Решение № 128159027, 17.06.2025, Стрыйский городской суд Львовской области

Справа № 453/266/25

Провадження № 2-а/456/42/2025

РІШЕННЯ

іменем України

17 червня 2025 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого суддіПисарева О.Ю.,

при секретаріСунак Н.М.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Стрий в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в:

Підстава позову (позиція позивача).Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕНА №4013525 від 05.02.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 05.02.2025 року поліцейський 2 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області молодший лейтенант Дебера Юрій Володимирович виніс постанову серії ЕНА № 4013525 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Поліцейський Дебера Ю.В. вніс завідомо неправдиві відомості до розгляду справи. Зокрема, місцем скоєння правопорушення вказано «м. Львів, вул. Стрийська, 109». Насправді інцидент стався на вулиці Вернадського. Події розгортались наступним чином. Повернувши на вулицю Вернадського, позивач рухався лівою смугою руху. Приблизно за 50м помітив легковий автомобіль, що стояв на його смузі біля тротуару. Під`їхавши ближче, він вимушений був зупинитись і ввімкнути аварійну сигналізацію, щоб попередити інших учасників руху. Зрозумівши, що автомобіль, який стоїть попереду, немає наміру продовжувати рух, вимкнув аварійку, ввімкнув правий поворот, і пропустивши транспортні засоби, що рухались правою смугою, об`їхав стоячий автомобіль. Завершуючи об`їзд, помітив, що до стоячого (тепер вже позаду нього) автомобіля, наближається автомобіль із проблисковими маяками. Доїхавши до місця розвороту (приблизно 50м) і розпочавши маневр, в дзеркалі заднього огляду помітив, що автомобіль із проблисковими маяками, об`їхавши стоячий біля тротуару автомобіль наздоганяє його. Завершивши маневр розвороту, зупинився на місці для паркування. Поліцейський Дебера Ю.В., разом з напарником, спершу спробували звинуватити позивача в тому, що він не зупинився, помітивши позаду проблискові маячки. В подальшому поліцейський вирішив «замінити» правопорушення , і висунув звинувачення в тому, що він зупинився в забороненому місці. На вимогу позивачу показали відеозапис, зроблений пристроєм патрульного автомобіля. В цьому відеозаписі видно, що події розгортаються саме так, як описав позивач. Вважає, що поліцейський не дотримався вимог низки статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом (ст.245 КУпАП); при розгляді справи про адміністративне правопорушення не з`ясував, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП); не виконав належним чином обов`язку щодо збирання доказів (ст. 251 КУпАП): не прийняв до уваги пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не взяв пояснення у свідків; не взяв до уваги обставини, що виключають провадження у справі (ст.247 КУпАП), адже якби позивач не зупинив свій автомобіль, то вчинив би зіткнення з автомобілем, що стояв на проїзній частині; порушив засади рівності перед законом (ст.248 КУпАП), дозволивши одній особі і надалі порушувати ПДР, а іншу - притягнути до відповідальності за те, чого вона не вчиняла; вибірково та суб`єктивно оцінював докази не керуючись законом та правосвідомістю (ст. 252 КУпАП); вніс до постанови видуману адресу, що немає жодного стосунку до вказаної події, де ніби-то було скоєне правопорушення (ст. 283 КУпАП).

В судовому засіданні 17.06.2025 позивач подав заперечення проти відзиву на позовну заяву, в якому просить суд відхилити відзив на позовну заяву.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, просить його задоволити, надав усні пояснення, в яких зазначив, що зупинка транспортного засобу була пов`язана із тим, що на смузі руху перед його автомобілем знаходився інший транспортний засіб, водій якого в цей час вийшов із автомобіля, зрозумівши, що водій не має наміру продовжувати рух, позивач включив правий покажчик повороту та об`їхав вказаний автомобіль, продовживши рух, під час об`їзду помітив проблискові маячки поліцейського автомобіля. Увімкнення аварійної сигналізації пояснив вимушеною зупинкою на дорозі.

Позиція відповідача.09.05.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Департаменту патрульної поліції Забродоцька Я.Р. просить відмовити повністю у задоволенні позову у зв`язку з його безпідставністю з наступних підстав. 5 лютого 2025 року близько 20 год. 50 хв., у м. Львові, по вул. Стрийська, 109 Позивач керуючи транспортним засобом ACTYON з номерним знаком НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 Зупинку заборонено, здійснив зупинку в зоні дії знаку, тим самим порушив п.8.4.в. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі - ПДР). Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Згідно з частиною 1 статті 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно п. п. 8.4.в забороняється здійснювати зупинку в зоні дії заборонного знаку 3.34 Зупинку заборонено. Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Інспектор Дебера Ю.В. чітко спостерігав факт допущення Позивачем порушення вимог ПДР, а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення, що і було зроблено шляхом винесення Постанови. Також, відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Розгляд справи відбувався в присутності особи, що відповідає пункту 8 Інструкції № 1395 від 07.11.2015, з дотримання вимог пункту 9, а саме - було оголошено, яка справа розглядається, з посиланням на пункти ПДР України, роз`яснено права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таким чином, в діях Позивача є склад адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розглянути справу без участі сторони відповідача за наявними матеріалами.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно дост. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зіст. 2 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін, диспозитивності та з`ясуванні всіх обставин у справі.

