Решение № 127743590, 30.05.2025, Бабушкинский районный суд города Днепропетровска

ЄУН 203/5898/24

Провадження №2/932/3755/24

РІШЕННЯ

Іменем України

28.05.2025 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,

позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Трикози Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: відділ опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини та встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача

Позивач звернувся до суду з цим позовом до відповідача, і в обґрунтування позовних вимог вказав, що під час перебування в шлюбі з ОСОБА_2 у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася спільна дитина донька ОСОБА_3 .

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.06.2022 шлюб між ними розірвано.

Внаслідок повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України з метою уникнення ризиків для власного життя та життя дитини 29.05.2022 ОСОБА_2 разом з донькою виїхала до Республіки Польща, де отримала тимчасовий захист. Але вже у березні 2023 року відповідач повернула дитину йому, аргументуючи це надмірним тягарем для неї, а сама залишилася проживати в Польщі.

Після повернення дитина перебувала в пригніченому емоційному стані, що змусило його змінити власний усталений спосіб життя та підлаштувати його під інтереси дитини, йому довелося одноособово виконувати обов`язки з її виховання та утримання.

У вересні 2023 року донька пішла до першого класу, де проявила найкращі результати у навчанні та творчості, є активною та фізично розвиненою. Тобто саме його зусиллями створено для дитини рішень життя, що якнайкраще сприяє її розвитку.

Він забезпечений регулярним доходом, має матеріальну можливість задовольняти потреби дитини.

Вони разом мешкають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві приватної власності.

Відповідач ОСОБА_2 не працевлаштована, не має власного житла, тобто не має змоги створити повноцінні умови для зростання та розвитку доньки. Перебуваючи протягом тривалого часу поза межами країни, ОСОБА_2 жодної участі у вихованні та утриманні дитини не брала. Спілкування з донькою відбувалося виключно телефоном із періодичністю раз на тиждень, що є вкрай недостатнім, враховуючи вік дитини та роль матері у її житті.

Втім, повернувшись до України у 2024 році, відповідач неодноразово здійснювала спроби щодо повернення собі дитини з метою подальшого спільного проживання. Такі її вчинки мають негативний вплив на емоційний та психологічний стан дитини та погіршують відносини між усіма сторонами.

Жодних перешкод у спілкуванні з донькою матері він не чинить, вона має змогу регулярно спілкуватися з дитиною та бачити її, натомість найкращим інтересам дитини відповідає проживання з батьком, оскільки саме ним створені належні для того умови та це буде найкраще впливати на її розвиток та психічне здоров`я. З огляду на це та беручи до уваги неможливість досягнення згоди між сторонами щодо визначення місця проживання дитини, позивач просив суд визначити місце проживання доньки з ним.

Також позивач просив суд встановити факт самостійного виховання та утримання ним дитини, оскільки це дасть йому офіційне визнання його основним опікуном, що має правові наслідки, зокрема, у випадках юридичних спорів або при управління правами та обов`язками дитини, особливо беручи до уваги самоусунення матері від виховання та утримання доньки. Визнання цього факту потрібне йому і для отримання соціальних виплат або пільг від держави. Оскільки відповідач не має в Україні а ні житла, а ні роботи, не пов`язана жодними зобов`язаннями, може у будь-який час залишити країну, відтак, будь-які рішення, дозволи, згоди стосовно дитини приймаються виключно батьком.

ІІ. Позиції, пояснення, заяви (клопотання) учасників справи

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Трикоза Т.В. підтримали заявлені вимоги та наполягали на їхньому задоволенні.

Позивач додав до викладеного в позові, що йому невідоме точне місце перебування колишньої дружини, вона з`являється сама, коли захоче, а своєю адресою вона зазначає останнє місце реєстрації, це була їхня квартира, яку вони продали у 2022 році. Коли було засідання служби у справах дітей, вона викликалася на нього, але не з`явилася. Донька звикла мешкати з ним, у них чудові відносини. Наразі він перебуває в іншому шлюбі та мешкає втрьох з донькою та дружиною, з якою теж у дитини склалися добрі стосунки. В 2024 році мати неодноразово намагалася повернути дитину собі, при цьому не вказуючи, куди саме. Зараз він не працює, планує розпочати підприємницьку діяльність, але має стабільний дохід через укладення договору позики, де він є позикодавцем, та щомісячного отримання позичених ним коштів.

