Дата принятия
22.07.2020
Номер дела
916/1401/20
Номер документа
90695958
Форма судопроизводства
Хозяйственное
Государственный герб Украины

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1401/20

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Кравець В.М.

За участю представників сторін:

Від прокурора: не з`явився;

Від позивачів:

- Міністерства оборони України: Кравчук М.О. за довіреністю;

- Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв до товариства з обмеженою відповідальністю „Даксс” про стягнення 5 368,20 грн., –

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону Південного регіону України (далі по тексту – прокурор) звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв (далі по тексту – КЕВ м. Миколаїв) до товариства з обмеженою відповідальністю „Даксс” (далі по тексту – ТОВ „Даксс”) про стягнення заборгованості у загальному розмір 86 876,41 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 82 318,41 грн., пені у розмірі 3986,00 грн., трьох відсотків річних у розмірі 572,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за договором №288 від 31.01.2019р. в частині відшкодування КЕВ м. Миколаїв вартості спожитої електричної енергії.

05.06.2020р. до господарського суду від КЕВ м. Миколаїв надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з ТОВ „Даксс” заборгованість за договором №288 від 31.01.2019р. у розмірі 25 000,00 грн.

ТОВ „Даксс” у поданому до суду відзиві на позовну заяву просило закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку зі сплатою основної заборгованості, в решті заявлених прокурором вимог відповідач просив суд відмовити.

30.06.2020р. до господарського суду від прокурора надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої прокурор просить суд стягнути з ТОВ „Даксс” на користь КЕВ м. Миколаїв штрафні санкції у розмірі 5 368,20 грн., які складаються із пені у розмірі 4665,20 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 703,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 55 ГПК України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Враховуючи надане прокурору право на звернення до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, яка була подана до суду до початку розгляду справи по суті, господарським судом було прийнято до розгляду заяву прокурора про зменшення розміру позовних вимог як остаточну редакцію позовних вимог.

20.07.2020р. до суду від КЕВ м. Миколаїв надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника останнього. В свою чергу, Міністерством оборони України було підтримано заявлені прокурором позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Листом №2101-19 від 21.01.2019р. ТОВ „Даксс” звернулось до КЕВ м. Миколаїв із проханням надати можливість використання електроенергії та води під час виконання будівельних робіт згідно з умовами договору №168/17 від 25.07.2018р.

31.01.2019р. між КЕВ м. Миколаїв (Виконавець) та ТОВ „Даксс” (Замовник) було укладено договір про відшкодування вартості спожитої електричної енергії №288, відповідно до п. 1.1 якого Виконавець забезпечує Замовника електричною енергією (місце розташування об`єкта: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул..Чайковського, 40/1 (територія В/М 140 ), а Замовник відшкодовує вартість спожитої електричної енергії згідно тарифів ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія».

Відповідно до п. 2.3 договору про відшкодування вартості спожитої електричної енергії №288 від 31.01.2019р. Замовник зобов`язується: проводити остаточний розрахунок відшкодування за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію протягом 5 (п`яти) операційних днів з моменту отримання рахунку за спожиті послуги, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в даному договорі. Оплата здійснюється згідно актів виконаних робіт та рахунків, виставлених Виконавцем по діючим тарифам та розцінкам, встановленим постачальною організацією - ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» - для КЕВ м. Миколаїв на момент виставлення рахунку. Протягом п`яти днів з дати одержання акту прийняття - передавання електроенергії, що відшкодовується, повернути Виконавцю один примірник оригіналу такого акту, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту прийняття-передавання електроенергії, що відшкодовується. У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту прийняття-передавання електроенергії, що відшкодовується, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом п`яти днів з моменту отримання акту, такий акт вважається підписаним споживачем без зауважень.

Згідно з п. 3.1 договору про відшкодування вартості спожитої електричної енергії №288 від 31.01.2019р. Замовник здійснює повну попередню оплату вартості очікуваного обсягу споживання на відповідний розрахунковий період (наступний за звітнім місяць) не пізніше 5 (п`яти) календарних днів до початку розрахункового періоду.

