Постановление суда № 91650064, 18.09.2020, Надворнянский районный суд Ивано-Франковской области

Дата принятия
18.09.2020
Номер дела
348/1598/20
Номер документа
91650064
Форма судопроизводства
Уголовное
Государственный герб Украины

УХВАЛА

(про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою)

Справа № 348/1598/20

Провадження № 1-кс/348/478/20

18 вересня 2020 року м. Надвірна

Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., за участю секретаря судового засідання Скоблей О.В., прокурора Надвірнянської місцевої прокуратури Хомина А.І., слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП Синяка Я.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Семенціва В.Д., розглянувши клопотання слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, старшого лейтенанта поліції Синяка Я.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, раніше судимого: 29.10.2013 вироком Богородчанського районного суду за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у виді громадських робіт строком 100 годин; 22.11.2019 вироком Богородчанського районного суду за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на терміном 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 289 КК України.

Клопотання надійшло до суду 18.09.2020.

Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090200000528 від 05.09.2020 щодо кримінального провадження, у межах якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора Хомина А.І., слідчого Синяка Я.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Семенціва В.Д.,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, старший лейтенант поліції Синяк Я.В. звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Хомином А.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 .

В обгрунтування своїх вимог слідчий посилається на те, що слідчим відділенням Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090200000528 від 05.09.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, останній раз 22.11.2019 вироком Богородчанського районного суду за ч. 3 ст. 185 КК України, на шлях виправлення та перевиховання не став, та маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно, у період іспитового строку, вчинив нові умисні кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, 04 вересня 2020 року приблизно о 23 год. 30 хв. ОСОБА_1 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «ВМW» моделі «X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, разом із ОСОБА_2 на пасажирському сидінні, рухався по вул. С.Галечко, що в с. Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області, у напряму с. Зелена Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Знаходячись поблизу Пасічнянської ЗОШ І-ІІІ ст., що за адресою: с. Пасічна, вул. С.Галечко 129, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, по зустрічній смузі руху у зустрічному напрямку автомобіля марки «ВМW» моделі «X5» рухався автомобіль марки «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_2 , червоного кольору, під керуванням ОСОБА_3 , в якому також знаходилися пасажири - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

В цей момент у ОСОБА_1 під надуманим приводом - порушенням ОСОБА_3 порядку використання ближнього та дальнього світла фар, раптово виник кримінально-протиправний умисел на вчинення хуліганства.

Реалізуючи зазначений умисел ОСОБА_1 виїхав на зустрічну смугу руху, де заблокував проїзд автомобілю під керуванням ОСОБА_3 . Після цього ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, підійшов до автомобіля ОСОБА_3 , де діючи з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалася особливою зухвалістю, яка виявилася у пошкодженні майна, почав наносити хаотичні удари руками та ногами по лівому крилу автомобіля марки «ВАЗ 2106», вікні лівих передніх дверцят та вітровому склі, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою.

В цей час ОСОБА_3 , побоюючись за своє здоров`я та здоров`я пасажирів, намагаючись уникнути конфлікту з ОСОБА_6 , почав вимушено рухатися заднім ходом, але з`їхав у кювет, з якого не зміг самостійно виїхати.

Продовжуючи свої хуліганські дії ОСОБА_1 підійшов до автомобіля марки «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_2 , червоного кольору, та виражаючи явну неповагу до загальноприйнятих норм поведінки, проявляючи особливу зухвалість, виліз на автомобіль та почав наносити удари ногами по вітровому склі, вибивши його. Далі ОСОБА_1 почергово протягом декількох хвилин стрибав на капоті, даху та багажнику автомобіля, висловлюючись при цьому нецензурною лексикою в сторону потерпілого ОСОБА_3 , принижуючи його честь та гідність.

Продовжуючи свої злочинні дії, 04.09.2020 приблизно о 23 год. 40 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи на узбіччі дороги в с. Пасічна по вул. С.Галечко, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, та зрозумівши, що користувач автомобіля марки «ВАЗ 2106» ОСОБА_3 втік у невідомому напрямку та не спостерігає за його діями, а також не зможе вчинити фізичного опору, у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом.

Реалізуючи зазначений умисел ОСОБА_1 , з метою дошкулити користувачу автомобіля ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, попросив очевидця події ОСОБА_7 допомогти виштовхати автомобіль марки «ВАЗ 2106» із кювету. Після цього ОСОБА_1 , не коментуючи свої дії, всупереч волі законного користувача, запустив двигун за допомогою ключа та незаконно заволодів належним на праві користування потерпілому ОСОБА_3 автомобілем марки «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_2 , червоного кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , вартість якого згідно висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/109/13/З-100АВ/20 від 16.09.2020 на момент вчинення кримінального правопорушення становила 16340 грн.

У подальшому ОСОБА_1 розпочав рух на вказаному транспортному засобі у напрямку м. Надвірна Івано-Франківської області, де рухаючись по вул. Спортивна не впорався з керуванням та скоїв дорожньо-транспортну пригоду, вчинивши наїзд на дерево. У результаті чого механічно пошкодив автомобіль, чим завдав потерпілому майнової шкоди, що згідно висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/109/13/3-100АВ/20 від 16.09.2020 становить 16340 грн.

17.09.2020 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 289 КК України.

Обгрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 289 КК України підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 05.09.2020, протоколом огляду місця події від 07.09.2020, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 , протоколом допиту свідка ОСОБА_2 , протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_4 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.09.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , та іншими доказами в їх сукупності.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 289 КК України, найтяжкий з яких відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

В клопотанні слідчого зазначено що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі. Також ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі об`єктивно матиме можливість вчиняти тиск на них, оскільки йому відомі їх особи. Крім того ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, правильних висновків для себе не зробив, та продовжив вчиняти нові умисні корисливі злочини, і таким чином становить небезпеку для суспільства.

Також при обранні запобіжного заходу слідчий просить врахувати, що ОСОБА_1 не одружений, не має постійного місця роботи, усталеного способу життя, на утриманні у нього нікого не має, що вказує на відсутність стійких соціальних зв`язків.

Вказані обставини дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 неможливо застосувати жоден із більш м`яких запобіжних заходів. Тому відносно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вище вказаним ризикам, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , можуть призвести до продовження його злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також негативно вплинуть на об`єктивне розслідування кримінального провадження, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання та просили його задоволити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 -адвокат Семенців В.Д. в судовому засіданні заперечив проти застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що прокурором не доведені належними доказами існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема ризик переховування вважає недоведеним та надуманим, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 добровільно з`явився до органу досудового розслідування та надав покази, що свідчить про те, що він не має жодного наміру ухилятись від слідства та суду. Ризик впливу на потерпілого та свідків по кримінальному провадженні також вважає недоведеним, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 на даний відшкодував завдані потерпілому збитки, який не має до нього жодних претензій, тому підозрюваний не має жодного наміру чинити тиск на потерпілого та свідків. Крім того вважає, що органом досудового розслідування неправильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 , оскільки вказані дії ОСОБА_1 вчинено в стані алкогольного сп`яніння, він не усвідомлював значення своїх дій, тому у нього не було жодного умислу у вчиненні хуліганства та викрадення автомобіля потерпіого, ще є обов`язковою озанкою складів даних злочинів. Вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки кримінального проступку. Також зазначає, що прокурором недоведено неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу. Також просить врахувати, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, працює по тимчасових заробітках, тобто має міцні соціальні зв`язки. Просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника, також заперечив щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки він не буде ухилятись від слідства та суду, впливати на потерпілого та свідків а також вчиняти інші кримінальні правопорушення. Також просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Запобіжні заходи можуть застосовуватись зокрема до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій в порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК повідомлено про підозру.

