Постановление суда № 30871030, 23.04.2013, Хозяйственный суд Херсонской области

Дата принятия
23.04.2013
Номер дела
5024/1268/2012
Номер документа
30871030
Форма судопроизводства
Хозяйственное
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

_________________У Х В А Л А

"23" квітня 2013 р. Справа № 5024/1268/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши скаргу на дії ВДВС по справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Уктелеком", м. Київ

до: Військової частини А-1836, м. Херсон

про стягнення 20160 грн. 24 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - Щербина Р.О., юрисконсульт, дов. від 02.01.2013р.

від ВДВС Суворовського РУЮ - Процюк Н.В., гол. держ. виконавець, дов. №6753 від 01.04.2013р.

в с т а н о в и в:

На підставі рішення господарського суду Херсонської області від 11.10.2012р. по справі №5024/1268/2012 задоволено позов ПАТ "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком", м.Київ, з військової частини А-1836, м.Херсон, на користь позивача стягнуто 19298грн. 63коп. основного боргу, 98грн. 24коп. інфляційних нарахувань, 260грн. 87коп. річних, 502грн. 68коп. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.

У резолютивній частині рішення також зазначено, що стягнення присуджених сум має здійснюватися з видатків відповідача, які статтею 55 Бюджетного кодексу України не визначені як захищені.

22 жовтня 2012р. після набрання рішенням законної сили стягувачеві виданий наказ №5024/1268/2012 про примусове виконання рішення.

18 березня 2013р. боржник (відповідач у справі) звернувся із скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м.Херсоні (далі ВДВС), в якій просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця ВДВС про арешт коштів боржника від 28.01.2013р., винесену в межах виконавчого провадження №35207515.

Одночасно зі скаргою скаржником заявлено клопотання про відновлення процесуального строку для подання скарги на дії органів ВДВС, передбаченого ст.121-2 ГПК України , в зв'язку з тим, що копію оскаржуваної постанови ним отримано 20 лютого 2013р., а 04 березня 2013р. відповідач, з дотриманням строку, звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом про визнання неправомірною та скасування постанови від 28.01.2013р. про арешт коштів боржника ВП №35207515.

07 березня 2013р. Херсонським окружним адміністративним судом по поданій відповідачем позовній заяві було відкрито провадження у адміністративній справі №821/781/13-А з призначенням її розгляду на 15.03.2013р., про що було винесено відповідну ухвалу.

15 березня 2013р. провадження по адміністративній справі №821/781/13-А закрито, а позивачу (боржник по господарській справі №5024/1268/2012) надано роз'яснення, що розгляд скарги на дії органів ДВС належить до юрисдикції господарського суду, який видав виконавчий документ.

Встановлений ст.121-2 ГПК України строк для звернення із скаргою на дії або бездіяльність органів ДВС є процесуальним, і, відповідно до положень ст.53 ГПК України, може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску.

Відповідно до ч.1, 2 ст.53 ГПК України за заявою сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, про що зазначити в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду.

Викладені боржником обставини підтверджені поданими доказами, які є належними у розумінні приписів ст.ст.32, 33, 34 ГПК України, а саме ухвалами Херсонського окружного адміністративного суду від 07.03.2013р. про відкриття провадження по адміністративній справі №821/781/13-а та закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду; від 15.03.2013р. про закриття провадження у адміністративній справі №821/781/13-а.

Наведені обставини об'єктивно перешкоджали своєчасному оскарженню дій органу Державної виконавчої служби, у зв'язку з чим господарський суд визнає причину пропуску встановленого законом процесуального строку для звернення із скаргою поважною і відновлює пропущений строк.

Представник стягувача для участі у розгляді скарги в судове засідання не прибув, що, відповідно до положень ч.1 ст.121-1 ГПК України, не є перешкодою для її розгляду.

Мотивуючи скаргу, боржник посилається на те, що оспорюваною постановою про арешт коштів ВЧ А 1836 було накладено арешт на всі рахунки відповідача та за всіма кодами економічної класифікації видатків бюджету, у тому числі й за захищеними видатками, хоча виконавчий документ встановлював порядок виконання рішення господарського суду, відповідно до якого стягнення присуджених сум мало здійснюватись з видатків військової частини, які положеннями ст.55 Бюджетного кодексу України не визначено як захищені.

Таким чином, ВДВС при винесенні постанови про арешт рахунків боржника був порушений встановлений господарським судом порядок виконання прийнятого ним рішення.

Письмовою заявою від 22.01.2013р., яка ВДВС отримана 23.01.2013р., відповідач повідомляв, що видатки з оплати телекомунікаційних послуг мають здійснюватись лише за КЕКВ-2240 "Оплата послуг (крім комунальних); видатки з оплати судового збору - за КЕКВ-2280 "Інші видатки".

Поряд з цим, постанову про арешт рахунків військової частини виконавчою службою було винесено без врахування викладених застережень ( і без визначення кодів економічної класифікації видатків згідно економічної сутності заборгованості перед стягувачами, що є порушенням положень ст.55 Бюджетного кодексу України, ст.ст.3, 15 Закону України "Про Збройні Сили України".

ВДВС з поданою скаргою не погоджується та просить суд залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оспорювану постанову винесено у зв'язку із невиконанням боржником у встановлений виконавчою службою для добровільного виконання строк рішення господарського суду.

Постанова про накладення арешту на рахунки боржника фактично не виконувалась, а арешти не накладались, оскільки її Головним управлінням державної виконавчої служби України у Херсонській області повернуто стягувачеві без виконання, зважаючи на набрання з 06.02.2013р. чинності Порядком виконання рішень про стягнення коштів з державного і місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013р. №45), яким передбачено, що безспірне списання коштів за рішенням суду, боржником за яким є розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, здійснюється безпосередньо органами Державної казначейської служби України.

29.03.2013р. ВДВС прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві для подальшого стягнення коштів в установленому законом порядку.

На думку ВДВС, права боржника не порушено, оскільки арешт на його рахунки, у тому числі й захищені, не накладався.

Розгляд скарги відбувався з перервою, яка оголошувалась до 23 квітня 2013р.

Надавши оцінку доводам боржника та ВДВС, дослідивши надані ними докази, суд визнав скаргу обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з врахуванням наступного.

22 жовтня 2012р. стягувачем одержано наказ №5024/1268/2012 про примусове виконання рішення, яке набрало законної сили, про стягнення з боржника - військової частини А 1836 грошових коштів.

Відповідно до резолютивної частини рішення та змісту виданого для його примусового виконання виконавчого документу стягнення присуджених сум мало відбутись з видатків відповідача, які статтею 55 Бюджетного кодексу України не визначено як захищені.

На підставі поданої стягувачем заяви ВДВС Суворовського РУЮ 08.11.2012р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №35207515 по виконанню наказу №5024/1268/2012, виданого господарським судом 22.10.2012р.

Відповідно до зазначеної постанови боржнику був встановлений строк для добровільного виконання рішення до 14.11.2012р.

Зважаючи на невиконання боржником в наданий державним виконавцем строк рішення господарського суду, 28 січня 2013р. ВДВС було винесено постанову про арешт коштів боржника, що перелічені у постанові і відкриті в ГУ ДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, та належать військовій частині А 1836.

Зазначеною постановою накладено арешт на всі рахунки боржника та за всіма кодами економічної класифікації видатків бюджету, в тому числі й за захищеними видатками, наявність яких підтверджена наданим кошторисом військової частини на 2013р.

Відповідно до ст.ст.3, 15 Закону України "Про Збройні Сили України" військова частині А 1836 є бюджетною установою, яка виконує функції оборони держави, фінансується виключно з державного бюджету, здійснює оплату за наявності бюджетних асигнувань та за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету.

Положеннями ч.1 ст.7 та ст.119 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетна система України грунтується, зокрема, на принципі цільового використання бюджетних коштів, що означає їх використання за бюджетними призначеннями та асигнуваннями. Нецільове використання коштів не допускається.

Відповідно до п.9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні.

За приписами ст.55 Бюджетного кодексу України захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.

У числі інших, захищеними визначаються видатки загального фонду на оплату праці працівників бюджетних установ, заробітній платі, нарахування на заробітну плату, оплату послуг ( крім комунальних).

У конкретному випадку, державним виконавцем, в порушення вищеперелічених правових норм, безпідставно накладено арешт на рахунки боржника, видатки по яких є захищеними: КЕКВ 2110, КЕКВ 2120.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У пункті 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України " від 17.10.2012р. №9 ( із змінами і доповненнями, внесеними постановами від 16.01.2013р. №2, від 16.01.2013р. №3) зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд визнає доводи скарги неправомірними і скаргу відхиляє або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною (скасування документів виконавчого провадження непритаманно господарському судочинству).

З огляду на викладене, господарський суд визнав правомірними доводи скаржника і визнає недійсною прийняту в межах ПВ №35207515 від 28.10.2013р. постанову про арешт коштів боржника.

З врахуванням вищевикладених фактів та обставин доводи ВДВС відхиляються як безпідставні та такі, що грунтуються на невірному тлумаченні норм чинного законодавства.

По-перше, ВДВС мала виконувати рішення господарського суду з врахуванням встановленого ним способу та встановленого порядку стягнення - з видатків відповідача, які статтею 55 БК України не визначені як захищені.

По-друге, державний виконавець мав здійснювати виконавчі дії з врахуванням приписів ч.2 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом міністрів України порядку.

Суд окремо зауважує на тому факті, що винесення оспорюваної постанови відбулось після повідомлення боржником державного виконавця заявою, яка була одержана 23.01.2013р. про наявність рахунків за кодами економічної класифікації, які є захищеними видатками, що є свідченням свідомого порушення діючого законодавства в процесі вчинення зазначеної виконавчої дії.

Безпідставними є і посилання на наявність постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, винесеної 29.03.2013р. з посиланням на приписи п.2 ч.1 ст.47 та ст.50 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки визнана недійсною постанова визнається такою з моменту її винесення і не створює для її учасників юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з недійсністю.

До того ж, приймаючи постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві з посиланням на положення п.2 ч.1 ст.47 та ст.50 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець в порушення положень ч.1 та 2 зазначеної норми не зняв накладений на захищені рахунки боржника арешт.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Скаргу військової частини А 1836 на дії відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м.Херсоні задовольнити.

2. Визнати недійсною винесену 28.01.2013р. в межах виконавчого провадження № 35207515 постанову відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м.Херсоні про арешт коштів боржника.

Суддя Н.О. Задорожна

Часті запитання

Який тип судового документу № 30871030 ?

Документ № 30871030 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 30871030 ?

Дата ухвалення - 23.04.2013

Яка форма судочинства по судовому документу № 30871030 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 30871030 ?

В Хозяйственный суд Херсонской области
Предыдущий документ : 30871008
Следующий документ : 30871042