Постановление суда № 93985299, 31.12.2020, Окружной административный суд города Киева

Дата принятия
31.12.2020
Номер дела
640/32403/20
Номер документа
93985299
Форма судопроизводства
Административное
Государственный герб Украины

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

31 грудня 2020 року м. Київ № 640/32403/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Портс Едженсі» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Портс Едженсі»

до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»,

Начальника управління (служби) - капітана порту Херсон Шепетовського Олексія Сергійовича, Державної служби морського та річкового транспорту України

про визнання протиправними та нечинними Обов`язкових постанов по морському порту Херсон

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Портс Едженсі» (далі по тексту - позивач), адреса: 73000, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Михайлівська, будинок 18 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі по тексту - відповідач 1), адреса: 01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14, Начальника управління (служби) - капітана порту Херсон Шепетовського Олексія Сергійовича (далі по тексту - відповідач 2), адреса: 73003, місто Херсон, Одеська площа, будинок 2, Державної служби морського та річкового транспорту України (далі по тексту - відповідач 3), адреса: 03110. Місто Київ, вулиця Преображенська, будинок 25, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та нечинними норми Обов`язкових постанов по морському порту Херсон, а саме пункту 8.16 та пункту 15.3 у частині можливості експлуатації якірних стоянок, розташованих на рейді порту для вантажних операцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 грудня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом

- зупинення дії Обов`язкових постанов по морському порту Херсон, а саме пунктів 8.1.6 та 15.3 у частині можливості експлуатації якірних стоянок, розташованих на рейді порту для вантажних операцій;

- заборони Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» (а саме посадовим особам Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України») та Капітану морського порту Херсон (Службі капітану морського порту Херсон) здійснювати погодження можливості проводити в акваторії морського порту Херсон.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач послався на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних Обов`язкових постанов, що, в свою чергу, на переконання позивача, свідчить про те, що продовження перевантажувальних робіт на визначених якірних за попереднім узгодженням з адміністрацією та капітаном морського порту Херсон несе в собі ризик для безпечної господарської діяльності у морському порті Херсону.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що підстави, з яких може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Також, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову.

У відповідності до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначає про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних Обов`язкових постанов по морському порту Херсон в частині.

Крім того, обгрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на ті ж самі обставини, якими обгрунтовані й власне позовні вимоги.

Суд зазначає, що застосування судом обраних позивачем заходів забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на доводах позивача про наявність очевидних ознак протиправності рішення, а також не може грунтуватись на тих обставинах, якими позивач обгрунтовує заявлені позовні вимоги, оскільки оцінку таким обставинам та доводам суд надає виключно під час розгляду справи по суті, але аж ніяк не під час вирішення питання щодо можливості вжиття заходів забезпечення позову.

Відтак, на переконання суду, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди її правам та інтересам до ухвалення рішення у даній справі, а викладені у заяві про забезпечення позову обставини свідчать про відсутність належного обґрунтування того, що захист прав та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У рішенні від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З урахуванням зазначеного, у суду відсутні правові підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Портс Едженсі» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник

Часті запитання

Який тип судового документу № 93985299 ?

Документ № 93985299 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 93985299 ?

Дата ухвалення - 31.12.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 93985299 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 93985299 ?

В Окружной административный суд города Киева
Предыдущий документ : 93985298
Следующий документ : 93985300