Постановление № 26103050, 21.09.2012, Донецкий окружной административный суд

Дата принятия
21.09.2012
Номер дела
2а/0570/10410/2012
Номер документа
26103050
Форма судопроизводства
Административное
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/10410/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі судового засідання Булизі В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еф. Ей. Сі. Донецьк»

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області

про скасування рішення Регіонального управління Департаменту САТ ДПА у Донецькій області № 051958-016232-430 від 13.02.2012р. про застосування фінансової санкції в частині накладення штрафу у розмірі 6 800,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ярошенка Д.В. - за дов. від 02 серпня 2012 року

від відповідача: Платонової Я.В. - за дов. від 12 березня 2012 року

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еф. Ей. Сі. Донецьк» (далі - ТОВ «Еф. Ей. Сі. Донецьк», позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Донецькій області про скасування рішення Регіонального управління Департаменту САТ ДПА у Донецькій області № 051958-016232-430 від 13.02.2012р. про застосування фінансової санкції в частині накладення штрафу у розмірі 6 800,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 13.02.2012 року № 051958-0162-32-430, винесене за результатами проведення фактичної перевірки незаконним частково на суму 6 800,00 грн., з наступних підстав. В акті перевірки № 895/03/36104090 від 19.01.2012р. було зазначено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Еф. Ей. Ci. Донецьк» немає узгодження місцевого самоврядування на відкриття закладу громадського харчування, що підтверджує статус закладу, тому згідно зі статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон України № 481), продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці є порушенням норм законодавства.

Зазначає, що в частині 1 ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» вказано, що виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документа дозвільного характеру, встановлюється необхідність одержання документа дозвільного характеру. В законах України, які регулюють відносини у сфері громадського харчування не встановлюється необхідність одержання дозволу на відкриття закладу.

Статус закладу громадського харчування Товариства з обмеженою відповідальністю «Еф. Ей. Ci. Донецьк» підтверджується статутом (який діяв на момент перевірки), а саме: пунктами 2.1.5 та 2.1.7 в яких вказано, що до діяльності підприємства відноситься: діяльність ресторанів, діяльність бapiв, в тому числі продаж напоїв переважно призначених для споживання на місці. Також довідкою ЄДРПОУ серії АА №469807 від 30.11.2011р., зазначено, що одним з видів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Еф. Ей. Ci. Донецьк» за КВЕДом є 52.25.0 роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями, 55.30.1 - діяльність ресторанів, 55.40.0 - діяльність бapiв.

Тобто факт відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Еф. Ей. Ci. Донецьк» узгодження місцевого самоврядування в підтвердження статусу бару, як об'єкта громадського харчування не є підставою для застосування до нього фінансової санкції у вигляді штрафу за порушення вимог ст. 15-3 Закону № 481, щодо продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці підприємством, що не має статусу підприємства громадського харчування.

Таким чином, санкція за порушення вимог ст. 15-3 Закону України № 481, щодо продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці підприємством, що не має статусу підприємства громадського харчування за рішенням Регіонального управління Департаменту CAT ДПА у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еф. Ей. Ci. Донецьк» застосована за відсутністю передбачених законодавством підстав.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, у судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з огляду на те, що спірне рішення винесене в межах повноважень Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у Донецькій області, факт встановленого порушення Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» документально підтверджений.

Вказує, що відповідно до ч. 6 ст. 15-3 Закону України № 481, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів, тобто, відповідач діяв в межах правового поля, а тому, відсутні правові підстави для скасування цього рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 469807, державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю «Еф. Ей. Сі. Донецьк» проведена виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.08.2008р. за № 12661070003031142. Вид діяльності, який має право здійснювати ТОВ «Еф. Ей. Сі. Донецьк» є: «55.30.1 - діяльність ресторанів; 52.25.0 - роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями; 52.26.0 - роздрібна торгівля тютюновими виробами; 55.30.2 - діяльність кафе; 55.40.0 - діяльність барів; 92.72.0 - інші види рекреаційної діяльності». Ідентифікаційний код 36104090.

Судом встановлено, що Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області 13 лютого 2012 року прийняте рішення про застосування фінансових санкцій за № 051958-0162-32-430, винесене за результатами проведення фактичної перевірки незаконним частково на суму 6 800,00 грн., з наступних підстав. В акті перевірки № 895/03/36104090 від 19.01.2012р., якою встановлено порушення статті 15-3 Закону України № 481, а саме: продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці підприємством, що не має статусу підприємства громадського харчування, за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку. Сума штрафу за перше порушення становить 6800,00 грн., за друге - 1700,00 грн.

Отже, відповідачем застосовано відносно позивача штрафні санкції: за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці підприємством, що не має статусу підприємства громадського харчування - 6800,00 грн.; за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку - 1700,00 грн. Всього - 8500,00 грн.

Позивачем вказане рішення оскаржується частково - за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці підприємством, що не має статусу підприємства громадського харчування - на суму 6 800,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області проведено фактичну перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки № 895/03/36104090 від 19.01.2012р. Актом перевірки встановлено порушення статті 15-3 Закону України № 481, а саме: продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці підприємством, що не має статусу підприємства громадського харчування (арк. справи 11 - 15).

Представник суб'єкта господарювання після ознайомлення з актом перевірки надала пояснення, що зауважень до акту перевірки не має (арк. справи 14).

