Постановление суда № 71170207, 12.12.2017, Верховный Суд Украины (действовал до 15.12.2017)

У х в а л а

12 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Гуменюка В.І.,

Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» про перегляд Верховним Судом України ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2017 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_4, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Айбокс», про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

Шевченківський районний суд м. Києва ухвалою від 17 березня 2017 року в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» (далі - ПАТ «Дельта банк») про відстрочення сплати судового збору відмовив, позовну заяву залишив без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме сплати судового збору.

Цей же суд ухвалою від 04 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2017 року, відмовив у задоволенні повторного клопотання ПАТ «Дельта банк» про відстрочення сплати судового збору та визнав неподаною і повернув позовну заяву ПАТ «Дельта банк» з підстав, передбачених частиною другою статті 121 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 11 жовтня 2017 року судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишила без змін.

01 грудня 2017 року ПАТ «Дельта банк», в інтересах якого діє Щербак Є.М., звернулось до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2017 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2017 року з передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 ЦПК України підстав: неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме частини першої статті 55 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 3, статті 15, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм процесуального права, зокрема статті 1, частини першої статті 3, статті 213 ЦПК України.

Обґрунтовуючи підстави перегляду зазначених судових рішень, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня і 04 листопада 2015 року, 18 і 20 жовтня 2017 року, постанови Вищого господарського суду України від 19 вересня 2016 року та 12 січня 2017 року, в яких, на його думку, по-іншому застосовано вказані норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження в частині перегляду судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, необхідно відмовити з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Постановляючи ухвалу від 11 жовтня 2017 року, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав, передбачених частиною другою статті 121 ЦПК України, для повернення позовної заяви, оскільки заявник не усунув недоліків поданої заяви у встановлений процесуальним законом строк.

В ухвалах, наданих заявником для порівняння, суд касаційної інстанції:

- скасував ухвалу апеляційної інстанції й направив справу до цього ж суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, вказавши при цьому на те, що на час звернення позивача з апеляційною скаргою був чинний Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), який звільняв від сплати судового збору уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних зі здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку (ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня і 04 листопада 2015 року);

- скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та направив справу до цього ж суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, вказавши на те, що через неможливість виконання вказівки суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги заявник звернувся до апеляційного суду з клопотанням щодо продовження строку для їх усунення (ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року);

- вирішив питання про поновлення строку на касаційне оскарження та відкрив провадження у справі (ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року);

- скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та направив справи до цього ж суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження та вказав на те, що господарський суд має право вчинити дії, про які йдеться у статті 8 Закону № 3674-VI, в тому числі й щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів (постанови Вищого господарського суду України від 19 вересня 2016 року та 12 січня 2017 року).

Отже, порівняння наведених судових рішень із судовим рішенням суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог.

Крім зазначеного, в поданій заяві ПАТ «Дельта банк» порушує питання про перегляд судових рішень з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України підстави неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм процесуального права.

Подана заява в цій частині підлягає поверненню з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень може бути подана з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

Відповідно до частини третьої статті 354 ЦПК України не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за результатами касаційного провадження.

З огляду на те, що ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2017 року не перешкоджає провадженню у справі та не відноситься до судових рішень, перегляд яких передбачений пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, оскільки повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення, а тому заява ПАТ «Дельта банк» про перегляд зазначеної ухвали з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права підлягає поверненню заявнику.

Керуючись частиною третьою статті 354, частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_4, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Айбокс», про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» про перегляд Верховним Судом України ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2017 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, відмовити.

Заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» у частині перегляду Верховним Судом України зазначених судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Л.І. Охрімчук

В.І. Гуменюк

В.М. Сімоненко