Решение № 127155004, 06.05.2025, Вознесенский районный суд Николаевской области

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 473/1472/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06.05.2025смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді - Єгорової Н.І.,

при секретареві - Маковецькій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ,інтереси якого представляє адвокат Сікорський М.М.., заінтересована особа: Вознесенський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті особи в певний час,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся з заявою про встановлення факту смерті особи в певний час, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території російської федерації, Московська область, м. Видне, с. Суханове, куди виїхав на заробітки у 2020 році, про що 27.08.2024 року 95050021 Муніципальною бюджетною установою Ленінського міського округу Московської області "Багатофункціональний центр надання державних та муніципальних послуг" складена актова запис про смерть .

Батько заявника ОСОБА_2 уродженець м. Запоріжжя, громадянин України з визначеним місцем проживання: с. Богданівка, Вознесенського району. Миколаївської області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 29га, право користування якою належало спадкодавцю на підставі державного акту на право постійного користування землею серія І-МК № 004791, виданого 05.05.1994 року Доманівською районною Радою народних депутатів, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 26, з цільовим призначенням: для ведення селянського (фермерського) господарства.

ОСОБА_2 , за життя, заповіту не складав. Заявник ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем за законом першої черги спадкування, маючи намір оформити право власності на спадкове майно, в порядку спадкування за законом, звернувся з відповідною заявою до державного нотаріуса, у встановлений законом термін, проте державним нотаріусом Другої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області, Грушанською І.В., відмовлено в оформленні спадщини, у зв`язку з ненаданням свідоцтва про смерть батька відповідного зразку.

Заявник позбавлений можливості отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану згідно законодавства України, через те, що факт його смерті відбувся на території російської федерації.

Враховуючи вказані обставини, заявник вимушений звернутися до суду з заявою про встановлення факту смерті батька за межами території України.

В судове засідання представник заявника - адвокат Сікорський М.М надіслав письмову заяву, в якій .просив про розгляд справи у його відсутність та відсутність заявника, заяву просив задовольнити в повному обсязі..

Вознесенський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , повторно виданого 13.01.12022 року Доманівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 17 від 06.07.1996 року, народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Богданівка, Вознесенського району, Миколаївської області Відповідно до свідоцтва про народженння батьками заявника зазначені: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України , уродженець м.Запоріжжя ,помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на території російської федерації , а саме Московська область, м. Видне, с. Суханове, , про що 27.08.2024 року 95050021 Муніципальною бюджетною установою Ленінського міського округу Московської області "Багатофункціональний центр надання державних та муніципальних послуг" складена актова запис про смерть № 170249505002100698003, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 уродженець м. Запоріжжя, на час смерті мав громадянство України підтверджений паспортом громадянина України серія НОМЕР_3 виданого Доманівським РВ УМВС України в Миколаївській області від 25.12.2003 року, РНОКПП: НОМЕР_4 , з визначеним місцем проживання: с. Богданівка, Вознесенського району Миколаївської області, що вбачається з копії паспорту громадянина України.

Після смерті батька заявник не може оформити спадкові права на земельну ділянку, яка залишилася у спадщину, у зв"язку з тим, що смерть ОСОБА_2 зареєстрована в іноземній державі, а саме в країні агресора-російській федерації.

Частиною третью - четвертою статті 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі якого здійснюється державна реєстрація смерті, встановлені Інструкцією про порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженою наказом Міністерством охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545.

Відповідно до вказаної Інструкції лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і запису в медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результатів розтину.

Пунктом 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

ЦПК України передбачає чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органи ДРАЦСу можуть видати свідоцтво про смерть: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Аналізуючи письмові докази, долучені до заяви заявником, судом встановлено, що смерть ОСОБА_2 на території РФ зареєстрована відповідним державним органом іноземної держави, про що свідчить копія свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 27.08.2024р..

95050021 Муніципальною бюджетною установою Ленінського міського округу Московської області "Багатофункціональний центр надання державних та муніципальних послуг" складено актовий запис про смерть № 170249505002100698003 та видано відповідне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , копія якого є у заявника.

Оскільки свідоцтво про смерть ОСОБА_2 видано на підставі вимог чинного законодавства іноземної держави, на території якої помер останній, підстав для встановлення факту смерті не має.

Свідоцтво про смерть містить необхідні реквізити, тому в силу вимог постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» від 04 лютого 2023 року № 107 не потребує засвідчення апостилем та подальшої легалізації, та вважається дійсним на території України.

У зв`язку з цим, необхідність у реєстрації факту смерті ОСОБА_2 компетентними органами державної реєстрації актів цивільного стану України та видачі українського свідоцтва про смерть відсутня.

Саме такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 грудня 2024 року у справі № 387/228/24 (провадження №61-11539св24).

За таких обставин, суд дійшов висновку , що у задоволені заяви ОСОБА_1 належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 141, 293,294.315,317,319 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_1 ,інтереси якого представляє адвокат Сікорський М.М.., заінтересована особа: Вознесенський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті особи в певний час - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя : Н. І. Єгорова