днів;

- 03.10.2014 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

- 08.01.2015 Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 1 рік 6 місяців,

та

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Преображенка Царичанського району Дніпропетровської області, громадянина України, с середньою освітою, не одруженого, має неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , не судимий в силу ст. 89 КК України,

обвинувачених у скоєнні кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 , який будучи раніше неодноразово судимим, в тому числі за злочини проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, вчинили умисний злочин проти власності за наступних обставин.

18.04.2021 приблизно о 22.00 годині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходились разом поблизу магазину «Продукти» ТОВ «АТБ-Маркет», що знаходиться по вул. Сергія Колачевського, 52 К у Тернівському районі м. Кривого Рогу.

У вказаному місці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зустріли раніше незнайомого їм ОСОБА_3 , який запитав у ОСОБА_1 , чи не знає він місце, де можна придбати алкоголь з рук, на що ОСОБА_1 відповів, що знає таке місце та зможе вказати дорогу. Після цього потерпілий ОСОБА_3 приєднався до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та попрямував з ними через дорогу у бік мосту, який знаходиться по дорозі від зупинки громадського транспорту «Інтернат» до селища «Горький». Опинившись на вищезазначеній дорозі ОСОБА_3 , знаходячись позаду на незначній відстані від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не очікуючи небезпеки з боку вказаних осіб, дістав із лівої кишені мобільний телефон, «HUAWEI» Y6Р, смарагдового кольору, у верхньому лівому куті якого малася тріщина у вигляді пошкодження захисного скла, без чохла, з двома сім картами мобільного оператору «Водафон» та «Лайф», щоб прочитати смс-повідомлення, після того він деякий час потримав телефон у руці, а потім поклав його назад у ліву кишеню штанів. У цей час та місці в ОСОБА_1 , повторно, та в ОСОБА_2 виник прямий умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, а саме: вищевказаного мобільного телефону. Діючи на досягнення свого злочинного умислу, із корисливих мотивів, ОСОБА_1 сумісно із ОСОБА_2 розподілили між собою ролі, відповідно до чого обов`язком ОСОБА_2 було забезпечення безперешкодного вилучення майна, що належить потерпілому, а обов`язком ОСОБА_1 - безпосереднє вилучення вказаного майна. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом, несподівано для потерпілого, який в цей час зупинився, щоб прикурити цигарку, підійшли до нього та ОСОБА_1 схопив останнього за праву руку, в якій потерпілий ОСОБА_3 тримав цигарку, а ОСОБА_2 у цей момент почав завдавати потерпілому ОСОБА_3 удари обома руками в область обличчя, нанісши не менше трьох ударів. Потерпілий ОСОБА_3 від несподіваності та фізичного болю не втримався на ногах та впав спиною на землю. ОСОБА_2 , не припиняючи своїх злочинних дій, продовжував наносити потерпілому удари в область обличчя, тулубу та верхніх кінцівок у різній послідовності, утримуючи його в лежачому положенні, та не даючи таким чином потерпілому чинити опір. В цей час ОСОБА_1 , усвідомлюючи відсутність будь-яких перешкод, реалізуючи вищезазначений протиправний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, у присутності потерпілого ОСОБА_3 зважаючи на те, що він може бачити та розуміти характер його дій, а також те, що у цей час за його діями можуть спостерігати сторонні особи, не очікуючи будь-якої протидії вчинюваному ним діянню з боку свого співучасника ОСОБА_2 , витягнув мобільний телефон, що належить потерпілому з його лівої кишені штанів та сховав його у своєму одязі.

Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на відкрите викрадення чужого майна, перевернули лежачого на землі потерпілого ОСОБА_3 на живіт, чим ОСОБА_2 знову забезпечив безперешкодне вилучення майна ОСОБА_1 , а саме: утримував потерпілого коліном власної ноги в спину, у вищевказаному положенні, а у цей час його співучасник ОСОБА_1 обшукав задні кишені штанів потерпілого ОСОБА_3 та знайшов у лівій кишені грошові кошти у сумі 350 гривень, які також сховав у своєму одязі. Після цього, не припиняючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 сумісно з ОСОБА_2 забрали у потерпілого куртку сірого кольору з капюшоном, яка була одягнена на ньому та яку у подальшому також забрав ОСОБА_1 .

Пізніше, розуміючи, що іншого цінного майна у потерпілого ОСОБА_3 не має, ОСОБА_2 відпустив потерпілого та сумісно з ОСОБА_1 , який утримував при собі вищевказане майно, залишили потерпілого у вказаному місці, обернувши у подальшому викрадене майно на власну користь та розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 3255,38 гривень.

Ці умисні дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Ці умисні дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що після 10 вечора він біля магазину «АТБ» зустрів раніше незнайомого йому обвинуваченого ОСОБА_1 і запитав у нього, де можна купити алкоголь із рук. На що останній відповів, що знає таке місце та запропонував йому почекати ще одного чоловіка, щоб туди піти разом. Коли підійшов інший обвинувачений ОСОБА_2 , вони всі пішли від зупинки «Інтернат» у сторону мосту. Там він дістав свій телефон, щоб подивитись смс, а потім прикурюючи поклав телефон собі в кишеню. Раптом він відчув багато ударів, які наносив йому руками по голові та обличчю обвинувачений ОСОБА_2 . Коли його останній перевертав на живіт, у нього пропали гроші та телефон, але він не бачив, хто із обвинувачених їх забрав. Потім обвинувачені пішли, а його залишили самого. Він звернувся за медичною допомогою, але від госпіталізації відмовився. Потім у поліції впізнав по фото обвинувачених. Просив їм не призначити покарання, що пов`язане з позбавленням волі.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому розгляді свою винуватість визнали повністю, підтвердили обставини скоєних ними кримінальних правопорушень.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 пояснив суду, що дійсно разом із своїм племінником ОСОБА_2 навесні цього року біля магазину «АТБ» зустріли раніше незнайомого чоловіка на ім`я ОСОБА_3 , який їх запитав, де можна придбати самогон. Він погодився показати потерпілому це місце і вони всі разом попрямували в сторону мосту. Там вони трохи випили і потім між ним, племінником та потерпілим виникла сварка, в ході якої племінник ОСОБА_2 почав бити руками потерпілого. Коли племінник наносив удари потерпілому в останнього із кишені випав мобільний телефон, який він взяв собі. Також перед бійкою потерпілий сам зняв із себе куртку та кинув на землю, яку також він забрав собі і він разом із племінником пішли додому. Вранці, коли до нього прийшли працівники поліції, сам віддав їм куртку та телефон потерпілого. У скоєному щиро кається, просить суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_2 пояснив суду, що дійсно приблизно о 22.00 год. зустріли біля магазину «АТБ» раніше незнайомого їм потерпілого ОСОБА_3 , який запитав, де можна купити алкоголь із рук. Дядя ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) сказав, що покаже це місце і вони всі пішли туди. Потім вони трохи випили та посварились, в результаті чого він почав бити потерпілого, зробивши йому підніжку, після чого потерпілий впав, а він завдав йому приблизно чотири удари по обличчю, тримаючи потерпілого за шию, щоб подолати його опір. Потім дядя ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) обшукав кишені потерпілого та знайшов у нього приблизно 350 грн., які забрав собі. Вдома він дізнався, що ОСОБА_1 забрав у потерпілого куртку та мобільний телефон. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.

Учасники судового процесу не заперечували визнати недоцільним дослідження доказів, шляхом допиту свідків відносно фактичних обставин справи, що ніким не оспорюються.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не оспорювали фактичні обставини справи і у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позиції. Судом роз`яснено учасникам процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, про те, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №1509 від 21.04.2021, вартість мобільного телефону «HUAWEI» Y6Р 3/64 Gb Dual Sim, смарагдового кольору, придбаного 03.06.2020 бувшого у використанні, без пошкоджень, без комплектації передбаченого виробником, станом на 18.04.2021 складає 2905,38 гривень (а.с.39-42 том 2).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №540 від 23.04.2021 на тілі ОСОБА_3 виявлено 14 саден обличчя, голови, шиї, верхніх кінцівок, синець лівого ока, забійна ранка лівої вушної раковини. Характер виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого свідчить про утворення синця, ранки від дії тупого твердого предмету (предметів) за механізмом (удар-стиснення), саден від дії тупого твердого предмету (предметів) за механізмом тертя-ковзання. За своїм характером виявлені ушкодження, окремо кожне, відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки (а.с.47-49 том 2).

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги досліджені надані суду докази, оцінивши показання потерпілого та обвинувачених, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_1 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб; та про доведеність обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_2 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

При обранні міри покарання обвинуваченим суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Обставиною, яка, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшує покарання обвинуваченим, суд вважає їх щире каяття в скоєному.

Передбачених ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості та громадську небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також дані, що характеризують осіб обвинувачених, їх ставлення до скоєного, досудові доповіді органу пробації.

Досудовою доповіддю органу пробації встановлено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки обвинуваченого ОСОБА_1 для суспільства оцінюються як високі.

Ухвалюючи вирок суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин проти власності; він на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, одружений, має неповнолітнього сина та місце реєстрації і проживання, претензії до нього від потерпілого відсутні.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного злочину, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначення покарання у вигляді позбавлення волі у межах, встановлених санкцією ч.2 статті 186 Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

За приписами статті 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Зважаючи на вищенаведене, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, у відповідності до ст. ст. 75-76 КК України, оскільки маються всі підстави вважати, що таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Досудовою доповіддю органу пробації встановлено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства обвинуваченого ОСОБА_2 оцінюються як високі.

Обвинувачений ОСОБА_2 на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має неповнолітніх дітей, місце реєстрації та проживання, в силу ст.89 КК України не судимий, претензій від потерпілого до нього немає.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного злочину, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі у межах, встановлених санкцією ч.2 ст.186 КК України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції інкримінованої статті, суд вважає можливим його виправлення без відбування покарання з випробуванням та покладанням обов`язків, у відповідності до ст. ст. 75-76 КК України, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, оскільки маються всі підстави вважати, що таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

На думку суду, призначення зазначених покарань обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК України.

До обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ухвалами слідчого судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.05.2021 було застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 24.07.2021 включно.

При розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стороною обвинувачення клопотання про обрання їм запобіжного заходу не заявлялись.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 124, 349, 368, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного йому іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного йому іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: - чоловічу куртку сірого кольору «IDENTIC» XL 56/58 та мобільний телефон «HUAWEI» Y6Р 3/64 Gb ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з пошкодженнями у виді тріщини на захисному склі у верхньому лівому куті, які опечатано до сейф-пакету Національної поліції ЕХР0217331 та зберігається в ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією №1665 і належать потерпілому ОСОБА_3 - повернути останньому;

- оптичний диск «VIDEX» DVD-R 16Х 4.7GB 120MIN, на який перенесено копії відеозапису від 18.04.2021, що здійснювалась на прилеглій території магазину та в приміщенні магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , у вигляді 13 відеофайлів, що зберігається в матеріалах кримінального провадження №12021041760000128 від 19.04.2021 - залишити там же.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду через районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити обвинуваченим та прокурору негайно після його проголошення.

Суддя: