Решение № 22238462, 26.09.2011, Хозяйственный суд Хмельницкой области

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" вересня 2011 р.Справа № 22/5025/1510/11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі" м Львів

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Полонне

про стягнення 14781,30 грн., в т.ч. 14295,27 грн. боргу за накладними №ПР150118 та №ПР150123, 428,85 грн. штрафу, 57,18 грн. інфляційних втрат.

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 01.09.2011р., ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 20.07.2011р.

відповідач: ОСОБА_1 - приватний підприємець

Повне рішення складено та підписано 26.09.2011 р.

ОСОБА_1 спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Провімі" м. Львів в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача - приватного підприємця ОСОБА_1 на свою користь 14295,27 грн. боргу за накладними №ПР150118 та №ПР150123, 428,85 грн. штрафу, 485,61 грн. пеня, 57,18 грн. інфляційних втрат, загалом 15 266,91 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач надав копії договору купівлі-продажу №07-02-01 від 07.07.2010 року, накладні №150118 від 13.05.2011 р. на суму 17608,76 грн., від 04.05.2011 року на суму 3837,78 грн., №150123 від 20.05.2011 року на суму 4384,90 грн., претензію №788 від 27.06.2011 року, акт звірки за період з 01.01.2011 року по 18.08.2011 року.

Як на підставу позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу саме щодо оплати товару отриманого згідно накладних №150118 від 13.05.2011 р. № 150123 від 20.05.2011 року, що слідує з направленої претензії №788 та акту звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2011 року по 18.08.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 14295,27 грн. основного боргу, 428,85 грн. штрафу, 57,18 грн. інфляційних втрат, загалом 14781,30 грн. Також, стосовно строку дії договору позивач зазначає, що відповідно до п. 10.4. Договору, останній пролонгувався, оскільки від відповідача жодних заяв не надходило.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювальні законом інтереси, вони господарським судом приймаються.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, проте в судовому засіданні подав заяву в порядку ст. 78 ГПК України про визнання позову в сумі 14 781,30 грн.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

07 липня 2010 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу №07-02-01. Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти і оплатити продукцію ТОВ "Проміні", надалі товар в асортименті, комплектності та кількості згідно замовлень покупця.

Датою отримання покупцем товару вважається дата оформлення та підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних. Датою переходу права власності на товар вважається дата отримання покупцем товару у відповідності до п.2.4 договору. (п.2.4,2.6 договору).

Згідно п. 3.1 договору оплата за товар здійснюється покупцем за договірною ціною шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 14 календарних днів з дати переходу права власності на товар.

Відповідно до п. 3.3 Договору платежі, здійснені Покупцем, в першу чергу будуть зараховуватись як оплата за раніше отриманний та неоплачений товар.

Товар відвантажується покупцю за домовленими цінами зазначеними в видаткових накладних по кожному виду продукції на день отримання товару покупцем (п.4.1 договору).

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань Покупцем, він сплачує штраф у розмірі 3 (трьох) відсотків з суми простроченого платежу.

Цей договір вступає в силу з дати підписання його Сторонами і діє до 31 серпня 2010р. Якщо в строк не пізніше 7 днів до закінчення терміну дії цього договору жодна зі Сторін письмово не заявить іншій стороні про відмову в провадженні дії договору, то він автоматично продовжує свою дію на тих же умовах ще на один місяць.

Відповідно до накладних №150118 від 13.05.2011 р. на суму 17608,76 грн., від 04.05.2011 року на суму 3837,78 грн., №150123 від 20.05.2011 року на суму 4384,90 грн. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 25831,44 грн., а останній отримав його про що свідчать підписи на вказаних накладних.

В зв'язку з невиконанням зобов'язань по оплаті вказаних вище накладних позивач звернувся до відповідача з претензію №788 від 27.06.2011 року, в якій товариство просить приватного підприємця погасити заборгованість в розмірі 14295,27 грн. згідно акту зведення взаєморозрахунків.

Відповідно до наданого позивачем в матеріали справи акту звірки за період з 01.01.2011 року по 18.08.2011 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 14295,27 грн., в т.ч. 9910,37 грн. за накладною від 13.05.2011 р., 4384,90 грн. за накладною від 20.05.2011 року.

На вказану суму позивачем нараховано 428,85 грн. штрафу, 57,18 грн. інфляційних втрат. При цьому згідно позовної заяви, оскільки останній відпуск товару відбувся 20 травня 2011 р. (накладна №ПР 150123 від 20.05.2011 року), то до 03.06.2011 року відповідач зобов'язаний був оплати заборгованість за отриманий товар.

В зв'язку з тим, що за накладною від 13.05.2011 р. та за накладною від 20.05.2011 року, заборгованість відповідачем не погашена у повному об'ємі позивач звернувся з позовом до суду про примусове її стягнення. При цьому судом врахований п. 3.3 договору, згідно якого платежі, здійснені покупцем, в першу чергу будуть зараховуватись як оплата за раніше отриманий та неоплачений товар.

В підтвердження погашення основного боргу за наявними в матеріалах справи накладними відповідачем надано суду квитанції №371 від 20.05.2011 р. на суму 4384,90 грн., №330 від 13.05.2011 р. на суму 17608,76 грн. та №298 від 05.05.2011 року на суму 3878,62 грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що підставою для стягнення основної суми заборгованості позивач зазначає неналежне виконання відповідачем обов'язку по оплаті отриманих товарно-матеріальних цінностей за накладною від 13.05.2011 р. в сумі 9910,37 грн., за накладною від 20.05.2011 року в сумі 4384,90 грн. та поставлених згідно договору купівлі-продажу. При цьому, судом враховано, що згідно укладеного між сторонами договору, відповідач зобов'язується оплатити товар з дати переходу права власності на останній, а датою переходу права власності є дата вказана у накладних.

Крім того, договір визначає лише права та обовязки сторін по купівлі-продажу товару, та не може бути свідченням отримання даного товару.

Наявні в матеріалах позову накладні, акт звірки, зміст претензії, періоди нарахованих інфляційні втрат, та штрафних санкцій свідчить проте, що оскільки за накладними від 13.05.2011 р. та від 20.05.2011 року до відповідача перейшло право власті на товар позивача, то саме вказані накладні на думку позивача є підставою для стягнення неоплаченого відповідачем товару.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Ст.526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу.

Наявні в матеріалах справи накладні №150118 від 13.05.2011 р. на суму 17608,76 грн., від 04.05.2011 року на суму 3837,78 грн., №150123 від 20.05.2011 року на суму 4384,90 грн. свідчать про отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей в сумі 25831,44 грн.

Згідно п.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу. Так, позивач передав відповідачу товар, останній прийняв його та зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому судом враховано, що з огляду на п. 10.2 договору та зважаючи на відсутність в матеріалах справи, після закінчення терміну дії договору, будь-яких письмових повідомлень сторін про небажання продовжувати термін дії договору, договір був чинним на час отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей, оскільки сторони домовились про пролонгацію його дії ще на один місяць.

Квитанції №371 від 20.05.2011 р. на суму 4384,90 грн., №330 від 13.05.2011 р. на суму 17608,76 грн. та №298 від 05.05.2011 року на суму 3878,62 грн. свідчать про оплату відповідачем боргу, та з врахуванням п. 3.3. договору, платежі були зараховані позивачем як оплата за раніше отриманий та неоплачений товар. Відповідачем протилежного в процесі розгляду справи не доведено.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 14 295,27 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, а саме договором №07-02-01 від 07.07.2010р., накладними №ПР150118 та №ПР150123, доказами часткової оплати відповідачем вартості отриманого товару, претензією.

Відповідачем доказів погашення заборгованості в сумі 14 295,27 грн. не надано.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 14 295,27 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф в розмірі 3% від суми прострочення в сумі 428,85 грн.

Частиною 2 ст.549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 6.2 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань Покупцем, він сплачує штраф у розмірі 3 (трьох) відсотків від суми простроченого платежу.

Враховуючи вимоги діючого законодавства, докази часткової оплати заборгованості та розрахунок штрафу наданий в матеріали справи, позивач правомірно просить стягнути з відповідача штраф в сумі 428,85 грн. в розмірі 3% від суми прострочення (14295,27 х 3/100).

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача індекс інфляції в сумі 57,18 грн., розрахованих за червень 2011р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами повязаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Перевіривши розрахунок індексу інфляції наведений позивачем в позовній заяві, суд вважає його правомірним та обґрунтованим, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача індекс інфляції в розмірі 57,18 грн. підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 14781,30 грн., з яких 14295,27 грн. основна заборгованість, 57,18 грн. інфляційні втрати, 428,85 грн. штраф, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому судом береться до уваги визнання відповідачем позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі" м Львів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Полонне про стягнення 14781,30 грн. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі" (Львівська область, с. Жорниська, комплекс "Ямельня-1", код 32730400) 14295,27 грн. (чотирнадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять гривень 27 коп.) основного боргу 428,85 грн. (чотириста двадцять вісім гривень 85 коп.) штрафу, 57,18 грн. (п'ятдесят сім гривень 18коп.) інфляційних втрат, 147,81 грн. (сто сорок сім гривень 81 коп.) державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяС.В. Заверуха

віддруковано 3 примірника: 1. в справу, 2. позивачу, 3. відповідачу.

Повне рішення складено та підписано 26.09.2011р.