Решение № 73924943, 03.05.2018, Хозяйственный суд Днепропетровской области

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2018м. ДніпроСправа № 904/499/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі: суддя Петрова В.І.

за участю секретаря судового засідання Кутяєва В.С.

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 267 995,76 грн. недобору провізної плати

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 26.10.2017р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №14-472юр. від 02.11.2017р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення недобору провізної плати у розмірі 267 995,76грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп від 02.01.2008р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги в частині сплати провізної плати. Позивач зазначає, що провізна плата за перевезення порожніх вагонів нараховувалась відповідно до п.24.1. Розділу ІІ "Правила застосування тарифів" Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009р. Наказом Міністерства інфраструктури України №161 від 26.04.2016р. до Збірника тарифів було внесено зміни, п.24.1. Розділу ІІ "Правила застосування тарифів" викладено у новій редакції, відповідно до якої попередній порядок нарахування провізної плати зберігався тільки у випадках при перевезенні порожніх вагонів перевізника з додатковим обладнанням. Таким чином, нарахування плати за перевезення порожніх власних (орендованих) вагонів з додатковим обладнанням мало здійснюватись за тарифною схемою 1 Розділу ІІ "Правила застосування тарифів" Збірника тарифів. Разом з тим, 22.04.2016р. між сторонами укладено договір №НЗ-1-18/89 на перевезення вантажів на особливих умовах, яким передбачено, що при перевезенні порожніх вагонів із знімним обладнанням (знімним дахом) тариф має нараховуватись відповідно до п.24.1. Розділу ІІ "Правила застосування тарифів" Збірника тарифів. Строк дії договору закінчився 31.12.2016р., отже, на думку позивача, з 01.01.2017р. плата за перевезення порожніх власних (орендованих) вагонів з додатковим обладнанням мала нараховуватись за тарифною схемою 1 Розділу ІІ "Правила застосування тарифів" Збірника тарифів, як за перевезення вантажу масою 10 т. Під час проведення ревізії встановлено, що плата за перевезення порожніх власних вагонів зі знімним обладнанням (дахом) розраховувалась за тарифною схемою 14.1., при перевезенні даних вагонів необхідно застосовувати тарифну схему 1 із застосуванням коефіцієнту 1,842 для вантажу 2 класу (обладнання знімне 693176). Позивач вважає, що загальна сума недобору провізної плати за перевезення 100 порожніх власних універсальних вагонів з додатковим обладнанням (знімним дахом) у лютому 2017р. становить 267 995,76грн. (з ПДВ).

Ухвалою суду від 09.02.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 27.02.2018р.

Відповідач позов не визнає, зазначає, що наказом Міністерства інфраструктури України №161 від 26.04.2016р. внесені зміни до п.24.1. Збірника тарифів, а саме: виключено плату за перевезення додаткового обладнання у порожніх вагонах. Розрахунок плати за вказані перевезення повинен здійснюватись як за вантаж, тобто за тарифною схемою 1 для універсального вагону Збірника тарифів. Однак, враховуючи те, що 22.04.2016р. між позивачем та відповідачем укладено договір №НЗ-1-18/89, за яким сторони узгодили перевезення вантажів на особливих умовах, оплата за послуги до 31.12.2016р. здійснювалась на підставі цього договору. На думку позивача, починаючи з 01.01.2017р. плата за перевезення порожніх власних (орендованих) вагонів з додатковим обладнанням мала б здійснюватись відповідно до Збірника тарифів, як за перевезення вантажу масою 10 т. Відповідач зазначає, що відповідно до умов договору перевезень (п.п.2.3., 3.2.) обов'язок з обліку нарахованих і сплачених грошових коштів покладено на залізницю, їй надано інструменти для перевірки правомірності нарахування та сплати грошових коштів за послуги - проведення звірки розрахунків. При цьому позивач у позовній заяві жодним чином не пояснює чому в обліку нарахування плати, що є зоною відповідальності позивача, було допущено помилку, а саме: застосовано помилковий коефіцієнт, та чому це не було виявлено на підставі актів звірки. Відповідач вважає, що в його діях відсутня будь-яка вина, яка могла б спричинити нанесення позивачу заявлених ним збитків. Крім того, відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача.

