Приговор № 127981722, 09.06.2025, Кельменецкий районный суд Черновицкой области

Справа № 717/74/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2025 селище Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023262160000258 від 30.10.2023 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Герца Герцаївського району Чернівецької області, громадянина України, проживає по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 , освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, не судимого,

за ч.3 ст. 332 КК України,

з участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 приблизно з 13 години 00 хвилин 27.10.2023 року по 00 годин 40 хвилин 28.10.2023 року поблизу села Козиряни Дністровського району Чернівецької області, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб шляхом надання засобів організував незаконне переправлення громадянина України ОСОБА_6 через державний кордон України.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин. Так, обвинувачений ОСОБА_3 в період дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-IX, якими в Україні введено воєнний стан із 24 лютого 2022 року, діючи умисно, домовився з невстановленою на даний час особою -«ОСОБА_11» та громадянином ОСОБА_7 про здійснення незаконного переправлення через державний кордон України, громадянина ОСОБА_6 , який бажав незаконно перетнути Державний кордон України.

З цією метою ОСОБА_3 , на прохання особи «ОСОБА_11», 27.10.2023 року приїхав автомобілем марки «Mercedes Benz» модель «108 D», сірого кольору, д.н.з. (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , під його керуванням в м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, де зустрівся з громадянином ОСОБА_6 та його матір`ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За проханням особи «ОСОБА_11» він мав перевезти даних осіб по місту м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області і так як за словами «ОСОБА_11» ОСОБА_6 мав проблеми з ІНФОРМАЦІЯ_6, він мав його передати іншому водію. При цьому «ОСОБА_11» повідомив обвинуваченому ОСОБА_3 , що ОСОБА_6 має бути перевезений до державного кордону України та незаконно там переправлений. В період приблизно з 13 год по 00 хв по 16 год 20 хв 27.10.2023 року ОСОБА_3 , використовуючи вказаний вище автомобіль, перевіз з готелю «ІНФОРМАЦІЯ_7», який розташований в м. Кам`янець-Подільський по місту ОСОБА_6 та його матір, на прохання останніх, оскільки вони бажали придбати для себе деякі речі, за що отримав в подальшому від ОСОБА_8 150 доларів США в якості оплати за послуги з перевезення по місту, і в подальшому за домовленістю з «ОСОБА_11» та громадянином ОСОБА_7 , з яким він також був раніше знайомий та домовився з ним про зустріч в м. Кам`янець -Подільський на АЗС «БРСМ», розуміючи, що останній також сприятиме організації незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України власним автомобілем марки «Пежо», привіз ОСОБА_6 на АЗС «БРСМ», яка розташована в м. Кам`янець- Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 9.

Прибувши 27.10.2023 року приблизно о 16 годині 20 год до АЗС «БРСМ», ОСОБА_3 сказав ОСОБА_6 та його матері вийти з його транспортного засобу та сісти до іншого транспортного засобу марки «Peugeot» модель «Partner» сірого кольору, державний номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тобто до того автомобіля, яким в подальшому ОСОБА_6 мав буди доставлений до державного кордону України з метою його незаконного перетину.

Коли ОСОБА_6 та його мати ОСОБА_8 сіли до транспортного засобу марки «Peugeot» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , то в салоні вказаного транспортного засобу знаходились інші особи, які бажали незаконно перетнути державний кордон України, а саме громадяни ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . В подальшому всі вказані вище особи транспортним засобом марки «Peugeot» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 прибули на околицю села с. Козиряни Дністровського району Чернівецької області, з метою незаконного перетину державного кордону України в напрямку Республіки Молдова громадянами ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які тут залишилися, а ОСОБА_7 разом з громадянкою ОСОБА_8 , поїхали в зворотному напрямку. В подальшому особа « ОСОБА_11 » за допомогою доступних месенджерів на мобільних пристроях ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 керувала їхніми діями та вказувала напрямок руху в бік державного кордону України для його незаконного перетину, а вказані особи виконували його вказівки та рухалися в пішому порядку по околицях села Козиряни Дністровського району Чернівецької області. Проте, 28.10.2022 о 00 годин 40 хвилин громадяни ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на напрямку прикордонного знаку № 0012/6 на відставні 300 м від державного кордону України та Республіки Молдова були затримані прикордонним нарядом відділу інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » НОМЕР_3 прикордонного загону.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_3 в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню наданням засобів, за попередньою змовою групою осіб, ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України не визнав, проте визнав , що організував незаконне переправлення громадянина ОСОБА_6 через державний кордон України, сприяв його вчиненню наданням засобів, зокрема послуг з перевезення громадянином ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб з останнім та невстановленою особою « ОСОБА_11 », тобто визнав вину у вчинені кримінально правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.

