Решение № 127434937, 19.05.2025, Днепропетровский окружной административный суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 рокуСправа №160/20152/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул.Гоголя, 34, м.Полтава, 36600, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та скасування рішення,

установив:

Позивач 24.07.2024р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №339 від 09.10.2023 року про відмову мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), щодо відмови в поновленні виплати пенсії за віком.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області відновити пенсійну справу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до якої мені нараховувалась та призначалась пенсія з 1997 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області поновити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком з 07.10.2009 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що їй була призначена пенсія Верхньодніпровським відділом соціального захисту населення в 1997 році, виплата якої припинена в 2000 році у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання в Ізраїль. Позивачка вважає вказане припинення пенсії протиправним, у зв`язку з чим і звернувся до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 р. вказана позовна заява була залишена без руху та встановлено позивачу строк у 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків, визначених в ухвалі суду, а саме: надати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 р. відкрито провадження у цій справі. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду в адміністративній справі №160/20152/24.

25 вересня 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшли пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 р. залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якості другого відповідача.

01 квітня 2025 року від Головного управління ПФУ в Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому вони просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачці було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутності документів, які підтверджують стаж позивачки.

Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області отримав ухвалу суду 13.09.2024 р., але відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, що стосуються цього предмету спору, до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та докази, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що позивачка не отримує пенсію за віком з 01.10.2000р. у зв`язку з виїздом за кордон.

Позивачка 04.10.2023 року звернулась за поновленням пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.10.2023 року № 339 позивачці відмовлено в поновленні виплати пенсії у зв`язку з відсутністю документів про підтвердження стажу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно достатті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливості призначення, припинення та поновлення виплати пенсії за віком врегульованоЗаконом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV(надалі - Закон №1058-IV).

Відповідно до частини 1статті 114 Закону №1058-IVвиплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ізстаттею 51 Закону №1058-IVу разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Однак, рішенням від 07 жовтня 2009 року №25-рп/2009 щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого реченнястатті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, Конституційний Суд України у рішенні №25-рп/2009 наголосив, що, оспорюваними нормамиЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Відповідно до резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України зазначені положенняЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Крім того,статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України"встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 07 жовтня 2009 року втратили чинність положення пункту 2 частини першої статті 49, другого реченнястатті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а відтак виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була припинена на підставі положень зазначеногоЗакону.

Таким чином, судом встановлено наявність у позивача права на поновлення виплати пенсії за віком відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №339 від 09.10.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.

На переконання суду, належним способом захисту порушеного права позивачки буде зобов`язання відповідача поновити ОСОБА_1 з 07 жовтня 2009 року виплату раніше призначеної пенсії, обчислену відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення", та виплатити її з 07 жовтня 2009 року.

Також, у постанові від 13.12.2018 р. у справі №758/7663/16-а Верховний Суд дійшов правового висновку про те, що відсутність в архіві пенсійної справи не впливає на право позивача щодо поновлення раніше призначеної пенсії, виплата якої була припинена, тому дана обставина не може бути підставою для відмови позивачу в поновленні пенсії. Щодо відсутності самої пенсійної справи на ім`я позивача, то остання має бути відновлена відповідно до вимог чинного законодавства України у зв`язку з її втратою чи знищенням.

При цьому, суд зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, як орган, що розглядав заяву позивачки від 04.10.2023 року, відновити її пенсійну справу, поновити виплату пенсії.

За приписами частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.3 Порядку № 22-1:

- заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб;

- заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 991/27436;

- заява про призначення пенсії може подаватись представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно із пунктом 1.8 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено:

- рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи;

- рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

За приписами пункту 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Вищевказане свідчить про те, що розгляд документів та безпосередньо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії розглядає пенсійний орган за принципом екстериторіальності. Тобто, не за місцем проживання/реєстрації пенсіонера.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивачки здійснювало Головне управління ПФУ в Одеській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку. З огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивачки, що потягло за собою порушення її прав, суд вважає наявними підстави покласти обов`язок щодо призначення пенсії на пільгових умовах позивачці саме на Головне управління ПФУ в Одеській області, як орган, що розглядав її заяву.

Відповідно до п.4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

За приписами пункту 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Отже, зі змісту вказаних норм вбачається, що після того, як пенсійний орган, визначений за принципом екстериторіальності призначає пенсію, він передає пенсійну справу до пенсійного органу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, на думку суду, за для повного захисту прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління ПФУ в Полтавській направити до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, а саме, Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, для здійснення позивачці виплати пенсії.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з викладених вище підстав.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул.Гоголя, 34, м.Полтава, 36600, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №339 від 09.10.2023 р. про відмову ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відновити пенсійну справу ОСОБА_1 відповідно до якої нараховувалась та призначалась пенсія з 1997 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області поновити ОСОБА_1 пенсію за віком з 07.10.2009 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області передати електронну пенсійну справу засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, а саме, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, для здійснення виплати ОСОБА_1 пенсії.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул.Гоголя, 34, м.Полтава, 36600, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко