Решение № 127995473, 10.06.2025, Хозяйственный суд Львовской области

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2025 Справа № 914/693/25

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Коссака С.М. здійснив у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та без проведення судового засідання розгляд справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства Львівобленерго, м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мачеус Василя Васильовича, м. Львів

про стягнення вартості необлікованої електричної енергії

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватним акціонерним товариством Львівобленерго, м. Львів до відповідача Фізичної особи-підприємця Мачеус Василя Васильовича, м. Львів про стягнення вартості необлікованої електричної енергії у сумі 123 354,85грн..

Також у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору у розмірі 3 028,00грн. та 15 000,00грн. витрат на витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 17.03.2025 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк у 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

17.03.2025 року відповідачем подано через канцелярію суду клопотання за вх.№1079/25 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а саме: Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Антимонопольний комітет України.

24.03.2025 року представником позивача подано через канцелярію суду заяву за вх.№7501/25 про усунення недоліків, якою на виконання вимог ухвали суду надано докази надсилання позовної заяви з додатками у справі №914/693//25 відповідачу на належну адресу.

Ухвалою суду від 31.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та постановлено, що розгляд справи по суті починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі 01.05.2025 року, встановлено стороні строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень. Зокрема, відповідачу встановлено строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Ухвалою про відкриття провадження у справі відмовлено у залучені до участі у справі третіх особі.

Ухвалу про відкриття провадження у справі надіслано сторонам за їхніми юридичними адресами, зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та на зазначені у позовній заяві відомі електронні адреси.

Відповідно ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Одночасно суд зазначає, що до суду від відповідача повернулися конверти із зазначенням причини повернення на довідці Укрпошти: «за закінченням терміну зберігання», проте всі ухвали суду надсилались на належну адресу відповідача, яка підтверджена у відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якої місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Мачеус Василя Васильовича є: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 . Проте відповідач знав про розгляд цієї справи, про що свідчать подані ним клопотання про ознайомлення зі справою та клопотання процесуального характеру. Слід зазначити, що ухвали суду у даній справі були офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах. Також відповідачу відомо про розгляд справи, оскільки періодично ознайомлювався з матеріалами справи та надавав процесуальні документи та реагував на подані документи позивача.

Аргументи позивача.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що представниками ПрАТ «Львівобленерго» 24.06.2024 року при перевірці дотримання Фізичною особою-підприємцем Мачеус В.В. Правил роздрібного ринку електричної енергії на об`єкті споживача, розташованому за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 26 (магазин) складено акт про порушення №037370, яким зафіксовано: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів і електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи з порушення схеми обліку.

20.09.2024 року відбулося засідання комісії Львівських МЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення. За результатами розгляду акту про порушення №037370 від 24.06.2024р., комісією прийнято протокольне рішення №037370-6, відповідно до якого визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії та суму завданих збитків внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ та проведено нарахування за період з дати складання попереднього акту про порушення (14.05.2024р.) по дату складання ату про порушення (24.06.2024р.) по силі струму, визначеній виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ (1=39А), на суму - 123 354,85грн.

Зобов`язання з повної та своєчасної оплати за електроенергію споживач належним чином не виконав, що привело до утворення заборгованості в розмірі 123 354,85 грн. за недораховану електричну енергію з 14.05.2024року по дату складання ату про порушення 24.06.2024рік, які просить стягнути.

Аргументи відповідача.

16.05.2025 року відповідачем подано через канцелярію суду відзив на позовну заяву за вх.№12916, в якому просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, судові витрати покласти на позивача та стягнути з позивача на кориться Мачеус Василя Васильовича 10 000,00грн. судових витрат. У поданому відзиві, відповідач надає свої розширені заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими не погоджується. Зокрема, наголошує, що позивач не надав доказів про відсутність договірних стосунків між сторонами за договором №65285 від 11.01.2002 року. Про наявність договору від 01.01.2019 року №6528500 нічого не відомо.

Обставини, встановлені судом.

Представниками ПрАТ «Львівобленерго» 24.06.2024 року при перевірці дотримання Фізичною особою-підприємцем Мачеус В.В. Правил роздрібного ринку електричної енергії на об`єкті споживача, розташованому за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 26 (магазин) складено акт про порушення №037370, яким зафіксовано: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів і електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи з порушення схеми обліку.(п.8.4.2, п. 1.2.1, п. 2.3.3, п.7.6, п.8.2.4, п.8.2.5, П.5.5.5ПРРЕЕ). Відсутній договір за даним об`єктом.

Акт складений за участю особи, яка допустила представників ПрАТ «Львівобленерго» на об`єкт (територію) ФОП Мачеуса Василя Васильовича. Дана особа підписати акт та додаток до акту про порушення «Схему підключення електроустановки споживача» відмовилася. Відмова зафіксована відеофіксацією та засвідчена свідком Пех А.В.

Акт про порушення №037370 від 24.06.2024року з додатком надіслано поштою ФОП Мачеусу В.В. листом №203-07-3497 від 26.06.2024р. та повідомлено про виклик його чи представника на засідання комісії оператора системи з розгляду складеного акта про порушення ПРРЕЕ на 16.08.2024року о 10.00год. за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 23, каб.№6.

16.08.2024року відбулося засідання комісії Львівських МЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення, де прийнято протокольне рішення №037370-а про перенесення засідання комісії на 20.09.2024р. о 10.00год. у зв`язку з відсутністю кворуму.

Листом №203-07-4283 від 15.06.2024р. ФОП Мачеусу В.В. повідомлено про виклик його чи представника на засідання комісії оператора системи з розгляду складеного акта про порушення ПРРЕЕ на 20.09.2024р. о 10.00год. за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 23, каб.№6.

20.09.2024 року відбулося засідання комісії Львівських МЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення. За результатами розгляду акту про порушення №037370 від 24.06.2024р., комісією прийнято протокольне рішення №037370-6, відповідно до якого визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії та суму завданих збитків внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ та проведено нарахування за період з дати складання попереднього акту про порушення (14.05.2024р.) по дату складання ату про порушення (24.06.2024р.) по силі струму, визначеній виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ (1=39А), на суму - 123 354,85грн. На засіданні комісії споживач ФОП Мачеус В.В. не був присутній.

21.09.2024 року відповідачу після засідання комісії Львівських МЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення, було надіслано листом №203-07-4787 від 20.09.2024р., копію протоколу № 037370-6 від 20.09.2024року та рахунок до сплати за необліковану електричну енергію та завдані збитки № 851502 від 20.09.2024р. на суму 123 354,85 грн., який, як стверджує позивач повинен бути оплаченим до 20.10.2024року.

Станом на день подання цієї позовної заяви заборгованість відповідачем не сплачена.

Зобов`язання з повної та своєчасної оплати за електроенергію споживач належним чином не виконав, що привело до утворення заборгованості в розмірі 123 354,85 грн. за недораховану електричну енергію з 14.05.2024року по дату складання ату про порушення 24.06.2024рік.

Доказів оспорення рішення, оформленого протоколом суду не надано. Отже, незважаючи на незгоду з Актом про порушення №037370 від 24.06.2024 року та рішенням, оформленим протоколом № 037370-6 від 20.09.2024 року, станом на час ухвалення рішення суду, зазначені документи є чинними.

В процесі розгляду справи, відповідачем подано клопотання (вх.№11979/25), в якому просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору. Судом відхиляється дане клопотання, у зв`язку з його необгрунтованістю та безпідставністю, оскільки визначені обставини у справах зазначених у клопотанні не є доказами у справі №914/693/25.

Норми права та мотиви суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачами, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначені Законом України "Про ринок електричної енергії". Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджено постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно пунктів 3.1.5., 3.1.7., 3.2.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі ПРРЕЕ) договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до публічного договору розробленого електропостачальником на умовах комерційної пропозиції, опублікованих електропостачальником на офіційному веб-сайті.

Представниками ПрАТ «Львівобленерго» 24.06.2024 року при перевірці дотримання Фізичною особою-підприємцем Мачеус В.В. Правил роздрібного ринку електричної енергії на об`єкті споживача, розташованому за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 26 (магазин) складено акт про порушення №037370, яким зафіксовано: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів і електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи з порушення схеми обліку.(п.8.4.2, п. 1.2.1, п. 2.3.3, п.7.6, п.8.2.4, п.8.2.5, П.5.5.5ПРРЕЕ). Акт підписаний уповноваженими особами. Відповідач від підписання цього акту відмовився, про що зроблено відповідний запис та цю обставину посвідчено свідком ОСОБА_1 . Також позивачем до матеріалів справи надано відеофіксацію факту вчинення правопорушення.

Відносини господарюючих субєктів в сфері електроенергетики регулюються спеціальним законодавством, зокрема Законом України Про ринок електричної енергії, Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі по тексту - ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018.

ПРРЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1. ПРРЕЕ).

Згідно Постанови НКРЕКП від 23.11.2018 р. №1479, ПрАТ Львівобленерго (код ЄДРПОУ 00131587) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, яка набуває чинності з 01 січня 2019 року, у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Львівської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) ПрАТ Львівобленерго, та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата.

Отже, позивач є оператором системи розподілу електричної енергії.

Згідно п. 1.2.1. ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Підпунктом 2.3.3. ПРРЕЕ визначено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами. Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень.

Відповідно до п. 5.1.1. ПРРЕЕ, оператор системи має право, зокрема, на проведення (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

За приписами п. 5.5.5. ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

Відповідно до п. 7.6. ПРРЕЕ, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, оператор системи має право без попередження повністю припинити споживачу електроживлення після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об`єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Положеннями п. 2, 4, 13 ст. 77 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Так, згідно п. 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

Як встановлено судом, факт порушення споживачем ПРРЕЕ (пункти 8.4.2., 1.2.1, 2.3.3, 7.6, 8.2.4, 8.2.5, 5.5.5), зокрема, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку зафіксовано відображено в акті про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №037370 від 24.06.2024 року. До акту складено схему підключення електроустановок споживача, яка є його додатком. У схемі-додатку до №037370 від 24.06.2024 року вказано про самовільне підключення-навантаження магазину за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 26 ФОП Мачеус Василь Васильович.

Акт про порушення та схему підключення електроустановки споживача разом із пропозицією взяти участь у зсіданні комісії направлено належним чином на адресу відповідача: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Отже, відповідач належним чином повідомлений про зазначені обставини.

Положеннями п. 8.2.6. ПРРЕЕ встановлено, зокрема, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

20.09.2024 року відбулося засідання комісії Львівських МЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення. За результатами розгляду акту про порушення №037370 від 24.06.2024р., комісією прийнято протокольне рішення №037370-6, відповідно до якого визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії та суму завданих збитків внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ та проведено нарахування за період з дати складання попереднього акту про порушення (14.05.2024р.) по дату складання ату про порушення (24.06.2024р.) по силі струму, визначеній виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ (1=39А), на суму - 123 354,85грн. На засіданні комісії споживач ФОП Мачеус В.В. не був присутній.

При розгляді зазначеного акту про порушення комісія ПрАТ Львівобленерго керувалось розділом 8.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії Визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення цих Правил, затвердженими постановою НКРЕ №312 від 14.03.2018 р. (далі - ПРРЕЕ) із змінами та доповненнями.

Згідно з визначенням наведеним у п.1.1.2 ПРРЕЕ, необлікована електрична енергія обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом з електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно. Самовільне підключення несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі і після відключення) електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі, що є підставою оформлення акта про порушення та визначення обсягу не облікованої електричної енергії внаслідок такого підключення. У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень або зриву пломб та/або індикаторів, установлених в місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж, розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає сплаті здійснюється відповідно до порядку, визначеною главою 8.4 цього розділу.

У п. 4 протоколу №037370-б від 20.09.2024 року зазначено, що нарахована сума повинна бути сплачена протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку.

21.09.2024 року відповідачу надіслано листом №203-07-4787 від 20.09.2024р., копію протоколу № 037370-6 від 20.09.2024року та рахунок до сплати за необліковану електричну енергію та завдані збитки № 851502 від 20.09.2024р. на суму 123 354,85 грн., який повинен бути оплаченим до 20.10.2024року. Докази надіслання даного листа з додатками на адреси: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 додано до матеріалів справи, а саме: список №408 від 20.09.2025 року згрупованих відправлень рекомендованими листами; фіскалький чек та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.06.2024 року.