Відповідно до ч.1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази ,на підставі яких встановлені певні обставини.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4013525 від 05.02.2025 на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч.1ст. 122 КУпАПу вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за те, що він 05.02.2025 о 20:53 год. в м. Львів по вул. Стрийська 109, керуючи ТЗ Actyon НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4.в ПДР /а.с. 3/.

З позовної заяви вбачається, що позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, оскількиПДРвін не порушував, відповідачем до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які б підтверджували можливий факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.ст. 122 КУпАП.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , судом підлягають застосуванню наступні норми законодавства.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданнямКодексу України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП).

Згідно зіст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПДРйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

За змістом пункту 22 частини першоїстатті 92 Конституції Українивиключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першійстатті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306(із змінами та доповненнями).

Положеннями пунктів1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За змістом ч.1ст.122 КУпАПвідповідальність наступає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

За правиламич.1ст.72КАС України,доказами вадміністративному судочинствіє будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.

Мотивована оцінка доказів, поданих стороною позивача та відповідача.

Як встановлено судом, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4013525 від 05.02.2025 поліцейським 2 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області молодшим лейтенантом Дебера Ю.В. накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за скоєння ним правопорушення, передбаченого ч.1ст. 122 КУпАП. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 05.02.2025 о 20:53 год. в м. Львів по вул. Стрийська 109, керуючи ТЗ Actyon НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4.в ПДР.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на відсутність факту вчинення ним даного адміністративного правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зіст.31 Закону «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Тобто, положеннямЗакону «Про Національну поліцію»надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Пунктом 11 частини першоїстатті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію»встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відео техніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.

Згідно з ч.1 ст. 122 КУпАПперевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи із змісту пункту 1статті 247КУпАПобов`язковоюумовою притягненняособи доадміністративної відповідальностіє наявністьподії адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно достатті 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАПпередбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Устатті 252 КУпАПвизначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

Положеннямистатті 283 КУпАПзакріплено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відтак, приписами частини третьоїстатті 283 КУпАПчітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Разом з тим, 26.04.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №338/855/17, вказав, що аналіз положень статейКУпАПдозволяє дійтивисновку,що змістпостанови усправі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям283і284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Також, згідно з позицією, яку висловив Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №200/5590/17, відповідно до якої технічні засоби, якими здійснено фото або відеозапис не можуть вважатися належними доказами по справі якщо постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилання на них.

У оскаржуваній постанові серії ЕНА №4013525 від 05.02.2025 року відсутніпосилання на докази, на основі яких було поліцейським винесенорішення про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Рядок 7 постанови, у якому посадова особа, що ухвалює постанову, має зазначити усі докази, що нею зібрані на підтвердження вчинення особою правопорушення, а також докази, на які посилався правопорушник, не заповнений. Не містять посилань на докази й інші пункти та частини оскаржуваної постанови. Зі змісту постанови вбачається, що поліцейський щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 122 КУпАП, обмежився лише описом правопорушення без належної мотивації, оцінки обставин, без зазначення будь-яких належних та допустимих доказів, на підставі яких зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Візуальне спостереження за дотриманнямПравил дорожнього рухупрацівниками органу Національної поліції не може бути доказом у справі.

Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

На запит суду відповідачем повідомлено, що відеозапис події, яка мала місце 05.02.2025, автомобільного відео реєстратора службового транспортного засобу УПП у Львівській області ДПП, за участі ОСОБА_1 , відсутній відповідно до п. 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018.

У зв`язку із не наданням належного доказу стосовно вчинення позивачем порушенняПравил дорожнього руху, що стало підставою для складання оскаржуваної постанови, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а тому недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З матеріалів справи вбачається, що належних, достатніх та допустимих доказів, на підтвердження обставин, викладених у оскаржуваній постанові, на підставі яких можливо достовірно встановити порушення позивачемПДР, відповідачем суду всупереч вимогам закону суду не надано.

Так, відповідачем долучено лише відеозапис з нагрудної боді камери поліцейського, який виносив оскаржувану постанову. На даному відеозаписі зафіксовано спілкування позивача із працівниками поліції після його зупинки, однак сам факт порушення, а саме, зупинка транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», не зафіксована. Жодних інших доказів, на підтвердження обставин, наведених в оскаржуваній постанові, відповідачем до суду не надано, так само не зазначено й про наявність таких в самій постанові.

Зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували наявність вини позивача у вчиненому адміністративному правопорушенні, за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є неправомірною та підлягає скасуванню.

Частиною 3ст. 286 КАС Українивизначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а тому постанову від 05.02.2025 року серії ЕНА №4013525 слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 605,60грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 229, 268-271,286 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4013525 від 05.02.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3.

Повний текст судового рішення виготовлено 17.06.2025.

Головуючий суддя О.Ю.Писарев