ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 березня 2020 року м. Київ № 826/4781/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Добрівської Н.А.,
розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Макроклімат»доГоловного управління Державної податкової служби у місті Києвіпровизнання протиправною та скасування податкового повідомлення- рішення №0007691206 від 04.01.2018, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Макроклімат» (далі - позивач, ТОВ «Макроклімат») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення №0007691206 від 04.01.2018, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 208333,33 грн застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 20833,33 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штраф за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки його прийнято за результатами камеральної перевірки, яка, в свою чергу, не може проводитися з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період жовтень, листопад 2015 року, оскільки її предметом може бути лише перевірка відомостей, що зазначені у податковій звітності за жовтень, листопад 2015 року. Крім того, така перевірка проведена контролюючим органом з порушенням строків її проведення. Також, на думку позивача, на момент формування та реєстрації позивачем податкових накладних в у жовтні, листопаді 2015 року відсутність порядку застосування штрафних санкцій, затвердженого центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну податкову та митну політику, про що зазначено в пункті 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України (пункт в редакції до його виключення з 01.01.2016) звільняє платника податків від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, внаслідок відсутності такого правового регулювання станом на час вчинення такого правопорушення.
Відповідач проти позову заперечував мотивуючи свою позицію тим, що під час перевірки ТОВ «Макроклімат» встановлено факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та прийняте в межах вимог чинного законодавства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) на підставі п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки на день розгляду справи Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в стані припинення (запис від 01.08.2019) у зв`язку з реорганізацією податкового органу на підставі Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р «Питання Державної податкової служби», суд, з урахуванням змісту позовних вимог та доводів, наведених на їх обґрунтування, прийшов до висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первісного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві на її процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (надалі - ГУ ДПС України).
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Макроклімат» за жовтень та листопад 2015 року, за результатами якої складено акт від 14.12.2017 №24366/26-15-12-06-20/39735819.
Згідно з висновками акта перевірки, позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за жовтень, листопад 2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись із висновками акта перевірки, позивач подав заперечення на нього.
Листом від 28.12.2017 №43690/10/26-15-12-06-14 про результати розгляду заперечень позивача, висновки акта перевірки від 14.12.2017 №24366/26-15-12-06-20/39735819 залишено без змін.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007691206 від 04.01.2018, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 208333,33 грн застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 20833,33 грн.
Стверджуючи про протиправність висновків контролюючого органу та наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду із даним позовом.
Аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, з урахуванням наданих ними доказів, суд, при вирішенні спору по суті, бере до уваги наступне.
Щодо доводів позивача про те, що камеральна перевірка не може проводитися з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період жовтень, листопад 2015 року та про проведення контролюючим органом камеральної перевірки з порушенням строку, передбаченого пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, слід зазначити таке.
Відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції як до 01.01.2017, так і з 01.01.2017) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Законом України №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим, згідно з яким предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відтак, об`єктом перевірки за положеннями цього підпункту є, серед іншого, дані Єдиного реєстру податкових накладних.
За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом встановлено, що за результатами аналізу ІС «Податковий блок» підсистема «Реєстр податкових накладних» встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних за жовтень, листопад 2015 року, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, а саме:
- №1 на суму податку на додану вартість - 133333,33 грн, дата складання - 02.11.2015, дата реєстрації в ЄРПН - 27.11.2015, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 10;
- №3 на суму податку на додану вартість - 75000,00 грн, дата складання - 08.10.2015, дата реєстрації в ЄРПН - 05.11.2015, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 13.
Пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Водночас, згідно з положеннями пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Зміст наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, така перевірка може бути проведена протягом днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.
Отже, у пункті 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, на яку посилається позивач, визначено строк проведення камеральної перевірки заявлених у податковій декларації даних. Ця норма не встановлює строку проведення камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних.
Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду у постановах від 10.12.2019 (справа №821/932/17), від 23.07.2019 (справа №816/955/18).
З матеріалів справи вбачається, що податкова накладна №1 від 02.11.2015 зареєстрована в ЄРПН 27.11.2015, що підтверджується квитанцією №9242144084, а податкова накладна №3 від 08.10.2015 зареєстрована в ЄРПН 05.11.2015, що підтверджується квитанцією №9226440433.
Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 1 січня 2016 року) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 1 січня 2016 року) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Положення пункту 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 1 січня 2016 року) встановлювали, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 №909-VII (набрав чинності з 01.01.2016, далі - Закон №909-VII) вищезазначений пункт виключено.
Виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН є податковим правопорушенням, за яке законом передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.
Судом встановлено та позивачем не заперечується, що ТОВ «Макроклімат» спірні податкові накладні було зареєстровано в ЄРПН із порушенням терміну, встановленого абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2016).
Слід зазначити, що доводи позивача про відсутність на час виникнення спірних правовідносин порядку застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, є помилковими, оскільки відсутність такого порядку не могла бути перешкодою відповідальності, встановленої відповідно до пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України. Техніко-юридична вада пункту 120-1.3 статті Податкового кодексу України, в редакції до 01.01.2016, яка виправлена пізніше самим законодавцем шляхом виключення цього пункту, свідчить про наявність підстав для нарахування штрафних санкцій органом, до сфери повноважень якого входив контроль у спірних правовідносинах.
Законом №909-VIII не було ані введено нових видів відповідальності за порушення податкового законодавства, ані збільшено розмір відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Вказаним Законом було змінено лише вимоги до процедури застосування штрафних санкцій, що не може вважатись погіршенням становища платника податків, а тому в даному випадку відсутні підстави вважати, що внаслідок прийняття оскаржуваного рішення були порушені гарантії статті 58 Конституції України.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 23.052019 у справі №803/1791/16, від 24.01.2019 у справі №826/17280/16, від 12.02.2019 у справі №826/110/17, від 05.02.2019 у справі №803/1383/16, від 23.07.2019 у справі №816/955/18.
З урахуванням викладеного, суд виходить з того, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган діяв правомірно, у межах наданих йому повноважень, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки, за наслідками розгляду справи по суті суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 5, 7-11, 73-77, 79, 90, 139, 241-246, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Макроклімат» відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя: Н.А. Добрівська
Судебное решение № 88236684, Окружной административный суд города Киева было принято 16.03.2020. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить необходимые сведения.
то решение относится к делу № 826/4781/18. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: