Постановление суда № 126012484, 21.03.2025, Володарский районный суд Киевской области

Справа № 364/217/25

Провадження № 2-н/364/20/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року, суддя Володарського районного суду Київської області Моргун Г.Л., ознайомившись з матеріалами справи за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю « Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (ЄДРПОУ 45385755, адреса: 08150, вул. Шевченка, 178, м. Боярка, Фастівський район, Київська область, 08150, № тел: 0459835252, електронна пошта: office.kv@grmu.com.ua),

представник заявника ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2, е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , № тел: НОМЕР_3, наявний електронний кабінет)

про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу з

ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку не зазначені),

УСТАНОВИЛА:

19.03.2025 до Володарського районного суду Київської області надійшла зазначена заява, ознайомившись з якою та матеріалами справи, суддя дійшла висновку, що необхідно відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.

Так, згідно зі ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Форма і зміст заяви про видачу судового наказу повинна відповідати вимогам визначеним ст. 163 ЦПК України, та положенням ст. 161 ЦПК України.

До заяви про видачу судового наказу додаються - документ, що підтверджує сплату судового збору, про що зазначено у п. 1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

Заявник приклав до матеріалів справи копію квитанції № 7118 від 22.07.2024 на суму 302,80 грн.

Однак під час перевірки зарахування до держбюджету через КП «Д-3» вказаної суми встановлено, що оригінал квитанції № 7118 від 22.07.2024 на суму 302,80 грн міститься у матеріалах іншої цивільної справи № 364/649/24 провадження 2-н/364/54/24, про що свідчить наявна інформація щодо судового збору сплаченого та врахованого раніше, виготовлена з КП «Д-3» від 19.03.2025.

Таким чином, надана роздруківка платіжки на суму 302,80 гривень не може вважатися доказом сплати судового збору за звернення з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу з ОСОБА_1 . А відтак встановлені обставини вказують, що заявник під час звернення до суду фактично не сплатив судовий збір.

Вважаю за необхідне звернути увагу позивача, що використання платіжного документу, який вже подавався до суду при зверненні з іншою заявою навіть аналогічного змісту не є припустимим, оскільки кожна позовна заява реєструються в суді з присвоєнням єдиного унікального номеру та платіжний документ, поданий до позовної заяви, закріпляється до облікової картки саме цієї справи.

У постанові від 13.02.2019 Верховний Суд у справі №1540/3297/18 встановивши, що на підтвердження доказів сплати судового збору позивачем при поданні позовної заяви у цій справі було подано платіжне доручення від 16.05.2018 № 707, яке раніше позивач додавав до первісної позовної заяви у справі №815/2416/18, та суд повернув позовну заяву у останній справі, дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно вказали, що повторно поданий той же платіжний документ про сплату збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання повторної позовної заяви.

Додержання процесуальної форми і змісту заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду.

Порядок розгляду заяви про видачу судового наказу врегульований ст. ст. 165, 167 цього Кодексу.

Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу, відмовляє у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст.167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Згідно з ч.2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи, зазначене, у видачі судового наказу необхідно відмовити.

Судом звертається увага стягувача на те, що згідно ч.1 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Згідно з ч.2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст.163-166,186, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И Л А :

Відмовити у видачі судового наказу за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю « Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу з ОСОБА_1 .

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г. Л. Моргун