№ 45342058, 18.06.2015, Харьковский апелляционный административный суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 р. Справа № 816/921/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2015р. по справі № 816/921/15-а

за позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал"

до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області третя особа Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит"

про визнання нечинною та скасування податкової вимоги та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

20 березня 2015 року Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (надалі - КП "Полтававодоканал") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (Шишацьке відділення) (надалі - Миргородська ОДПІ (Шишацьке відділення), відповідач), третя особа: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (надалі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") про визнання нечинною та скасування податкової вимоги від 02.03.2015 року №119-16 та зобов'язання здійснити облікові операції скасування податкового боргу, визначеною податковою вимогою від 02.03.2015 року №119-16 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 20000,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 10 березня 2015 року до КП "Полтававодоканал" надійшла податкова вимога № 119-16 від 02.03.2015 року про сплату податкового боргу в розмірі 20000,00 грн. Вказував, що зобов'язання з плати за користування надрами для видобутку корисних копалин за 4 квартал 2014 року сплачено товариством у повному обсязі, у зв'язку із чим у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваної вимоги. Стверджував, що платник податків, який ініціював банківський переказ зі сплати податку звільняється від відповідальності за несвоєчасне зарахування банком сплачених коштів до бюджету та не зарахування цих коштів до бюджету взагалі, оскільки відповідальність за зарахування цих коштів покладено законом на банківську установу, яка здійснює обслуговування платника податків. Позивач вважає податкову вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року адміністративний позов Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (Шишацьке відділення), третя особа: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання нечинною та скасування податкової вимоги та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Скасовано податкову вимогу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (Шишацьке відділення) від 02 березня 2015 року № 119-16. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (код ЄДРПОУ 03361661) витрати зі сплати судового збору в розмірі 109 /сто дев'ять/ грн. 62 коп.

Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності заборгованості у позивача у розмірі 20 000,00 грн. станом на момент винесення вимоги №119-16 від 02.03.2015р. не відповідають обставинам справи, а рішення суду першої інстанції в частині скасування податкової вимоги №119-16 від 02.03.2015р. винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст..ст.86, 159 КАС України, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року в частині скасування податкової вимоги №119-16 від 02.03.2015р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно матеріалів справи між позивачем (Клієнт) та ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" (Банк) 19 грудня 2010 року укладений договір № 49080 на розрахунково-касове обслуговування, згідно предмету якого бак відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті № 260024908001 та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених договором /а.с.11-12/.

Матеріалами справи підтверджено, позивачем до обслуговуючого банку Філії "ПРУ" АТ "Банк" Фінанси та кредит" м. Полтава для сплати узгодженого грошового зобов'язання з плати за користування надрами за 4 квартал 2014 року було направлено платіжні доручення від 30 січня 2015 року №8768 на суму 20000,00 грн. та від 09 лютого 2015 року №8793 на суму 717,25 грн. /а.с.17,18/.

18 лютого 2015 року позивачем було направлено на адресу ДПІ у м. Полтава лист, в якому повідомлялось, що в період з 30 січня 2015 року по 10 лютого 2015 року підприємством за платіжними дорученнями було сплачено податків на загальну суму 1690384,73 грн., які станом на вказану дату не були проведені банком /а.с.19/.

Як вказує в своїх поясненнях банк (а.с. 79,80), платіжне доручення №8821 від 02.03.2015 повернуто банком без виконання через тридцять днів після прийняттяґ у зв'язку з надзвичайними обставинами.

04 березня 2015 року підприємством було направлено до ДПІ у м. Полтава лист, в якому зазначалось, що несвоєчасне та не в повному обсязі перерахування обов'язкових податків та зборів було здійснено не з вини Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", а з вини банківської установи, що підтверджується положеннями чинного законодавства та відповідним платіжним дорученням /а.с.20/.

Проте, 02 березня 2015 року Миргородською ОДПІ (Шишацьке відділення) прийнято податкову вимогу №119-16 /а.с.10/, відповідно до якої КП "Полтававодоканал" повідомлено про наявність у нього, станом на 01.03.2015 року, податкового боргу в сумі 20000,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову виходячи з таких підстав.

Відповідно до п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 02.03.2015 року (часу формування спірної податкової вимоги) позивачем не було сплачено суму узгодженого податкового забов`язання поренті з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, по якій граничний строк сплати є 09.02.2015 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що податковим органом на законних підставах сформовано та направлено позивачу податкову вимогу про сплату податкового боргу.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на те, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Так, спірна податкова вимога сформована виключно на суму узгодженого податкового зобов'язання та будь-яких санкцій за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податку, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції до позивача застосовано не було, а отже посилання на п. 129.6 статті 129 Податкового кодексу України у даній справі є недоречним, оскільки спірних правовідносин нею не врегульовано.

На думку колегії суддів, у розумінні належного виконання податкового обов'язку, визначеного п. 38.1 ст. 38 ПК України, є сплата податкового зобов'язання, тобто процес, внаслідок якого відбувся перехід у власність відповідного бюджету грошових коштів належних платнику податків.

Податковим кодексом України не передбачено такої підстави для звільнення платника податку від обов'язку сплати податкових зобов'язань, як відмова банку у виконанні доручень клієнта незалежно від причин такої відмови.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року - скасуванню в частині скасування податкової вимоги Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (Шишацьке відділення) від 02 березня 2015 року № 119-16 з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2015р. по справі № 816/921/15-а скасувати в частині скасування податкової вимоги Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (Шишацьке відділення) від 02 березня 2015 року № 119-16.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2015р. по справі № 816/921/15-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови виготовлений 19.06.2015 р.