Постановление № 18851477, 19.10.2011, Херсонский окружной административный суд

Дата принятия
19.10.2011
Номер дела
2517/11/2170
Номер документа
18851477
Форма судопроизводства
Административное
Государственный герб Украины

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2011 р.

14 год.35 хв.Справа № 2-а-2517/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Гричановська А.В.,

за участю:

представника позивача - Дембовського В.І.,

представника відповідача - Квакуши А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства " Новокаховське управління комунального господарства"

до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Комунальне підприємство "Новокаховське управління комунального господарства" (далі позивач, КП) звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області (далі відповідач, ДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 12.04.2011р. № 0001262301, № 0001272301, якими позивачу визначено зобовязання із податку на прибуток підприємств за основним платежем на 345396,00 грн. та штрафними санкціями 86349,00 грн., а також визначено зобовязання із податку на додану вартість за основним платежем на 38900,00 грн. та штрафними санкціями 9725,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств нарахований податковим органом у звязку із неприйняттям уточнюючих розрахунків по даним податкам. Розрахунки не були визнані податковою звітністю через відсутність на момент подачі розрахунків сплати до бюджету сум самостійно донарахованих підприємством податків та штрафних санкцій. Позивач вважає такі дії податкового органу неправомірними, оскільки ст. 50 Податкового кодексу України (далі ПК) передбачає сплату суми недоплати податку та штрафу разом із подачею уточнюючого розрахунку та не містить положення про неприйняття податковим органом уточнюючого розрахунку у звязку із несплатою податку та штрафу. Крім цього на визначення зобовязання із податку на прибуток вплинув факт віднесення підприємством до валових витрат залишкової вартості списаних основних засобів. Податковий орган виключив із валових витрат зазначену суму. Позивач вважає такі дії неправомірними, оскільки його позиція повністю узгоджується із п.п.8.4.8. п. 8.4. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі Закон №334/94-ВР). Також валові витрати були зменшені на суму, витрачену на придбання матеріалів для реконструкції теплотраси. Податковий орган вважає, що такі витрати є незавершеними капітальними інвестиціями до введення обєктів основних засобів в експлуатацію, а тому не можуть бути віднесені до валових витрат. Позивач заперечує, оскільки тепломережа була введена в експлуатацію 13.10.2010р., а тому дії ДПІ є неправомірними.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що позивач порушив норми податкового законодавства, а тому ДПІ правомірно визначила підприємству податкові зобовязання та застосувала штрафні санкції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Комунальне підприємство "Новокаховське управління комунального господарства" зареєстроване юридичною особою 19.03.2009 року виконкомом Новокаховської міської ради та взяте на облік платників податків ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області 23.03.2009. Позивач є платником ПДВ на підставі свідоцтва від 08.04.2009р.

ДПІ у м. Нова Каховка була проведена планова виїзна документальна перевірка КП «Новокаховське управління комунального господарства» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.03.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 23.03.2009 року по 31.12.2010 року.

Згідно з актом перевірки від 04.04.2011 року № 379/230-36227223 були встановлені порушення та прийняті податкові повідомлення-рішення, якими визначено суми грошових зобов'язань: податкове повідомлення-рішення № 0001262301 від 12.04.2011р., яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 345396,00грн. та застосовано штрафну санкцію 86349,0 грн. і податкове повідомлення-рішення № 0001272301 від 12.04.2011р., яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 38900,00грн. та застосовано штрафну санкцію 9725,00грн.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001272301 від 12.04.2011р., необхідно зазначити наступне.

Відповідно до рішень Новокаховської міської ради: №1188 від 16.07.2009р.,№1237 від 10.09.2009р., №1449 від 30.03.2010р., №1549 від 04.06.2010р., №1550 від 04.06.2010р., №1595 від 21.07.2010р. позивачу було надано дозволи на вивід із експлуатації та на списання і демонтаж основних фондів, які не задіяні у виробництві. Списання основних фондів було проведено у червні, серпні 2010 року, що підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку платника податків.

Згідно з п.4.9 ст. 4 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон № 168/97-ВР), якщо основні виробничі фонди - або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача; чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як продаж таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такого продажу, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Отже, в порушення п.4.9 ст. 4 Закону № 168/97-ВР комунальним підприємством не було включено суму 194504.09грн. (залишкова вартість списаних основних фондів) до складу податкових зобов'язань відповідних періодів, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 38900,00 гривень.

У судовому засіданні представник позивача погодився із фактом допущення підприємством зазначеного порушення, проте вказав, що дана помилка була виправлена позивачем до проведення перевірки шляхом подачі 24.02.2011р. до податкового органу уточнюючого розрахунку за відповідний період.