Відповідно до п. 5.3 договору про відшкодування вартості спожитої електричної енергії №288 від 31.01.2019р. за внесення платежів, передбачених 1.1 цього договору, з порушенням термінів, визначених п. 2.3 та 3.1 цього договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню за весь період прострочення у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

Положеннями п. 6.1 договору про відшкодування вартості спожитої електричної енергії №288 від 31.01.2019р. встановлено, що договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2019 р., а в частині розрахунків до повного їх завершення. Відповідно до п. 3 статті 631 Цивільного Кодексу України сторони домовилися, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 23.01.2019 р.

20.01.2020р. між КЕВ м. Миколаїв та ТОВ „Даксс” було складено та підписано акт приймання-передавання електроенергії №15 у січні 2020р., вартість якої складає 62 548,40 грн. Крім того, КЕВ м. Миколаїв було виставлено ТОВ „Даксс” рахунок №15 від 20.01.2020р. на суму 62 548,40 грн.

Листом №0702/20 від 07.02.2020р. ТОВ „Даксс” звернулось до КЕВ м. Миколаїв із проханням продовжити строк оплати рахунку №15 від 20.01.2020р. до 10.03.2020р., посилаючись на скрутний фінансовий стан відповідача.

20.02.2020р. КЕВ м. Миколаїв було складено акт приймання-передавання електроенергії №75 у лютому 2020р., вартість якої складає 19 770,01 грн. Вказаний акт з боку відповідача підписаний не був. Крім того, КЕВ м. Миколаїв було виставлено ТОВ „Даксс” рахунок №78 від 20.02.2020р. на суму 19 770,01 грн.

На підтвердження факту надсилання на адресу ТОВ „Даксс” акту приймання-передавання електроенергії №75 від 20.02.2020р. та рахунку №78 від 20.02.2020р. позивачем було надано суду список згрупованих поштових відправлень, а, також інформацію про відстеження трек-номеру, згідно якої поштове відправлення було вручено 11.04.2020р.

На підставі платіжного доручення №2217 від 30.04.2020р. ТОВ „Даксс” було перераховано на рахунок КЕВ м. Миколаїв грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн. (оплата електроенергії згідно рахунку №15 від 20.01.2020р.); на підставі платіжного доручення №2218 від 30.04.2020р. ТОВ „Даксс” було перераховано на рахунок КЕВ м. Миколаїв грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. (оплата електроенергії згідно рахунку №78 від 20.02.2020р.); на підставі платіжного доручення №2244 від 27.05.2020р. ТОВ „Даксс” було перераховано на рахунок КЕВ м. Миколаїв грошові кошти у розмірі 47 548,40 грн. (оплата електроенергії згідно рахунку №15 від 20.01.2020р.); на підставі платіжного доручення №2250 від 27.05.2020р. ТОВ „Даксс” було перераховано на рахунок КЕВ м. Миколаїв грошові кошти у розмірі 9770,01 грн. (оплата електроенергії згідно рахунку №78 від 20.02.2020р.).

Неналежне виконання ТОВ „Даксс” зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору про відшкодування вартості спожитої електричної енергії №288 від 31.01.2019р., в частині оплати вартості спожитої електричної енергії, стало підставою для звернення прокурора до суду із даним позовом в інтересах Міністерства оборони України, КЕВ м. Миколаїв.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

КЕВ м. Миколаїв прийняті на себе зобов`язання з забезпечення відповідача електричною енергію згідно умов договору про відшкодування вартості спожитої електричної енергії №288 від 31.01.2019р. були надані належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передавання електроенергії.

Проте, ТОВ „Даксс” в порушення умов п. п. 2.3, 3.1 договору про відшкодування вартості спожитої електричної енергії №288 від 31.01.2019р. не було оплачено вартість спожитої електричної енергії протягом 5 операційних днів. Як вбачається з матеріалів справи, спожита у січні та лютому 2020р. електрична енергія була у повному обсязі сплачена відповідачем лише 27.05.2020р.

З викладених обставин, господарський суд доходить висновку про обґрунтованість доводів прокурора про несвоєчасне виконання ТОВ „Даксс” грошових зобов`язань за договором про відшкодування вартості спожитої електричної енергії №288 від 31.01.2019р.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань щодо здійснення своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії, прокурором у порядку ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу до сплати три відсотки річних у загальному розмірі 703,00 грн., які були розраховані за рахунком №78 від 20.02.2020р. та рахунком №15 від 20.01.2020р. окремо.

Перевіривши здійснений прокурором розрахунок трьох відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про наявність помилки у здійсненому прокурором розрахунку трьох відсотків річних за рахунком №78 від 20.02.2020р., датою виникнення заборгованості за яким прокурором було визначено – 27.02.2020р. Так, на підтвердження факту надсилання відповідачу вказаного рахунку прокурором було надано суду список згрупованих поштових відправлень, а, також інформацію про відстеження трек-номеру, згідно якої поштове відправлення було вручено 11.04.2020р. Наведене, з урахуванням відсутності будь-яких заперечень з боку ТОВ „Даксс” про отримання рахунку саме 11.04.2020р., а також з огляду на умови п. 2.3 договору про відшкодування вартості спожитої електричної енергії №288 від 31.01.2019р., якими передбачений обов`язок Замовника проводити остаточний розрахунок відшкодування за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію протягом 5 (п`яти) операційних днів з моменту отримання рахунку за спожиті послуги, дозволяє господарському суду дійти висновку, що останнім днем сплати рахунку №78 є 17.04.2020р., а отже початковим моментом прострочення виконання грошового зобов`язання є 18.04.2020р.

Враховуючи викладене вище, суд, здійснивши перерахунок заявлених прокурором до стягнення трьох відсотків річних, дійшов висновку, що правильним розміром трьох відсотків річних є сума у загальному розмірі 629,23 грн.

З посиланням на умови п. 5.3 договору про відшкодування вартості спожитої електричної енергії №288 від 31.01.2019р., а також приписи чинного законодавства прокурором було нараховано відповідачу до сплати пеню у загальному розмірі 4665,20 грн., яка була розрахована за рахунком №78 від 20.02.2020р. та рахунком №15 від 20.01.2020р. окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки – грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань” від 17.12.2013р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Перевіривши здійснений прокурором розрахунок пені, господарський суд зазначає, що прокурором було допущено помилку під час її розрахунку, яка є аналогічна помилці, допущеній під час розрахунку трьох відсотків річних. З огляду на викладене, суд, здійснивши перерахунок заявленої прокурором до стягнення пені дійшов висновку, що правильним розміром пені є сума у розмірі 3 566,85 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявленого заступником військового прокурора Миколаївського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв до товариства з обмеженою відповідальністю „Даксс” позову шляхом присудження до стягнення на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв пені у розмірі 3566,85 грн., трьох відсотків річних у розмірі 629,23 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України. При цьому, судовий збір у розмірі 1978,12 грн., сплачений прокурором при поданні позову, повертається за клопотанням останнього на підставі ухвали суду, у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судових збір”.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 – 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Даксс” /65033, м. Одеса, вул. Онезька, буд. 5, ідентифікаційний код 37609167/ на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв /54056, м. Миколаїв, проспект Миру, 62-А, ідентифікаційний код 08029523/ пеню у розмірі 3566,85 грн. /три тисячі п`ятсот шістдесят шість грн. 85 коп./, три відсотки річних у розмірі 629,23 грн. /шістсот двадцять дев`ять грн. 23 коп./.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Даксс” /65033, м. Одеса, вул. Онезька, буд. 5, ідентифікаційний код 37609167/ на користь військової прокуратури Південного регіону України /65012, м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 11, ідентифікаційний код 38296363/ судовий збір у розмірі 101,52 грн. /сто одна грн. 52 коп./.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 30 липня 2020 р.

Суддя С.П. Желєзна

Часті запитання

Який тип судового документу № 90695958 ?

Документ № 90695958 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 90695958 ?

Дата ухвалення - 22.07.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 90695958 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 90695958 ?

В Хозяйственный суд Одесской области
Предыдущий документ : 90669941
Следующий документ : 90695959