Решение № 127325820, 14.05.2025, Кельменецкий районный суд Черновицкой области

Справа № 717/647/25

Номер провадження2/717/207/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2025 селище Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючогосудді Телешмана О.В.,

з участю секретаря судового засідання Глібіщук М.Л.,

представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Європейська агенція з повернення боргів»»в судове засідання не з`явився,

відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Представник позивача подав до суду позовну заяву у якій просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Європейська агенція з повернення боргів»»суму заборгованості за кредитним договором №1429747 в розмірі 61800 гривень , з яких:

- 8000 гривеньзаборгованість за основною сумою боргу;

- 49800 гривень заборгованості за відсотками;

-4000 гривень заборгованості за пенею.

за кредитним договором № 35826-01/2024 року в розмірі 48000 гривень, з яких:

- 12000 гривеньзаборгованість за основною сумою боргу;

-36000 гривень сума заборгованості за відсотками;

за кредитним договором № 20162-01/2024 року в розмірі 35000 гривень, з яких:

- 10000 гривеньзаборгованість за основною сумою боргу;

- 25000 гривень сума заборгованості за відсотками, а всього заборгованості у загальному розмірі 144800 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»»понесені судові витрати.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-щі. Кельменці цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В поданому до суду клопотанні представник позивача просить розглянути справу за відсутності представника позивача та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 викликався до суду в порядку, встановленому ЦПК України, проте в судове засідання не з`явився.

Суд ухвалив розглядати справу заочно та ухвалити заочне рішення у справі.

Інші заяви та клопотання не надходили.

Судом також встановлено,що 08лютого 2024року міжтовариством зобмеженою відповідальністю«СЛОН КРЕДИТ»та ОСОБА_1 був укладенийкредитний договір №1429747.

Згідно даного договору відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 8000 гривень на 360 днів зі сплатою відсотків у розмірі, встановленому п.1.5.1 даного договору на строк, вказаний у графіку, який є додатком до даного договору.

Відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, щодо оплати боргу у встановлений договором строк та не повернув позивачу 8000 гривень основної суми боргу, а також відповідачу було нараховано 49800 гривень процентів та 4000 гривень заборгованості за пенею.

Вказані обставин стверджуються договором про надання споживчого кредиту №1429747, з додатками, заявою анкетою відповідача та листом ТОВ «Пейтек Україна» від 05.11.2024 року № 20241105-1009, розрахунками заборгованості.

Між ТОВ «Слон Кредит» (Попередній кредитор) та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» 14.10.2024 року був укладений Договір факторингу №14102024 відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту №1429747, що підтверджується вказаним вище Договором факторингу №14102024 та витягом з реєстру боржників до вказаного вище договору факторингу.

Суд вважає, що відповідачу було протиправно нараховано проценти за ставкою 1,91 % за період з 22.04.2024 року по 19.08.2024 року, та з 19.08.2024 по 02.02.2025 оскільки з 24.12.2023 року набрали чинності зміни до Закону України"Про споживче кредитування", зокрема ч.1 ст.1 даного закону доповнено пунктом 1-2такого змісту: денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту".

Згідно п.17 Прикінцевих норми Закону України « Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних120днів -1,5%.

Таким чином суд вважає, що умови вказаного вище кредитного договору суперечать вказаній вище нормі Закону України «Про споживче кредитування» і позивач мав нарахувати проценти в розмірі денної процентної ставки, передбаченої вказаним вище законом.

За період з 08.02.2024 року по 21.04.2024 року розмір процентів становить 8000 грн х 2,5%/100 х 80 днів = 16000 грн

За період з 22.04.2024 року по 19.08.2024 року розмір процентів становить 8000 грн х 1,5%/100 х 120 днів = 14400 грн

За період з 20.08.2024 року по 02.02.2025 року розмір процентів становить 8000 грн х 1%/100 х 166 днів = 13280 грн, а всього 16000+14400+13280 = 43680 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині сплати неустойки(пені) в розмірі 4000гривень за кредитним договором № 1429747 не підлягають задоволенню, оскільки пунктом 18 Розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняєтьсявід відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця)неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 8000+43680 = 51680 гривень .

23квітня 2024року міжтовариством зобмеженою відповідальністю«АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 бувукладений договірфінансового кредиту № 35826-01/2024.

Згідно даного договору відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 12000 гривень на 120 днів зі сплатою відсотків у розмірі, встановленому п. 1.4.1 даного договору -2,5 % на строк дії кредиту

Відповідач невиконав своїзобов`язанняза договором,щодо оплатиборгу увстановлений договоромстрок тане повернувпозивачу 12000гривень основноїсуми боргу,а такожвідповідачу булонараховано 36000гривень процентів.

Вказані обставин стверджуються договором про надання фінансового кредиту № 35826-01/2024, з додатками, паспортом споживчого кредиту та листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.01.2025 року № 3466_250130191611, розрахунками заборгованості.

Між ТОВ «Аванс Кредит » (Попередній кредитор) та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» 24.05.2024 року був укладений Договір факторингу №24052024 відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 35826-01/2024, з додатками, що підтверджується вказаним вище Договором факторингу №24052024 та витягом з реєстру боржників до вказаного вище договору факторингу.

Суд вважає, що відповідачу було протиправно нараховано проценти за ставкою 2.5 % за період з 22.04.2024 року по 24.05.2024 року, оскільки з 24.12.2023 року набрали чинності зміни до Закону України"Про споживче кредитування", зокрема ч.1 ст.1 даного закону доповнено пунктом 1-2такого змісту: денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту".

Згідно п.17 Прикінцевих норми Закону України « Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинностіЗаконом України"Провнесення зміндо деякихзаконів Українищодо удосконаленнядержавного регулюванняринків фінансовихпослуг",установити,що максимальнийрозмір денноїпроцентної ставкине можеперевищувати:протягом перших120днів -2,5%;протягом наступних120днів -1,5%.

Таким чином суд вважає, що умови вказаного вище кредитного договору суперечать вказаній вище нормі Закону України «Про споживче кредитування» і позивач мав нарахувати проценти в розмірі денної процентної ставки, передбаченої вказаним вище законом.

1,5 % денної процентної ставки.

За період з 23.01.2024 року по 21.04.2024 року розмір процентів становить 12000 грн х 2,5%/100 х 90 днів = 27000 грн

За період з 22.04.2024 року по 24.05.2024 року розмір процентів становить 12000 грн х 1,5%/100 х 33 дні = 5940 грн, а всього 27000+5940 = 32940 грн.

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 12000+32940 = 44940 гривень .

22січня 2024року міжтовариством зобмеженою відповідальністю«СТАР ФАЙНЕНСГРУП» та ОСОБА_1 був укладенийдоговір пронадання фінансовогокредиту № 20162-01/2024.

Згідно даного договору відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 10000 гривень на 100 днів зі сплатою відсотків у розмірі, встановленому п. 1.4.1 даного договору -2,5 % на строк дії кредиту

Відповідач невиконав своїзобов`язанняза договором,щодо оплатиборгу увстановлений договоромстрок тане повернувпозивачу 10000гривень основноїсуми боргу,а такожвідповідачу булонараховано 25000гривень процентів.

Вказані обставин стверджуються договором про надання фінансового кредиту № 20162-01/2024, з додатками, паспортом споживчого кредиту та листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 10.04.2025 року № 3426_250410093522, розрахунками заборгованості.

Суд вважає, що відповідачу було протиправно нараховано проценти за ставкою 2.5 % за період з 22.04.2024 року по 29.07.2024 року, оскільки з 24.12.2023 року набрали чинності зміни до Закону України"Про споживче кредитування", зокрема ч.1 ст.1 даного закону доповнено пунктом 1-2такого змісту: денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту".

Згідно п.17 Прикінцевих норми Закону України « Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинностіЗаконом України"Провнесення зміндо деякихзаконів Українищодо удосконаленнядержавного регулюванняринків фінансовихпослуг",установити,що максимальнийрозмір денноїпроцентної ставкине можеперевищувати:протягом перших120днів -2,5%;протягом наступних120днів -1,5%.

Таким чином суд вважає, що умови вказаного вище кредитного договору суперечать вказаній вище нормі Закону України «Про споживче кредитування» і позивач мав нарахувати проценти в розмірі денної процентної ставки, передбаченої вказаним вище законом.

За період з 23.01.2024 року по 21.04.2024 року розмір процентів становить 10000 грн х 2,5%/100 х 91 день = 22750 грн

За період з 22.04.2024 року по 30.04.2024 року розмір процентів становить 10000 грн х 1,5%/100 х 9 днів = 1350 грн, а всього 22750+1350 = 24100 грн.

Отже,загальний розмірзаборгованості відповідачаперед позивачемстановить 10000+24100=34100 гривень .

Між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНСГРУП» (Попередній кредитор) та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» 29.07.2024 року був укладений Договір факторингу №29072024 відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 20162-01/2024, з додатками, що підтверджується вказаним вище Договором факторингу №29072024 та витягом з реєстру боржників до вказаного вище договору факторингу.

Отже, між позивачем та відповідачем відповідно дост. 1046 Цивільного кодексу Українисклалися зобов`язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто грошові зобов`язання.

Крім того, договір про надання фінансового кредиту, укладений між сторонами в електронній формі, містить електронний підпис відповідача та представника позивача, тому має силу договору, який укладений в письмовій формі й підписаний сторонами, що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». Позивачем не надано доказів на підтвердження невідповідності умов договору про надання фінансового кредиту вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Викладене відповідає практиці ВС (постанова по справі №524/5556/19). До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20).

Відповідно до п.1 ч.1ст.512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) згідно ч.2ст.512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно дост.513 ЦК Україниправочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно дост. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідност. 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 1077 ЦК Українивстановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1ст.1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У відповідності до вимогст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно дост.526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Проте, відповідач в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобов`язань за цим договором, порушив свої зобов`язання по поверненню суми позики за цим договором. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання якщо він не виконав його у строк встановлений договором.

Відповідно до положень ст. ст.526,527,530 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України).

Всупереч умов кредитних договорів, відповідач не виконав свої зобов`язання перед новим кредитором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив відповідних платежів для погашення кредитної заборгованості новому кредитору.

Всупереч умов кредитних договорів, відповідач не виконав свої зобов`язання перед новим кредитором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив відповідних платежів для погашення кредитної заборгованості новому кредитору.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТзОВ „Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №1429747 в розмірі 51680 гривень, з яких:

- 8000 гривеньзаборгованість за основною сумою боргу;

- 43680 гривень заборгованості за відсотками;

за кредитним договором № 35826-01/2024 року в розмірі 44940 гривень, з яких:

- 12000 гривеньзаборгованість за основною сумою боргу;

- 32940 гривень сума заборгованості за відсотками;

за кредитним договором № 20162-01/2024 року в розмірі 34100 гривень, з яких:

- 10000 гривеньзаборгованість за основною сумою боргу;

- 24100 гривень сума заборгованості за відсотками, а всього 130720 грн.

У частинах першій, третій статті 509ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В порушення ч.1 ст.81 ЦПК України відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що він не укладав з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Стар файненс груп», вказані вище кредитні договори і заборгованість завказаними вищедоговорами всумі 130720 гривень він повернув позивачу.

Враховуючи вказані вище обставини справи та законодавство, яке регулюєзобов`язальні правовідносини, правовідносини які регулюють позику та кредит, суд вважає, що позовну заяву ТОВ „Фінансова компанія „Європейська агенція з повернення боргів"довідповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами слід задовольнити частково і з відповідача слід стягнути на користь позивача130720 гривень в рахунок заборгованості за кредитними договорами.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» гривень боргу та 2733,56грн судових витрат у вигляді судового збору, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 205-207, 509, 525, 526, 527, 530, 551, 599-601, 604-609, 611, 612, 625, 629, 639,652,1046 1054,1077,1078 Цивільного кодексу України, ст.ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію»,керуючись ст.ст.2-13,76-80,81,133,141,258,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія" "Європейська агенція з повернення боргів"" до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України35625014) 130720 (сто тридцять тисяч сімсот двадцять ) гривень заборгованості за кредитними договорами та 2733 (дві тисячі сісоттри тисячі двадцять вісім) гривень 56 (п`ятдесят шість) копійок в рахунок відшкодування судових витрат понесених по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення безпосередньо до Чернівецькогоапеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд даного заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повне судове рішення складено 14.05.2025 року.

Суддя Телешман О.В.