№ 73441303, 16.04.2018, Днепропетровский апелляционный хозяйственный суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2018 року м. Дніпро Справа № 904/10265/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А.,Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Бондарєв Е.М.) у справі № 904/10265/17, ухваленого у м. Дніпро 25.01.2018р. о 11.06. (дата складання повного тексту рішення – 26.01.2018)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення в розмірі 44 183,04 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017р. ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПАТ "Українська залізниця", в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 44 183,04 грн. штрафу за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів та вантажу у період з 10.09.2017 по 16.09.2017.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018р. у справі № 904/10265/17 позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" суму штрафу в розмірі 33 137,28 грн. та судовий збір у сумі 1600,00 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з’ясування обставин справи, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018р. у справі № 904/10265/17 в частині зменшення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на відсутність, передбачених чинним законодавством підстав для зменшення штрафу застосованого до відповідача та не обґрунтування господарським судом рішення в частині зменшення цього штрафу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.03.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018р. у справі № 904/10265/17.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 16.04.2018.

У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу.

Відповідач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку в судове засідання свого повноважного представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Не надано відповідачем і відзиву на апеляційну скаргу.

Беручи до уваги вищенаведене, а також те, що явка представників сторін не визнавалася обов’язковою апеляційним судом, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті у відсутності представника відповідача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія дійшла до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, у вересні 2017 року Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (Відповідач) в особі РФ “Придніпровська залізниця” ПАТ “Українська залізниця”) до станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці здійснено перевезення вантажу та вагонів залізничних, що перевозяться на своїх вісях, не поіменованих в алфавіті (порожні власні полу вагони під навантаження), одержувачем яких є ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (позивач).

Вказані перевезення оформлені наступними залізничними накладними: №№46316279, 46316139, 46316220, 46316105, 46316121, 46316030, 46316212, 46316147, 46316204, 46316097, 46318143, 46318176, 46320719, 46321071, 46320974, 46320677, 46361507, 47622022, 41943622, 41943663, 41943689, 41943721, 41943671, 41943655, 4193697, 41943648, 41945403, 41945254, 41945122, 41945361, 41945312, 41945296, 41966540, 41966664, 41966532, 41966573, 41966607, 41966672, 41966581, 41980699, 41980590, 41980574, 41980533, 41980541, 41980608, 41980707, 41980715, 41980582, 41980822, 41980624, 41980681, 41980673, 41980616, 41980558, 41980632, 41980640, 41980657, 41980665, 46283917, 42199075, 46515490, 46515631, 46515623, 46515573, 46515615, 46515557, 42135434, 42135459, 42135392, 46486007, 46486130, 46485975, 46486148, 46486098, 46486106, 46486122, 46506721, 46506754, 46506655, 46506622, 46506374, 46506366, 46506705, 46506648, 46506713, 46506739, 46506630, 46506689, 46506747, 46506697, 42104604, 42135202, 42135228, 42135236, 42135269, 42135244, 42135426, 42135350, 42135475, 42135293, 42135400, 42135285, 42109207, 42109249, 42109223, 42109215, 42109231, 42135509, 42135418, 42135335, 42135251, 42135368, 42135384, 42135442, 42135343, 42135491, 42135517, 42135277, 42135210, 42135376, 42077115, 42272492, 42272435, 42272559, 42272567, 42272476, 42272542, 42272518, 42272575, 42272534, 42272419, 42272385, 42272369, 42272484, 42272450, 42272443, 42272401, 42272377, 42272468, 42272427, 42272393, 42214361, 42214437, 42214528.

Як вбачається із копій залізничних накладних наданих до позовної заяви, порожні власні вагони були доставлені на адресу Позивача із простроченням. Позивач, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, які передбачені статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту залізниць України нарахував та просив суд стягнути з відповідача штраф в сумі 44 183,04 грн. Прострочка відбулась у період з 10.09.2017 по 16.09.2017.

Відповідно до статті 307 ГК України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно зі статтею 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до статті 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктом 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. наведених Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200, 150 км відповідно.

Пунктом 2.1. вказаних Правил визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).

Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

У Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 “Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів” зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штрафу застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо простроченні доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

За вимогами п. 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантаж вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, підтверджується, що вантаж доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, у зв'язку із чим, сума штрафу за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів та вантажу у період з 10.09.2017 по 16.09.2017 складає 44 183,04 грн.

За наведених обставин місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

При цьому, господарський суд виходячи з приписів ст. 233 ГПК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшив розмір стягуваного штрафу з 44 183,04грн. до 33 137,28грн. та позовні вимоги задовольнив частково.

Проте, апеляційний суд вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду про існування підстав для зменшення заявленої до стягнення суми штрафу.

Так, відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд повинен, зокрема встановити винятковість даного випадку, майновий стан сторін та оцінити співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій із розміром збитків кредитора, врахувати інтереси обох сторін.

Натомість, з змісту оскаржуваного рішення не вбачається встановлення судом вищенаведених обставин, а в матеріалах справи відсутні належні докази, які-б свідчили про існування підстав для зменшення розміру штрафу, виходячи з обставин винятковості та майнового стану сторін.

Таким чином, оскаржуване рішення в частині зменшення розміру штрафу прийнято господарським судом за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою згідно з ст.ст. 275, 277 ГПК України для зміни рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018 року в частині зменшення розміру штрафу та розміру задоволених позовних вимог, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті позивачем судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 400,00грн. слід покласти на відповідача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018 року у справі № 904/10265/17 – задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018 року у справі № 904/10265/17 – змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; код 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50102, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна,б.47, код 00190905) суму штрафу в розмірі 44 183,04 грн. та судовий збір у сумі 1600,00 грн., про що видати наказ».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; код 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50102, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна,б.47, код 00190905) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2400,00грн.

Видачу наказів згідно зі ст. 327 ГПК України доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 17.04.2018 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов