Решение № 126566332, 14.04.2025, Новоселицкий районный суд Черновицкой области

14.04.2025

Справа № 720/394/25

Провадження № 2-о/720/146/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

з участю секретаря Агратіна О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту перебування на утриманні, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2025 року заявник звернулась до суду із заявою про встановлення юридичного факту перебування ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні ОСОБА_3 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після її смерті відкрилась спадщина, яку остання заповіла на користь заявниці. Вказує, що маючи намір прийняти спадщину звернулась до нотаріуса, однак оскільки право власності на земельну ділянку, яку остання заповіла на користь заявниці, належала ОСОБА_3 , нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину. При житті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка. Після виходу на пенсію в 1985 році ОСОБА_2 перебувала на утриманні ОСОБА_3 .. Спадкова справа після його смерті не заводилась. Спадщину після його смерті прийняла ОСОБА_2 , оскільки проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Встановлення юридичного факту потрібно їй для оформлення спадщини.

Представник заявника подав до суду клопотання, в якому підтримав подану заяву та просив розглянути справу у його відсутності.

Представник заінтересованої особи Новоселицької міської ради в судове засідання не з`явився, надавши клопотання, в якому заяву просив розглянути справу у його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали разом в с. Рокитне Новоселицького району Чернівецької області. Після виходу на пенсію в 1985 році ОСОБА_2 перебувала на утриманні ОСОБА_3 ..

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, спадщину після його смерті прийняла ОСОБА_2 , яка перебувала на його утриманні, оскільки була зареєстрована та проживала разом із спадкоємцем в одному домоволодінні по АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧВ № 008984 та житловий будинок.

Відповідно до заповіту, який був складений 01 лютого 2023 року та посвідчений старостою Рокитненського старостинського, спадкодавець ОСОБА_2 заповіла заявнику все своє майно.

Заявник спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла своєчасно як спадкоємець за заповітом, звернувшись з відповідною заявою до нотаріальної контори протягом шестимісячного терміну з часу відкриття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 ..

Відповідно до Державного акту на права приватної власності ІІ-ЧВ № 008984, ОСОБА_3 належить земельна ділянка розміром 1,03 га, яка розташована на території Рокитненської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області.

Проте, оформити право власності в порядку спадкування на вказану земельну ділянку заявник не має можливості із-за не встановлення юридичного факту перебування ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_3 ..

Вирішуючи вимогу щодо встановлення факту перебування на утриманні суд виходить з наступного.

За змістом ст.ст. 293, 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української PCP. У тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Згідно зі статтею 525 ЦК Української PCP часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Статтею 529 ЦК Української PCP встановлено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є. в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем: вони успадковують порівну в тій частці, яка напежала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Згідно ст. 530 ЦК Української PCP при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

До числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства (ст. 531 ЦК Української PCP).

В п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз`яснено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди. Якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про становлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним (ст. 531 Цивільного Кодексу України (ЦК) не менше одного року

Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі №210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі №520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі №210/2422/16-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Отже, з 1985 року ОСОБА_2 вважається непрацездатною особою, в той час коли її співмешканець ОСОБА_4 на той час ще не досяг пенсійного віку.

Сукупність наданих суду доказів дає підстави вважати, що ОСОБА_2 , яка була непрацездатною особою дійсно перебувала на утриманні ОСОБА_3 з 1985 року до дня його смерті, оскільки допомога, яка надавалася останнім, була постійною і основним джерелом засобів для існування ОСОБА_2 .

Враховуючи, що законом не визначено іншого порядку встановлення даного юридичного факту, він має бути встановлений в судовому порядку. Задоволення заяви має юридичне значення для заявника.

У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявником та підтверджених дослідженими судом доказами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 78, 81, 259, 263, 265, 268, 293, 315-319ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити юридичний факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні ОСОБА_3 , в період з 1985 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький райсуд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ляху Г.О.