Решение № 125874946, 17.03.2025, Ивановский районный суд Одесской области

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/143/25

Провадження № 2/499/195/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 березня 2025 року смт Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Кравчука Олександра Олександровича, з участю секретаря судового засідання Кирилової Світлани Федорівни, розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий

10 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» Романенко Михайло Едуардович в інтересах ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі також позивач) подав позовну заяву до ОСОБА_1 (далі також відповідач) про стягнення заборгованості, посилаючись, що відповідач не виконує умови кредитного договору, тому просить стягнути з нього заборгованість у загальному розмірі 18190 гривень 79 копійок та судові витрати в загальному розмірі 8422 гривні 40 копійок (далі також позовна заява).

Відповідач не подала до суду відзив проти позову.

2. Суд щодо неприбуття в судове засідання сторін зазначає таке

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву в якій зазначив, що позовну заяву підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини свого неприбуття суд не повідомив, заяв та клопотань до суду не подавав, хоча повідомлений про час, дату і місце судового розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням.

3. Процесуальні рішення та дії у справі такі

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 17 лютого 2025 року прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а учасникам справи роз`яснив право подати до суду відзив, відповіді на відзив, заперечення та обов`язок подати до суду докази.

Іванівський районнийсуд Одеськоїобласті ухвалоювід 17 березня 2025 року постановив розглянути справу заочно.

4. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі

4.1. 01 вересня 2021 року відповідач та Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» (далі також ТОВ «Слон кредит») уклали Договір на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним (а.с. 20-22).

На умовах встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (пункт 1.2 Договору).

Сума кредиту складає: 18750 гривень (пункт 1.3 Договору).

Строк кредиту 365 днів, з кінцевим терміном повернення 01 вересня 2022 року (пункт 1.4 Договору).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 332,75 відсотків річних (пункт 1.7 Договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення складає 34069 гривень 26 копійок (пункт 1.8. Договору).

4.2. 28 серпня 2023 року Товариство та позивач уклали договір факторингу №2808-23, відповідно до якого право грошової вимоги за Договором перейшло до позивача (далі також Договір факторингу, а.с.23-26).

Згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (пункт 2.1 Договору відступлення).

Розрахунок заборгованості за Договором свідчить, що станом на 28 серпня 2023 року відповідач має заборгованість у загальному розмірі 18190 гривень, яка складається з заборгованості: за тілом кредиту 11498 гривень 77 копійок; за відсотками 6692 гривні 02 копійки (а.с. 14, 15, далі розрахунок).

4.3. 01 листопада 2024 року позивач та адвокат Білецький Михайло Едуардович уклали договір про надання правової допомоги № 42649746 (далі також договір, а.с. 17-19).

За актомпро підтвердженняфакту наданняправничої (правовоїдопомоги адвокатом(виконанняробіт,надання послуг)адвокат БілецькийМихайло Едуардовичнадав,а позивач прийняв правничу (правову) допомогу, яка полягала в такому: правовий аналіз обставин правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій), тривалість 1,5 години, загальною вартістю 2250 гривень; складання позовної заяви, тривалість 3 години, загальною вартістю 3000 гривень; формування додатків до позовної заяви, тривалість 1 година, загальною вартістю 750 гривень (далі також акт, а.с. 14).

5. Норми права, які застосував суд такі

5.1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 Цивільного кодексу України, далі ЦК).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (частина 1 статті 207 ЦК).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 ЦК).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (частина 1 статті 610 ЦК).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина 1 статті 629 ЦК).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК).

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору .Істотними умовамидоговору єумови пропредмет договору,умови,що визначенізаконом якістотні абоє необхіднимидля договорівданого виду,а такожусі тіумови,щодо якихза заявоюхоча боднієї ізсторін маєбути досягнутозгоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 1, 2 статті 638 ЦК).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 1048 ЦК).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК).

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 1 статті 1050 ЦК).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК).

5.2. У цьомуЗаконі термінивживаються втакому значенні: загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (пункт 4частини першоїстатті 1 Закону України «Про споживче кредитування»).

До загальнихвитрат заспоживчим кредитомвключаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (абзац 4 частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

У договоріпро споживчийкредит зазначаються порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) (пункт 10частини першоїстатті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

5.3. Договірпро наданняфінансових послуг(крімпослуг зторгівлі валютнимицінностями тапослуг зпереказу коштів,якщо відповідніправочини повністювиконуються сторонамиу моментїх вчиненняі припроведенні відповіднихоперацій усуб`єкта первинногофінансового моніторингуне виникаєобов`язку здійсненняідентифікації та/абоверифікації клієнтазгідно іззаконом)укладається виключнов письмовійформі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Проелектронні документита електроннийдокументообіг"; шляхомприєднання клієнтадо договору,який можебути наданиййому дляознайомлення увигляді електронногодокумента навласному веб-сайтіособи,яка надаєфінансові послуги,та/або(уразі наданняфінансової послугиза допомогоюплатіжного пристрою)на екраніплатіжного пристрою,який використовуєособа,яка надаєфінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" (пункт 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

5.4. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (частина 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронногопідпису завершуєтьсястворення електронногодокумента (частина 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

5.5. Електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (статті 3 Закону України «Про електрону комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (частина 1 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексамиУкраїни,а такожіншими актамизаконодавства. Пропозиціяукласти електроннийдоговір (оферта)або електроннийдоговір повиннімістити інформаціющодо можливостіотримання стороноютакої пропозиціїабо договоруу формі,що унеможливлюєзміну змісту. Якщопокупець (споживач,замовник)укладає електроннийдоговір шляхомрозміщення замовленняза допомогоюінформаційно-комунікаційнихсистем,продавець (виконавець,постачальник)зобов`язаний оперативнопідтвердити отриманнятакого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього (частина 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповіднодо актацивільного законодавстваабо задомовленістю сторінелектронний правочинмає бутипідписаний сторонами,моментом йогопідписання євикористання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Проелектронний цифровийпідпис",за умовивикористання засобуелектронного цифровогопідпису усімасторонами електронногоправочину; електронногопідпису одноразовимідентифікатором,визначеним цимЗаконом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (частина 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

5.6. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи частина 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, далі ЦПК).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК).

Кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Докази подаютьсясторонами таіншими учасникамисправи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 1, 5, 6 статті 81 ЦПК).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 133 ЦПК).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина 3 статті 133 ЦПК).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 137 ЦПК).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК).

6. Мотиви застосування норм права такі

6.1. Системний аналіз норм зазначених у пункті 5 мотивувальної частини цього рішення свідчить, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК може мати електронну форму, та вважається таким, що укладений в письмовому вигляді Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Під час оформлення замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

6.2. Суд зазначає, що реєстрація відповідача на сайті позивача, підписання ним Договору, підтверджує, що він був ознайомлений з усіма істотними умовами отримання коштів.

Отже, підписанням Заяви відповідач підтвердила прийняття відповідних умов у встановленій законом формі про всі умови кредитування, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Тож суд констатує, що 01 вересня 2021 року ТОВ «Слон кредит» та відповідач уклали Договір в електронній формі, його укладення в запропонованій формі відповідало волі відповідача, тому відповідно до Закону України«Про електроннукомерцію» Договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору укладеного в письмовій формі.

6.3. Суд зазначає, що відповідно до Договору факторингу відбулася заміна кредитора в зобов`язанні, відступлення право вимоги за кредитним договором, зокрема позивач є новим кредитором у фінансових правовідносинах з відповідачем.

Відповідач належно взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, через що станом на 28 серпня 2023 року має заборгованість перед позивачем на загальну суму 18190 гривень 79 копійок, яка складається із сум наведених у розрахунку.

Відповідач заперечень щодо позову не надав, а суд самостійно не може поставити під сумнів, що умови кредитного договору розроблені ТОВ «Слон кредит»», які діяли на час підписання не були зрозумілі відповідачу і не доведені до його відома, включаючи й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та порядку їх нарахування, зважаючи на розміри наведені в розрахунку.

Тож, зважаючи на приписи зазначених упункті 5мотивувальної частиницього рішення норм ЦК, після підписання кредитного договору, та отримання грошових коштів у відповідача виникає обов`язок у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, повернути позивачу кредит та сплатити проценти.

Зрештою, суд зазначає, що відповідач порушив права позивача, які ґрунтуються на договорі та законі.

7. Висновок суду такий

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити повністю.

8. Розподіл між сторонами судових витрат такий

8.1. Позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок, які суд стягує з відповідача на користь позивача, оскільки позовна заява задоволена повністю.

8.2. Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката, який підлягає сплаті в порядку компенсації витрат на правничу допомогу адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Під час визначення суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат на правничу допомогу адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

8.3. Водночас системний аналіз норм зазначених у пункті 5 мотивувальної частини цього рішення свідчить, що суд може самостійно зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, з огляду на критерій обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Суд зазначає, що визначення співмірності витрат є саме оціночною діяльністю суду. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат (витрат на проїзд тощо), пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені способом подання, зокрема розрахункових документів тощо.

Однак, під час визначення суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставин справи та фінансового стану обох сторін, оскільки правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тож не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Тобто заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відтак суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

8.4. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник надала копію договору, акта.

Суд констатує, що адвокат Білецький Богдан Михайлович надав позивачу юридичні послуги способом: правового аналізу обставин правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій); складання позовної заяви; формування додатків до позовної заяви. Загальний розмір таких юридичних послуг складає 6000 гривень, детальне обґрунтування яких міститься в Акті.

Оцінюючи зміст обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, розміру гонорару, співмірності послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, неминучості витрат, значенню справи, суд вважає, що гонорар в розмірі 6000 гривень є завищеним.

Суд наголошує, що адвокат має право самостійно визначати розмір гонорару, проте під час встановлення такого розміру має враховуватися складність справи та інші істотні обставини. Тому наявні в матеріалах справи документи на обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень, оскільки відповідний розмір має відповідати критерію «розумної необхідності» таких витрат.

Враховуючи, що ця справа є справою незначної складності, яка складалася за типовою для позивача формою, а також зважаючи на виконану адвокатом роботу з надання єдиної сукупної послуги щодо складання та подання позовної заяви, суд вважає співмірним стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 1500 гривень.

8.5. Суд зазначає, що загальний розмір судових витрат становить 3922 гривні 40 копійок, який складається з суми судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 гривень.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК, суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора І.Сікорського 8, код ЄДРПОУ 42649746) до ОСОБА_1 (зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість в загальному розмірі 18190 (вісімнадцять тисяч сто дев`яносто) гривень 79 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати в загальному розмірі 3922 (три тисячі дев`ятсот двадцять дві) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою до Іванівського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду, відповідачем у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а позивачем у загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення.

Повний текст заочного рішення складений 17 березня 2025 року.

СуддяОлександр КРАВЧУК