Решение № 125950543, 18.03.2025, Мироновский районный суд Киевской области

Єдиний унікальний № 371/1824/24

Номер провадження № 2-а/371/14/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2025 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Петренко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Солодовнікової Олени Вікторівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, суд

встановив:

У грудні 2024року позивач звернувся до суду із зазначенимпозовом, посилаючись на те, що01.12.2024 поліцейським 2 взводу 1 роти батальйону ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у київській області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Семигайло Б.В., відносно ОСОБА_1 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3580419 від 01.12.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425, 00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, а постанова винесена з істотними порушеннями норм КУпАП та Конституційних прав позивача за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення ним правил дорожнього руху; порушено право на захист, та порядок розгляду адміністративної справи. Свою вину у даному правопорушенні позивач не визнав з наступних підстав. Так, позивач категорично заперечує порушення факту відсутності реєстраційного документу на транспортний засіб, яким він керував 01.12.2024 о 08-31, та не пред`явлення його на вимогу працівника поліції. Вимоги статей 278, 279 КУпАП відповідачем роз`яснені не були, чим було порушено право позивача на захист. Отже, з притягненням до адміністративної відповідальності позивач не погоджується, постанову про накладення адміністративного стягнення вважає винесена безпідставно, з порушенням права на захист, без доказів здійснення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, яка підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Ухвалою суду від 17.12.2024 було відкрито провадження у вказаній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

07.01.2025 від представника відповідача Департаменту патрульної поліціїна електронну адресу суду надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку на подачу відзиву на позовну заяву в зв`язку з введення військового стану в Україні. Зазначив, що про відкриття провадження у справі дізнався 03.01.2025 з допомогою Системи електронного документообігу. Просив прийняти відзив і долучити його до матеріалів справи. В обґрунтування відзиву представник відповідача вказав на те, що01.12.2024 о 08-31 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «FIAT TIRO», н.з. НОМЕР_1 , за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Каплуненка, 5, не мав при собі та не пред`явив на законну вимогу поліцейського для ознайомлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п.2.1.б Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 126 КУпАП. В графі №7 постанови, поліцейським було вказано відео з боді камер Motorola VB400 476335, 477952, та матеріали відеофіксації з відеоресєтратора службового авто, які використовувались поліцейськими у відповідності до наказу МВС №1026 від 18.12.2018 «Про затвердження Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки». В вказаного відео вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про причину зупинки, та неодноразово було оголошено вимогу про пред`явлення посвідчення водія та реєстраційних документів, на що позивачем було повідомлено про відсутність у нього реєстраційних документів. В подальшому поліцейським було розпочато процедуру розгляду справи та ознайомлено зі статтею 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, на що позивач не заявляв клопотання про забезпечення права на захист та щодо забезпечення інших прав ніяких клопотань не заявляв. Позивачу було роз`яснено, що у разі відсутності у нього реєстраційних документів на транспортний засіб настає адміністративна відповідальність, передбачена ч.1 ст. 126 КУпАП, санкція якої передбачає штраф у розмірі 425 грн. Таким чином сторона відповідача вважає, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП. З огляду на вищевикладене відповідач вважає, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

13.01.2025від представникапозивача адвокатаСолодовнікової ОлениВікторівни,яка дієвід іменіта вінтересах ОСОБА_1 на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив. В своїй відповіді на відзив представник позивача звертає увагу, що в порушення вимог ч.3 ст. 18 ЗУ «Про національну поліції», працівник поліції не назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання, що свідчить про те, що поліцейські діяли поза межами правового поля, та всі в подальшому вимоги до позивача, в частині виконання вимог п.2.4 ПДР, передбачених в п. 2.1 ПДР, не мали наслідку порушення позивачем вимог п. 2.1.б ПДР України, а відповідно правової підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП. Окрім цього, представника позивача звертає увагу на те, що згідно вимог ст. 215 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Відеозапис clip-0mp4, який доданий до Постанови (п.7) з портативного реєстратора за №476365, який використовував рядовий поліції Семигайло Б.В., та clip-1.mp4 відеозапису з портативного реєстратора Оверчука В.В. за номером 477952 встановлено, що в період з 08.34.50 по 09.02.02, хоча формально і здійснюється відеозапис, але він не відображає процеси фіксації динамічних властивостей об`єктів, подій, явищ за допомогою кіно- або відеокамери. Відповідач о 08.34.50 по 09.02.02 зняв портативний відеореєстратор з форменого одягу та положив його в автомобіль, який став знімати небо, та не здійснювали якісну фіксацію події в якості відеозапису, а фактично відбувалось аудіозапис, який не є доказом в розумінні вимог ст. 251 КУпАП. Позивач категорично заперечує виконання відповідачем вимог, при здійсненні розгляду адміністративної справи відносно нього вимог ст.ст. 268, 278, 279 КУпАП, ст. 63 Конституції України, чим було порушено його право на захист. Крім того, подання клопотання про поновлення строку на подання відзиву, де аргументацією його не подання в встановлений строк є лише підстава введення військового стану, без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність не подання відзиву у встановлений строк без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на відповідача. В зв`язку з чим, клопотання про поновлення строку на подання відзиву задоволенню не підлягає. Просить постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3580419 від 01 грудня 2024 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Представник позивача адвокат Солодовнікова О.В. подала на електронну адресу суду заяву, в якій просить проводити судовий розгляд справи без її участі та участі Германа В.В., а також зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3580419 від 01 грудня 2024 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Представник відповідача подав на електронну адресу суду заяву, в якій просить проводити судовий розгляд справи без участі їх представника. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судомвстановлено та підтверджується матеріалами справи, що поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйон ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП рядовим поліції Семигайло Богданом Володимировичем відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕНА №3580419, та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425, 00 грн (а.с. 8).

Згідно даних постанови, 01.12.2024 о 08:31 год. за адресою м. Біла Церква, вул. Ігоря Каплуненка, 5, водій керуючи транспортним засобом не мав при собі реєстраційний документ на транспортний засіб та не пред`явив його на вимогу поліцейського, чим порушив п.2.1.б ПДР України - керування транспортного засобу особою, без реєстраційних документів на транспортний засіб, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Внаслідок чого ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в розмірі 425 гривень.

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 02.06.2009 виданого ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві вбачається, що транспортний засіб марки «FIAT» модель «TIРO», реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 (а.с. 9 зв.).

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.1. Правил дорожнього руху визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР, особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно із ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У даному випадку, позивач порушив вимоги п.2.1 «б» ПДР України, де зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб.

Відповідальність за вказане порушення передбачена ч.1 ст.126 КУпАП відповідно до якої керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП слід довести: перше - що особа керувала транспортним засобом, друге - що дана особа не мала при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в реєстраційному документі на транспортний засіб.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем визнається той факт, що саме він 01.12.2024 о 08:31 год. у м. Біла Церква по вулиці Ігоря Капуленка, 5 керував транспортним засобом «FIAT TIРO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а отже даний факт не потребує додаткового підтвердження у відповідності до положень ч.1 ст.78 КАС України (обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню).

З відеофайлу встановлено, що водій транспортного засобу фактично відмовився виконати законну вимогу поліцейського про надання реєстраційного документана транспортнийзасіб (а.с. 17).

Тобто відповідачем доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом вимог п.2.1 «б» ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Таким чином,суд доходитьвисновку, що позов задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 9, 77, 139, 243-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Солодовнікової Олени Вікторівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О. Кириленко