3 березня 2011р. позивач отримав лист ДПІ від 01.03.2011р. про невизнання податкової звітності, оскільки підприємством допущено порушення п. 50.1 ст. 50 ПК не сплачено суму донарахованого зобовязання та штрафних санкцій.

Представник позивача підтвердив, що підприємство направило до ДПІ у м. Нова Каховка уточнюючий розрахунок, не сплативши ПДВ та штраф, проте вважає, що податковий орган не мав права не приймати уточнюючий розрахунок без сплати податку, оскільки таке право прямо не передбачено ПК.

Суд не погоджується із такою позицією позивача з огляду на наступне.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог статті 48 цього Кодексу (відсутність обов'язкових даних), такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Пунктом 49.12 ст. 49 ПК України передбачено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право, зокрема оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Пунктом 49.16 ст. 49 ПК України наголошено, що незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

До обов'язку платника податків п. 50.1 ст. 50 ПК України віднесено надання уточнюючого розрахунку до податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Із змісту наказу ДПА України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (в редакції до 04.03.2011р.) вбачається, що уточнюючий розрахунок є документом податкової звітності з податку на додану вартість.

За змістом п.4.3 Порядку № 166 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація.

Підпунктом 4.4.3 вказаного Порядку передбачено, що уточнюючий розрахунок подається за формою, визначеною в додатку 5.

Таким чином, заповнення платником податків в графі 3 рядку 9 уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість суми штрафу у разі самостійного виявлення заниження податкового зобов'язання є обов'язковим елементом, що передбачений Порядком № 166.

Отже, уточнюючий розрахунок позивача з податку на додану вартість від 24.02.2011 року заповнений останнім всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку їх заповнення.

За змістом ст. 50 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Вказані норми не містять будь-яких положень щодо звільнення платника податків від обов'язку сплати сум недоплати та штрафу у разі відсутності у останнього грошових коштів.

Таким чином, КП не виконано приписи ст. 50 ПК України, подані документи податкової звітності не відповідають за змістом затвердженому Порядку її заповнення, що стало підставою для не прийняття контролюючим органом уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість від 24.02.2011 року.

За таких обставин, суд вважає правомірним прийняття ДПІ у м. Нова Каховка податкового повідомлення-рішення від 12.04.2011р. № 0001272301.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001262301 від 12.04.2011р., необхідно зазначити наступне.

Податок на прибуток був донарахований у звязку із безпідставним завищенням позивачем валових витрат.

Так валові витрати 4 кварталу 2010р. були зменшені на 636393,00 грн. у звязку із тим, що дані витрати не були підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку.

У судовому засіданні представник позивача погодився із фактом допущення підприємством зазначеного порушення, проте вказав, що дана помилка була виправлена позивачем до проведення перевірки шляхом подачі 25.02.2011р. до податкового органу уточнюючого розрахунку за відповідний період.

3 березня 2011р. позивач отримав лист ДПІ від 01.03.2011р. про невизнання податкової звітності, оскільки підприємством допущено порушення п. 50.1 ст. 50 ПК не сплачено суму донарахованого зобовязання та штрафних санкцій.

Представник позивача підтвердив, що підприємство направило до ДПІ у м. Нова Каховка уточнюючий розрахунок, не сплативши податок на прибуток та штраф, проте вважає, що податковий орган не мав права не приймати уточнюючий розрахунок без сплати податку, оскільки таке право прямо не передбачено ПК.

Суд не погоджується із такою позицією позивача з підстав, викладених вище.

Іншим порушенням, що вплинуло на донарахування даного виду податку стало включення підприємством до складу валових витрат 4 кварталу 2009 року суми залишкової вартості списаних основних засобів.

Рішеннями Новокаховської міської ради №190 від 26.05.2009р. та 57-ї сесії міської ради 5-го скликання №1131 від 28.05.2009 року підприємству КП "НКУКГ" було надано дозволи на вивід із експлуатації та на списання і демонтаж основного обладнання котельні №2, як незадіяного у виробництві. Вказана котельня була безоплатно передана КП "НКУКГ з балансу виконавчого комітету згідно рішення Новокаховської міської ради №116 від 24.03.2009р.

Проте збільшення валових доходів КП "НКУКГ" при безоплатному отриманні вказаних основних фондів не відбулось, згідно в пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4 Закону № 334/94-ВР, зокрема якщо такі основні фонди отримані за рішенням органів центральної виконавчої влади; у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами обєктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їх повноважень;

При цьому основні фонди, що отримуються у випадках, передбачених пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4 Закону № 334/94-ВР приймаються на баланс за ринковою (оцінною) вартістю і з метою оподаткування не підлягають амортизації. Порядок безоплатної передачі таких основних фондів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що у випадку безоплатного отримання основних фондів витрати на їх придбання відсутні, така операція не змінює балансову вартість відповідної групи основних фондів підприємства згідно з п.п.8.4.1. п. 8.4. ст. 8 Закону № 334/94-ВР.

Тобто жодних витрат на придбання вказаних основних фондів КП "НКУКГ" не понесло, амортизація не нараховувалась.

В бухгалтерському обліку залишкова вартість котельні №2 на момент списання (грудень 2009 року) складала 310208,15 грн.

За таких обставини суд погоджується, що при списанні котельні №2 позивачем було порушено пп. 8.4.8..п. 8.4. ст. 8 Закону № 334/94- ВР у звязку із збільшенням валових витрат 4 кварталу 2009 року на суму 310208 грн.

Крім цього, перевіркою встановлено, що на порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94- ВР, згідно з яким „не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів..." підприємством до складу валових витрат віднесені виробничі запаси (труба, грунтовка) витрачені на реконструкцію теплотрас на суму 611466,68 грн.

Вказані роботи підтверджуються бухгалтерськими проводками: листопад 2010 року : Дт 150 Кт 201 - 605746,68 грн.; Дт 150 Кт 202 - 5720 грн.

Витрачені на реконструкцію теплотрас матеріали були раніше придбані у ТОВ ''СтілТрейд", код 31560320 матеріали (труба предизольована 325), згідно видаткової накладної №РН-0001175 від 19.10.2010р. на суму 604333,58 грн. (без ПДВ), у ПП "Южная лакокрасочная компанія" ґрунтовка згідно накладної №828 від 11.08.2010р. та інших постачальників . Придбані матеріали відображені бухгалтерською проводкою Дт 201 Кт 631 та були включені до валових витрат підприємства в період придбання та оприбутковані на рахунок 201.

Відповідно до Методичних рекомендацій по бухгалтерському обліку основних фондів, затверджених Наказом від 30.09.03 № 561 Міністерства фінансів України (далі - Методичні рекомендації), витрати на будівництво об'єктів основних фондів від початку і до завершення будівельних робот та вводу об'єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом). Витрати на будівництво групуються по видам витрат: проектно-вишукувальні роботи, будівельні роботи, роботи з монтажу устаткування, придбання устаткування, потребуючого монтажу, придбання устаткування, що не потребує монтажу, інструментів та інвентарю, інші капітальні роботи і затрати.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться у розрізі затрат на зазначені роботи (витрати) окремо за об'єктами інвестицій.

При господарському способі виконання будівельно-монтажних робіт облік затрат забудовником ведеться на рахунку обліку капітальних інвестицій у кореспонденції з рахунками обліку виробничих запасів, послуг допоміжних виробництв, зносу основних засобів і розрахунків з кредиторами (по заробітній платі, відрахуваннях на соціальні заходи, за послуги машин і механізмів тощо).

У акті перевірки відображено, що станом на 31.12.2010 року вказані витрати визнані незавершеними капітальними інвестиціями до введення об'єктів основних засобів в експлуатацію.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що відповідно до акту робочої комісії від 13 жовтня 2010р. було прийнято в експлуатацію капітальний ремонт підземної ділянки тепломережі та модернізацію наземної ділянки тепломережі по вул. Горького м. Нова Каховка.

Представник відповідача повідомив, що під час проведення перевірки зазначений документ не був наданий ревізорам, незважаючи на те, що сторінка 40 акту перевірки містить підписи директора позивача Євсікова О.О. та головного бухгалтера ОСОБА_4 про те, що усі первинні бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані у повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність субєкта господарювання (спростовують викладені у акті перевірки факти) за період, що перевіряється відсутні.

Відповідно до п. 44.6. ст. 44 ПК у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Акт введення в експлуатацію не був наданий ревізорам під час перевірки, а також не був надісланий податковому органу після її закінчення, а тому суд вважає правомірними дії ДПІ у м. Нова Каховка щодо виключення спірної суми із валових витрат позивача.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та зясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Нова Каховка, прийняті за результатами перевірки КП "Новокаховське управління комунального господарства" є обґрунтованими та законними, а тому суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Комунальному підприємству "Новокаховське управління комунального господарства" до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 12.04.2011р. № 0001262301, № 0001272301.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 жовтня 2011 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.6

Часті запитання

Який тип судового документу № 18851477 ?

Документ № 18851477 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 18851477 ?

Дата ухвалення - 19.10.2011

Яка форма судочинства по судовому документу № 18851477 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 18851477 ?

В Херсонский окружной административный суд
Предыдущий документ : 18851476
Следующий документ : 18851478