Як підтверджується витягом з ЄРДР від 05.09.2020 досудове розслідування по кримінальному провадженні за № 12020090200000528, розпочате 05.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, 16.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

17 вересня 2020 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 296 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою про те, що ОСОБА_1 оголошено про підозру, вручено повідомлення про підозру та роз`яснено суть підозри, про що свідчить його особистий підпис (а.с. 27-29). Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Обгрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 296 КК України підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 05.09.2020, протоколом огляду місця події від 07.09.2020, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 , протоколом допиту свідка ОСОБА_2 , протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_4 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.09.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , та іншими доказами в їх сукупності.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Зазначені обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Заперечення сторони захисту стосуються оцінки доказів, наданих стороною обвинувачення на предмет їх належності, допустимості та достатності, що виходить за межі тих питань, які слідчий суддя має вирішувати під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

На цій стадії, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 296 КК України, найтяжкий з яких відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої (ч. 2 ст. 289 КК України). Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 289 КК України застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, та інші обставини, визначені в ст. 178 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

Так, під час судового розгляду слідчим суддею встановлено наявність ризику переховування, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, тому усвідомлюючи про можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Також слідчий суддя бере до уваги особу підозрюваного, а саме що станом на час розгляду клопотання даних про те, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, суду не надано. Крім того ОСОБА_1 офіційно не працює, немає постійного джерела прибутку, в будь-який момент може змінити місце проживання. Вказані обставини в сукупності свідчать про те, що опинившись на волі він зможе продовжувати ухилятись від органів досудового розслідування та суду та не виконувати процесуальні рішення.

Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків по кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, а підозрюваним може бути здійснений вплив на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їх особи.

Наявність обґрунтованих ризиків вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим, востаннє 22.11.2019 Богородчанським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, на шлях виправлення та перевиховання не став, правильних висновків для себе не зробив, та в період іспитового строку повторно підозрюється вчиненні нових умисних кримінальних правопорушень, в тому числі умисного корисливого злочину, і таким чином становить небезпеку для суспільства.

Таким чином, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого та свідка по кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про можливе застосування більш м`якого запобіжного заходу прокурор посилається на те, що жодний інший запобіжний захід не зможе запобігти наведеним ризикам.

Посилання сторони захисту на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є безпідставними, оскільки прокурором наведено достатні та переконливі докази їх існування, з яких вбачається, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України існують, та в сукупності дають достатні правові підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи наведене слідчий судді дійшов висновку, що на даний час жоден інший із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти наведеним ризикам.

Зважаючи на те, що на даний час досудове розслідування триває, не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) дій, незастосування запобіжного заходу до підозрюваного на такому етапі буде негативно впливати на повноту досудового розслідування та встановлення об`єктивної істини по кримінальному провадженні, тому слідчий суддя доходить до висновку, що тримання під вартою є достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання прокурора про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід задовольнити.

В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід відмовити, оскільки слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість жодного із більш м`яких запобіжних заходів у виді особистого зобов`язання, особистої поруки чи домашнього арешту,забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, тому застосування тримання під вартою, на даному етапі є виправданим.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обов`язків, передбачених цим Кодексом. Розмір застави, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, найтяжчий з яких відноситься до категорії тяжких злочинів, розмір завданої шкоди а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

-прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України слідча суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, старшого лейтенанта поліції Синяка Я.В., погоджене з прокурором Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Хомином А.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовільнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 296 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з моменту взяття під варту, взявши його під варту з залу суду. Визначити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 до 16 год. 00 хв. 16 листопада 2020 року.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Розмір застави визначити в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 43940 (сорок три тисячі дев`ятсот сорок) гривень 00 коп., яка може бути внесена підозрюваним чи іншою особою на депозитний рахунок UA158201720355259002000002265, МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Порушення вище викладених умов запобіжного заходу у вигляді застави має наслідком звернення застави в дохід держави та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя/ суд вирішуватиме питання про застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Якщо підозрюваний/обвинувачений виконає всі покладені на нього цією ухвалою зобов`язання, застава повертається підозрюваному/обвинуваченому/заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Міськевич О.Я.

Предыдущий документ : 91650059
Следующий документ : 91661616