Постановление суда № 71421190, 29.12.2017, Апелляционный суд Днепропетровской области (г. Днепропетровск)

Дата принятия
29.12.2017
Номер дела
182/6146/17
Номер документа
71421190
Форма судопроизводства
Уголовное
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1625/17 Справа № 182/6146/17 Слідчий суддя - Суддя-доповідач - Слоквенко Г.П.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача Слоквенка Г.П.

суддів Крот С.І., Живоглядової І.К.

за участю:

секретаря судового засідання Старовойтова Є.В.

прокурора Дорошенка А.В.

захисника Стасенко Д.С.

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційні скарги прокурора відділу процесуального керівництва досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області Солдатова І.М. та захисника Стасенко Д.С. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, тимчасово не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією ч.2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 263, ч. 1ст. 125, ч. 2 ст. 28 ст. 386 КК України,

ВСТАНОВИЛА :

Оскаржуваною ухвалою частково задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області Сушайло Б. В., погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області Толстик А.В., та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 в межах строку досудового розслідування, на один місяць, тобто до 14.01.2017 включно.

Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя зазначив, що при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні ряду тяжких злочинів, тому існує обґрунтований ризик того, що ОСОБА_7 може переховуватись від суду. Однак прокурором не мотивоване продовження строку дії такого запобіжного заходу як тримання під вартою на такий тривалий строк - 60 днів. Згідно клопотання, заплановано провести слідчі і процесуальні дії, які за думкою суду не потребують такого значного часу, а саме долучити висновки експертизи провести тимчасові доступи до інформації у державних податкових інспекціях. З огляду на наведене слідчий суддя дійшов висновку, що строк тримання під вартою обвинуваченого належить продовжити не більш ніж один місяць. Також зазначив про відсутність підстав для зміни розміру застави.

В апеляційній скарзі захисник Стасенко Д.С. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу слідчого судді. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, захисник посилається на незаконність, необґрунтованість ухвали слідчого судді, оскільки вважає, що слідчий суддя не звернув уваги на те, що дане клопотання не підсудно Нікопольському міськрайонному суду Дніпропетровської області, його повинен був вирішувати слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, а отже оскаржувана ухвала, на думку апелянта, підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі прокурор відділу процесуального керівництва досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області Солдатов І.М. просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого в повному обсязі та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 на 2 місяці з визначенням застави в розмірі 1353600 гривень.

В обгрунтування апеляційних вимог посилається на те, що слідчий суддя зробив вірний висновок про обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих йому злочинів, та встановлені судом обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних засобів не зможе запобігти настанню ризиків, які не зменшилися з часу обрання підозрюваному цього запобіжного заходу. Разом з тим, на думку апелянта, судом не досліджено та не враховано дуже значний обсяг необхідних слідчих та процесуальних дій, які залишилися не проведеними в рамках даного кримінального провадження, тому на їх проведення потрібно саме два місяці.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора Солдатова І.М. та просив відмовити у задоволенні апеляції сторони захисту, підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника Стасенко Д.С., які підтримали апеляцію захисника та заперечували проти задоволення апеляції сторони обвинувачення, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог частин 3, 4, 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

З вимог ст. 177 КПК України вбачається, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи апелянтів, викладені в судовому засіданні та зазначені в апеляційних скаргах щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Згідно наданих матеріалів, другим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 28 ст. 386 КК України, відомості щодо якого 17.01.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017040000000040.

18.08.2017 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

У ході розслідування 30.10.2017 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 28 ст. 386 КК України.

Так, з матеріалів провадження слідує, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих кримінальних правопорушень, при цьому, обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вказаних злочинів, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Крім того, обґрунтованість цієї підозри раніше була предметом судового розгляду і знайшла об'єктивне підтвердження при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 під час перегляду відповідного рішення слідчого судді в апеляційному порядку. Не вбачається, що з цього часу виникли будь-які нові обставини, які б спростували обґрунтованість цієї підозри.

Перевіряючи висновки ухвали слідчого судді на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були підставою для продовження строку дії запобіжного заходу щодо підозрюваного у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд вважає, що висновки слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених пунктами ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими і не зменшились на час розгляду клопотання та для їх запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зокрема, підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, при цьому колегія суддів враховує тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів, зокрема і за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років, що у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, незаконно впливати на свідків, експертів у кримінальному провадженні, негативно впливати на хід досудового розслідування, вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення злочинів, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, вік та стан його здоров'я, зокрема, відсутність відомостей щодо наявності в нього захворювань, які виключали б тримання під вартою. Таким чином висновки слідчого судді щодо можливості запобігання ризикам виключно шляхом продовження саме такого запобіжного заходу, є обґрунтованими.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також ЄСПЛ в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, з матеріалів клопотання та апеляційної скарги слідує, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливо, так як необхідно виконати великий обсяг слідчих та процесуальних дій, але під час апеляційного розгляду в суді апеляційної інстанції, так само як і в суді першої інстанції, прокурором не було доведено та в судовому засіданні не встановлено підстав реальної необхідності продовження тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою в умовах слідчого ізолятора саме на такий строк, який зазначено у клопотанні слідчого, у зв'язку з чим колегія суддів вважає законними висновки слідчого судді щодо строку продовження тримання під вартою підозрюваного, врахувавши вимоги ч. 3 ст. 197 КПК України, в межах строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, саме на один місяць, а не на два, як того вимагає прокурор в своїй скарзі.

На думку апеляційного суду, не вбачається, що в даному випадку права ОСОБА_3, гарантовані ст. 5 КЗПЛ, були порушені, враховуючи, що час перебування підозрюваного під вартою не є занадто тривалим, враховуючи складність кримінального провадження, а також з огляду на те, що існує суспільний інтерес (легітимна мета) для такого обмеження прав ОСОБА_3 у вигляді забезпечення його належної процесуальної поведінки, ефективності досудового розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, а також, на думку колегії суддів, таке обмеження свободи застосоване слідчим суддею відповідно до закону та з урахуванням принципу пропорційності і дотримання балансу між правами підозрюваного та легальною метою застосування такого заходу.

Що ж стосується доводів сторони захисту з приводу порушення принципу територіальності під час розгляду клопотання слідчого, колегія суддів цілком погоджується з висновком слідчого судді про те, що згідно доручення на проведення досудового розслідування від 30 жовтня 2017р., слідчому другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області Сушайло Б.В. доручено проведення досудового розслідування за кримінальним провадженням № №42017040000000040. Оскільки другий слідчий відділ слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області знаходиться в м. Нікополі, розгляд клопотання в даному конкретному випадку підсудний Нікопольському міськрайонному суду Дніпропетровської області, а ні Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська, на що є посилання в апеляційній скарзі захисника, а тому вони є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, продовжений слідчим суддею запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_8 відповідає вимогам КПК України, а тому ухвала слідчого судді не підлягає скасуванню, а в задоволенні апеляційних скарг прокурора та захисника слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги прокурора відділу процесуального керівництва досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області Солдатова І.М. та захисника Стасенко Д.С. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

____ ____ ____

Г.П. Слоквенко І.К. Живоглядова С.І. Крот

Часті запитання

Який тип судового документу № 71421190 ?

Документ № 71421190 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 71421190 ?

Дата ухвалення - 29.12.2017

Яка форма судочинства по судовому документу № 71421190 ?

Форма судочинства - Кримінальне

В якому cуді було засідання по документу № 71421190 ?

В Апелляционный суд Днепропетровской области (г. Днепропетровск)
Предыдущий документ : 71421189
Следующий документ : 71421192