Решение № 127290727, 12.05.2025, Решетиловский районный суд Полтавской области

єдиний унікальний номер справи 546/241/25

номер провадження 2/546/268/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 546/241/25 за позовом ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради про визнання права на земельну частку (пай), -

в с т а н о в и в :

17.03.2025 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради про визнання права власності на земельну частку (пай).

У своєму позові, позивачка просить суд визнати за нею право власності на земельну частку (пай) розміром 5,28 умовних кадастрових гектарах із земель, які перебували у колективній власності Аграрно-виробничого колективного підприємства «Говтва» Решетилівського району Полтавської області, розташованого на території Решетилівської міської територіальної громади.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.07.1991, позивачка прийнята в члени колгоспу ім. Фрунзе за переведенням із колгоспу ім. Енгельса. 13.04.1992 року колгосп ім. Фрунзе реорганізовано в Аграрно-виробниче колективне товариство «Говтва», яке в свою чергу реорганізоване в 2000 році, шляхом перетворення в Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Говтва», код ЄДРПОУ 13952156.

11.08.2021 ОСОБА_1 звільнена із СТОВ «Говтва» за власним бажанням.

ОСОБА_1 , як член Аграрно-виробничого колективного товариства «Говтва» отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ПЛ №0186323 площею 5,28 умовних кадастрових гектарів. Позивачка, не може зареєструвати своє право власності на вказану земельну ділянку на підставі сертифікату, оскільки вона втратила сертифікат і не має змоги звернутися до органів місцевого самоврядування для виділення земельної ділянки в натурі на місцевості. У зв`язку з чим змушена звернути з даним позовом до суду.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 17.03.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

Ухвалою суду від 21 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Призначено відкрите підготовче засідання на 09:00 год. 21.04.2025 .

18.04.2025 представником відповідача - Дядюновою О.А., через електронний кабінет Електронного суду подано додаткові пояснення у справі.У даних поясненнях зазначено, що у службовому користуванні Решетилівської міської ради наявна копія державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ-4 від 18.07.1995 року, який видано Аграрно-виробничому колективному товариству «Говтва». Із даного державного акту вбачається, що Решетилівською районною Радою народних депутатів Решетилівського району Полтавської області передається у колективну власність зазначеного АВКТ «Говтва» 2168,8 гектарів землі у межах, згідно з планом. Землю передано у колективну власність для ведення колективного сільського господарства, відповідно до рішення третьої сесії двадцять другого скликання Решетилівської районної Ради народних депутатів від 28.12.1994 року.

Отже, на дату видачі АВКТ «Говтва» зазначеного державного акту ОСОБА_1 була його членом та відповідно мала право на отримання земельної частки (паю).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2022 року по справі №692/567/21 зазначив наступне: Право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта. Таким чином, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

В зв`язку з чим, Решетилівська міська рада не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою суду від 21.04.2025 підготовче провадження закрито та призначено дану цивільну справу до судового розгляду. Призначено відкрите судове засідання на 09:30 год 12.05.2025.

У судове засідання призначене на 12.05.2025 учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлені належним чином.

08.05.2025 позивачем подано до суду клопотання про проведення судового засідання за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с.38).

09.05.2025 представником відповідача - Дядюновою О.А., через електронний кабінет Електронного суду подано заяву про розгляд справи у відсутності представника, на підставі наявних у справі письмових доказів, позовні вимоги просить задовольнити (а.с.39).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 14.06.1983 вбачається, що ОСОБА_1 07.05.1983 було прийнято у члени КСП імені Енгельса Решетилівського району Полтавської області, 06.07.1991 у зв`язку з розкуркуленням колгоспу переведена на роботу в новостворений колгосп ім. Фрунзе та прийнята на роботу. 13.04.1992 Колгосп імені Фрунзе реорганізовано в Аграрно-виробниче колективне виробниче товариство «Говтва», яке 28.03.2000 реорганізовано в СТОВ «Говтва». 11.08.2001 ОСОБА_1 звільнена з роботи за власним бажанням (а.с.10-11).

Відповідно до листа відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадстру у Полтавській області № 2233/310-24 від 25.12.2024, вбачається, що згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що ввижаються Решетилівською районною державною адміністрацією АВКТ «Говтва» на підстав рішення № 371 від 17.12.1996 року за № 317 зареєстрований сертифікат на право власності на земельну ділянку ( пай) серія ПЛ № 0186323 площею 5,28 умовних кадастрових гектарів та виданий ОСОБА_1 , про що свідчить підпис в отриманні документу (а.с.12).

Згідно з копією Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ-4 від 18.07.1995 року, який видано Аграрно-виробничому колективному товариству «Говтва». Із даного державного акту вбачається, що Решетилівською районною Радою народних депутатів Решетилівського району Полтавської області передається у колективну власність зазначеного АВКТ «Говтва» 2168,8 гектарів землі у межах, згідно з планом. Землю передано у колективну власність для ведення колективного сільського господарства, відповідно до рішення третьої сесії двадцять другого скликання Решетилівської районної Ради народних депутатів від 28.12.1994 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 54. Акт містить також План зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність. Додатком №1 до акту є Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства (а.с.26-27).

Спір виник із земельних правовідносин та його вирішення регулюється нормами земельного та цивільного законодавства.

01 січня 2019 року набрав чинності ЗУ № 2498-VIII від 10.07.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні».

Зазначеним законом, серед іншого, внесені зміни до ЗК України та ЗУ «Про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» № 899-IV від 05.06.2003.