При цьому ОСОБА_3 дав суду показання про те, що йому на месенджер «Вотсап» декілька разів телефонувала особа під назвою « ОСОБА_11 ». Він займався перевезеннями в таксі «НОМЕР_16», тому його номер телефону передавали його клієнти одні одним, тому ця особа телефонувала до нього кілька разів та на його замовлення він перевозив в різні місця пакунки та речі. Того дня знову на «Вотсап» до нього зателефонував « ОСОБА_11 » та зробив замовлення поїхати в місто «Кам`янець - Подільський» та зустріти жінку з дитиною та перевезти їх за вказаними ними маршрутом. При цьому він сказав, що вони з ним гарантовано розрахуються. Так як він отримував від нього раніше замовлення і завжди з ним розраховувались, то він погодився та такий підробіток і приїхав в м. Кам`янець - Подільський своїм автомобілем Мерседес Віто державний номер НОМЕР_1 , де в старому місті приїхав до готелю і чи до нього зателефонувала ОСОБА_12 , чи він до неї він точно не пам`ятає, можливо ОСОБА_11 скидав йому номер її телефону, або вона мала його номер телефону. Вона вийшла з готелю з дорослим сином, і він здивувався, бо йому повідомили, що жінка буде з дитиною. Тоді вона попросила його поїхати випити десь кави. Він їх повіз. Потім він на їхнє прохання повіз їх в магазини, де вони купляли зарядні пристрої до телефонів. Після цього ОСОБА_11 зателефонував до нього та попросив, щоб він зачекав і щоб син ОСОБА_12 ОСОБА_6 посидів в нього в автомобілі, щоб його не зустріли працівники ІНФОРМАЦІЯ_6. Він погодився на це. Деякий час, приблизно дві години, він зачекав і потім до нього знову зателефонував ОСОБА_11 і сказав, що потрібно цих людей відвезти на заправку БРСМ в Кам`янець - Подільському», і при цьому під час розмови « ОСОБА_11 » повідомив, що ОСОБА_6 має в подальшому незаконно перетинати державний кордон України. Розуміючи, що в даному випадку він допомагає ОСОБА_6 незаконно перетнути державний кордон України , він через жаль до молодого хлопця, вирішив допомогти йому і поїхав на заправку «БРСМ». В цей час до нього зателефонував ОСОБА_14 , як він дізнався вже під час досудового розслідування на прізвище - ОСОБА_7 , якого він знав, як таксиста служби «НОМЕР_16» і сказав, що він вже чекає на заправці БРСМ. Коли він під`їхав до заправки він впізнав його, так як приблизно рік назад буксирував його, так як вони працювали в одній службі таксі і він був в нього записаний в телефоні в телефонній книзі, як ОСОБА_14 . Тут на заправці в салоні його автомобіля ОСОБА_12 заплатила йому 150 доларів США за його послуги, як таксі по місту Кам`янець - Подільський, а її син ОСОБА_6 сидів в цей час на задніх сидіннях мікроавтобуса та дивився в телефон. Вона також дала йому цукерку та сказало, що для дружини. Тоді вони вийшли з мікроавтобуса і він підійшов до ОСОБА_14 та під час розмови з останнім дізнався, що він перевозить пасажирів та забере ОСОБА_6 для їх незаконного переправлення через державний кордон України. Тоді він сказав ОСОБА_6 та його матері сідати в автомобіль до ОСОБА_14 , розуміючи, що ОСОБА_6 та інші особи, одного з яких він бачив, в автомобілі ОСОБА_14 будуть незаконно переправляти через державний кордон України. Наступного дня ОСОБА_12 зателефонувала до нього та сказала, що її син ОСОБА_6 зник і чи не може він дізнатись про нього. Так як він був знайомий з ОСОБА_18 , який працював в правоохоронних органах - Державній прикордонній службі, він звернувся до нього з цим питанням і останній пізніше повідомив йому, що ОСОБА_6 затримали за спробу незаконного перетину кордону, про що він повідомив ОСОБА_12 . В його присутності ОСОБА_12 з сином не розмовляли про перетин кордону, а « ОСОБА_11 » повідомив йому про наміри ОСОБА_6 лише коли він вже приїхав за ним та його матір`ю в м. Кам`янець - Подільський». Він також не знайомий з свідками ОСОБА_22 та ОСОБА_10 . Єдине, що вони могли його бачити або він міг їх бачити на заправці БРСМ, куди він привозив ОСОБА_12 з її сином. Він повністю усвідомив свою вину, обіцяє в подальшому не допускати правопорушень та виправити свою поведінку, не будучи позбавленим волі, обіцяє перерахувати заставу в розмірі 70000 гривень його цивільною дружиною на потреби ЗСУ, та врахувати його поведінку під час цього судового розгляду.

З показань ОСОБА_10 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 25-27 жовтня 2023 року в місті Кам`янець - Подільський, будучи одягнутий в камуфляжний костюм, привіз на заправку БРСМ автомобілем Мерседес жінку та хлопця, які сіли в автомобіль Пежо , в якому він перебував з іншими пасажирами і далі їх перевозив водій автомобіля Пежо, а чоловік в камуфляжній формі залишився на заправці. В подальшому водій Пежо перевозив їх в напрямку державного кордону та коли автомобіль не міг рухатись далі через бездоріжжя, то водій Пежо та жінка, яка їхала з ними, та яку привіз чоловік в камуфляжній формі, повернувся назад, а вони продовжували рухатися в напрямку державного кордону України з метою його незаконного перетину, де в подальшому були затримані прикордонниками. Водій, який їх перевозив з ОСОБА_3 не розмовляв і останнього він не знає. Їхніми діями та маршрутом через месенджер керувала особа з найменуванням « ОСОБА_11 ».

З показань ОСОБА_9 , який був допитаний під час досудового слідства в порядку ст.225 КПК України, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 27 жовтня 2023 року в місті Кам`янець - Подільський, будучи одягнутий в камуфляжний костюм, привіз на заправку БРСМ автомобілем Мерседес, на якому був напис «Волонтер» жінку та хлопця, які сіли в автомобіль Пежо, в якому він перебував з іншими пасажирами і далі їх перевозив водій автомобіля Пежо. На заправці водій Пежо про щось розмовляв з водієм, який привіз жінку та хлопця, які сіли до них в автомобіль. В подальшому водій Пежо перевозив їх в напрямку державного кордону та коли автомобіль не міг рухатись далі через бездоріжжя біля села Козиряни, то водій Пежо та жінка, яка їхала з ними - це була мати хлопця, який сів до них в Кам`янець - Подільському, та яку привіз обвинувачений ОСОБА_3 , повернувся назад, а вони продовжували рухатися в напрямку державного кордону України з метою його незаконного перетину, де в подальшому були затримані прикордонниками. Водій, який їх перевозив з ОСОБА_3 не розмовляв і останнього він не знає. Їхніми діями та маршрутом через месенджер керувала особа з ніком « ОСОБА_11 ».

Також з показань свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 вбачається, що вони, як військовослужбовці Державної прикордонної служби України затримували ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , які спробували незаконно перетнути Державний кордон України в республіку Молдова 28.10.2023 року поблизу на напрямку прикордонного знаку № 0012/6 поблизу села Козиряни Дністровського району Чернівецької області.

З показань свідка ОСОБА_6 , який був допитаний під час досудового слідства в порядку ст.225 КПК України, вбачається, що йог мати ОСОБА_8 знайшла через свого знайомого в Норвегії особу на ім`я « ОСОБА_11 », який пообіцяв допомогти з його незаконним переправленням через державний кордон України. Він зв`язався з ОСОБА_11 та той наказав бути йому на зв`язку, а також сказав відкрити рахунок в «Кредобанку» та перерахувати кошти на рахунок особи на ім`я ОСОБА_30 в сумі 53000 гривень, як аванс за його послуги. Він це виконав. Потім за вказівкою ОСОБА_11 він з мамою приїхали в місто кам`янець - Подільський, де 27.10.2023 року біля готелю , в якому вони очікували їх забрав чоловік, який був одягнений у військову форму та назвався ОСОБА_3 , автомобілем Мерседес Віто із наклейкою на задньому склі «Волонтер». Потім він возив їх по місту, ймовірно для вирішення власних справ, а потім по телефону зв`язався з водієм автомобіля «Пежо, яким вони рухалися в подальшому. Приблизно о 16 годині вони приїхали на заправку БРСМ в м. Кам`янець - Подільський, де його мати за вказівкою ОСОБА_3 передала йому 5300 чи 5500 доларів США. За вказівкою ОСОБА_3 він сів в автомобіль Пежо, який тут їх очікував, а його мати сіла також в даний автомобіль і на переднє пасажирське сидіння. В автомобілі були вже два чоловіки. Вони поїхали автомобілем Пежо, доїхали до Дністровської ГЕС, де проїхали контрольний пост та їхали далі по навігатору. Вони доїхали до села ОСОБА_33 і водій Пежо сказав, що далі неможливо рухатись через бездоріжжя, а вони мають пройти пішки. Далі їхнім переміщенням по месенджеру керував невідомий та ОСОБА_11 . Проте приблизно через 40 хвили їх руху вони були зупинені та затримані працівниками Державної прикордонної служби України.

Свідок ОСОБА_8 дала суду показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_6 проте вказала, що в місті Кам`янець - Подільський їх з сином возив обвинувачений ОСОБА_3 на її прохання по її вказівках для її потреб. За ці послуги вона заплатила обвинуваченому ОСОБА_3 150 євро. Гроші в сумі 5300 -5500 доларів США вона не передавала обвинуваченому ОСОБА_3 , але сказали сину, що передала ці гроші, щоб він не хвилювався при перетині кордону і син був обізнаний, що він кордон мав повернути законим шляхом.. Ці кошти вона планувала передати за вказівкою осіб, які керували їхніми діями, зокрема « ОСОБА_11 », коли син буде вже за кордону. Потім вони пересіли в іншу машину, про яку її повідомив « ОСОБА_11 » - це був автомобіль Пежо . ОСОБА_3 поїхав своїм автомобілем, а вони поїхали автомобілем Пежо до кордону. Водій Пежо довіз до окраїни якогось села і через погану дорогу не міг далі рухатись. Тому він сказав хлопцям, що вони мають далі йти пішки, а вона з водієм Пежо повернулася. А потім дізналася, що сина затримали прикордонники. Вона зрозуміла, що « ОСОБА_11 » їх обманув, тому що домовлялися про легальний перетин. Телефон ОСОБА_3 вона мала так, як зв`язувалася з ним при поїздках по Кам`янець - Подільському. З « ОСОБА_11 » вона зв`язувалася, коли затримали її сина, а до ОСОБА_3 вона не телефонувала. Адвокат пояснив, що її потрібно розповісти в суді все як дійсно відбувалося.

З протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками (а.с.36-39,103-106,196-208,214-225,234-241 Т.1) вбачається, що свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 впізнали ОСОБА_3 , як особу, яка на АЗС «БРСМ» в місті Кам`янець - Подільський 27.10.2023 року привезла ОСОБА_6 мала розмову з водієм автомобіля, в якому вони прибули сюди і в подальшому ОСОБА_6 їхав з ними.

