Дата принятия
14.09.2020
Номер дела
911/1346/20
Номер документа
91747138
Форма судопроизводства
Хозяйственное
Государственный герб Украины

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2020 р. Справа № 911/1346/20

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Логунової Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аероклуб-АМС»

до Дочірнього підприємства «Санаторій «Україна» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

про стягнення 669 900, 35 грн.

Представники:

від позивача: Гук А.Р.

від відповідача: не з`явилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача коштів за ненадані послуги у розмірі 669 900, 35 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на ненадання відповідачем, визначених договором від 22.04.2020, послуг та ухилення останнього від повернення коштів, сплачених позивачем за такі послуги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.05.2020 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 18.06.2020 та витребувано у сторін певні документи.

17.06.2020 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 16.06.2020 (вх. № 12091/20 від 17.06.2020) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом доказів.

У судовому засіданні 18.06.2020 судом, в порядку ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 13.07.2020.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшли відзив б/н від 30.06.2020 (вх. № 13399/20 від 02.07.2020) на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення позову, а також клопотання б/н від 13.07.2020 (вх. № 14310/20 від 13.07.2020) про долучення доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.07.2020 судом, в порядку ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 27.08.2020.

Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 13.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів.

26.08.2020 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь б/н від 25.08.2020 (вх. № 17926/20 від 26.08.2020) на відзив відповідача на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2020 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті на 14.09.2020.

До господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 10.09.2020 (вх. № 19439/20 від 14.09.2020) про приєднання доказів до матеріалів справи.

14.09.2020 до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 14.09.2020 (вх. № 19456/20 від 14.09.2020) про відкладення розгляду справи на іншу дату. Суд не вбачає підстав для розгляду та задоволення вказаного клопотання відповідача, оскільки воно надіслано на електронну пошту суду без використання електронного цифрового підпису та не містить жодних доказів на підтвердження обставин, що в ньому зазначені.

Присутній у судовому засіданні 14.09.2020 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач (його представник), належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання 14.09.2020 не з`явився.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.09.2020, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

22.04.2020 сторони шляхом обміну електронним листами уклали договір, відповідно до якого відповідач, за заявкою позивача, зобов`язується на умовах визначених договором надати особам, які направляються позивачем та підлягають обсервації (ізоляції) відповідно до постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», послуги з розміщення (проживання) та харчування протягом 14 днів в номерах визначеної категорії (надалі - послуги), в корпусах Дочірнього підприємства «Санаторій «Україна» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (надалі - санаторій), а позивач, в обсязі та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується оплатити ці послуги.

Відповідно до п. 1.2 договору місце надання послуг: Дочірнє підприємство «Санаторій «Україна» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», Київська область, смт. Ворзель, вул. Стражеска, 26.

Згідно з п. 1.3 договору відповідач запевняє та гарантує (і несе повну відповідальність за порушення даних запевнень та гарантій), що має повне право та повноваження укладати цей договір, зокрема, має право надавати послуги з розміщення в об`єкті, вказаному в цьому договорі.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що послуги повинні надаватись якісно, вчасно згідно нормам та стандартам встановленими нормативно-законодавчими актами, в тому числі, з урахуванням вимог постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», дотриманням вимог щодо карантину, актів МОЗ України з приводу заходів щодо недопущення занесення і поширення на території України випадків COVID-19, правил та вимог, встановлених для місяця обсервації (карантину).

Відповідно до п. 2.3 договору заявка вважається підтвердженою з моменту надання позивачу підтвердження або рахунку, направлених будь-яким чином, в тому числі і засобами електронного зв`язку.

Згідно з п. 2.4 договору відповідач має право відмовити в прийомі заявки на розміщення у випадку відсутності вільних місць у санаторії.

Пунктом 2.9 договору передбачено, що відповідач зобов`язаний надати необхідну і достовірну інформацію про послуги, їх види і особливості, про порядок і терміни оплати послуг санаторію та надати проживаючому на його прохання інші, пов`язані із договором і відповідним обслуговуванням, відомості.

Відповідно до п. 2.10 договору відповідач зобов`язаний своєчасно (не менше як за 14 днів) інформувати позивача про зміни в умовах надання і вартості послуг.

Згідно з п. 2.11 договору відповідач зобов`язаний приймати, опрацьовувати і підтверджувати отримані замовлення на надання послуг в термін передбачений даним договором.

Пунктом 2.13 договору передбачено, що відповідач зобов`язаний при наданні послуг особам, які направляються позивачем, дотримуватись умов (вимог), визначених в замовленні на бронювання послуг, поданому позивачем.

Відповідно до п. 3.1 договору позивач зобов`язаний організовувати та направляти фізичних осіб згідно погодженого відповідачем замовлення.

Згідно з п. 3.2 договору позивач зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату вартості замовлених послуг відповідачу на умовах, встановлених даним договором.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що позивач направляє відповідачу електронною поштою заявку (з обов`язковим зазначенням термінів надання послуг та анкетних даних осіб, які направляються позивачем), з умовою, щоб така заявка надійшла відповідачу не пізніше 3 робочих днів до дня заїзду.

Відповідно до п. 4.2 договору після погодження сторонами всіх істотних умов розміщення осіб, не пізніше ніж через 24 години після здійснення замовлення позивачем, відповідач надсилає позивачу підтвердження та/або рахунок на оплату послуг, що однозначно є підтвердженням прийняття замовлення.

Згідно з п. 4.3 договору сторони дійшли згоди, що вартість послуг розміщення (проживання) та харчування впродовж 14 календарних днів однієї особи становить 7 700, 00 грн. в тому числі ПДВ 1 283, 33 грн.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що сторони дійшли згоди, що позивач протягом 2 робочих днів із моменту підтвердження та/або виставлення рахунку на оплату послуг, але не пізніше 2 робочих днів до дня заїзду осіб, що направляються позивачем, сплачує відповідачу 20 % від вартості послуг виходячи із кількості осіб, що направляються позивачем. Сторони дійшли згоди, що позивач сплачує відповідачу 80 % від вартості послуг виходячи із кількості осіб, що направляються позивачем не пізніше дня прибуття таких осіб до місця надання послуг та до проведення поселення в корпусах санаторію осіб, які направляються позивачем.

Відповідно до п. 4.7 договору сторони дійшли згоди, що відповідач має право анулювати заявку позивача та відмовити в наданні послуг особам, які направляються позивачем у випадку невиконання позивачем пунктів 4.1, 4.4 цього договору.

Згідно з п. 5.1 договору сторона, винна у порушенні встановлених даним договором умов і термінів, відшкодовує іншій стороні заподіяні таким чином збитки.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що відповідач несе відповідальність за якість, повноту і своєчасність надання оплачених послуг.

Відповідно до п. 5.3 договору відмова від замовлення приймається в письмовому вигляді (електронною поштою). Якщо позивач відмовився від замовлення менше ніж за 7 днів до початку споживання послуги, зазначена відмова вважається необґрунтованою, в зв`язку із чим позивач зобов`язаний відшкодувати відповідачу всі ним понесені документально підтвердженні збитки, наслідком яких була не обґрунтована відмова від замовлення.

Згідно з п. 5.4 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором, якщо дане невиконання є наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю сторони, що не виконала зобов`язань (форс-мажорних обставин). До форс-мажорних обставин сторони відносять: дії державних органів, стихійні лиха, пожежі, страйки, локаут, інші обставини, що не залежать від волі сторін.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що даний договір діє з моменту його укладання сторонами та діє до 31.12.2020.

Відповідно до п. 8.2 договору всі документи в електронному вигляді, в тому числі листування, можуть бути доказом відповідальності тієї чи іншої сторони в суді.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом № 381 від 22.04.2020 повідомив авіакомпанію flydubai про те, що між ним та позивачем укладено договір від 22.04.2020 і він готовий прийняти на обсервацію групу громадян з 12:00 години 24.04.2020.

Також, відповідачем було виставлено позивачу рахунки на оплату послуг проживання і харчування на обсервації 14 днів, а саме рахунок на оплату № 19 від 22.04.2020 на суму 192 500, 10 грн. та рахунок на оплату № 19 від 23.04.2020 на суму 477 400, 25 грн.

Позивачем, в свою чергу, здійснено оплату за вищезазначеними рахунками на загальну суму 669 900, 35 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 625 від 22.04.2020 та № 628 від 24.04.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було погоджено відповідно до умов договору від 22.04.2020 направити та прийняти на обсервацію осіб, які прибудуть до України рейсом авіакомпанії flydubai 25.04.2020 об 11:00.

24.04.2020 о 15:05 Державна авіаційна служба України в межах своїх повноважень надала авіакомпанії flydubai дозвіл на здійснення спеціального рейсу з Міжнародного аеропорту «Дубай» до Міжнародного аеропорту «Бориспіль» для повернення українців з-за кордону (рейс FZ727 авіакомпанії flydubai) та 24.04.2020 о 18:13 вказаний дозвіл було скасовано, що підтверджується наявним у матеріалах справи листом Державної авіаційної служби України № 1.1.16-3680-20 від 20.05.2020.

Так, відповідно до матеріалів справи, позивач за допомогою засобів електронного зв`язку повідомив відповідача 24.04.2020 о 23:32 про скасування спеціального рейсу FZ727 авіакомпанії flydubai.

27.04.2020 позивач звернувся до відповідача з листом № 14А, у якому, враховуючи те, що дозвіл на виконання рейсу авіакомпанії flydubai FZ727 був анульований 24.04.2020, просив повернути йому раніше перераховані кошти в розмірі 669 900, 35 грн.

06.05.2020 позивач повторно звернувся до відповідача з листом № 15А, у якому зазначив, що у зв`язку з тим, що відповідач не повернув кошти та не відповів на лист № 14А від 27.04.2020, позивач має намір звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

08.05.2020 відповідач повідомив позивача листом б/н б/д про те, що кошти, які були перераховані позивачем, витрачені за призначенням та відповідач готовий до прийому громадян і чекає заявок позивача.

Позивач стверджує, що послуги, визначені договором від 22.04.2020, відповідачем надані не були, кошти, сплачені за такі послуги, не повернуті та дії відповідача свідчать про відсутність наміру повернути ці кошти, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, посилається на те, що: договір від 22.04.2020 має рамковий характер, тобто підлягає неодноразовому застосуванню, і ним не передбачено, що він укладався лише для конкретного рейсу авіакомпанії flydubai FZ727; домовленість сторін про дату заїзду 25.04.2020 не підтверджується належними і допустимими доказами; санаторій станом на 22.04.2020 не знав і не міг знати про спеціальний рейс FZ727 авіакомпанії flydubai, оскільки на той момент цього рейсу не було; з дій сторін щодо виставлення рахунків та їх оплати вбачається, що сторонами погоджена дата заїзду 24.04.2020, а не 25.04.2020; належної відмови від замовлення від позивача не надходило, а відповідачем було здійснено витрати, у зв`язку з підготовкою до обсервації, на загальну суму 666 594, 67 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 7 Господарського кодексу України передбачено, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінетом Міністрів України 11.03.2020 прийнято постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - постанова № 211).

Пунктом 5 постанови № 211 (у редакції від 18.04.2020, тобто яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що обов`язковій госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів), які визначаються обласними, Київською міською державними адміністраціями, підлягають: особи, які здійснюють перетин державного кордону (крім осіб, які є працівниками дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей, водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою). Обов`язкова госпіталізація таких осіб до обсерваторів (ізоляторів) проводиться у порядку, визначеному цією постановою. Строк обсервації становить 14 днів.

Госпіталізація до обсерваторів та/або ізоляторів осіб, визначених у цьому пункті, забезпечується в межах компетенції Міністерством інфраструктури, Міністерством розвитку громад та територій і Міністерством охорони здоров`я.

Видатки на проживання осіб у обсерваторах (ізоляторах) можуть здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів (в тому числі за рахунок резервних фондів цих бюджетів). Відшкодування витрат місцевих бюджетів на проживання осіб у обсерваторах (ізоляторах) може здійснюватися за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету у розмірі фактично здійснених витрат, але не більше сум витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. N 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 11, ст. 488).

Також, постановою № 211 (у редакції від 18.04.2020) затверджено Порядок проведення обов`язкової госпіталізації осіб, які здійснюють перетин державного кордону, до обсерваторів (ізоляторів) (далі - порядок). Цей Порядок визначає механізм організації роботи місць обсервації (ізоляції), їх утримання та госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів) осіб, які здійснюють перетин державного кордону (крім осіб, які є працівниками дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей, водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті з особою, хворою на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2) (далі - особи).

Згідно з п. 3 Порядку керівники обласних, Київської міської держадміністрацій: визначають перелік спеціалізованих закладів для організації обсервації (ізоляції) та надсилають його до штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідної адміністративно-територіальної одиниці; забезпечують чергування біля пунктів пропуску через державний кордон бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги під час направлення осіб на обсервацію (ізоляцію); визначають обсяги витрат, які необхідні для забезпечення транспортування осіб до місць обсервації (ізоляції) та укладають відповідні договори з постачальниками послуг; забезпечують організацію харчування, яке здійснюється за рахунок коштів осіб, які перебувають в обсерваторах (ізоляторах); забезпечують організацію медичного (дистанційного) супроводу осіб у місцях обсервації (ізоляції), надання їм медичної допомоги та видачі листків непрацездатності у разі потреби.

Відповідно до п. 4 Порядку МЗС та Мінінфраструктури під час організації заходів з перетину державного кордону завчасно (не менше ніж за 24 години) щодня інформують керівників обласних, Київської міської держадміністрацій про прогнозовану кількість осіб, які організовано перетинатимуть державний кордон.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що перебування осіб в обсерваторах (ізоляторах), крім харчування, є безкоштовним. Особи, які перебувають в обсерваторах (ізоляторах), можуть отримувати особисті речі, продукти харчування (крім алкогольних напоїв та речей, заборонених до зберігання) та зобов`язані дотримуватись правил, встановлених адміністрацією місця обсервації (ізоляції). Транспортування осіб від місця обсервації (ізоляції) до місць проживання здійснюється за власні кошти осіб.

Згідно з п. 8 Порядку адміністрація місця обсервації (ізоляції) забезпечує: підготовку місця обсервації (ізоляції) до прийому осіб та створення належних умов їх перебування; дотримання вимог інфекційного контролю, забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту під час обслуговування осіб, які перебувають на обсервації (ізоляції).

Вищезазначені положення постанови № 211 та Порядку діяли до 21.05.2020.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що відповідно до постанови № 211 (зі змінами та доповненнями) з 08.04.2020 до 21.05.2020 було встановлено обов`язкову госпіталізацію до обсерваторів (ізоляторів) осіб, які здійснюють перетин державного кордону. Разом з тим, з 21.05.2020 до 22.07.2020 діяв особливий послаблений порядок проведення обов`язкової обсервації осіб, які здійснюють перетин державного кордону, з певними умовами. З 22.07.2020 скасовано порядок обов`язкової обсервації осіб, які здійснюють перетин державного кордону.

Судом встановлено, що відповідач з 06.04.2020 включений до переліку спеціалізованих закладів у Київській області для організації обсервації (ізоляції) осіб, що потребують обсервації (ізоляції) та 10.04.2020 Департаментом охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації з відповідачем було укладено відповідний договір для організації обсервації (ізоляції), що підтверджується наявними у матеріалах справи листом Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації № 33.02.01/3825-2020 від 04.08.2020 та розпорядженням Київської обласної державної адміністрації № 185 від 06.04.2020.

Предметом договору від 22.04.2020, укладеного між позивачем та відповідачем, є надання відповідачем особам, які направляються позивачем та підлягають обсервації (ізоляції) відповідно до постанови № 211, послуг з розміщення (проживання) та харчування протягом 14 днів в номерах визначеної категорії, в корпусах Дочірнього підприємства «Санаторій «Україна» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», які позивач зобов`язався оплатити.

Відповідно до п. 1.4 договору послуги повинні надаватись відповідачем з урахуванням вимог постанови № 211, дотриманням вимог щодо карантину, актів МОЗ України з приводу заходів щодо недопущення занесення і поширення на території України випадків COVID-19, правил та вимог, встановлених для місяця обсервації (карантину).

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що відповідач був визначений як спеціалізований заклад для організації обсервації (ізоляції), в якому могло бути розміщено лише певне коло осіб, визначене постановою № 211, для чого і було укладено між сторонами договір від 22.04.2020.

Згідно з ст. 13 та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно з п. 8.2 договору всі документи в електронному вигляді, в тому числі листування, можуть бути доказом відповідальності тієї чи іншої сторони в суді.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, дослідивши наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності, суд вважає, що сторонами було погоджено відповідно до умов договору від 22.04.2020 направити та прийняти на обсервацію осіб, які прибудуть до України рейсом авіакомпанії flydubai 25.04.2020, будь-яких доказів щодо надання послуг в межах даного договору особам, які здійснять перетин державного кордону іншим рейсом та в іншу дату до суду не надано.

За таких обставин, враховуючи положення постанови № 211 щодо дії обов`язкової госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів) осіб, які здійснюють перетин державного кордону (з 08.04.2020 до 21.05.2020), особливий статус відповідача та дії сторін на виконання договору (листування, виставлення рахунків та їх оплата), суд вважає, що посилання відповідача на те, що договір від 22.04.2020 має рамковий характер і, що санаторій станом на 22.04.2020 не знав і не міг знати про спеціальний рейс FZ727 авіакомпанії flydubai, є недоведеними та спростовуються матеріалами справи.

Разом з тим, судом встановлено, що 24.04.2020 о 15:05 Державна авіаційна служба України надала авіакомпанії flydubai дозвіл на здійснення спеціального рейсу з Міжнародного аеропорту «Дубай» до Міжнародного аеропорту «Бориспіль» для повернення українців з-за кордону (рейс FZ727 авіакомпанії flydubai) та 24.04.2020 о 18:13 вказаний дозвіл було скасовано, що підтверджується листом Державної авіаційної служби України № 1.1.16-3680-20 від 20.05.2020.

Згідно наявного у матеріалах справи листа Державної авіаційної служби України № 1.16-6627-20 від 14.08.2020 дозвіл на виконання рейсу FZ727, запланованого на 25.04.2020, був скасований 24.04.2020 у зв`язку із ненадходженням погоджень щодо виконання рейсу від відповідних міністерств (відомств).

За таких обставин, вбачається, позивач не міг направити на обсервацію пасажирів з незалежних від нього причин, у зв`язку із скасуванням рейсу.

Так, відповідно до матеріалів справи, позивач за допомогою засобів електронного зв`язку повідомив відповідача 24.04.2020 о 23:32 про скасування спеціального рейсу FZ727 авіакомпанії flydubai.

27.04.2020 позивач звернувся до відповідача з листом № 14А, у якому, враховуючи те, що дозвіл на виконання рейсу авіакомпанії flydubai FZ727 був анульований 24.04.2020, просив повернути йому раніше перераховані кошти в розмірі 669 900, 35 грн.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що позивач, з незалежних від нього причин, у зв`язку із скасуванням дозволу на виконання спеціального рейсу, не міг відмовитися від замовлення більше ніж за 7 днів до початку споживання послуги, як це передбачено п. 5.3 договору від 22.04.2020, а також не міг направити до санаторію пасажирів відповідно до погодженого сторонами, в порядку передбаченому пунктами 2.3, 4.1, 4.2 договору від 22.04.2020, замовлення, що спростовує посилання відповідача на неналежну відмову позивача від замовлення.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач у відзиві посилається на те, що ним понесені витрати у зв`язку з підготовкою до обсервації на загальну суму 666 594, 67 грн., проте будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин ним до суду не надано.

З огляду на вищевикладене, вбачається, що відповідач належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами заявлених до нього вимог не спростував, доказів, які підтверджують виконання ним договірних зобов`язань, надання послуг або повернення коштів суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що факт укладення між сторонами договору, погодження замовлення, перерахування позивачем відповідачу коштів у розмірі 669 900, 35 грн. та ненадання останнім послуг підтверджується матеріалами справи і відповідачем не спростований, зважаючи на повідомлення позивача про необхідність повернення коштів, які були ним перераховані відповідачу в якості передоплати, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 669 900, 35 грн. заборгованості є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аероклуб-АМС» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторій «Україна» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (08296, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Ворзель, вулиця Стражеска (Карла Лібкнехта), будинок 26, ідентифікаційний код - 02649621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аероклуб-АМС» (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська (Фрунзе), будинок 82, офіс 256, ідентифікаційний код - 35961037) 669 900 (шістсот шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот) грн. 35 коп. - заборгованості та 10 048 (десять тисяч сорок вісім) грн. 51 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано: 24.09.2020.

Суддя Т.В. Лутак

Часті запитання

Який тип судового документу № 91747138 ?

Документ № 91747138 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 91747138 ?

Дата ухвалення - 14.09.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 91747138 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 91747138 ?

В Хозяйственный суд Киевской области
Предыдущий документ : 91747137
Следующий документ : 91747139