№ 125984663, 20.03.2025, Московский районный суд города Харькова

Справа № 643/856/25

Провадження № 3/643/828/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2025 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Поліщук Т.В.,

за участю секретаря Костенюк А.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Черновала С.О.,

розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчиненняадміністративногоправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

12.01.2025 о 03 год. 06 хв. водій ОСОБА_1 в м. Харкові по проспекту Льва Ландау, 187А, керував транспортним засобом «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Водій від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» та проведення огляду у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ», за адресою :м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Черновал С.О. в судовому засідання прохав закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення з підстав викладених у письмових поясненнях, посилаючись на те, що з доданого до протоколу про адміністративного правопорушення відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 у час викладений в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення не керував транспортним засобом, так як о 03 год. 05 хв. ОСОБА_1 вже стояв на своєму авто, і не мав можливості рухатись. Час фактичного початку відеозапису датується 03 год. 04 хв. 35 сек. 12.01.2025, відповідно до твердження в протоколі, водій керував транспортним засобом біля 03 год. 06 хв. не відповідає дійсності. Крім того, огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу мав бути проведений в присутності двох свідків, проте свідки не були залучені. Ознаки алкогольного сп`яніння, які перелічені та встановлені поліцейським не відповідають нормам КУпАП та Інструкціям. Також, в направленні на огляд водія на стан сп`яніння викладені ознаки, які не передбачені Інструкцією 1452/735, що є обставиною, яка не відповідає нормам проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Разом з цим посадовою особою, яка уповноважена на складення матеріалів передбачена вимога відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за статтею 266 КУпАП. Однак в матеріалах справи відсутній будь-який документ, що підтверджує факт відсторонення ОСОБА_1 від керування будь-яким авто. В результаті перегляду відео файлів встановлено, що підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відсутні, а тому пред`явлена вимога працівників УПП в Харківській області пройти процедуру освідування на стан алкогольного сп`яніння є недопустимою, як така що порушує вимоги норм КУпАП та Закону України «Про дорожній рух».

ОСОБА_1 в суді зазначив, що 12.01.2025 о 03 год. 06 хв. він в м. Харкові по проспекту Льва Ландау, 187А, керував транспортним засобом «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_2 , де був зупинений працівниками поліції. Він дійсно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest», оскільки знає, що прилади не сертифіковані, не впевнений в достовірності показників, але чому при наявності направлення для проходження обстеження на стан сп`яніння не поїхав до медичного закладу суду не зазначив. Він бачив, що працівники поліції їхали за ним деякий час без вмикання проблискових маячків. Вже після того як працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення, останні зазначили, що він перебуває у розшуку і без вмикання камер вимагали у нього гроші, але про ці обставини він з відповідною заявою не звертався, через відсутність доказів зазначених дій.

Суд, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката, дослідивши матеріали справи, відеозапис з місця події, дійшов до наступного висновку.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

П. 2.5 ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.53Закону України«Про дорожнійрух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1,2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенніЄСПЛ від21липня 2011року посправі «Коробовпроти України»Європейський судз правлюдини вказав,що приоцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Диспозицією ч. 1 cт. 130 КУпAП передбачено відповідальність за вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме:

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст.266КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КабінетуМіністрів Українивід 17.12.2008№ 1103 (надалі Порядок № 1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерствавнутрішніх справУкраїни іМіністерства охорониздоров`яУкраїни від09.11.2015№ 1452/735 (надалі Інструкція № 1452/735).

Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров`я.

Згідно положення Інструкції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я України 1452/735 від 09.11.2015 року, яка в свою чергу, визначає процедуру огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3).

З відеозаписів, які знаходяться на DVD дисках при матеріалів справи вбачається, що 12.01.2025 о 03 год. 06 хв. працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» проте останній відмовився, в медичний заклад також відмовився проїхати пояснивши відсутністю для цього часу. ОСОБА_1 були роз`яснені наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та роз`яснені працівником поліції права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Щодо зауваження захисника щодо не роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП суд зазначає таке.

Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженоюнаказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941 (далі -Інструкція №1376).

Зокрема, розділом ІІ вказаноїІнструкції №1376 визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, форму якого затверджено відповідним додатком, складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом із проставленням серії та номера, в якому не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції №1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 особисто підписав протокол, у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення» зазначено «алкоголь не вживав так як являюсь майстром спорта по бокту та захисником України».

При цьому, протокол не містить будь-яких інших пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з його змістом. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв.

Відомості про те, що ОСОБА_2 оскаржував у встановленому законом порядку дії працівників поліції за фактом складання протоколу у справі також відсутні.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 218894 від 12.01.2025 відповідає вимогам, установленим ст.256КУпАП та Інструкції №1376, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву у суду не викликає.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строку дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні продовжений та триває на теперішній час.

Визначення терміну комендантська година міститься у пункті 5 частини першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", а саме це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.

Правове регулювання впровадження комендантської години регламентується наступними нормативно-правовими актами: Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року, Постанова Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 за № 573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану» (далі - Постанова № 573), Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. за № 1455 «Про затвердження порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» (далі - Постанова №1455).

На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється у визначений період доби: перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток; пересування на транспортних засобах.

Відповідно до Постанови № 1455 патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право: затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення; перевіряти в осіб документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а для іноземців та осіб без громадянства додатково документи, що підтверджують законність перебування на території України, а також перепустки; у разі відсутності документів затримувати відповідних осіб, а також за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться; вилучати в осіб предмети, які є знаряддям, засобом або предметом правопорушення; тимчасово обмежувати або забороняти перебування та пересування на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об`єктів, евакуйовувати транспортні засоби; входити/проникати на територію та у приміщення, що належать особам, під час припинення кримінального правопорушення та в разі переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, якщо зволікання може створити реальну загрозу життю чи здоров`ю осіб; використовувати із службовою метою засоби зв`язку і транспортні засоби, що належать особам (за їх згодою), підприємствам, установам і організаціям для запобігання вчиненню кримінального правопорушення, переслідування та затримання осіб, або для доставки до лікувальних закладів осіб, які потребують медичної допомоги; застосовувати, відповідно до законодавства, заходи фізичного впливу, зброю і спеціальні засоби.

Суд зазначає, що в умовах воєнного стану на територіях, де введено комендантську годину, потрібно неухильно дотримуватися встановлених обмежень та заборон.

Як убачається з відеозапису ОСОБА_1 керував автомобілем під час дії комендантської години, що було підставою для зупинення працівниками поліції транспортного засобу.

Зважаючи на викладене, зупинка транспортного засобу працівниками поліції з метою перевірки документів водія та його автомобіля була обґрунтованою.

Заперечення захисника Черновала С.О. щодо порушення співробітниками поліції встановленого порядку при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 суд вважає неспроможними, оскільки водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в прифронтовому місті Харкові під час комендантської години, що є безумовною підставою для його зупинки.

Щодо твердження адвоката Черновал С.О. стосовно не залучення свідків про адміністративне правопорушення суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, присутність свідків виникає лише у разі, якщо працівник поліції не має відеореєстратора чи іншого технічного запису відеозапису. При цьому, доказами має бути відеофіксація огляду чи відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Працівниками поліції був долучений до матеріалів справи диск з відеофіксацією подій, що мали місце 12.01.2025, який був предметом дослідження в судовому засіданні.

Посилання на порушення прав ОСОБА_1 , передбачених ст. 268 КУпАП, у зв`язку із тим, що останній не мав можливості укласти договір з адвокатом при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не є слушним, оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу, мав достатньо часу для залучення захисника.

Надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, а тому суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Слід зазначити, що вирішуючи справу суд має приймати інформоване рішення, тобто робити свої висновки щодо фактичних обставин, важливих для вирішення справи, виходячи з усієї релевантної інформації, яку сторонам вдалося отримати і надати суду.

Правила недопустимості доказів становлять собою обмеження цього загального принципу, дозволяючи або зобов`язуючи виключати з процесу доказування інформацію, яка потенційно може мати істотне, а іноді й вирішальне значення для справи.

Порушення формальностей, які регулюють порядок складання процесуальних документів чи окремих процесуальних дій, але жодним чином не зачіпають права і свободи особи, мають оцінюватися виходячи з балансу конкуруючих інтересів: потреби суспільства у розкритті порушення і покаранні винуватця та важливості тих формальностей для забезпечення справедливості розгляду справи в цілому.

Верховний Суд в постанові від 01.12.2020 у справі № 318/292/18 зазначав, що норми закону не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Суд застосовує в цій справі такий підхід, сформований Верховним Судом, оскільки він ґрунтується на розумінні, що для прийняття рішення у справі суд має отримати якомога більшу інформацію щодо фактичних обставин, важливих для вирішення справи, забезпечивши сторонам можливість у змагальній процедурі перевірити та/або заперечити цю інформацію.

Тим самим, в сукупності підстави наведені захисником у судовому засіданні та в письмових запереченнях від 20.03.2025 не є слушними, так як не було установлено істотних фундаментальних порушень прав і свобод учасників провадження та вказані недоліки не спростовують виявленого порушення вимог пункту 2.5.ПДР з боку ОСОБА_1 .

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимогип.2.5ПДР Українита скоївадміністративне правопорушення,передбачене ч.1ст.130КУпАП,якою встановленовідповідальність закерування транспортнимизасобами особамив станіалкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьїх увагута швидкістьреакції,а такожпередача керуваннятранспортним засобомособі,яка перебуваєв станітакого сп`яніннячи підвпливом такихлікарських препаратів,а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виходячи з досліджених відеозаписів та досліджених матеріалів справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують факт керування транспортним засобом та відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відомостями, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 218894 від 12.01.2025, рапорті працівника поліції, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.01.2025.

Позицію ОСОБА_1 та адвоката Черновал С.О. суд сприймає як обрану тактику захисту у суді та намагання уникнути ОСОБА_1 відповідальності за вчинене ним правопорушення.

Суд визнає, що наведені вище докази узгоджуються між собою, є належними і допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, які встановлені в судовому засіданні. Жодні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів (а тому числі і відеозаписів) відсутні, а тому суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст.33-35КУпАП,суд принакладенні стягненнявраховує характервчиненого правопорушення,відомості проособу порушника,ступінь йоговини,майновийстан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн., які підлягають стягненню з правопорушника.

Керуючись ст. ст. 23, 30-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, 256, 266 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним та притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу належить сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач: ГУК Харківськобл/Харківобл/ 21081300 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300; призначення платежу: штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Відповідно до положень ст. ст. 307, 308КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цьогоКодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя Т.В.Поліщук