№ 16472421, 09.06.2011, Окружной административный суд Автономной Республики Крым

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

09 червня 2011 р. (13:12) Справа №2а-1108/11/0170/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягін В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод"Залів"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 пред-к,дов. від 11.10.2010р.

від відповідача ОСОБА_2 пред-к, дов. №7/10-0 від 10.03.2011 р.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Судобудівний завод «Залів» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом , в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі (далі відповідач) № 0000470700/0 від 20.12.2010 р. Вимоги мотивовані тим, що під час проведення податковим органом позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ було неправомірно прийняте рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові.

У судовому засіданні, яке відбулось 24.03.2011 р. , представник відповідача надав заперечення на позов, в яких зазначив,що відсутні підстави для задоволення позову.

Під час розгляду справи представники сторін наполягали на вимогах та запереченнях , викладених у позові та запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень , жовтень 2010р., які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за вересень та жовтень 2010р. За результатами зазначеної перевірки 15.12.2010р. був складений акт № 428/07-00/14307251 , в якому зафіксоване, що не підтверджено відображення позивачем у декларації за вересень 2010р. бюджетне відшкодування у сумі 4642 грн. та за жовтень 2010р. - 154727 грн., в порушення п.1.8 ст.1, п.п 7.2.3, 77.2.6, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2010р. у сумі 4642 грн. та за жовтень 2010р. - 154727 грн.

Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 20.12.2010 р. було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000470700/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 159369 грн., в тому числі за 9 місяців 2010р. у розмірі 4642 грн. та за 10 місяців 2010р. у розмірі 154727 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час визначення позивачем суми бюджетного відшкодування платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

П.п. 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” було визначено поняття бюджетного відшкодування , яким визначалась сума, яка підлягала поверненню платнику податків з бюджету, у звязку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Згідно з п.п. 7.2.6. ст.7 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видавалась платником податку, який поставляв товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та була підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначався, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У випадку якщо товари (роботи, послуги), були виготовлені і/або придбані , частково використовувались в оподаткованих операціях , а частково ні, в суму податкового кредиту включалась та частина сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідала частині використання таких товарів (робіт, послуг) в оподаткованих операціях звітного періоду (п.п. 7.4.3. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”).

У п.п.7.4.4. п. 7.4 .ст. 7 цього Закону було визначено, що якщо платник податків використовував (виготовляв) матеріальні і нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника , т о сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням) не включалась до складу податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась я дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого відємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

У п.п. 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” було встановлено, що платник податку, який мав право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування , подавав відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування , яка відображалась у податковій декларації. До зазначеної декларації подавався , зокрема, розрахунок суми бюджетного відшкодування .

Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України “Про податок на додану вартість”, який діяв на час прийняття відповідачем рішення щодо отримання бюджетного відшкодування , сума бюджетного відшкодування формувалась як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягала бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг). При цьому необхідною умовою було фактичне отримання товару (послуги) для його використання в господарській діяльності платника податків.

Під час проведення перевірки податковим органом було зазначено, що не підтверджено відображене позивачем у декларації за вересень 2010р. бюджетне відшкодування у сумі 4642 грн., за жовтень 2010р. 154727 грн., в наслідок того, що розбіжності встановлені шляхом автоматизованого співставлення податкових зобовязань контагентів платника податків та сум зазначеного ним податкового кредиту по ТОВ ВТФ”Авіас» за вересень 2010р. у сумі 4641,67 грн., за жовтень 2010р. у сумі 4359,17 грн., по ТОВ «Йотунград» з жовтень 2010р. у сумі 118989,12 грн., а також в наслідок невірного оформлення ТОВ «АйЕсДи» податкових накладних по договору № ZAI IV-ISD -0I від 20.09.2010 р.

До матеріалів справи залучена копія договору № ZALIV ISD -01, укладеного 20.09.2010р. з ТОВ «АйЕсДи», предметом якого було виконання робіт по розробки проектної документації, встановленню ізоляції та зашивки приміщень, настилу палубного покриття, лінолеуму, виготовленню меблів . Сторони домовились,що вартість робіт складає 982105,80 грн. ( в тому числі ПДВ 163684,30 грн.) , оплата здійснюється шляхом перерахування передплати у розмірі 80% для придбання матеріалів та комплектуючих виробів,кінцевий розрахунок здійснюється на підставі Акту приймання передачі документації позивачу.

