Постановление № 18851478, 19.10.2011, Херсонский окружной административный суд

Дата принятия
19.10.2011
Номер дела
3057/11/2170
Номер документа
18851478
Форма судопроизводства
Административное
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2011 р.

16 год.50 хв.Справа № 2-а-3057/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Гричановській А.В., <Текст >

за участю:

представника позивача-Доценка К.С.,

прокурора- Мяло Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Компанія Моноліт"

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська <3-я особа >про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Приватне підприємство «Компанія моноліт» (далі позивач, ПП) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Кіровоградському районі м. Дніпропетровська (далі відповідач, ДПІ) у якому просить визнати протиправним податкове повідомлення - рішення від 22.03.2010р. № 0000032305/0, яким позивачеві зменшено заявлений до бюджетного відшкодування податок на додану варіть за 2009 рік у сумі 1596897,0 грн.

У судове засідання 19 жовтня 2011р.представник відповідача не прибув, надіслав суду факсограмою клопотання про відкладення розгляду справи на грудень 2011р. у звязку із неможливістю направлення представника до суду.

Відмовляючи у задоволенні даного клопотання, суд бере до уваги наступні обставини.

Клопотання не обґрунтоване, у ньому не вказані поважні причини для такого тривалого відкладення розгляду справи.

У судових засіданнях, що відбулися раніше, в яких брав участь представник відповідача, сторони висловили свої позиції, задали питання один одному, були допитані свідки та досліджені матеріали справи.

28 липня 2011р. представник відповідача надав суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника ДПІ.

Інтереси держави у даній справі на стороні податкового органу захищає прокурор, який був присутній у судовому засіданні та не заперечував проти розгляду справи у відсутність представника ДПІ.

Частиною 4 ст. 128 КАС України встановлено, що у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про закінчення розгляду справи без участі представника відповідача ДПІ, оскільки зібраних по справі доказів достатньо для обєктивного вирішення справи по суті.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що спірне податкове повідомлення - рішення складене на підставі висновків акту невиїзної перевірки від 10.03.2010року № 00803/2305/34409841. На думку позивача, висновки цього акту перевірки є протиправними тому, що Законом України «Про податок на додану вартість» від 23.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР) не передбачено право податкового органу відмовити у бюджетному відшкодуванні через відсутність у нього інформації про походження товару, ПДВ з якого включено до податкового кредиту. Протиправним, з точки зору позивача, є висновки акту перевірки 31.12.2010р. № 04812/2305/34409841, яким відповідач уточнив свою позицію стосовно бюджетного відшкодування заявленого позивачем у грудні 2009 року. Позивач вважає, висновки цього акту перевірки такими, які зроблені на підставі недостовірної інформації стосовного господарської діяльності його контрагентів та на підставі неналежного тлумачення діючих на той час норм податкового законодавства України. На думку позивача, факт товарності операцій з придбання товарів підтверджується їх продажем іноземному партнерові, а факт експорту підтверджено митними органами України .

Відповідач свою позицію виклав у запереченнях на позов, якими позовні вимоги не визнав, оскільки вважає висновки акту перевірки та спірне податкове повідомлення - рішення такими, що відповідають вимогам податкового законодавства України і тому просить суд відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог.

Прокурор підтримав позицію податкового органу та просив відмовити у задоволенні клопотання.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора встановив наступні обставини.

Спірне податкове повідомлення - рішення від 22.03.2010р. № 00000032305/0 складене на підставі висновків акту позапланової невиїзної перевірки позивача від 10.03.2010року № 00803/2305/34409841.

Під час проведення перевірки відповідач встановив, що позивач у грудні 2009 року задекларував бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1596897,0 грн., яке виникло за результатами формування податкового кредиту листопада, грудня 2009 року по придбанню експортованих товарів.

За даними Декларації з ПДВ позивача за листопад 2009 року податковий кредит сформовано за результати придбання яблук, насіння горіху волоського, насіння гарбузового, насіння льону у ПП «Херсонський завод пластикових виробів» на суму 9582401,46 грн., із яких податок на додану варіть склав 1597066,91 грн.

Придбання товарів підтверджено належним чином складеними податковими накладними, а оплата за товар здійснена платіжним дорученням від 30.11.2009р. №26 на всю суму поставки.

Дотримання порядку складання податкових накладних та повнота розрахунків за товар підтверджена документально та не спростована сторонами під час перевірки та під час розгляду справи.

Відповідач у ході проведення перевірки дослідив стан декларування та сплати ПДВ постачальником позивача ПП «Херсонський завод пластикових виробів».

За даними відповідача ПП «Херсонський завод пластикових виробів» факт існування поставок товарів, виписки податкових накладних та оплату за поставлений товар підтвердив, зобовязання з поставки товарів позивачеві відобразив у декларації з податку на додану вартість.

Відповідач встановив, що ПП «Херсонський завод пластикових виробів» продані позивачеві товари придбав у ПП «БИА Плюс», яке у свою чергу орендувало земельні ділянки у фізичних осіб та за укладеними договорами передавало їх у розпорядження ПП ОСОБА_2 та орендувало земельні ділянки плодово-ягідних насаджень у Миколаївській області.

На момент перевірки та складання спірного податкового повідомлення - рішення актів перевірок по дослідженню взаємовідносин ПП «БИА Плюс» з ПП ОСОБА_2 відповідач не отримав. Відповіді на запит до місцевих податкових органів щодо обстеження багаторічних насаджень, які орендує ПП «БИА Плюс» на момент перевірки та складення податкового повідомлення - рішення відповідач не отримав. При проведені перевірки працівниками відповідача ПП «БИА Плюс» за місцем державної реєстрації не виявлено. Перевіряючи податкову звітність ПП «БИА Плюс» відповідач встановив, що це підприємство податковий кредит сформувало по операціям з ПП «Юрдан ЛТД», відповіді щодо перевірки цього субєкта господарювання відповідач не отримав.

Відповідно до акту перевірки відповідач не підтвердив правомірність декларування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість позивачем у грудні 2009 року через те що він не зміг дослідити нарахування та сплату ПДВ підприємствами, які були контрагентами постачальника товарів ПП «Херсонський завод пластикових виробів», який у свою чергу задокументував поставку експортованих товарів позивачеві.

На думку відповідача для декларування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість відповідно до п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» необхідна обовязкова умова як надходження цього податку від всіх субєктів підприємницької діяльності, які були учасниками поставки товарів, починаючи від виробника (імпортера) цих товарів, незважаючи на те, що платник податків не мав безпосередніх відносин з цими субєктами господарювання.

Свою позицію щодо неправомірності декларування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану варіть за 2009 рік у сумі 1596897,0 грн. відповідач додатково обґрунтував у акті перевірки від 31.12.2010р. № 04812/2305/34409841. За цим актом перевірки відповідач вважає, що господарська діяльність позивача із своїми контрагентами здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної дієздатності позивачем, а фінансово-господарські відносини між позивачем та контрагентами мають ознаки фіктивності та є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами.

Свої висновки відповідач зробив на підставі того, що під час перевірок не підтверджено фактичне здійснення поставок товарів від контрагентів за результатами відносин з якими заявлено бюджетне відшкодування з ПДВ.

Відповідач, посилаючись на матеріали управління Служби безпеки України в Херсонській області, стверджує, що фізичні особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 не підтвердили факту надання земельних ділянок ПП «БИА Плюс» в оренду для вирощування багаторічних насаджень та зібрання врожаю яблук та горіхів.

Додатковим доказом зазначеного висновку, на думку відповідача, є те що згідно листа Кримської митниці від 14.05.2010р. за вантажно-митними деклараціями №79AZ298/27AT653 та №508000001/9/008494 не підтверджено факту перетину митного кордону транспортними засобами, які здійснювали фактичне перевезення експортованого товару.

Під час розгляду справи представник відповідача стверджував, що додатковим аргументом, що свідчить на користь правомірності його висновків, є те, що передача товарів від постачальників до позивача не підтверджена належним чином складеними товарно-транспортними накладними.

На вимогу позивача судом допитано свідків ОСОБА_4, ОСОБА_1 та директора ПП «Херсонський завод пластикових виробів» ОСОБА_2

Фізична особа ОСОБА_1 суду пояснив, що має у власності земельну ділянку загальною площею 6,49 га на території Білозерської селищної ради Херсонської області, у тому числі 5 га багаторічних насаджень (сад). У 2009 році він передавав дану земельну ділянку в оренду строком на один рік ПП «Биа Плюс». Орендну плату отримав у повному обсязі, претензій до орендарів не має. Надав суду оригінал договору оренди від 03.02.2009р.

На питання суду чи надавав він покази співробітникам управління СБУ в Херсонській області про те, що він не укладав угод із ПП «Биа Плюс» пояснив, що він спілкувався із співробітником управління СБУ у Херсонській області у себе дома, розповів йому, що здавав землю в оренду, але не памятає назву підприємства. Пояснення власноручно не писав, підписав написане не читаючи.

Фізична особа ОСОБА_4 суду пояснила, що має у власності земельну ділянку загальною площею 6,49 га на території Білозерської селищної ради Херсонської області, землею розпоряджається її сестра ОСОБА_7, щодо передачі земельної ділянки в оренду та надання пояснень співробітникам управління СБУ в Херсонській області у поясненнях путалась, посилаючись на те, що не памятає.

Із пояснень ОСОБА_7, відібраних ОСОБА_9 співробітником відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю управління СБУ в Херсонській області 19 серпня 2010р. вбачається, що вона має на праві приватної власності земельну ділянку розміром 6,49 га, а також використовує земельні ділянки, що належать її сестрі ОСОБА_4 (16,13 га) та свекру ОСОБА_1 (6,49 га). У лютому 2009 року вона уклала від власного імені, імені свекра та сестри (за їх згоди) договори оренди земельних ділянок із ПП «Биа Плюс». У поясненнях зазначено, що земельна ділянка ОСОБА_4. містить сад, близько 4 га яблуні та близько 100 дерев волоського горіха.

Директор ПП «Херсонський завод пластикових виробів» ОСОБА_2 суду пояснив, що підприємство, директором якого він є, у листопаді 2009р. поставляло ПП «Компанія «Моноліт» плоди яблук, насіння горіху волоського, насіння гарбузів, насіння льону.

Оплата за поставлений товар була отримана у повному обсязі шляхом надходження коштів на розрахунковий рахунок.

Податкові зобовязання за вказаною операцією відображені у податковій звітності ПП «Херсонський завод пластикових виробів» повністю. Зазначений період перевірявся податковим органом, жодних зауважень чи донарахувань ПДВ не було.

Щодо порядку транспортування товару, свідок пояснив, що для транспортування експортованого позивачем товару використовувались транспортні засоби іноземного клієнта позивача, відвантаження проводилось за місцем зберігання товару (на складі, що належить підприємству у м. Херсоні, вул. Нафтовиків, 131-л) у присутності представника ПП «Компанія «Моноліт», цим пояснюється відсутність товарно-транспортних накладних на переміщення товару.

До суду позивачем надано письмові докази, які спростовують висновок відповідача про відсутність перетину кордону України транспортними засобами, які здійснювали перевезення за ВМД №508000001/9/007895 та №508000001/9/008494. Відповідно до листа Херсонської митниці від 20.08.2010р. № 07/18-26/4036 вантажі по вказаним ВМД перетнули митний кордон України: ВМД №508000001/9/007895 19.11.2009р. в зоні діяльності Чернівецької митниці (м/п «Вадул-Сірет») ВМД та №508000001/9/008494 13.12.2009 в зоні діяльності Херсонської митниці (м/п «Скадовськ»).

Таким чином під час розгляду справи були спростовані всі докази відповідача, на яких базувались його висновки щодо безтоварності операцій з у листопаді 2009 року позивача із ПП «Херсонський завод пластикових виробів».

Відповідно до п.3.1. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001 р. N 253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07. 2001 р. за N 567/5758 податковий орган здійснює розрахунок суми податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ) та складає податкове повідомлення у таких випадках: … якщо за наслідками перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування ПДВ сумі, заявленій у податковій декларації.

Отже підставою для складення податкового повідомлення - рішення про зменшення суми заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ є виключно матеріали перевірки платника податку.

Саме тому, виходячи з наявних матеріалів справи, суд вважає, що відповідач під час перевірки від 10.03.2010року, акт № 00803/2305/34409841, та складення спірного податкового повідомлення - рішення від 22.03.2010р. № 0000032305/0 підтвердив використання придбаних у ПП «Херсонських завод пластикових виробів» товарів у господарській діяльності у межах оподатковуваних операцій позивача , наявність належного документування податковими накладними нарахування ПДВ цим постачальником та фактичну сплату ПДВ цьому постачальнику у складі вартості поставленого ним товару, а зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування відбулось через непідтвердження фактичної сплати ПДВ постачальниками товарів по другому та третьому ланцюгах проходження товарів, з якими позивач не мав безпосередніх господарських відносин.

Іншою обставиною, яка підтверджує наявність у позивача товарів є фактично здійснений та задекларований через митні органи України експорт цих товарів.

За приписами пп. 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Як вбачається судом за цими нормами Закону №168/97-ВР джерелами бюджетного відшкодування з ПДВ є доходи Державного бюджету України, які включають і надходження від податку на додану вартість від здійснення платниками податку операцій, які підлягають оподаткуванню цим податком, а законодавством з ПДВ заборонено повязувати бюджетне відшкодування з надходженням податку на додану вартість у розрізі регіонів.

За діючим законодавством України обовязок щодо контрою за повною та своєчасною сплатою податку на додану вартість покладено на податкові органи України, по даній справі на відповідача, і тому суд вважає, що відповідач при здійсненні перевірки та досліджені стану сплати ПДВ на всіх ланцюгах проходження товарів зобовязаний був залучити до сплати податку безпосередньо особу, яка не задекларувала та не сплатила належну суму податку на додану вартість.

Системний аналіз положень Закону України “Про податок на додану вартість” свідчить, що законом передбачено саме індивідуальну а не колективну відповідальність платників податків за нарахування та сплату податку на додану вартість до бюджету, достовірність декларування ними податкових зобовязань, податкового кредиту, чистої суми зобовязань, відємного значення з ПДВ, бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, тому конкретний платник ПДВ може нести відповідальність у тому числі і фінансову лише за достовірність податкової звітності та податкових документів складених або отриманих ним особисто від іншого субєкта підприємницької діяльності.

На думку суду, відповідальність позивача за нарахування та сплату ПДВ постачальниками товарів можлива лише у випадках, коли є доведеною участь позивача у приховувані або занижені зобовязань з податків цими особами.

Відповідач під час проведення перевірок та під час розгляду справи судом не довів існування жодних обставин, які передбачають відповідальність позивача за декларування його постачальниками зобовязань з ПДВ, натомість відповідач підтвердив своєчасне та повне декларування зобовязань з податку на додану вартість безпосереднім постачальником позивача ПП «Херсонський завод пластикових виробів», тому суд приходить до висновку про неправомірність висновків відповідача про надмірне декларування бюджетного відшкодування з ПДВ у грудні 21009 року на суму 1596897,0 грн. та визнає протиправним спірне податкове повідомлення рішення від 22.03.2010р. № 0000032305/0.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Приватного підприємства "Компанія Моноліт" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення, зобов'язання вчинити дії.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 22.03.2010р. № 0000032305/0.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 жовтня 2011 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1

Часті запитання

Який тип судового документу № 18851478 ?

Документ № 18851478 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 18851478 ?

Дата ухвалення - 19.10.2011

Яка форма судочинства по судовому документу № 18851478 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 18851478 ?

В Херсонский окружной административный суд
Предыдущий документ : 18851477
Следующий документ : 18851479