Відповідно до п. 21 розділу X "Перехідні положення" ЗК України, установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Таким чином, на момент звернення до суду з позовом розпорядником вирішення питання щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) є територіальні громади.

Відтак суд вважає, що Решетилівська міська рада є належним відповідачем у справі.

Суд звертає увагу на те, що Методичні рекомендації щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджені наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 20 лютого 1996 року N 11 за погодженням з Міністерством сільського господарства і продовольства України та Української академії аграрних наук від 9 січня 1996 року, носять лише рекомендаційний характер.

Разом з цим, жодного нормативного акту на підставі наданих Методичних рекомендацій, який би встановлював чіткий Порядок щодо видачі дублікатів сертифікатів у разі їх втрати із виготовленням автентичних бланків сертифікатів, які були чинним на момент їх видачі, законодавцем не приймалося.

Тобто, порядку видачі нового сертифікату на ім`я особи, якій його сформовано та зареєстровано у відповідній Книзі не передбачено. Видача копій (дублікатів) сертифікатів на земельну частку (пай) не відбувається, оскільки бланки сертифікатів не виготовляються, відтак отримання дублікату втраченого сертифікату чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, чітко визначеної процедури вирішення спірного питання в досудовому порядку законодавством не визначено.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 зазначеного Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Відповідно до пункту 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Суд звертає увагу на те, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) або сертифікат було втрачено.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зазначені норма національного законодавства кореспондується із нормами міжнародного права. Відповідно до ст. 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно із статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Втрата оригіналу документу доводить тим, що позивач вимушений звертатися до суду, інакше в цьому б у нього не виникло потреби. Подання відповідного оголошення у пресі носить формальний характер та на думку суду не подання такого оголошення не може призвести до неможливості здійснення захисту інтересів в судовому порядку.

Окрім цього, відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, що доводиться позицією відповідача, висловленою письмових поясненнях від 18.04.2025 та заяві від 09.05.2025, в яких відповідач просить задовольнити позовні вимоги позивача.

Суд, достовірно встановивши фактичні обставини у справі, які підтверджені належними і допустимими доказами, прийшов до переконання, що позивачкою доведено її право на земельну частку (пай) із земель АВКТ «Говтва» (колишнього колгоспу ім. Фрунзе), оскільки вона була членом АВКТ «Говтва» (колишній колгосп ім. Фрунзе) із 06.07.1991 року та звільнена із СТОВ «Говтва» за власним бажанням 11.08.2001 року.Решетилівською районною Радою народних депутатів Решетилівського району Полтавської області, згідно копії Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ-4 від 18.07.1995, передано у колективну власність зазначеного АВКТ «Говтва» 2168,8 гектарів землі у межах, згідно з планом. На дату видачі АВКТ «Говтва» зазначеного державного акту ОСОБА_1 була його членом та відповідно мала право на отримання земельної частки (паю).

Окрім цього, як вбачається із листа відділу №4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, який додано позивачем до позовної заяви, ОСОБА_1 видавався сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ПЛ №0186323 площею 5,28 умовних кадастрових гектарів.

Право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта.

Таким чином, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Вказаний висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 14.09.2022 року у справі № 692/567/21, від 02 березня 2020 року у справі № 573/813/19-ц, від 13 травня 2020 року у справі № 627/66/17, від 20 травня 2020 року у справі № 384/642/17, від 02 вересня 2020 року у справі № 530/311/19, від 22 жовтня 2020 року у справі № 149/2978/18, від 16 грудня 2020 року у справі №637/672/19-ц, від 23 грудня 2020 року у справі № 609/1117/18, від 16 червня 2021 року у справі № 137/1642/19.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити ефективне поновлення порушеного права.

При цьому спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Оскільки сертифікат на право земельну частку (пай) позивачем було втрачено, то він не має можливості документально посвідчити своє право на земельну частку (пай) та одержати належну йому земельну частку(пай) в натурі (на місцевості), так як закон не передбачає видачу дубліката сертифіката втраченого документа, та беручи до уваги положення частини 2 статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», згідно з якими рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) є документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), а також з огляду на норми ст. 328, 392 ЦК України, суд прийшов до переконання про обрання позивачем вірного способу захисту, оскільки саме у такий спосіб буде реалізовано відновлення в повному обсязі порушених прав позивача, як власника земельної частки (паю) задля ефективного вирішення питання виділення йому земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, які є достовірними і достатніми для задоволення позовних вимог, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1888,79 грн, що підтверджується квитанцією № 40 від 17.03.2025 (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.15).

Враховуючи, що суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви підлягають стягненню з відповідача у повному розмірі.

Таким чином із відповідача Решетилівської міської ради на користь ОСОБА_1 слід стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 1888,79 грн.

На підставі ст. ст. 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року), п. 17 Перехідних положень ЗК України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95, ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст. ст. 321, 328, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 11, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради про визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) на землі, яка перебувала в колективній власності Аграрно-виробничого колективного підприємства «Говтва» Решетилівського району Полтавської області, розміром 5,28 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0186323, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 317 від 17 грудня 1996 року, та яка розташована на адміністративній території Решетилівської міської ради.

Стягнути із Решетилівської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1888,79 грн (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім гривень 79 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 13 травня 2025 року.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , моб.телефон : НОМЕР_3 , електронна пошта та кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» - відсутній;

відповідач - Решетилівська міська рада , ЄДРПОУ 21044065, адреса місцезнаходження: вул. Покровська, 14, м. Решетилівка Полтавський району Полтавської області, пошт.індекс: 38400, телефон: (05363)2-13-80, ел.пошта: otg@resh.gov.ua, наявний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Суддя О.О. Романенко