27.02.2018р. у судовому засіданні оголошено перерву до 29.03.2018р.

26.03.2018р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що спір у даній справі виник не з причин невірного застосування залізницею коефіцієнту для визначення тарифу за перевезення, а з причин зміни порядку нарахування спірного тарифу за перевезення. Крім того, позивач посилається на п.2.7. Правил розрахунків за перевезення вантажів, яким встановлено, що сплата додаткових провізних платежів, зборів, штрафів, які виникли при перевезенні або на станції призначення, проводяться в порядку, встановленому цим пунктом, незалежно від терміну видачі вантажу станцією. Відповідачу було відомо про закінчення строку дії договору №НЗ-1-18/89 та про внесення змін до Тарифного керівництва №1. Однак відповідач не звернувся до позивача із питанням щодо невірного нарахування залізницею провізної плати, пов'язаної із перевезенням спірних вагонів у лютому 2017р. Таким чином, відповідач недобросовісно поставився до виконання своїх обов'язків, передбачених укладеним із залізницею договором та чинним законодавством. Крім того, позивач вважає твердження відповідача про пропуск строку позовної давності безпідставним.

29.03.2018р. у судовому засіданні оголошено перерву до 10.04.2018р.

03.04.2018р. відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, згідно яких вважає, що у нього відсутній обов'язок щодо контролю стягнених позивачем сум. Крім того, позивач достовірно знав про необхідність застосування нових тарифів починаючи з 01.01.2017р. Також відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача.

10.04.2018р. позивач подав до суду відповідь на заперечення, відповідно до яких зазначає, що з огляду на: відсутність обов"язку у залізниці здійснювати перевірку даних, внесених до перевізних документів, та здійснювати донарахування плати за перевезення вантажів до моменту видачі вантажу; можливість проведення сплати спірних сум незалежно від терміну видачі вантажу станцією; відсутність встановлених строків, у які перевізник може вимагати сплати належних за перевезення платежів, а вантажоодержувач має здійснити кінцеві розрахунки; невиконання вимог позивача з погодження списання спірних сум з боку відповідача після виставлення позивачем вимог - зобов"язання не є припиненим.

Ухвалою суду від 10.04.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 03.05.2018р.

03.05.2018р. у судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2008р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", (залізниця, позивач) та Відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", (вантажовласник, відповідач) укладено договір №ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно п.1.1. договору предметом цього договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

За п.2.1. договору вантажовласник зобов'язується пред'являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень в електронному вигляді, при цьому оригінали заявок, оформлені на бланках ГУ-12 (ГУ-12К) та заявки на подачу вагонів (контейнерів) надавати згідно Правил перевезень вантажів. Здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляється ним або прибувають на його адресу.

Залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати від навантаження вагони (контейнери), згідно із затвердженими планами і заявками та надавати вантажовласнику додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору (п.2.2. договору).

Для проведення розрахунків і обліку сплачених грошових коштів залізниця відкриває для вантажовласника особовий рахунок з присвоєнням коду платника №7848688 і коду вантажовідправника (вантажоодержувача) №3437 (п.2.3. договору).

За п.2.4. договору вантажовласник зобов'язується здійснювати безготівкову попередню оплату залізниці за перевезення вантажів та надані додаткові послуги згідно діючих тарифів з урахуванням корегуючих коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею, за послуги за вільними тарифами шляхом перерахування грошових коштів на рахунок залізниці або готівкою на станції.

Відповідно до п.3.2. договору у міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми грошових коштів (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи), крім спірних, з особового рахунку вантажовласника на підставі оформлених установленим порядком перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т.ін.

Пунктом 3.4. договору визначено, що не рідше одного разу на місяць вантажовласник і залізниця проводять звірку розрахунків, результати якої оформлюються актом.

Договір укладено строком на 1 рік і вступає в дію з моменту підписання його обома сторонами. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір продовжує діяти до надходження такої пропозиції зі здійсненням всіх розрахунків за виконані залізничні перевезення та надані додаткові послуги (п.8.4. договору).

Відповідно до п.24.1. розділу ІІ "Правила застосування тарифів" Збірника тарифів (в редакції, яка діяла з 29.10.2012р. до 30.04.2016р.) при перевезенні порожніх власних (орендованих) вагонів з додатковим обладнанням, яке не входить до тари вагона, крім нарахованої за тарифною схемою 14 плати за перевезення власного (орендованого) вагона, стягується додаткова плата, яка нараховується за тарифною схемою 1 множенням ставки за 1 тонну (ставка понад 72,5 тонни) на розрахункову масу обладнання. Якщо додаткове обладнання негабаритне, то плата за нього збільшується на 20%.

Пунктом 4.6. Розділу ІІ "Правила застосування тарифів" Збірника тарифів (в редакції, яка діяла з 29.10.2012р. до 30.04.2016р.) передбачено, що для розрахунку плати за перевезення в окремому вагоні додаткового обладнання (перевізних пристосувань), які не включені до маси тари вагона, у тому числі багаторазових засобів пакетування, що належать відправникам і одержувачам, приймається маса, визначена за табл. 1 цього пункту на підставі округленої до повних тонн маси цього обладнання (перевізних пристосувань). Відповідно до цієї таблиці розрахункова маса обладнання універсального вагону до 12 т, визначається, як 10 т.

Наказом Міністерства інфраструктури України №161 від 26.04.2016р., який набрав чинності 30.04.2016р., до Збірника тарифів було внесено зміни, пункт 24.1. розділу ІІ "Правила застосування тарифів" викладено в новій редакції, відповідно до якої попередній порядок нарахування провізної плати зберігався тільки у випадках при перевезенні порожніх вагонів перевізника з додатковим обладнанням.

Так, нарахування плати за перевезення порожніх власних (орендованих) вагонів з додатковим обладнанням мало здійснюватись за тарифною схемою 1 Розділу ІІ "Правила застосування тарифів" Збірника тарифів.

30.12.2015р. сторони уклали договір №Н/436а (МО-22/147) на перевезення вантажів на особливих умовах.

22.04.2016р. сторони уклали угоду №НЗ-1-18/89 (МО-22/57) до вищезазначеного договору на перевезення вантажів на особливих умовах.

Вказаною угодою, зокрема визначено, що при перевезенні порожніх вагонів із знімним обладнанням (знімним дахом) тариф має нараховуватись відповідно до п.24.1. Розділу ІІ "Правила застосування тарифів" Збірника тарифів.

Пунктом 10 угоди №НЗ-1-18/89 (МО-22/57) від 22.04.2016р. визначено, що термін її дії до 31.12.2016р.

Таким чином, за твердженням позивача, з 01.01.2017р. нарахування плати за перевезення порожніх власних (орендованих) вагонів з додатковим обладнанням мало здійснюватись за тарифною схемою 1 Розділу ІІ "Правила застосування тарифів" Збірника тарифів, як за перевезення вантажу масою 10 т.

У лютому 2017р. позивач здійснив перевезення продукції відповідача у вагонах з додатковим обладнанням за залізничними накладними:

- №№41261058, 41261066, 41261074, 41261082, 41261025, 41261041, 41261124, 41261132, 41261140, 41261165, 41261157, 41261090, 41261108, 41444357, 41444340, 41444365, 41458266, 41458274, 41486242, 41486333, 41486309, 41486317, 41486275, 41486267, 41550468, 41550484, 41550450, 41486291, 41486259, 41486325, 41486341, 41486283, 41486192, 41486234, 41486184, 41486200, 41550492, 41550427, 41550476, 41609124, 41486218, 41609116, 41609132, 41486044, 41469883, 41465873, 41465931, 41504820, 41504812, 41630260, 41566043, 41566076, 41566068, 41577560, 41577578, 41486101, 41486127, 41469966, 41469925, 41469958, 41465964, 41465956, 41504846, 41630286, 41621095, 41621087, 41576083, 41261017, 41260985, 41260993, 41261009, 41260977, 41458241, 41486176, 41486150, 41550534, 41486168, 41609165, 41609140, 41609157, 41550518 - сполученням Миколаїв-вантажний Одеської залізниці та Жовтнева Одеської залізниці до станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці;

- №№41132408, 41132325, 41132317, 41132358, 41132382, 41133083, 41133125, 41130030, 41133091, 41606211, 41540006, 41539990, 41540048, 41132390, 41130097, 41130048, 41133562, 41602921, 41606310 - сполученням Одеса-порт Одеської залізниці до станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.

Позивач зазначає, що за вказаними залізничними накладними був виявлений недобір провізної плати під час ревізії, що проводилась ревізорами відділу комерційної роботи та маркетингу Криворізької дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", про що складено відповідний акт від 03.08.2017р.

Цим актом встановлено, що плата за перевезення порожніх власних вагонів зі знімним обладнанням (дахом) розраховувалась за тарифною схемою 14.1. При перевезенні даних вагонів необхідно застосовувати тарифну схему 1 із застосуванням коефіцієнту 1,842 для вантажу 2 класу (обладнання знімне 693176).

На підставі акту ревізії складений акт загальної форми №6236 від 07.08.2017р. та здійснено розрахунок недобору провізної плати.

15.11.2017р. позивач надіслав відповідачу лист з проханням надати дозвіл на списання з особового рахунку відповідача сум недоборів провізної плати. Однак відповідач відповіді на цей лист не надав, вимоги листа не виконав.

26.01.2018р. позивач повторно надіслав відповідачу лист з проханням надати дозвіл на списання з особового рахунку відповідача спірних сум недоборів провізної плати, але відповіді на повторне звернення відповідач також не надав.

Позивач зазначає, що нарахування провізної плати здійснювалось програмним забезпеченням АРМ ТВК у порядку, передбаченому п.24.1. Розділу ІІ "Правила застосування тарифів". До нарахованих сум також застосовувався коефіцієнт, встановлений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 26.04.2016р. №161).

За залізничними накладними №№41261058, 41261066, 41261074, 41261082, 41261025, 41261041, 41261124, 41261132, 41261140, 41261165, 41261157, 41261090, 41261108, 41444357, 41444340, 41444365, 41458266, 41458274, 41486242, 41486333, 41486309, 41486317, 41486275, 41486267, 41550468, 41550484, 41550450, 41486291, 41486259, 41486325, 41486341, 41486283, 41486192, 41486234, 41486184, 41486200, 41550492, 41550427, 41550476, 41609124, 41486218, 41609116, 41609132, 41486044, 41469883, 41465873, 41465931, 41504820, 41504812, 41630260, 41566043, 41566076, 41566068, 41577560, 41577578, 41486101, 41486127, 41469966, 41469925, 41469958, 41465964, 41465956, 41504846, 41630286, 41621095, 41621087, 41576083, 41261017, 41260985, 41260993, 41261009, 41260977, 41458241, 41486176, 41486150, 41550534, 41486168, 41609165, 41609140, 41609157, 41550518 - позивачем нараховано та списано з особового рахунку відповідача провізну плату у розмірі 169 614,00грн. (без ПДВ).

Вказана сума була нарахована, виходячи з вартості перевезення 1 вагону в розмірі 2 094,00грн. за 81 вагон згідно вказаних залізничних накладних.

Разом з тим, з урахуванням змін, внесених до п.24.1. Розділу ІІ "Правила застосування тарифів", відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України №161 від 26.04.2016р., вартість плати за перевезення 1 вагону, за твердженням позивача, мала бути встановлена в розмірі 4 222,00грн.

Таким чином, на думку позивача, загальна плата за перевезення 81 вагону, згідно наведеного переліку залізничних накладних, мала становити суму в розмірі 341 982,00грн. (без ПДВ).

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача недобір провізної плати за перевезення 81 порожнього вагону з додатковим обладнанням (знімним дахом) у розмірі 172 368,00грн. (без ПДВ).

За залізничними накладними №№41132408, 41132325, 41132317, 41132358, 41132382, 41133083, 41133125, 41130030, 41133091, 41606211, 41540006, 41539990, 41540048, 41132390, 41130097, 41130048, 41133562, 41602921, 41606310 - позивачем нараховано та списано з особового рахунку відповідача провізну плату в розмірі 63 019,20грн. (без ПДВ).

Вказана сума була нарахована, виходячи із вартості перевезення 1 вагону в розмірі 3 316,80грн. за 19 вагонів згідно вказаних залізничних накладних.

Разом з тим, з урахуванням змін, внесених до п.24.1 Розділу ІІ "Правила застосування тарифів", відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України №161 від 26.04.2016р., вартість плати за перевезення 1 вагону, за твердженням позивача, мала бути встановлена в розмірі 5 999,00грн.

Таким чином, на думку позивача, загальна плата за перевезення 19 вагонів, згідно наведеного переліку залізничних накладних, мала становити суму в розмірі 113 981,00грн. (без ПДВ).

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача недобір провізної плати за перевезення 19 порожніх вагонів з додатковим обладнанням (знімним дахом) у розмірі 50 961,80грн. (без ПДВ).

Позивач вважає, що загальна сума недобору провізної плати за перевезення 100 порожніх власних універсальних вагонів з додатковим обладнанням (знімним дахом) становить 267 995,76грн. (з ПДВ).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст.174 Господарського кодексу України.

У даному випадку правовідносини сторін врегульовано Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Статутом залізниць України (далі - Статут), Правилами розрахунків за перевезення вантажів (ст.62 Статуту), затвердженими наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644, (далі - Правила).

За ч.2 ст.307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до п.6 Статуту залізниць накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно п.1.3. Правил остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було узгоджено ціну договору як провізну плату, шляхом заповнення певних рядків накладної. Обставини справи свідчать, що перевезення здійснено, оплату проведено, зміни у встановленому порядку до залізничної накладної не вносились.

У матеріалах справи відсутні докази того, що до провізних документів – залізничних накладених вносились зміни або складались будь-які додатки до них.

Крім того, як вбачається із залізничних накладних, залізницею прийнято до перевезення вантажі із зазначенням у графі 23 "код вантажу" коду "421034".

Однак відповідно Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ) в період після закінчення строку дії угоди №НЗ-1-18/89 від 22.04.2016р. мав застосовуватись код вантажу – "693176", який застосовується до знімного обладнання (турнікети, стійки, касети, призми, хлібні щити, стяжки, стропи, та ін.).

Згідно п.3.3. Збірника тарифів па перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги якщо на станції призначення виявлено, що найменування вантажу не відповідає фактичному, неповне або неясне (неточне), то уточнення з метою перевірки правильності нарахування тарифу здійснюється до видачі вантажу з ініціативи станції (перевізника) або на вимогу одержувача шляхом унесення до перевізних документів у графі "Найменування вантажу" ("Наименование груза") під попереднім неточним найменуванням уточненого найменування. Унесене до перевізних документів уточнене найменування завіряється підписами працівників станції (перевізника) та одержувача.

Таким чином, для добору тарифу за перевезення вантажів у випадку виявлення неправильно зазначеного коду необхідні обов'язкові умови: виявлення такого факту та внесення уточнюючих даних до перевізного документу.

Недодержання процедури в частині внесення відповідних змін фактично виключає можливість в подальшому заявляти вимоги про стягнення донарахованої провізної плати, оскільки порушений порядок визначення та нарахування таких платежів.

Оскільки зміни провізної сплати у встановленому порядку позивачем до залізничної накладної не вносились, суд приходить висновку про відсутність підстав для стягнення недобору провізної плати.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до вимог позивача суд зазначає таке.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З огляду на вказані норми Цивільного кодексу України, обставини щодо пропуску строку позовної давності не досліджуються судом, оскільки позов не підлягає задоволенню з підстав його необгрунтованості.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позивачу у позові відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені ст.256, п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.05.2018р.

Суддя ОСОБА_3