Позивачем надана копія податкової накладної №32 від 27.10.2010 р., яка виписана ТОВ «АйЕсДи», на суму 830819,80 грн.( в тому числі ПДВ 138469,97 грн.). В зазначеній накладній вказано передплата на придбання матеріалів та комплектуючих виробів. Позивач перерахував зазначену суму контрагенту , про що свідчить виписка по особовому рахунку платника податків, копія якої залучена до матеріалів справи.

На вимогу суду позивачем надані копія акту виконання робіт, укладеного 11.03.2011 р. з ТОВ «АйЕсДи», який підтверджує виконання останнім робіт по розробки проектної документації, встановленню ізоляції та зашивки приміщень, настилу палубного покриття, лінолеуму, виготовленню меблів, придбанню всіх необхідних матеріалів та комплектуючих виробів на виконання умов договору № ZALIV ISD -01, від 20.09.2010р. , рахунку-фактури № АС 0000002 від 11.03.2011 р. на суму 209440,54 грн.( в тому числі ПДВ 34906,76 грн.), доказів перерахування вказаної суми ТОВ «АйЕсДи».

Вивчивши зазначені документи, суд прийшов до висновку, що на час подання заяви про відшкодування ПДВ у розмірі 138469 грн. позивачем були отримані матеріали та комплектуючи вироби, необхідні ТОВ «АйЕсДи» для виконання умов договору № ZALIV ISD -01, який повязаний з господарською діяльністю платника податків, останнім сплачений ПДВ, податкова накладна була оформлена згідно з вимогами чинного законодавства та партію товару, постачання якого було здійснено.

Позивачем також надана копія договору купівлі-продажу нафтопродуктів №1, укладеного 15.01.2010 р. з ТОВ фірма «Авіас», предметом якого було постачання останнім пального. До матеріалів справи залучені документи, яки свідчать про отримання платником податків від ТОВ фірма «Авіас» пального на суми 5250 грн. ( в тому числі ПДВ 875 грн.), 22600 грн. ( в тому числі ПДВ 3766,67 грн.) , 26155 грн. ( в тому числі ПДВ 4359,17 грн.) , проведення ним розрахунків за товар.

Крім того позивачем надана копія договору № 9-2/89 , укладеного 04.10.2010р. з ТОВ «JOTUNGARD», предметом якого було постачання товару на адресу першого на підставі специфікацій, копії податкових накладних № 518 від 26.10.2010 р. № 469 від 07.10.2010р. на постачання фарб на суми відповідно 44298,36 грн.( в тому числі ПДВ 7383,06 грн.), 27090,35 грн.(в тому числі ПДВ 4515,06 грн.), докази перерахування платником податків вартості вказаного товару (в тому числі ПДВ).

Дослідивши матеріали справи , суд встановив, що на вимоги суду позивачем надані документи, яки свідчать про придбання позивачем товарів y ТОВ фірма «Авіас», ТОВ «JOTUNGARD», проведення розрахунків з ними (в тому числі сплату ПДВ) ,їх транспортування на адресу платника податків, подальше використовування придбаних товарів в його господарській діяльності.

В порядку, передбаченому ст. 72 КАС України, відповідачем не надано документів, яки б спростовували твердження позивача щодо отримання товарів від зазначених вище контрагентів, оплату ним їх вартості, подальше використання в його господарській діяльності.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на час формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування за вересень та жовтень 2010 р., позивачем не тільки отримані товари, сплачена їх вартість , але і здійснено їх використання для забезпечення його господарської діяльності.

В силу викладеного, приймаючи до уваги наявність доказів оформлення податкових накладних , проведення розрахунків платником податків, отримання ним товару (послуг) , керуючись зазначеними вище положеннями ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час проведення операцій , суд приходить до висновку, що позивач мав право віднести до податкового кредиту (включити в суму бюджетного відшкодування) суми ПДВ , сплачені ТОВ «АйЕсДи», ТОВ фірма «Авіас», ТОВ «JOTUNGARD» під час розрахунків за придбаний у них товар(отримані послуги).

За таких обставин суд вважає, що існують підстави для визнання протиправними та скасуванню податкового повідомлення - рішення відповідача №0000470700/0 від 20.12.2010р.

Під час судового засідання, яке відбулось 09.06.2011р. , були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 15.06.2011 р.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі №0000470700/0 від 20.12.2010р.

3.Стягнути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства «Судобудівний завод «Залів» ( м.Керч, вул.Танкістів 4, код ЄДРПОУ 14307251) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.