№ 127146670, 07.05.2025, Самарский районный суд города Днепропетровска

Справа № 206/1662/25

Провадження № 3/206/717/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

07 травня 2025 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Гаркуші В.В.,

за участю секретаря судових засідань Цибань Є. Ю.,

розглянувши справу про адміністративні правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , місце народження м. Дніпро, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 413256 09.03.2025 близько 17.00 год., за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насилля фізичного та психологічного характеру, а саме виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, штовхав та хапав за одяг, через що завдав шкоди психологічному та фізичному здоров`ю потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідальність за що передбачена за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про поважні причини неявки до суду не повідомив, із клопотанням про відкладення судового засідання до суду не звертався.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази:

Суддею досліджено наступні документи:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 413256 від 09 березня 2025 року (а.с. 1);

- заяву та письмові поясненнями ОСОБА_2 від 09 березня 2025 року(а.с. 2-3);

- протокол про адміністративне затримання АЗ № 038016 від 09.03.2025 (а.с. 4);

- виписка з реєстру поліції від 09.03.2025 (а.с. 5);

- витяг з реєстру судових рішень постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 14 жовтня 2024 року у справі № 206/5020/24 (а.с. 6-7).

ІV. Оцінка суду:

Частиною 1 статті 173-2КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 3 статті 173-2КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серед інших обставин в тому числі зазначаються місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Суд зазначає, що фабула вказаного протоколу про адміністративне правопорушення не містить жодних відомостей та даних, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив порушення, передбачене частинами першою або другою статті 173-2 КУпАП, а тому його дії помилково кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva у Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin у. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися виключно від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично самим судом.

Також, суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (№ 2229-VIII 7 грудня 2017 року) визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Дослідивши вищеописані докази, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, його вина у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення доведена дослідженими суддею доказами, які у розумінні статті 251 КУпАП відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми для прийняття рішення.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Письмові докази, наявні в матеріалах адміністративного провадження, в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи щодо ОСОБА_1 , а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у письмових доказах, не встановлено.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, його дії слід кваліфікувати як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

Судом не встановлено обставин, що пом`якшують чи обтяжують правопорушення.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення; особу правопорушника; ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка доведена повністю та доходить переконання, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 173-2 КУпАП у виді штрафу. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , місце народження м. Дніпро, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн 00 коп.

Рахунок для оплати штрафу: (Отримувач коштів ГУК у Дніпропетровській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA948999980313000106000004569, код класифікації доходів бюджету 21081100Адміністративні штрафи та інші санкції, серії та номер постанови, ПІБ правопорушника.

Стягнути з ОСОБА_1 , місце народження м. Дніпро, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рахунок для оплати судового збору:отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/Сам.р./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA408999980313181206000004634, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Суддя В.В. Гаркуша