№ 76666086, 20.09.2018, Львовский апелляционный административный суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6445/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Коваля Р.Й.,

за участю секретаря судового засідання: Коваль Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року, ухвалене суддею Григорук О.Б. у м.Івано-Франківськ в порядку спрощеного позовного провадження, у справі № 809/721/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" до Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов"язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2018 року позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" звернувся до суду із позовом до відповідача – Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради, у якому просив визнати протиправною відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для будівництва розважально-відпочинкового центру «Гаразд» на Південному бульварі в м.Івано-Франківську та зобов’язати надати містобудівні умови та обмеження для будівництва розважально-відпочинкового центру «Гаразд» на Південному бульварі в м.Івано-Франківську у відповідності до Містобудівного розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що підставою прийняття рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень Департаментом містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради зазначено наявність рішення Івано-Франківської міської ради від 15.02.2018 №06-18, яким було запроваджено мораторій на будівництво нових та реконструкцію існуючих будівель і споруд навколо міського озера до затвердження містобудівної документації «Коригування (внесення змін до) генерального плану міста», що на думку позивача, не узгоджується з вимогами ч.4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якими передбачено підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, перелік який є вичерпним.

Водночас зауважує, що замовником виконано всі умови, необхідні для розгляду заяви про надання містобудівних умов та обмежень, та надано необхідний для позитивного вирішення даного питання визначений ч.3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» перелік документів, відображені в Містобудівному розрахунку і подапних відповідачу документах намір забудови – будівництва розважально-відпочинковий центр "Гаразд" (заклад культури, спорту та оздоровчого призначення) на Південному бульварі в м.Івано-Франківську повністю відповідає містобудівній документації.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що при вирішенні питання про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд", Департаментом містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради було враховано рішення Івано-Франківської міської ради від 15.02.2018 №06-18 «Про запровадження мораторію на будівництво нових та реконструкцію існуючих будівель і споруд навколо міського озера», яке по суті є містобудівною документацією у вигляді текстового матеріалу, затвердженого рішенням міської ради та є обов'язковим до виконання.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач покликається на те, що рішення Івано-Франківської міської ради від 15.02.2018 №06-18 «Про запровадження мораторію на будівництво нових та реконструкцію існуючих будівель і споруд навколо міського озера» ні по суті, ні по змісту, ні по процедурі його прийняття не є містобудівною документацією на місцевому рівні. Оскільки відсутня невідповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, наявність даного рішення не є правовою підставою для відмови відповідачем у наданні містобудівних умов та обмежень.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 14.03.2011 ТзОВ "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" та Івано-Франківська міська рада уклали Договір оренди землі №79, за умовами якого позивачу як орендарю було передано в користування земельну ділянку для будівництва розважально-відпочинкового центру по вул. Південний бульвар, м. Івано-Франківськ, площею 4 га.

21.03.2014 на підставі пункту 49 рішення №6 сесії Івано-Франківської міської ради між ТзОВ "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" та Івано-Франківською міською радою було укладено Додаткову угоду, за умовами якої дію Договору оренди землі №79 від 14.03.2011 продовжено на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №110267588, сформованого 10.01.2018, на підставі Додаткової угоди в Державному реєстрі речових прав 16.04.2014 зареєстровано право оренди (користування) позивачем земельною ділянкою за кадастровим номером 2610100000:24:001:0078 (а.с.11). Згідно зазначеного витягу строк дії права оренди земельної ділянки до 16.04.2020 з правом пролонгації.

За умовами Договору оренди №79 від 14.03.2011 та Додаткової угоди від 21.03.2014 земельна ділянка площею 4 га по вул. Південний бульвар, м. Івано-Франківськ, передана ТзОВ "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" під забудову, а саме - під будівництво розважально-відпочинкового центру, цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

28.02.2018 позивач звернувся до Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради із заявою про надання містобудівних умов і обмежень на об»єкт, який розташований за адресою: Південний бульвар, м. Івано-Франківськ, площею 4 га (а.с.12-13).

07.03.2018 виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради прийняв рішення №268 «Про надання вихідних даних містобудівних умов та обмежень для проектування обєкта будівництва», пунктом 2.1 якого відмовлено ТзОВ "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" у наданні вихідних даних - містобудівних умов та обмежень для проектування об»єкта будівництва (а.с.16).

Про прийняте рішення ТзОВ "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" відповідач повідомив листом №4480/51-08/23 від 14.03.2018 (а.с.14).

Зі змісту даного листа слідує, що згідно рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 15.02.2018 №06-18 запроваджено мораторій на будівництво нових та реконструкцію існуючих будівель і споруд навколо міського озера до затвердження містобудівної документації «Коригування (внесення змін до) генерального плану міста». Департаментом містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради призупинено видачу містобудівних умов та обмежень для проектування об»єкта будівництва на будівництво нових та реконструкцію існуючих будівель і споруд навколо міського озера до затвердження містобудівної документації «Коригування (внесення змін до) генерального плану міста».

Так, 15.02.2018 Івано-Франківська міська рада на 18 сесії прийняла рішення №06-18 «Про запровадження мораторію на будівництво нових та реконструкцію існуючих будівель і споруд навколо міського озера».

Відповідно до пункту 1 вищевказаного рішення від 15.02.2018 №06-18, до затвердження змін до генерального плану міста запроваджено мораторій на: розміщення і проектування нових (не розпочатих будівництвом на момент ухвалення даного рішення) будівель і споруд; реконструкцію з розширенням і надбудовою існуючих будівель і споруд га земельних ділянках біля міського озера згідно додатку.

Пунктом 2 рішення Івано-Франківської міської ради від 15.02.2018 №06-18 визначено, що Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини заборонено видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з питань, визначених пунктом 1 даного рішення.

Додатком до рішення Івано-Франківської міської ради від 15.02.2018 №06-18 встановлено перелік адрес, на які поширюється дія мораторію, серед яких земельна ділянка площею 4 га зі сторони вул. ОСОБА_1, кадастровий номер 2610100000:24:001:0078.

Таким чином, згідно рішення органу місцевого самоврядування, мораторій на будівництво нових та реконструкцію існуючих будівель і споруд навколо міського озера поширюється на земельну ділянку, надану позивачу для будівництва розважально-відпочинкового центру «Гаразд» (заклад культури, спорту та оздоровчого призначення) на бульварі Південному в м. Івано-Франківську.

Позивач, вважаючи відмову Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради у наданні містобудівних умов та обмежень протиправною, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності” № 3038-VI від 17.02.2011 (далі – Закон № 3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

В розумінні п.8 ч.1 ст.1 Закону № 3038-VI, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (абзац другий частини другої статті 24 Закону №3038-VI).

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (частина перша статті 25 Закону № 3038-VI).

Згідно ст.20 Земельного кодексу України(далі – ЗК України) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно п. “г” ч.1 ст.95 цього Кодексу, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Отже, ТзОВ "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" має право планування та забудови такої земельної ділянки в межах її цільового призначення.

За приписами ч.5 ст. 26 Закону № 3038-VI, проектування та будівництво об'єктів здійснюється власником або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів; реєстрація права власності на об’єкт містобудування.

Частиною першою статті 29 Закону № 3038-VI встановлено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Відповідно до ч.3 ст. 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Згідно з ч.4 цієї статті підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу (ч.6 ст. 29 Закону № 3038-VI).

З аналізу наведених норм слідує, що відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви повинен прийняти одне з можливих рішень, зокрема, про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні. Прийняття будь-якого іншого рішення, у тому числі щодо залишення заяви про надання містобудівних умов та обмежень без розгляду та повернення замовнику документів законодавством не передбачено. При цьому, перелік підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є визначений ч.4 ст.29 Закону№ 3038-VI, який є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Інших підстав містобудівним законодавством не закріплено.

Таким чином в межах спірних правовідносин дослідженню підлягають обставини дотримання відповідачем зазначених вимог містобудівного законодавства.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб’єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

З наявних в матералах доказів судом встановлено, що позивачем для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки було подано всі необхідні документи, що відповідачем не заперечується. Водночас суб’єкт владних повноважень покликається на те, що фактичною підставою для відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень слугувало рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 15.02.2018 №06-18 «Про запровадження мораторію на будівництво нових та реконструкцію існуючих будівель і споруд навколо міського озера», що не узгоджується з приписами ч. 4 ст. 29 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Тобто у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у наданні позивачам містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за неведених умов.

Також, відповідачем не надано доказів виявлення невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Наведені обставини в своїй сукупності під час прийняття судового рішення залишились поза увагою суду першої інстанції. що має наслідком його скасування.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові особисте суб»єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту.

З огляду на положення статей 5, 245 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги щодо щодо визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача надати містобудівні умови та обмеження, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 245 суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно цієї норми такі повноваження суд реалізує в разі встановлення факту порушення прав, свобод та інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який б гарантував повний захист прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

У спірних правовідносинах, які є предметом розгляду даної справи, праву позивача отримати містобудівні умови та обмеження для для будівництва розважально-відпочинкового центру «Гаразд» на Південному бульварі в м.Івано-Франківську у відповідності до Містобудівного розрахунку кореспондує обов'язок відповідача прийняти таке рішення.

Частиною другою статті 77 КАС України обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень покладено на відповідача.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Департаментом містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення про відмову у наданні ТзОВ "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" містобудівних умов та обмежень.

Також, відповідачем не надано доказів виявлення обставин невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Слід зазначити, що на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення (постанова Верховного Суду від 11 квітня 2018 року № 806/2208/17).

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 27 червня 2018 року (справа №807/3072/14), а відповідно до ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду.

Умови, за яких уповноважений орган відмовляє у наданні містобудівних умов та обмежень, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, уповноважений орган містобудування та архітектури за заявою замовника відповідно до ч.3 ст. 29 Закону №3038-VI на безоплатній основі на підставі містобудівної документації на місцевому рівні повинен надати містобудівні умови та обмеження. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати містобудівні умови та обмеження або відмовити у їх наданні. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

На підставі вище викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи відповідача про втручання суду у повноваження суб'єкта владних повноважень є необґрунтованими, оскільки втручання належить відрізняти від судового захисту шляхом зобов'язання виконати обов'язок.

З огляду на те, що правові підстави для відмови позивачу в наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки відсутні, колегія суддів вважає, що вимога позивача про зобов'язання відповідача надати містобудівні умови та обмеження забудови відповідної земельної ділянки є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги ТзОВ "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд", колегія суддів суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із зобов’язанням відповідача вчинити певні дії. Доказів порушення прав, свобод та інтересів при прийнятті позитивного рішення про надання ТзОВ "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" містобудівних умов та обмежень для будівництва розважально-відпочинкового центру «Гаразд» на Південному бульварі в м.Івано-Франківську у відповідності до Містобудівного розрахунку відповідачем не надано та судом не здобуто.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи пов»язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору (п.1, п.2 ч.9 ст.139 КАС України).

Відповідно до ст. 322 КАС України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається про новий розподіл судових витрат, понесених у зв»язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та про розподіл судових витрат, понесених у зв»язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В розумінні ч. 1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи.

Відповідно до квитанції № 0.0.1019478002.1 від 23.04.2018 позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 3524,00 грн (а.с.4) та відповідно квитанції 0.0.1091690584.1 від 23.07.2018 за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року у справі № 809/721/18 сплачено судовий збір в розмірі 5286,00 грн (а.с.68).

Однак, оскільки документально підтвердженими судовими витратами позивача, пов'язаними з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору (одна немайнова вимога) є сплачений позивачем судовий збір на загальну суму 4405,00 грн (1762,00 грн + 2643,00 грн), колегія суддів приходить до висновку про його стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 139, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" задовольнити, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року у справі № 809/721/18 – скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" містобудівних умов та обмежень для будівництва розважально-відпочинкового центру «Гаразд» на Південному бульварі в м. Івано-Франківську.

Зобов»язати Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" містобудівні умови та обмеження на об’єкт, який розташований за адресою Південний бульвар, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, площею 4 га.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради (ЄДРПОУ 40216470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" (ЄДРПОУ 35516825) судові витрати у розмірі 4405,00 (чотири тисячі чотириста п’ять) гривень сплаченого судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_2 Постанова складена в повному обсязі 25.09.2018.