Решение № 125843725, 13.03.2025, Бучацкий районный суд Тернопольской области

Справа № 608/2276/24

Провадження № 2/595/39/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2025 м. Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді Тхорик І.І.

з участю секретаря судового засідання Боднара М.Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», в інтересах якого діє представник Тараненко А.І., звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором №952140654 від 25.10.2022, в розмірі 88735,00 грн. Окрім того, просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір в розмірі 2422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.10.2022 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 952140654 за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 20000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV5ХJ23. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, перерахувавши грошові кошти в сумі 20000,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 . Натомість, відповідач не виконував умови Договору належним чином, не повністю сплачував платежі, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість. 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» і ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався укладенням додаткових угод, на підставі якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 952140654 від 25.10.2022 на загальну суму 36883,00 грн. 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01, на підставі якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до відповідача на загальну суму 88735,00 грн. 17.07.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 17/07/2024, на підставі якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуто право вимоги до відповідача на загальну суму 88735,00 грн. Таким чином, оскільки відповідач має непогашену заборгованість, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за Кредитним договором №952140654 від 25.10.2022 у розмірі 88735,00 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 17 вересня 2024 року цивільну справу №608/2276/24 за позовом ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Бучацького районного суду Тернопільської області.

09 жовтня 2024 року вказана вище цивільна справа надійшла на адресу Бучацького районного суду Тернопільської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 жовтня 2024 року цивільну справу № 608/2276/24 розподілено і того ж дня передано для розгляду судді Тхорик І.І.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 14 жовтня 2024 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).

16 грудня 2024 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Рекуша О.Р., надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову ТзОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відзив мотивує тим, що відповідач заперечує позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 952140654 між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено 25.10.2022. В той же час, відповідно до п.п.8.2, п.8 договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», строк його дії закінчується 28.11.2019. Вказаним договором встановлено, що предметом відступлення за ним є, в тому числі, вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога). Однак, вважає, що виходячи з умов такого договору, право вимоги на майбутнє існувало лише з дня укладення договору, тобто з 28.11.2018 та діяло на майбутнє, але в межах строку дії указаного договору, тобто, по 28.11.2019. При цьому, перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частиною договору факторингу. Таким чином, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на час укладення договору відступлення прав вимоги, тобто, станом на 28.11.2018 не були погоджені усі його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора та не могли бути охоплені зобов`язання відповідача, які виникли після укладення цього договору, тобто, з 25.10.2022. Зважаючи на викладене, на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 28.11.2018, боргові зобов`язання відповідача за кредитним договором від 25.10.2022 ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору на час укладення договору № 28/1118-01. Відтак, у ТОВ «Таліон Плюс», як фактора, не виникло право вимоги за зобов`язанням відповідача, яке він міг передати на підставі договору факторингу від 28.11.2018. Також, позивачем не надано доказів на підтвердження здійснення оплати за договором про відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28.11.2018, як і за іншими договорами факторингу. Зауважує, що в Реєстрі прав вимоги № 173 від 15.02.2022 за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 952140654 від 25.10.2022, не вказано станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості (за наявності), напрямки та підстави їх нарахування та відсутні відомості про те, що матеріали кредитної справи (з даними про погашення кредиту та інше) передавались новому кредитору, як це передбачено ч.1 ст.517 ЦК України. Наступну сторінку не можливо розцінити, як частину цього витягу, оскільки з неї не вбачається до якого витягу вона відноситься, зокрема, вона не містить ні дати, ні номеру. Крім цього, надані суду додатки до договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, № 05/0820-01 від 05.08.2020 та № 17/07/24, зокрема, форми реєстру прав вимог не заповнені належним чином та взагалі не містять відомостей, у тому числі, щодо боржників, кредитних договорів, ціни продажу. Зважаючи на викладене, просить відмовити у задоволенні позову. Одночасно просить поновити строк для подання відзиву на позовну заяву про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором, посилаючись на те, що він ознайомився з матеріалами даної цивільної справи в Бучацькому районному суді 04 грудня 2024 року, у зв`язку з чим вважає, що є підстави для поновлення строку.

Ухвалою судувід 23грудня 2024року визнано поважнимипричини пропускустроку наподання відповідачемвідзиву напозов тапоновити йогоу цивільнійсправі запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, долучено поданий представником відповідача відзив на позов до матеріалів справи.

20 січня 2025 року від представника позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» Тараненко А.І., через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, в яких він просить позовні вимоги задовольнити. Пояснення мотивує тим, 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід`ємну частину. 28.11.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору № 28/1118-01 продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін. 31.12.2020 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 . При цьому всі інші умови договору залишились без змін. Відповідно до п. 8.2 викладеного у Договорі факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції від 31.12.2020), строк дії цього Договору закінчується 31 грудня 2021 року. 31.12.2021 укладено Додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжується до 31.12.2022. При цьому всі інші умови договору залишились без змін. 31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024 . Пунктом 2.1. Розділу 2 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Тобто предмет Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 належним чином індивідуалізовано, відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги, відбувається в момент підписання сторонами Реєстру. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2. Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору. Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності Сторін. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 205 від 29.11.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 36 883,00 грн. Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 -31.12.20224. З урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто, право вимоги за кредитним № 952140654 від 25.10.2022 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 29.11.2022, в момент підписання сторонами реєстру прав вимоги №205. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. Зокрема, на підтвердження переходу права вимоги позивачем долучено довідку, видану ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що підтверджує перехід права вимоги за кредитним договором № 952140654 від 25.10.2022 до ТОВ «Таліон Плюс». Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. Як випливає з витягу з реєстру прав вимоги № 205 від 29.11.2022, право вимоги за кредитним договором № 952140654 від 25.10.2022 відступлено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на законних підставах. Оскільки дія договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжена додатковими угодами №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022 та №31 від 31.12.2023, а реєстр прав вимоги № 205 від 29.11.2022, таким чином перехід права вимоги стосувався дійсного, дійсного на той момент зобов`язання. 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01. Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 строк дії цього Договору закінчується 31 грудня 2024 року. 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року. Тобто, предметом Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. В той же час, відповідно до п.1.5. Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 встановлено, що Реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до цього Договору. Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у разі бажання та необхідності сторін. Згідно п. 4.1. Право вимоги переходить від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі установленій в відповідному додатку. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 88735,00 грн. Звертає також увагу, що відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу Фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. Отже, предметом даного договору, відповідно до його умов, є відступлення прав вимоги, що зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 4.1. договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги, що є невід`ємною частиною договору. 17.07.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 17/07/2024 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити фкторові паво грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників. Відповідно до п.1.2. перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу № 17/07/2024 від 17.07.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 88735,00 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 17/07/2024 від 17.07.2024. Отже, враховуючи вищеперераховані обставини та належну Індивідуалізацію, договір факторингу в частині моменту відступлення прав вимоги, вважає, що доводи представника відповідача, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 28.11.2018, боргові зобов`язання відповідача за кредитним договором від 25.10.2022 ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору на час укладання договору відступлення право вимоги № 28/1118-01, є безпідстаними. Оскільки, право вимоги переходить в момент підписання сторонами відповідних реєстрів, що чітко передбачено договорами факторингу. Сутність договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 полягає не у відступленні права вимоги за конкретним кредитним договором, а у відступленні права вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги в момент їх підписання. У цьому контексті, важливим є те, що реєстр прав вимоги, до якого був включений кредитний договір № 952140654 від 25.10.2022, укладений 29.11.2022, тобто через місяць після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже стало існувало, а не було майбутнім, як помилково стверджує відповідач. Звертає увагу,що до суду подано не повні реєстри заборгованості, а витяги з них, оскільки повний реєстр містить в собі персональні данні інших боржників. В наданих витягах міститься вся необхідна інформація для ідентифікації відповідача та складені вони відповідно до погодженої форми в договорах факторингу. Щодо оплати договорів факторингу, зазначає, що перерахування суми клієнту не є предметом доказування, оскільки перехід прав вимоги підтверджується підписанням реєстру, як передбачується в даному договорі. Отже, відповідач не зобов`язаний надавати докази здійснення оплати за відступлені права вимоги, оскільки дана обставина не є підставою для переходу права вимоги за договором факторингу. До позовної заяви представником позивача долучено договір факторингу, витяги з реєстрів прав вимог та акти прийому-передачі, що є належним доказом стверджувати що фактор набув права вимоги. Зважаючи на викладене, просить позовні вимоги задовольнити.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» не з`явився, однак у позовній заяві просив у разі його неявки у судове засідання, провести розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Рекуш О.Р., у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Рекуш О.Р., просив розглядати справу у його та відповідача відсутності.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:

Судом встановлено, що 25.10.2022 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та позичальником ОСОБА_1 в електронній формі був укладений Договір кредитної лінії № 952140654 (даліДоговір).

Згідно умов п. 2.1 Договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді Кредитної лінії на суму 20000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі«Правила»).

Відповідно п. 2.2 Договору, сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1 Договору це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

За змістом п. 2.3 Договору, кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в сумі 20000,00грн одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого до 28.10.2022.

Перший транш за цим Договором, у сумі вказаній в п. 2.3. Договору, надається способом вказаним в п. 5.1.1. Договору (п. 5.2 Договору).

Згідно з п. 5.1.1. Договору, кожен окремий транш за цим Договором може надаватися позичальнику шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника відкритий банком позичальнику, за умови що для ініціювання переказу використані реквізити платіжної картки 4149-43XX-XXXX-4667, що відбувається до 3-х банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за Договором. За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб, кредитодавець відповідальності не несе.

Відповідно до п. 7.1 Договору, на момент укладення цього Договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування28.10.2022, а саме протягом 3 (трьох) днів від дати отримання першого траншу позичальником.

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, Договором не передбачено (п.8.1 Договору).

Згідно п. 8.2 Договору, процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.

За змістом п.п. 8.3, 8.4 Договору, за умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за Договором на умовах пункту 8.5. Договору, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (Базова процентна ставка). Зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Загальні витрати за кредитом та загальна вартість кредиту може бути змінена в сторону зменшення, в порівнянні з описаним в п. 8.3 та. п. 8.12. Договору, при умові виконання позичальником однієї з описаних в п.8.5.1. та 8.5.2. умов (п. 8.5 Договору).

Відповідно до п.п. 8.5.1,8.5.2 Договору, якщо позичальник здійснить дострокове повернення всієї суми отриманого кредиту до закінчення строку Дисконтного періоду, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування кредитом будуть визначатися за процентною ставкою 459,90 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,26 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (Дисконтна процентна ставка). Якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів та здійснить повернення всієї суми отриманого кредиту до закінчення строку Дисконтного періоду (з урахуванням всіх пролонгацій), то зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом за період від дати видачі Кредиту до 28.10.2022 (включно) будуть визначається на умовах п. 8.5.1. Договору за Дисконтною процентною ставкою, а з наступного дня після 28.10.2022 за ставкою 458,64 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,26 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (Індивідуальна процента ставка). У разі здійснення позинальником двох та більше пролонгацій кредитодавець може зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір позичальник інформується в особистому кабінеті.

Якщо позичальник користуватиметься кредитом без продовження Дисконтного періоду,умови про розрахунок загальних витрат за кредитом та загальної вартості кредиту на умовах описаних в п. 8.5. Договору не застосовуються. Відповідно, загальна вартість кредиту за період всього Дисконтного періоду визначається відповідно до розміру Базової процентної ставки вказаної в п.8.3. Договору (п. 8.7 Договору)

Пунктом 9.2.2.1. Договору визначено, що позичальник зобов`язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на поточний рахунок кредитодавця.

Відповідно до п. 14.1 Договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

За змістом п.п. 14.2, 14.12 Договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього Договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил таЗакону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Договір кредитної лінії № 952140654 від 25.10.2022 підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV5ХJ23.

Згідно довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ОСОБА_1 уклав договір № 952140654 від 25.10.2022 за допомогою одноразового ідентифікатора № MNV5ХJ23 відправленого 25.10.2022 о 15 год. 36 хв. 29 сек., засоби зв`язку для відправлення ідентифікатора 0986018169.

Відповідно до Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 25.10.2022, остання містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 на підставі Договору № 952140654 від 25.10.2022 на суму 20000грн. Також, у вказаній заяві відповідачем ОСОБА_1 зазначено номер катки 4149-43XX-XXXX-4667.

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» 25.10.2022 надало відповідачу ОСОБА_1 кредит за договором № 952140654 від 25.10.2022 у сумі 20000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» № 4425с650-3с34-4f6a-a1ce-b76ade3724c5 від 25.10.2022.

Відповідно до довідки АТ «Приватбанк» № 07_1/2024 від 06.08.2024, АТ «Приватбанк» підтверджує, що відповідно до договору №1336 від 26.09.2013 через платіжний сервіс LiqPay 25.10.2022 успішно здійснено платіж № 2117645726 на картку 4149-ХХXX-XXXX-ХХ67 на суму 20000 грн.

За змістом розрахунку заборгованості, який складено ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», вбачається, що за період з 25.10.2022 по 29.11.2022 у ОСОБА_1 наявна заборгованість: тіло кредиту20000,00 грн; нараховані відсотки19 828,00 грн. Також з вказаного розрахунку вбачається, що на виконання умов Договору ОСОБА_1 здійснював оплати, зокрема: 08.11.2022 в сумі 2555,00 грн; 17.11.2022 315,00 грн; 24.11.2022 75 грн.

28.11.2018 між клієнтом ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та фактором ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір), відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Згідно Додаткової угоди № 19 від 28.11.2019 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеної між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», п. 8.2. Договору викладено в наступній редакції: «8.2. Строк дії цього Договору починає перебіг у момент визначений у п. 8.1. цього Договору та закінчується 31.12.2020, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором»

Згідно Додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеної між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», сторони погодили викласти Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 у новій редакції, в тому числі, п. 8.2. Договору викладено в наступній редакції: «8.2. Строк дії цього Договору починає перебіг у момент визначений у п. 8.1. цього Договору та закінчується 31.12.2021, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором».

Відповідно до п.1 Додаткової угоди № 27 від 31.12.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, у між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31.12.2022, включно.

Згідно Додаткової угоди № 31 від 21.12.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеної між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31.12.2023, включно.

За даними Додаткової угоди № 32 від 31.12.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеної між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», сторони домовилися продовжити строк дії Договору до 31.12.2024, у зв`язку із чим погодили внести зміни до п.8.2 Договору, замінивши в ньому дату новою «31 грудня 2024 року».

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 205 від 29.11.2022 до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 952140654 від 25.10.2022, у розмірі 36883,00 грн, з яких 20000,00 грнзаборгованість по основному боргу; 16883,00 грн заборгованість по відсотках.

30.10.2023 між Клієнтом ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Фактором ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 952140654 від 25.10.2022, складеного ТОВ «Таліон Плюс», за період з 29.11.2022 по 20.12.2023 у ОСОБА_1 наявна заборгованість, яка складається з тіла кредиту в розмірі20000,00 грн; нараховані відсотки 68735,00 грн.

Як вбачається із витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 952140654 від 25.10.2022, у розмірі 88735,00 грн, з яких 20000,00 грнзаборгованість по основному боргу; 68735,00 грнзаборгованість по відсотках.

17.07.2024 між Клієнтом ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Фактором ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 17/07/24, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осібборжників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № 1 є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до витягу зреєстру боржників до Договору факторингу № 17/07/24 від 17.07.2024 до ТОВ «ФК«ЕЙС» перейшлоправо вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 952140654 від 25.10.2022, у розмірі 88735,00 грн, з яких 20000,00 грнзаборгованість по основному боргу; 68735,00 грнзаборгованість по відсотках.

За даними виписки ТОВ «ФК «ЕЙС» з особового рахунка за Кредитним договором № 952140654 ОСОБА_1 , заборгованість перед ТОВ «ФК ЕЙС» за кредитним договором № 952140654 від 25.10.2022 станом на 20.08.2024 складає 88735,00 грн, з яких: 20000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 68735,00 грн прострочена заборгованість за процентами. Станом на дату 20.08.2024 ТОВ «ФК «ЕЙС» повідомило, що заборгованість за кредитним договором № 952140654 від 25.10.2022 не погашена.

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 3статті 77 ЦПК Українивизначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

В силу вимог ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За правилом ч. 1ст.205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістомстатей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК Українизакредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048ЦК України).

Частиною 2статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи Договір кредитної лінії № 952140654 від 25.10.2022 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч.1, 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»,

Згідно із п.п. 5, 6, 12 ч. 1ст.3 Законом України «Про електронну комерцію», електронний договірце домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннямист. 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд ураховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числіЗакону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір.

Статтею 525 ЦК Українивизначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст.526, ч. 1 ст.527, ч. 1 ст.530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексуу строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредиторприйняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1ст.611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістомстатті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першоюстатті 1050 ЦК Українипередбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до вимог ч. 2ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи, вимоги частини другоїстатті 530 ЦК України, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-яких час.

Частини 1, 5ст. 81 ЦПК Українивизначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання за Договором кредитної лінії № 952140654 від 25.10.2022 виконав у повному обсязі.

Так, відповідно до положень статей512,514 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина першастатті 1077 ЦК України).

Згідно зстатті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до п. 1.4. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року «Борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили.

Відповідно до п. п. 1.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Враховуючи, що строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 неодноразово продовжувався додатковими угодами, аж до 31.12.2024, тому станом на 29 листопада 2022 року (день підписання реєстру №205 від 29 листопада 2022 року) первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вправі був відступити ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 952140654 від 25.10.2022, за яким настав строк виконання.

Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження здійснення оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, як і за іншими договорами факторингу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зазначено, що:

47. Відповідно доглави 73 ЦК Україниправова природа факторингу полягає у наданні фактором (посередником) платної фінансової послуги клієнту. Зміст цієї послуги полягає у наданні (фінансуванні) фактором грошових коштів клієнту за плату. При цьому клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника. Клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника в рахунок виконання свого зобов`язання з повернення отриманих коштів та здійснення оплати за надану фінансову послугу. Або клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання свого зобов`язання перед фактором, яке в майбутньому буде виконане клієнтом шляхом сплати факторові коштів, у тому числі за надану фінансову послугу.

48. Отже, договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначеніЗаконом № 2664-ІІІумови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

У постановах Верховного Судувід 02 листопада 2021 року №905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року усправі №5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором,а також докази на підтвердження оплати за договором.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року №905/306/17 виснувано, щочинне законодавство не містить положень про те, що право вимоги до нового кредитора переходить з моменту сплати оплати новим кредитором на користь первісного кредитора заборгованості та інших платежів відповідно до договору відступлення права вимоги. Така вимога визначена законом лише щодо договору факторингу (ст. 1077 ЦК) чи може встановлюватися сторонами в укладених ними договорах.

В постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховним Судом зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором,а також докази на підтвердження оплати за договором(постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

Розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди. Згідно п. 3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, тому суд вважає, що у зв`язку саме з цією обставиною позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ«ФК«Ейс».

Відповідно достатті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частиною першоюстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що оскільки позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» не надано суду доказів на підтвердження здійснення оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, як і за іншими договорами факторингу, відтак у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.1, 2ст.141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача ; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 6 000 грн.

Поряд з цим, оскільки у задоволенні позову відмовлено, у відповідності до п. 2 ч. 2 ст.141 ЦПК Українисудові витрати слід покласти на позивача.

На підставі наведеного та керуючись статтями4,12,76,77,78,80,81, 141,247,258,259,264,265,280,282,354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенніпозову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: 02090, м.Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: І. І. Тхорик