Представником позивача пояснене, що поведінка відповідача є суперечливою, вона не згодна з визначенням місця проживання дитини, бо вважає це фактичним позбавленням батьківських прав. Висновок третьої особи про відсутність спору між сторонами є помилковим, ОСОБА_2 не була присутня на засіданні комісії, їй просто зателефонували, розмова була швидкою, в її особі ніхто не пересвідчився, її думка ніяким чином не була зафіксована. Орган опіки та піклування відмовив у позитивному висновку, вказавши, що батько з донькою вже живуть разом, відношення до вирішення питання було поверхневим.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялася у порядку, передбаченому ЦПК України, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходило. Відповідачем надано суду заяву від 27.03.2025, в якій вона повідомила, що не згодна із встановленням факту постійного проживання її дитини ОСОБА_3 за адресою батька, оскільки вважає, що це в подальшому може вплинути на її можливості безперешкодно бачитися з донькою та спілкуватися з нею. Просила суд відкласти розгляд справи до вирішення комісією питання визначення місця проживання дитини за її участі. В подальшому жодних заяв або клопотань до суду від відповідача не надходило.

Представник третьої особи до суду не з`явився, від представника ОСОБА_4 надійшла до суду заява про розгляд справи за її відсутності з урахуванням наданого висновку.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Позовна заява надійшла до суду з Центрального районного суду міста Дніпра для розгляду за підсудністю 12.12.2024.

Ухвалою суду від 16.12.2024 відкрите загальне позовне провадження у справі та призначене в ній підготовче засідання на 14.01.2025, відповідачеві запропоновано подати суду відзив на позовну заяву, а третій особі пояснення (заперечення) щодо позову.

Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Ухвалою від 14.01.2025 підготовче провадження у справі закрите та справу призначене до судового розгляду по суті на 05.02.2025.

25.02.2025 судом отримано висновок органу опіки та піклування у справі.

Судові засідання у справі відкладалися через неявку відповідача та за клопотаннями учасників справи.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Дитина ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпрі від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.14).

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.06.2022 шлюб між сторонами розірвано за позовом ОСОБА_5 , рішення набуло законної сили 26.07.2022 (а.с.15).

Місце проживання дитини ОСОБА_3 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , з 27.06.2024 (а.с.16).

Вказана квартира належить ОСОБА_5 на праві приватної власності з 03.03.2016 (а.с.17-21).

Згідно з Актом обстеження умов проживання від 15.08.2023, складеним Службою у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, в квартирі мешкає ОСОБА_5 , його дитина ОСОБА_3 та дружина ОСОБА_6 , дитині добре з батьком, для неї створені задовільні умови (а.с.22).

Дитина ОСОБА_3 навчається у КЗО НВК №148 «Планета щастя», де позитивно характеризується. Згідно з наданою характеристикою батько приділяє належну увагу її вихованню та розвитку (а.с.24).

І батько, і дитина здорові (а.с.29,30).

Згідно з Актом оцінки потреб сім`ї від 19.08.2024 та висновком до нього складні життєві обставини в сім`ї відсутні (а.с.32-35).

За договором позики від 04.01.2023 ОСОБА_1 позичив фізичній особі грошові кошти в сумі 600000,00 грн з умовою повернення коштів щомісячно в розмірі 20000,00 грн (а.с.36-37).

Місце проживання відповідача ОСОБА_2 до 08.02.2022 було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , відомості про поточне місце її проживання/перебування відсутні (а.с.47).

За відомостями головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, наданими станом на 18.12.2024, ОСОБА_2 10.03.2023 перетнула державний кордон України в напрямку «виїзд» через пункт пропуску «Шегині» (а.с.69).

Розпорядженням голови Центральної адміністрації Дніпровської міської ради від 17.02.2025 №69-р затверджено Висновок органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про недоцільність визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 (а.с.96).

Згідно з цим Висновком між батьками дитини не має спору про визначення місця проживання дитини, мати дитини ОСОБА_2 телефоном повідомила, що не заперечує проти проживання доньки з батьком (а.с.97-98).

27.03.2025 представник позивача адвокат Трикоза Т.В. звернулася до голови Центральної адміністрації Дніпровської міської ради з заявою про повторний розгляд питання про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_2 не була присутня на попередньому засіданні комісії та одразу після нього спілкування з нею звелося до її незгоди з визначенням фактичного місця проживання дитини з батьком (а.с.105).

Про заперечення відповідачем позовних вимог свідчить і заява ОСОБА_2 , подана до суду (а.с.107).

Листом голови Центральної адміністрації Дніпровської міської ради від 24.04.2025 №Б-20/0-1/09-25 представникові позивача повідомлене про відсутність підстав для перегляду висновку.

Відомості про місце перебування, працевлаштування, наявність будь-якого майна у власності відповідача ОСОБА_2 станом на час розгляду справи, а також про стан її здоров`я відсутні.

Допитана за клопотанням сторони позивача свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що з 17.09.2023 вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , мешкає разом з ним та його донькою ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 . Виховує та утримує дитину виключно батько, місце перебування матері дитини ОСОБА_2 невідоме, вона інколи телефонує дитині, але особисто не з`являється, матеріально не допомагає. Дитині добре з батьком, вона розвинена, щаслива.

V. Оцінка суду

Вислухавши учасників справи та дослідивши надані суду докази окремо та в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Щодо визначення місця проживання дитини.

Статтею 51Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згіднозі ст.141 Сімейного кодексу України(далі СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтями141,150,153,155 СК Українипередбачено, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

З аналізу наведених норм матеріального закону вбачається, що чиннезаконодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Згіднозі ст.150 СК Українибатьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно дост.8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

У відповідності до пунктів 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини, яка в силу положеньст.9 Конституції Україниє частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Частиною першоюстатті 160 СК Українипередбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ч.1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішено органом опіки та піклування або судом.

В даному випадку суд виходить з того, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан його здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. Дитина, яка не досягла 14 років, повинна проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінене самочинно як волею сторонніх осіб, так і волею якогось одного з батьків.

В цій справі встановлене, що дитина ОСОБА_3 з 2023 року проживає разом з батьком ОСОБА_1 в належній йому квартирі, виховується та забезпечується ним, дослідженими доказами встановлена наявність належних умов для виховання та розвитку дитини та позитивне ставлення дитини до факту проживання з батьком.

Мати дитини ОСОБА_2 не має зареєстрованого у встановленому порядку місця проживання/перебування, відомості про наявність у неї доходу відсутні, її позиція з приводу місця проживання дитини вбачається судом суперечливою.

Так, згідно з висновком органу опіки та піклування підстав для визначення місця проживання дитини не встановлено, оскільки між батьками відсутній спір з цього питання. Разом з тим, на засіданні комісії ОСОБА_2 присутня не була, повідомила свою думку телефоном, але невдовзі надала суду заяву про те, що заперечує проти проживання доньки з батьком.

За положеннями частин п`ятої та шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

За встановлених обставин суд не погоджується з наданим висновком з підстав його недостатньої обґрунтованості. У висновку відсутній перелік відомостей, які були враховані при його складенні, крім посилання на пояснення ОСОБА_1 та телефонну розмову з ОСОБА_2 , заява про повторне вирішення комісією того ж самого питання була відхилена, думка ОСОБА_2 не заслухана, додаткові відомості не досліджені.

Суд зазначає, що, виходячи необхідності захисту інтересів дитини та намагання забезпечити їй максимальну стабільність та упорядкованість життя задля гармонійного та всебічного розвитку в умовах передбачуваності та психологічного комфорту, враховуючи вже наявний усталений побут дитини та невизначеність обставин життя матері, найкращі інтереси ОСОБА_3 можуть бути забезпечені лише шляхом визначення її місця проживання з батьком.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінені на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, врахувавши створення позивачем належних умов для проживання, виховання та забезпечення дитини, суд дійшов висновку про визначення місця проживання дитини разом із батьком.

Щодо встановлення факту самостійного виховання та утримання позивачем дитини.

Відповідно до ч.1 ст.180, ч.1 ст.181 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Системний аналіз міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України, наведених вище при вирішенні питання про місце проживання дитини, вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. При цьому визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе врахування її інтересів.

Тобто факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини. Аналогічна правова позиція була викладена Великою палатою Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі №201/5972/22.

При цьому доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане із настанням обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Так, судом були встановлені обставини справи, за якими дитина ОСОБА_3 фактично з 2023 року постійно мешкає з батьком, що позивач ОСОБА_1 одноосібно утримує її.

Не зважаючи на проживання матері окремо від дитини, це не впливає на обов`язок ОСОБА_2 піклуватися про здоров`я доньки, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя, а також на її обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Разом з тим, ОСОБА_2 в житті дитини фактично участі не бере, їхнє спілкування зводиться до поодиноких телефонних дзвінків, мати не забезпечує дитині своєї присутності тією мірою, яка є необхідною з огляду на вік дитини.

Іншого порядку встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини законодавством України не передбачено.

Суд констатує, що позивачемвиконано закріплений у ст.ст.12,81 ЦПК Україниобов`язок з доведення належними, достатніми та допустимими доказами наявності обставин, які мають значення для справи, і на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини батьком.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,128,258,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (остання відома адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа: відділ опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр-т Лесі Українки, 65, код за ЄДРПОУ 44209446) про визначення місця проживання дитини та встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою місця його реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , малолітньої доньки ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлене 30.05.2025.

Суддя: В.С. Салькова