Решение № 125936904, 18.03.2025, Сиротский районный суд Одесской области

Справа № 515/866/24

Провадження № 2/513/109/25

Саратський районний суд Одеської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Миргород В.С.,

за участю секретаря Аркуши І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду смт Сарата Одеська область цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" в особі представника Діордієва Ростислава Станіславовича до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього на користь ПрАТ «СК "ВУСО" суму завданої шкоди у розмірі 65 042,03 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (надалі Страховик) та ТОВ «ОТП Лізинг» (надалі Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 3439055-02-10-00 від 11.04.2017 року, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля марки DAF XF 480 FT, державний номерний знак НОМЕР_1 .

01 серпня 2023 року на автодорозі М15 Одеса-Рені 169 км., відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки DAF XF 480 FT, державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля марки ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_2 в єдиному зчепленні з причепом марки «Бджілка», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Згідно з Постановою Саратського районного суду Одеської області від 27 вересня 2023 року по справі № 492/917/23, особою винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_1 , якого було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Також, відповідно до рахунків СТО № 2304096 від 02 серпня 2023 року вартість відновлювального ремонту складає становить 222 542,03 грн., які перераховано на рахунок ТОВ «ОТП Лізинг», що підтверджується страховим актом № 2310222-1 від 08 серпня 2023 року та платіжною інструкцією № 34915 від 08 серпня 2023 року.

Відповідно до інформації із ЄЦБД МТСБУ стало відомо, що цивільна відповідальність особи винної у ДТП на момент настання страхової події була застрахована у Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ003898160 (надалі Поліс), за яким ліміт за заподіяну шкоду становить 160 000,00 грн., франшиза 2 500,00 грн.

ПрАТ «СК «ВУСО» звернувсь до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» із відповідною позовною заявою на виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ «СК «ВУСО» у розмірі 157 500, 00 (160 000,00 ліміт відповідальності за полісом АТ 003898160 2 500,00 франшиза).

Таким чином, сума понесених збитків (з урахуванням ліміту Поліса АТ003898160 за шкоду заподіяну майну, яка становить 157 500,00 грн.), в повному обсязі не буде сплачене Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», різниця між сумою страхового відшкодування за Полісом та фактично завданих збитків, а саме 65 042,03 грн. (222 524,03 грн. фактичний розмір шкоди 157 500,00 грн. це сума страхового відшкодування відповідно до умов Полісу АТ003898160) підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 .

Посилаючись на вказані обставини, а також на п.п 38.2.1 п.38.2 ст.38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу завдані збитки у розмірі 65 042,03 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Розпорядженням виконуючої обов`язки голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 23 травня 2024 року , вказану цивільну справу передано на розгляд до Саратського районного суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2024 року справу передано у провадження судді Миргород В.С.

У відповідності до ст.187 ЦПК України 10 липня 2024 року, в порядку ст. 187 ЦПК України, судом скеровано запит щодо уточнення реєстрації місця проживання ОСОБА_1 . 13 березня 2025 року надійшла відповідь.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 29 серпня 2024 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача Дієордієв Ростислав Станіславович, який діє на підставі довіреності від 03 грудня 2024 року № ГН-140/2025, в судове засідання не з`явився, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без їх участі за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації проживання, яку повернуто з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" та розміщенням оголошення про виклик ОСОБА_1 у судове засідання від 12 лютого 2025 року.

У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Крім того, про розгляд справи відповідач повідомлений згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року. В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, з урахуванням положень ст. ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч.1 ст.81, ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та друга статті 5 ЦПК України).

Частина 1 ст.22 ЦК України передбачає, що особа, який завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Судом встановлено, що 01 серпня 2023 року на автодорозі М15 Одеса-Рені 169 км., відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки DAF XF 480 FT, державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля марки ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_2 в єдиному зчепленні з причепом марки «Бджілка», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Саратського районного суду Одеської області від 27 вересня 2023 року по справі № 492/917/23, особою винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_1 , якого було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП (а.с 26-27).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інше, справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Транспортний засіб марки DAF XF 480 FT, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуває у власності ТОВ «ОТП Лізинг», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 24).

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № 2310222-1 від 08 серпня 2023 року (а.с. 31) по договору страхування було визначено суму страхового відшкодування у розмірі 222 524,03 грн. виплата якого підтверджується платіжною інструкцією про виплату страхового відшкодування № 34915 від 08 серпня 2023 року (а.с. 32), копією платіжної інструкції про сплату Страхувальником страхового відшкоування на рахунок СТО від 14 серпня 2023 року №32236 (а.с. 33), згідно складеного акту виконаних робіт № 2303241 від 07 вересня 2023 року у розмірі 222 524,03 грн. (а.с. 34) та копією витягу з бази даних МТСБУ щодо полісу АТ 003898160 (а.с. 35).

Відповідно до акту виконаних робіт № 2303241 від 07 вересня 2023 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки DAF XF 480 FT, державний номерний знак НОМЕР_1 становить 222 524,03 грн. (а.с. 34).

Згідно п. 3.1. договору добровільного страхування наземного транспорту № 3439055-02-10-00 від 11 квітня 2017 року дійсна вартість транспортного засобу на момент страхування визначається у Сертифікаті відносно кожного окремого транспортного засобу (а.с.12).

Відповідно до розрахунків відновлювального ремонту 157 500,00 грн. є виплатою страхового відшкодування Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (а.с. 35). Відповідно до вищенаведеного розрахунку пропорційності, сума страхового відшкодування по події 01 серпня 2023 року складає 65 042,03 грн.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі положень частини першої статті 22 Закону України від 01липня 2004 року «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Підпунктом "а" пункту 41.1. ст. 41 Закону визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2. ст. 38 Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно абз. 2 п.6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Крім того відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України«Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування це процесуальний обов`язок суду.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін (пункт 4 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Частинами 1, 3 ст. 12, та частинами 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України закріплено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2019 року в справі №127/13957/16-ц (провадження №61-26417св18)викладена правова позиція, що «за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Станом на час розгляду справи, відшкодування шкоди не відбулося, відповідачем будь-яких заперечень з приводу суми страхового відшкодування та її виплати не надано.

Таким чином, враховуючи, що факт ДТП мав місце й відповідач винний у її вчиненні, що підтверджено постановою суду від 27 вересня 2023 року, яка не оскаржена та набрала законної сили, розмір збитків внаслідок ДТП підтверджено звітом про визначення оціночної вартості матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу з доданим протоколом огляду транспортного засобу, калькуляцією ремонтних робіт, платіжним дорученням, позивач сплатив за відповідача матеріальне відшкодування заподіяної шкоди, суд вважає вимоги позивача про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене, та зважаючи на те, що відповідачем обставини позову не спростовані належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3 028,00 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно дост.141 ЦПК України.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не відоме, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», місце знаходження: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31, код ЄДРПОУ 31650052, р/р НОМЕР_4 , в АТ «Ощадбанк», МФО 322669 завдану шкоду в розмірі 65 042,03 грн. ( шістдесят п`ять тисяч сорок дві грн. 03 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не відоме, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», місце знаходження: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31, код ЄДРПОУ 31650052, р/р НОМЕР_4 , в АТ «Ощадбанк», МФО 322669 судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. ( три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.)

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручене у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду або через Саратський районний суд Одеської області, а матеріали справ випробовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 18.03.2025 року.

Суддя В. С. Миргород