Відповідальність за зазначені порушення передбачена статтею 17 Закону України № 481. Так, зазначеною нормою встановлено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів, вказане тягне за собою накладення штрафу в розмірі 6 800,00 грн.

Згідно зі ст.ст.16,18 Закону України №481, контроль за дотриманням цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також iншi органи в межах компетенції, визначеної Законами.

Преамбулою Закону № 481 передбачено, що цей Закон визначає основи засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової i роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним i плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв i тютюнових виробів на території України.

Відповідно до ст. 15 Закону №481, ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних ociб-підприємців. Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додається довідка податкової служби про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі. У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі. Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.

З урахуванням вказаних норм, позивачу Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області було видано ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями серії АГ № 494511 (арк. справи 115).

Контроль за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства з питань зберігання, транспортування та реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється шляхом проведення перевірок.

Відповідно до Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.10.2011 року № 1289, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.11.2011 року за № 1271/20009 (Положення № 1289), Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів діє як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової служби України і реалізує державну політику у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у даній сфері.

Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністра фінансів України, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.

Регіональні управління діють на підставі положень, що затверджуються директором Департаменту, і Регламенту Департаменту, що затверджується наказом Державної податкової служби України, та забезпечують реалізацію державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у відповідному регіоні.

Одним із завдань і повноважень, покладених на Департамент є, зокрема: застосовування до суб'єктів господарювання передбачені законом фінансові (штрафні) санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (пп. 8.13 п. 8 Положення № 1289).

Суд звертає увагу, що відповідно до п.п. 4, 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими Постановою КM України від 30.07.1996р. № 854, суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно з санітарно-технічними, санітарно-гігієничними, технологічними, протипожежними та іншими нормами. Суб'єкт господарської діяльності повинен мати торговельне приміщення (будівлю) площею не менш як 20 кв. метрів, обладнане відповідним торгівельно-технологічним устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною i протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням i вентиляцією, а у випадках, передбачених законодавством, забезпечити умови для застосування реєстраторів розрахункових операцій, зберігання матеріальних цінностей. Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки підприємствами громадського харчування та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Відповідно до Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської iнтeгpaції України від 24.07.2002р. № 219, цими Правилами регламентуються основні вимоги щодо роботи суб'єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) ycix форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства. У своїй діяльності суб'єкти господарської діяльності керуються актами законодавства України, якими регулюється діяльність у сфері ресторанного господарства. Відкриття закладу (підприємства) ресторанного господарства узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку.

Посадова особа суб'єкта господарювання ОСОБА_5 була належним чином ознайомлена з актом перевірки, зауважень не надала, що засвідчує підпис у графі «зауваження до акту перевірки» (арк. справи 14).

З урахуванням вищезазначених норм, з метою підтвердження у позивача статусу підприємства громадського харчування, Регіональним управлінням Департаменту CAT ДПС України у Донецькій області надіслано запит № 2314/10/32-03 від 23.01.2012р. до Донецької міської ради з проханням повідомити про наявність узгодження на відкриття підприємства громадського харчування Товариством з обмеженою відповідальністю «Еф. Ей. Сі. Донецьк» (арк. справи 103).

01.02.2012р. на вказаний запит отримано відповідь на вищевказаний запит, в якому повідомлялося що суб'єкту господарювання ТОВ «Еф.Ей.Сі. Донецьк» станом на 19.01.2012р. не узгоджувалися тип та статус підприємства громадського харчування на відповідну адресу (арк. справи 104).

При цьому, факт неотримання такого узгодження не заперечується позивачем й у його позовній заяві (арк. справи 4).

Постановою Кабінету міністрів України від 02.06.2003 року № 790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Порядок № 790).

Так, згідно п. 5.цього Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Пунктом 110.1 статті 110 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з абз.6 ст. 15-3 Закону України № 481, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

За порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів - у розмірі 6 800 гривень (ст. 17 Закону).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що твердження позивача про незаконність застосування відповідачем штрафних санкцій є непереконливими, неоднозначними і такими, що не спростовують інших доказів по даній справі, оскільки позивачем не доведено факту узгодження статусу підприємства ресторанного господарства на об'єкт, розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Генерала Антонова, 4, як це передбачено нормами чинного законодавства для підприємств, що планують здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється як суб'єкти господарювання громадського харчування та спеціалізовані відділи, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єкти господарювання з універсальним асортиментом товарів. Факт отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними виробами сам по собі не замінює необхідності отримання вказаного узгодження.

Таким чином, аналіз перевірених у судовому засіданні доказів дає суду підстави вважати, що рішення про застосування фінансових санкцій від 13.02.2012 року № 051958-0162-32-430, прийняте відповідачем на підставі акту перевірки № 895/03/36104090 від 19.01.2012р., є правомірним та ґрунтується на наведених нормативних актах, а отже відсутні правові підстави для його скасування.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б доводили неправомірність актів чи дій відповідача згідно заявленому позову, позивач суду не надав, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Еф. Ей. Сі. Донецьк» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області про скасування рішення Регіонального управління Департаменту САТ ДПА у Донецькій області № 051958-016232-430 від 13.02.2012р. про застосування фінансової санкції в частині накладення штрафу у розмірі 6 800,00 грн. - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 вересня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 21 вересня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.

Предыдущий документ : 26103048
Следующий документ : 26103079