Обов`язок відповідача оплатити кошти за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку передбачений п. 8.2.7 ПРРЕЕ.

Відповідач не оплатив суму недоврахованої електричної енергії в розмірі 123 354,85грн. у визначений п.8.2.7. ПРРЕЕ строк, акт про порушення в судовому порядку не оскаржив.

Стаття 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлює відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії та передбачає, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правовопрушенням на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

У пункті 72 постанови Верховного Суду від 14.01.2020 року в справі № 910/17955/17 вказано, що нарахування за недораховану електроенергією є платою за поставлену електричну енергію. Отже, стягнення за актом про порушення є вартістю електричної енергії, яка була фактично спожита, але не врахована засобами обліку.

Таким чином, оскільки електроенергія споживачу фактично була поставлена, відповідач її використав для своїх потреб, але внаслідок порушення вимог ПРРЕЕ мав місце недооблік електричної енергії, нарахування за фактично спожиту, але не враховану засобами обліку електричну енергію, здійснене позивачем у відповідності з ПРРЕЕ. Відтак, позивач правомірно просить стягнути з відповідача 123 354,85грн. заборгованості за недовраховану електричну енергію.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що нарахування вартості необлікованої електричної енергії здійснено за період з 14.05.2024 року по 24.06.2025 рік правомірно, відповідно до встановлених вимог. Зокрема, позивач визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ відповідно до вимог пункту 8.4.12 ПРРЕЕ. Суд погоджується з правильністю розрахунку позивача, а відповідач не оспорював його правильності.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 123 354,85грн. заборгованості за недораховану електричну енергію з 14.05.2024року по 24.06.2024рік, є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення та підтверджується матеріалами справи.

Щодо договірних стосунків між сторонами суд зазначає таке.

Відповідно до п.1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів) (підпункт 1 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ).

Матеріали справи містять копії дублікатів квитанцій про переказ коштів на розрахункові рахунки ТзОВ «Львівенергозбут», які долучені відповідачем із зазначенням призначення платежу «передоплата за електроенергію….». Відтак слід зробити висновок, що відповідач здійснював перерахунок коштів іншій юридичній особі, а не позивачу, відтак такі оплати відповідача не беруться судом уваги під час розгляду цієї справи.

Суд відхиляє твердження відповідача, що судові рішення у справах № 914/2306/14 та № 5015/4956/12 встановлюють безстроковий характер дії Договору від 11.01.2002. Вказаними рішеннями було лише підтверджено пролонгацію цього договору на період спірних правовідносин (2012-2014 роки). Судові рішення не встановлювали факту дії договору на необмежений термін. З огляду на це суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі, а також визнання підстав для звільнення від доказування, як про це просить відповідач.

Згідно з пунктом 11.1 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві- приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

11 січня 2002 року між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії та надання місцевої електромережі №65285. Додатками 1 та 1.1 до даного договору (сторони погодили об`єм постачання електричної енергії та перелік об`єктів і точок обліку «Споживача», серед яких приміщення магазину, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Краківська,26.

Згідно з пунктом 2 ПРРЕЕ укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви- приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви- приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (пункт 4 ПРРЕЕ).

Пунктом 6 ПРРЕЕ передбачено, що після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) звернулася листом (№5267/20.3/9-24 від 21.03.204 року) до Мачеуса Василя Васильовича, у якому зазначено такі обставини.

Згідно з інформацією, наданою оператором системи розподілу (далі - ОСР) ПрАТ «Львівобленерго», електроживлення об`єктів (нежитлових приміщень), що розташовані за адресами: вул. Краківська, 26 та вул. Лесі Українки, 15, м. Львів, здійснювалося на підставі укладеного між ОСР та ФОП Мачеусом В.В. договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір) шляхом приєднання до публічного договору про розподіл електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії від 11.01.2002 року, який а укладено на підставі документів про право користування вказаними нежитловими приміщеннями, а саме: за адресою: вул. Краківська, 26 - Патент на право оренди будівлі від 27.07.1999 № 306/282 з терміном дії до 03.04.2006; за адресою: вул. Лесі Українки, 15 - Патент на право оренди будівлі від 01.07.1999 з терміном дії 03.04.2006 та договір оренди нерухомого майна (приміщення) від 31.01.2008 № Г-5972-8 з терміном дії до 30.01.2011.