Враховуючи вказані вище обставини та докази, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст.332 КК України, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що він , за попередньою змовою групою осіб шляхом надання засобів організував незаконне переправлення громадянина України ОСОБА_6 через державний кордон України.

При цьому суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено вчинення ОСОБА_3 вказаного вище кримінального правопорушення з корисливих мотивів, тому його дії за цією кваліфікуючою ознакою помилково кваліфіковано за ч.3 ст.332 КК України.

Так, з протоколів проведення слідчих експериментів (а.с.44-48 , 73-78, 103-106, 107-111,208-211,226-230,242-247 Т.1), не вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив організацію незаконного переправлення з корисливих мотивів через державний кордон України ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в ніч з 27.10.20223 року на 28.10.2023 року.

Також з протоколу огляду (а.с.160-162 Т.1), вбачається лише факт перерахування свідком ОСОБА_6 громадянину ОСОБА_36 53000 гривень, тобто стороною обвинувачення не надано доказів та доводів, що даний факт пов`язаний з обвинуваченим ОСОБА_3 за ч.3 ст.332 КК України.

Також сторона обвинувачення не надала суду жодних доказів, що обвинувачений ОСОБА_3 мав домовленість, брав участь в розробленні плату та виконував відведену йому роль на виконання даного плану в незаконному переправленні та організації незаконного переправлення через державний кордон України з корисливих мотивів також громадян ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в ніч з 27.10.20223 року на 28.10.2023 року.

Також стороною обвинувачення не надано доказів, що ОСОБА_3 мав контакти з невстановленими особами, зокрема «ОСОБА_11», з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та керівництва такими діями, щодо кількох осіб, з корисливих мотивів.

При цьому суд вважає, що показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_18 свідків жодним чином не підтверджують обвинувачення ОСОБА_3 за ч.3 ст. 332 КК України за кваліфікуючою ознакою - корисливий мотив та незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

Суд також відхиляє докази у вигляді протоколів огляду відеозаписів з камер відеоспостереження та записів з таких камер (а.с.8 - 15,19-20, 40-42 Т.2), оскільки протоколи огляду відеозаписів є недопустимими доказами.

Зокрема відповідно до ч.1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно ч.2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Так, відповідно до ст. 245-1 КПК України зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису полягає в одержанні слідчим, прокурором від особи, яка є власником або володільцем відповідних приладів або засобів, необхідних для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, копій фото- або кінозйомки, відеозапису, здійснених у публічно доступних місцях, у тому числі в автоматичному режимі, за виключенням місць, що відносяться до приватних помешкань осіб.

Зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису здійснюється на підставі постанови слідчого, прокурора та, за необхідності, за участю спеціаліста.

Для здійснення зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису особі, яка є власником або володільцем відповідних приладів або засобів, пред`являється постанова слідчого, прокурора.

Постанова слідчого, прокурора про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису повинна містити:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) відомості про власника або володільця відповідних приладів або засобів;

3) період часу, за який має бути здійснено зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису.

Зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису здійснюється у присутності слідчого, прокурора шляхом самостійного копіювання особою, яка є власником або володільцем відповідних приладів та засобів, або копіювання такою особою за участю спеціаліста відповідних записів на носії, які надаються слідчим, прокурором. Надання таких копій на носіях, особи, яка є власником або володільцем відповідних приладів та засобів, здійснюється за бажанням такої особи.

Про здійснення зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу.

В матеріалах справи відсутні, а стороною обвинувачення не надано суду документів, які б підтверджували, що вказані вище відеозаписи були отримані стороною обвинувачення в порядку, передбаченому ст.245-1 КПК України.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Натомість показання обвинуваченого ОСОБА_3 про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів, які узгоджуються між собою, зокрема, даними, які містяться у вказаних вище показаннях свідків, письмових доказах, досліджених судом.

Таким чином, наведені докази, у своїй сукупності, дають суду підстави вважати, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 332 КК України, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що він вчинив сприяння організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України наданням засобів, за попередньою змовою групою осіб.

Суд вважає, що при кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 ч.2 ст. 332 КК України суд вийшов за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті і це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, так як санкція ч.2 ст. 332 КК України передбачає менш суворе покарання як ч.3 ст. 332 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів; особу обвинуваченого, який виключно позитивно характеризується за місцем проживання, є волонтером з допомоги Збройним Силам України, обставини, що обтяжують покарання - відсутні, обставини, що пом`якшують покарання - щире розкаяння у вчиненому.

Обставинами, що пом`якшують покарання суд відповідно до ч.2 ст.66 КК України визнає повне визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, вчинення кримінального правопорушення вперше.

Враховуючи наявність декількох вказаних вище обставин, що пом`якшують покарання та знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, оскільки свідчать про повне усвідомлення вини у вчиненому та про його прагнення про виправлення своєї поведінки, що підтверджено його показаннями, з урахуванням особи обвинуваченого, який виключно позитивно характеризується, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання за ч.2 332 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаною з перевезеннями пасажирів та вантажів через державний кордон України.

З урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, всіх вказаних вище обставин справи, з урахуванням особи обвинуваченого, з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, зважаючи на відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, а тому вважає, що його слід звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд вважає, що призначене обвинуваченому покарання, з врахування вказаних вище обставин, буде достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, тобто таке покарання відповідатиме цілям, які передбачені ст.50 та ч.2 ст.65 КК України.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи дані вимоги законодавства, суд вважає, що слід скасувати арешт речових доказів в даному кримінальному провадженні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 369-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаною з перевезеннями пасажирів та вантажів через державний кордон України на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного йому основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Скасувати арешт речових доказі та вказані нижче речові докази:

-мобільний телефон «Huawei» з номером мобільного телефону НОМЕР_4 повернути ОСОБА_9 ;

-мобільний телефон «Samsung GalaxyМ31» з номером мобільного телефону НОМЕР_5 повернути ОСОБА_10 ;

-мобільний телефон «Samsung GalaxyА71» з номером мобільного телефону НОМЕР_6 повернути ОСОБА_6 ;

-оптичний носій інформації для лазерних систем зчитування - диск ДВД-Р з відеозаписом за 27.10.2023 року зберігати в матеріалах справи;

-грошові кошти в сумі 300 Євро 3 купюрами номіналом по 100 - євро кожна, серія та номер: VA3666611828, RB7061679572, ЕА3859725223 та 1 купюра номіналом 50 доларів США, серія та номер: МВ40183152С - повернути засудженому ОСОБА_3 ;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Mercedes Веnz» модель «108 D», д.н.з. НОМЕР_1 (номер кузова НОМЕР_7 ) серія та номер: НОМЕР_8 , мобільний телефон марки «Samsung «Galaxy S8+» в чохлі золотистого кольору, мобільний телефон марки «iPhone « модель «11 Pro Мах» ІМЕІ 1: НОМЕР_9 , ІМЕІ 2: НОМЕР_10 ; мобільний телефон марки «Samsung» модель «Galaxy G5» ІМЕІ: НОМЕР_11 та автомобіль марки «Mercedes Веnz» модель «108 D», д.н.з. НОМЕР_1 (номер кузова НОМЕР_7 повернути ОСОБА_38 ( НОМЕР_12 );

-тримач для сім-карти ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_13 , тримач для сім-карти ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_14 , сім-карту оператора «LEBARA» з номером НОМЕР_15 , мобільний телефон марки «Samsung» модель «Galaxy А50» в прозорому силіконовому чохлі, «Micro - SD» марки «VERSIO» об`ємом 16 Gb, мобільний телефон марки «МІ» сірого кольору повернути засудженому ОСОБА_3 .

До набрання даним вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_3 заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді застави.

Після набрання даним вироком законної сили заставу в розмірі 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень повернути заставодавцю ОСОБА_38 ( НОМЕР_12 ).

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. Апеляційна скарга на вирок суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Кельменецький районний суд. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя