Решение № 27463015, 05.11.2012, Хозяйственный суд города Киева

Дата принятия
05.11.2012
Номер дела
5011-41/11365-2012
Номер документа
27463015
Форма судопроизводства
Хозяйственное
Государственный герб Украины

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/11365-2012 05.11.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна 7»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»Простягнення 155 538,95 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Лабатюк Я.М. -дов. № б/н від 20.09.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна 7»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»про стягнення 158 202,03 грн.

Ухвалою суду від 20.08.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.09.2012 року.

21.09.2012 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

У судовому засіданні 24.09.2012 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 24.09.2012 року не з'явився, проте надіслав до Господарського суду м. Києва телеграму, в якій просив суд відкласти розгляд справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 24.09.2012 року розгляд справи було відкладено на 08.10.2012 року.

Представник позивача в судове засідання 08.10.2012 року не з'явився, проте надіслав до Господарського суду м. Києва телеграму, в якій просив суд відкласти розгляд справи.

08.10.2012 року представник відповідача подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву та в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Також, в судовому засіданні 08.10.2012 року представник відповідача подав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 5011-41/11365-2012, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, суд відклав розгляд справи до 05.11.2012 р.

02.11.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 148 000,00 грн. основного боргу, 6 282,41 грн. пені та 1 256,54 грн. три відсотки річних.

Представник позивача в судове засідання 05.11.2012 року не з'явився, проте подав до Господарського суду м. Києва клопотання про перенесення розгляду справи.

У судовому засіданні 05.11.2012 року представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.

Судом було розглянуто та відхилено клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку зі спливом строків розгляду даної справи.

В судовому засіданні 05.11.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна 7» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»(покупець) був укладений договір поставки № 3012, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник на умовах даного договору зобов'язувався передати у власність покупця продукцію -сировину для харчової промисловості, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити продукцію.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 1.2. договору поставки № 3012 від 30.12.2011 р. сторони погодили, що найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються сторонами згідно видаткових накладних в межах строку дії даного договору.

Умовами пункту 3.2 договору встановлено, що продукція вважається переданою покупцеві з моменту її фактичної передачі йому разом із необхідними супровідними документами та підписання покупцем відповідного документу про прийняття продукції. З цього моменту покупець набуває право власності на продукцію.

Відповідно до п. 4.3 договору, розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції покупець здійснює протягом 30-ти календарних днів після набуття покупцем права власності на продукцію.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору поставки № 3012 від 30.12.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна 7»поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»товар на суму 180 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000011 від 12.04.2012 р. та довіреністю № 0000286 від 11.04.2012 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару виконав частково, сплативши на рахунок позивача 32 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 148 000,00 грн. основною боргу, 1 256,54 грн. три відсотки річних та 6 282,41 грн. пені у зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 3012 від 30.12.2011 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

В пункті 4.3 договору сторони погодили, що розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції покупець здійснює протягом 30-ти календарних днів після набуття покупцем права власності на продукцію.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 12.04.2012 р. згідно видаткової накладної № РН-0000011 відповідачу була поставлена продукція на суму 180 000,00 грн. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, неповністю розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає 148 000,00 грн.

Оскільки, обов'язок з оплати продукції у відповідача виникає протягом 30 календарних днів з моменту її прийому-передачі, то прострочення виконання своїх зобов'язань у відповідача розпочалося з 13.05.2012 р.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 148 000,00 грн.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись пунктом 9.7 договору поставки № 3012 від 30.12.2011 р. нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6 282,41 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.7 договору встановлено, що за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 6 269,70 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна 7»просить суд також стягнути з відповідача 1 256,54 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 256,54 грн.

Разом з тим доводи відповідача про те, що поставка товару за накладною № РН-0000011 від 12.03.2012 р. була здійснена поза межами договору поставки № 3012 від 30.12.2011 р., оскільки не містить відповідних посилань на нього, судом не приймаються з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторонами інші договори окрім договору поставки № 3012 від 30.12.2011 р. не укладалися, а при наявності укладеного договору, саме по собі не зазначення даних про договір на рахунках-фактурах, видаткових накладних, довіреностях, виданих на виконання умов договору, не дає підстави для висновків, що поставка товару здійснена поза межами договірних відносин, а свідчить лише про їх неналежне оформлення (дана правова позиція зазначена в постанові Вищого господарського суду України від 24.10.2012 р. N 48/390 ).

Навіть якщо припустити, що поставка продукції відбулася поза межами договору поставки № 3012 від 30.11.2012 р., то в будь-якому випадку позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідно до пункту 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 N 9/252-10).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»(місцезнаходження: 01014, м. Київ, Печерський р-н, пров. Мічуріна, 3/2, літ. А, код ЄДРПОУ 34047146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна 7»(місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, Придніпровський р-н, вул. Леніна, 35, кв. 13, код ЄДРПОУ 35274279) 148 000 (сто сорок вісім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 6 269 (шість тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн. 70 коп. пені, 1 256 (одна тисяча двісті п'ятдесят шість) грн. 54 коп. три відсотки річних та 3 110 (три тисячі сто десять) грн. 53 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

12.11.2012 р.

Суддя Спичак О.М.

Часті запитання

Який тип судового документу № 27463015 ?

Документ № 27463015 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 27463015 ?

Дата ухвалення - 05.11.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 27463015 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 27463015 ?

В Хозяйственный суд города Киева
Предыдущий документ : 27463013
Следующий документ : 27463016