Приговор № 125984641, 20.03.2025, Московский районный суд города Харькова

Провадження № 1-кп/643/718/25

Справа № 643/3418/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2025 Московський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №42024222040000027 від 07.06.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з вищою освітою, працюючої на посаді головного бухгалтеру ДУ «ІОЗДП НАМН», заміжньої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , перебуваючи відповідно до наказу від 15.02.2021 №26-к/тр, виданого директором Державної установи «Інститут охорони здоров`я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України» ОСОБА_6 , код ЄДРПОУ: 02012183 (далі ДУ «ІОЗДП НАМН» або Інститут), на посаді головного бухгалтера ДУ «ІОЗДП НАМН», вчинила службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки за наступних обставин:

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації, в Україні було введено воєнний стан, термін дії якого востаннє було продовжено до 09.05.2025 відповідним указом від 14.01.2025 №26/2025.

Згідно до статуту ДУ «ІОЗДП НАМН», затвердженого постановою № 13/45 від 01.12.2016 Президії НАМН України, передбачено наступні положення:

- п. 1.1. ДУ «ІОЗДП НАМН» є державною установою, яка заснована на державній власності і відноситься до відання Національної академії медичних наук України.

- п. 3.1. Установа є юридичною особою, має самостійний баланс, круглу печатку зі своїм найменуванням, інші необхідні печатки та штампи, рахунки у національній та іноземній валюті, відкриті відповідно до законодавства України, а також має товарний знак, який реєструється в установленому порядку, емблему, веде діловодство та бухгалтерський облік згідно із законодавством України.

- Установа має право укладати угоди, набувати майнових та немайнових прав, нести відповідальність, бути позивачем і відповідачем у суді відповідно до законодавства.

- п. 3.2. Установа несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в установленому Законом порядку.

- п. 4.3. Установа має право на укладення договорів оренди майна, у тому числі нерухомого, що обліковується на її балансі, а також договорів продажу майна в порядку, встановленому НАМН України.

- п. 7.3. Власні надходження Установи отримуються нею додатково до коштів загального фонду державного бюджету і відповідно до законодавства включаються до її спеціального фонду. Власні надходження складаються із коштів, отриманих в установленому порядку як плата за надання послуг Установою згідно з її основною діяльністю, проведення клінічних досліджень, від додаткової (господарської) діяльності, від плати за надання майна в оренду, від реалізації в установленому порядку майна (окрім нерухомого майна).

Згідно до ч.3 ст. 51 Бюджетного Кодексу України розпорядники бюджетних коштів, яким є ДУ «ІОЗДП НАМН», забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв`язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі.

На виконання вимог вказаних Бюджетного Кодексу України, в ході своєї діяльності ДУ «ІОЗДП НАМН», з метою забезпечення функціонування, у відповідності до положень затвердженого Статуту, було укладено ряд договорів щодо отримання комунальних послуг, зокрема електричної енергії, її розподілу, водопостачання та водовідведення, і т.д.

Положенням про бухгалтерську службу ДУ «ІОЗДП НАМН», затвердженого директором інституту ОСОБА_6 , передбачено:

-п. 1.5. Бухгалтерська служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінфіну, іншими актами законодавства, що регламентують бюджетні відносини і фінансово-господарську діяльність бюджетної установи, наказами керівника бюджетної установи, а також положенням про бухгалтерську службу.

-п. 2.3. забезпечення дотримання бюджетного законодавства при взятті бюджетних зобов`язань, своєчасного подання на реєстрацію таких зобов`язань, здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов`язань, достовірного та у повному обсязі відображення операцій у бухгалтерському обліку та звітності;

- п. 2.6. бухгалтерська служба відповідно до покладених на неї завдань:

- веде бухгалтерський облік відповідно До національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, а також інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку, в тому числі з використанням уніфікованої автоматизованої системи бухгалтерського обліку та звітності;

- складає на підставі даних бухгалтерського обліку фінансову та бюджетну звітність, а також державну статистичну, зведену та іншу звітність (декларації) в порядку, встановленому законодавством;

- здійснює поточний контроль за: дотриманням бюджетного законодавства при взятті бюджетних зобов`язань, їх реєстрації в органах Казначейства та здійсненням платежів відповідно до взятих бюджетних зобов`язань; правильністю зарахування та використання власних надходжень бюджетної установи; веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової та бюджетної звітності, дотриманням бюджетного законодавства та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, а також інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку бухгалтерськими службами бюджетних установ, які підпорядковані бюджетній установі; своєчасне та у повному обсязі перераховує податки і збори (обов`язкові платежі) до відповідних бюджетів;

- забезпечує дотримання вимог нормативно-правових актів щодо: використання фінансових, матеріальних (нематеріальних) та інформаційних ресурсів під час прийняття та оформлення документів щодо проведення господарських операцій; забезпечує дотримання порядку проведення розрахунків за товари, роботи та послуги, що закуповуються за бюджетні кошти.

- п. 4.1. Керівником бухгалтерської служби є головний бухгалтер, який підпорядковується та є підзвітним керівникові бюджетної установи або його заступникові.

- п. 4.2. Головний бухгалтер призначається на посаду та звільняється з посади керівником бюджетної установи відповідно до законодавства про працю.

- п. 4.5. Головний бухгалтер: організовує роботу з ведення бухгалтерського обліку та забезпечує виконання завдань, покладених на бухгалтерську службу; здійснює керівництво діяльністю бухгалтерської служби, забезпечує раціональний та ефективний розподіл посадових обов`язків між її працівниками з урахуванням вимог щодо забезпечення захисту інформації та запобігання зловживанням під час ведення бухгалтерського обліку; погоджує проекти договорів (контрактів), у тому числі про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, забезпечуючи дотримання вимог законодавства щодо цільового використання бюджетних коштів та збереження майна; підписує звітність та документи, які є підставою для перерахування податків і зборів (обов`язкових платежів); проведення розрахунків відповідно до укладених договорів; приймання і видачі грошових коштів; оприбуткування та списання рухомого і нерухомого майна; проведення інших господарських операцій.

- п. 4.8. Головний бухгалтер у разі невиконання або неналежного виконання покладених на нього повноважень несе відповідальність згідно із законами.

Наказом директора ДУ «ІОЗДП НАМН» ОСОБА_6 від 15.02.2021 №26-к/тр ОСОБА_4 , на підставі заяви останньої від 15.02.2021, було переведено з посади заступника головного бухгалтеру на посаду головного бухгалтера Інституту.

Згідно до посадової інструкції головного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку і звітності, затвердженої 18.05.2021 директором ДУ «ІОЗДП НАМН» ОСОБА_6 , передбачено вичерпний перелік прав та обов`язків ОСОБА_4 , зокрема:

- п.1. Забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з урахуванням особливостей діяльності інституту і технології оброблення облікових даних.

- п.2. Організує роботу бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

- п.3. Вимагає від підрозділів, служб та працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та поданні до обліку первинних документів.

- п.5. Забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової та бюджетної звітності інституту, підписання її та подання в установлені строки користувачам.

- п.7. Бере участь у підготовці та поданні інших видів періодичної звітності, які передбачають підпис головного бухгалтера, до органів вищого рівня у відповідності з нормативними актами, затвердженими формами та інструкціями.

- п.8. За погодженням директора інституту забезпечує перерахування податків та зборів, передбачених законодавством, проводить розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов`язань.

Головний бухгалтер має право (зокрема):

- п.1. Діяти від імені бухгалтерії інституту, представляти інтереси інституту у взаємовідносинах зі структурними підрозділами та іншими організаціями з господарсько-фінансових та інших питань.

- п.2. В межах своєї компетенції підписувати та візувати документи.

- п.3. Самостійно вести листування зі структурними підрозділами інституту, а також з іншими організаціями з питань, які належать до компетенції бухгалтерії та не вимагають рішення керівника інституту.

- п.7. Вимагати та отримувати у керівників структурних підрозділів та фахівців інформацію та документи, необхідні для виконання його посадових обов`язків.

Головний бухгалтер несе відповідальність:

- п.1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю.

- п.2. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

- п.3. За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

- п.4. За невиконання або неналежне виконання чинної посадової інструкції, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, державних нормативно-правових актів з охорони праці і пожежної безпеки, а також тих, що діють в установі стосовно своєї посади.

Головний бухгалтер повинен знати (зокрема):

- п.1. Закони України, Укази Президента України, постанови, розпорядження, рішення Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Державної податкової адміністрації України з питань правових засад регулювання господарської діяльності інституту.

- п.2. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші нормативно-правові акти Міністерства фінансів України щодо порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, а також методичні документи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо галузевих особливостей застосування положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

- п.3. Основи технології виробництва продукції, порядок оформлення операцій і організацію документообігу за розділами обліку, форми і порядок розрахунків, порядок приймання, зарахування на баланс, зберігання і витрат коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей.

- п.6. Податкову справу, основи цивільного права.

- п.7. Трудове, фінансове та господарське законодавство.

18.05.2021 ОСОБА_4 , як головний бухгалтер ДУ «ІОЗДП НАМН», ознайомлена з вказаною посадовою інструкцією. Виходячи з вищезазначених прав та обов`язків, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера ДУ «ІОЗДП НАМН», постійно обіймала посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто, згідно ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України являлася службовою особою.

Встановлено, що частина нежитлових приміщень ДУ «ІОЗДП НАМН», облікованих на балансі інституту, на підставі відповідних договорів оренди, згідно до умов затвердженого статуту, було передано у строкове користування третім особам на платній основі.

За умовами таких договорів оренди нерухомого майна експлуатаційні витрати, плата за комунальні послуги, за електроенергію, та відшкодування податку на землю сплачується окремо, відповідно до виставлених розрахунків.

Таким чином, орендодавець надає орендарям розрахунки для оплати орендної плати, комунальних послуг (теплопостачання, водопостачання, енергоносіїв, та інших комунальних послуг), які орендарі оплачують відповідно до економічної суті платежу, та відповідно сплата спожитих та використаних комунальних послуг орендарями приміщень, покладається на таких орендарів.

В свою чергу, фінансово-господарська діяльність будь-якої бюджетної установи здійснюється за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету на підставі єдиного кошторису доходів і видатків.

Положеннями ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Згідно до ч. 8 ст. 13 Бюджетного кодексу України платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету.

Плата за послуги, що надаються бюджетним установами згідно з їх основною діяльністю, відноситься до власних надходжень бюджетних установ. За рахунок цих надходжень здійснюється покриття витрат, пов`язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю.

Водночас, зі змісту положень ст. 13 Бюджетного кодексу України виходить, що плата за використані орендарями комунальні послуги та енергоносії, що надходила від орендарів, не є доходом бюджетної установи і повинна використовуватися для виконання цільових заходів, а саме, для оплати комунальних послуг, та відповідно до п. 10.2 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407, відноситься на відновлення касових видатків, проведених у поточному бюджетному періоді.

Згідно з пунктом 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов`язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов`язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Відповідно до п. 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 №372, суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.

При цьому, Бюджетним законодавством не передбачено проведення відновлення касових видатків загального фонду за рахунок спеціального фонду та навпаки.

Бюджетним Кодексом України, а саме п. 4 ст. 23 передбачено, що витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

Таким чином, орендар має компенсувати вартість спожитих ним комунальних послуг орендодавцю, тобто ДУ «ЮЗДП НАМН», на спеціальний реєстраційний рахунок бюджетної установи, та останній, в свою чергу, має сплатити такі послуги на рахунок надавачів спожитих послуг за рахунок такого спеціального фонду.

Встановлено, що впродовж 2021-2023 років, та січня - листопада 2024 року плата за використані комунальні послуги та енергоносії орендарями нерухомого майна ДУ «ІОЗДП НАМН», згідно до звітів «Про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги (форма № 4-Ід), надходила Інституту із зарахуванням на спеціальний рахунок, відкритий Головному управлінні Державної казначейської служби України, в повному обсязі, згідно до виставлених до орендарів розрахунків.

Однак, ОСОБА_4 обіймаючи посаду головного бухгалтера ДУ «ІОЗДП НАМН», будучи службовою особою, обіймаючи посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, в тому числі в період дії в Україні воєнного стану, який введено Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, перебуваючи за місцем розташування ДУ «ІОЗДП НАМН», тобто на території Салтівського району м. Харкова, а саме за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний 52а, впродовж 2021-2023 років, та січня - листопада 2024 року, несумлінно ставлячись до своїх службових обов`язків, в порушення власної посадової інструкції, Положення про бухгалтерську службу Інституту, а також Бюджетного Кодексу України, та низки нормативно-правових актів, що регулюють здійснення видатків у бюджетних установах, та порядок їх ведення, під час здійснення щомісячних платежів за спожиті ДУ «ІОЗДП НАМН» комунальні послуги, отримані від орендарів кошти за спожиті комунальні послуги, що були зараховані на спеціальний рахунок Інституту, не в повному обсязі спрямовувала на відшкодування комунальних послуг та енергоносіїв надавачам таких послуг за кошти спеціального фонду, та на відновлення касових видатків за спожиті комунальні послуги та енергоносії за загальним фондом.

Натомість, ОСОБА_4 несумлінно ставлячись до виконання своїх службових обов`язків, в порушення, зокрема, ст. 23 Бюджетного Кодексу України, здійснювала розрахунки за спожиті комунальні послуги з надавачами таких послуг за рахунок загального фонду кошторису рахунку ДУ «ІОЗДП НАМН», здійснивши своїми діями незаконне покриття видатків за фактично використані орендарями комунальні послуги на загальну суму 555 528 грн. 02 коп., з яких за 2021 рік на суму 141 812 грн. 90 коп., за 2022 рік на суму 74 572 грн. 09 коп., за 2023 рік на суму 192 811 грн. 85 коп., та за січень - листопад 2024 року на суму 146 331 грн. 18 коп., тим самим сплативши спожиті орендарями приміщень комунальні послуги за рахунок бюджетних коштів розпорядника, тобто ДУ «ІОЗДП НАМН».

В подальшому, ОСОБА_4 , за результатами проведення вказаних фінансових операцій, здійсненими з порушеннями чинного законодавства України, відображала їх у бухгалтерському обліку ДУ «ІОЗДП НАМН», зокрема меморіальних ордерах №2 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України».

Внаслідок вчинених ОСОБА_4 за вище викладених обставин фінансових розрахунків щодо покриття видатків за використані комунальні послуги орендарями приміщень, ДУ «ІОЗДП НАМН» було заподіяно збитки на загальну суму 555 528 грн. 02 коп., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на момент вчинення злочину, що спричинило тяжкі наслідки ДУ «ІОЗДП НАМН».

Дані дії обвинуваченої ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України - як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

28.02.2025 між прокурором Салтівської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 , який на підставі ст.37 КПК України, наділений повноваженнями прокурора у кримінальному провадженні №42024222040000027, з одного боку, та ОСОБА_4 з іншого боку, за участю захисника адвоката ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. ст.468,469та472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди прокурор, ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних, для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.2 ст.367 КК України. Обвинувачена у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст. 367 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати керівні посади, пов`язані з організацією бухгалтерського обліку та розподілу бюджетних коштів на підприємствах, установах, організаціях державної та комунальної форми власності строком на 1 рік, з застосуванням положень ст.75 КК України.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правилаКПКтаКК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовомузасіданні такожпросила вказануугоду провизнання винуватостізатвердити іпризначити узгодженев нійпокарання,при цьомубеззастережно визналасебе винуватоюу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.367 КК України, в обсязі обвинувачення.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Відповідно до вимогст. 469 КПК Україниугода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру.

Уст. 472 КПК Українивизначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості.

Відповідно до вимог ч.1ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України, її дії органом досудового розслідування кваліфіковано вірно. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, згідно зіст. 12 КК Україниє нетяжким злочином.

Із заявидиректора Державної установи «Інститут охорони здоров`я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України» ОСОБА_6 від 26.02.2025 вбачається, що збитки погашені в повному обсязі, потерпілими себе не вважають. Проти укладення угоди між прокурором та ОСОБА_4 не заперечують.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Дана угода, на думку суду, відповідає вимогамКримінально-процесуального кодексу Українита може бути затверджена і на підставі даної угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд у відповідності до вимог ст.66 КК України визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які відповідно дост. 67 КК Україниобтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Виходячи із викладеного, з врахуванням особи обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює, заміжня, має постійне місце реєстрації та проживання, її відношення до скоєного, добровільне відшкодування шкоди, наявність обставин, що пом`якшують її покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченою ОСОБА_4 з іншого боку, за участю захисника адвоката ОСОБА_5 узгодженої сторонами міри покарання.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів, вказаних у реєстрі матеріалів досудового розслідування, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у справі відсутній.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не застосовувався.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.373,374,474,475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 28.02.2025, укладену між прокурором Салтівської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю захисника адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати керівні посади, пов`язані з організацією бухгалтерського обліку та розподілу бюджетних коштів на підприємствах, установах, організаціях державної та комунальної форми власності строком на 1 (один) рік.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставіст. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: документи залишити в матеріалах кримінального провадження №42024222040000027 від 07.06.2024, протягом усього часу їх зберігання.

Вирок суду може бути оскаржений до Харківського Апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз`яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя - ОСОБА_1