У зв`язку із закінченням терміну дії наданих споживачем документів, що підтверджують його право користування вказаними об`єктами, ОСР надіслано споживачу повідомлення від 30.10.2023 року про припинення дії Договору та необхідність надання відповідних документів для укладення (продовження дії) договору про розподіл електричної енергії.

Оскільки відповідні документи не було надано споживачем до ПрАТ «Львівобленерго», ОСР було сформовано та надіслано попередження про припинення електроживлення електроустановок за вказаними адресами від 08.01.2024 року (у зв`язку з відсутністю договірних відносин).

25.01.2024 року електроживлення до об`єкта за адресою: вул. Краківська, 26, було припинено, цьому ОСР було встановлено, що об`єкт за адресою: вул. Лесі Українки, відключений від електричної мережі.

Разом з цим слід зазначити, що згідно з положеннями пункту 7.5 розділу ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше за 5 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема закінчення терміну розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи.

Таким чином, для відновлення електроживлення вказаних об`єктів власник/користувач відповідних об`єктів має впорядкувати свої договірні відноси ОСР та електропостачальником шляхом надання документів, згідно з переліком, визначеним положеннями пункту 2.1.8 глави 2.1 розділу II та пункту 3.2.12 глави 3.2 розділу III ПРРЕЕ, зокрема копії документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт (приміщення), та оплатити на рахунок ОСР вартість робіт повторного підключення електроустановок.

Доказів звернення відповідача до Оператора системи розприділення з документами для впорядкування своїх договірних відносин для відновлення електроспоживання до об`єктів, якими користується відповідач, ним не подано, в матеріалах справи такі відсутні.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості за недораховану електричну енергію, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню підлягає 123 354,85грн. заборгованості за недораховану електричну енергію.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір за подання позовної заяви у сумі 3028,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією №28478 від 20.12.2024 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Нормами п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Відповідач подав суду копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №353545 Серія 12 ААА з приміткою про те, що Мачеус В.В. являється інвалідом ІІ групи.

Згідно з ч.1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 наведеної статті).

Зазначене стосується і випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового рішення (таку позицію висловив Верховний Суд у постанові Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №924/568/22).

Відтак, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні із позовною заявою у розмірі 3028,00грн., слід компенсувати за рахунок держави, оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору.

Щодо стягнення витрат на професійну допомогу, які заявлені позивачем суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Стаття 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність надає перелік видів адвокатської діяльності.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд враховує, що подані документи не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з відповідача, оскільки цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Представник позивача зазначає у поданій позовній заяві, що між Адвокатським об`єднанням «Юріс Консультус» та Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» укладено Договір про надання правничої допомоги в Господарському суді Львівської області у першій інстанції, позовне провадження, стягнення заборгованості з ФОП Мачеус В.В.

На виконання Договору про надання правничої допомоги виданий рахунок на оплату 15 000,00грн., який ПАТ «Львівобленерго» належним чином оплатило та яку просить стягнути з відповідача.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

Беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц.

Одночасно, суд зазначає, що за практикою Верховного Суду (пункти 4.12 - 4.14 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19) під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Господарський суд зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначеного ч. 4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (пункт 268), від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії чи бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони щодо розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 також висловилася про те, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Судом з`ясовано, що відповідач подав суду копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №353545 Серія 12 ААА з приміткою про те, що Мачеус В.В. являється інвалідом ІІ групи.

До того ж під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/4515/18.

Дослідивши обсяг, наданих послуг адвоката, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиції правовим висновкам суду, факт інвалідності відповідача, суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та не співмірним із складністю справи та реально наданими послугами, витраченим часом, обсягом цих послуг. Відтак до стягнення підлягає 7 000,00грн витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 3; код ЄДРПОУ 00131587) 123 354,85грн. заборгованості за недообліковану електричну енергію та 7 000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 3; код ЄДРПОУ 00131587) 3028,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

СуддяКоссак С.М.