Постановление суда № 125836999, 14.03.2025, Хозяйственный суд Киевской области

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/274/25

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали заяви (вх. №2419/25 від 13.03.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБЕР БУД ПОЛІССЯ» про забезпечення позову у справі №911/274/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБЕР БУД ПОЛІССЯ»

34550, Рівненська область, Сарненський район, селище міського типу Клесів, вулиця Українська (Мічуріна), будинок 11, квартира 2, код ЄДРПОУ 43990481

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОФТ Україна»

07442, Київська область, Броварський район, селище міського типу Велика Димерка, вулиця Поштова, будинок 12, код ЄДРПОУ 44943233

про стягнення заборгованості

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №134/25 від 20.01.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБЕР БУД ПОЛІССЯ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОФТ Україна» про стягнення заборгованості.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.01.2025 позовну заяву (вх. №134/25 від 20.01.2025) залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення (вх. №1062/25 від 10.02.2025), якими позивач усунув вказані недоліки.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.02.2025 прийнято позовну заяву (вх. №134/25 від 20.01.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБЕР БУД ПОЛІССЯ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОФТ Україна» про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито провадження у справі №911/274/25 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 18.03.2025 о 14:40, повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108 (зал судових засідань № 2), встановлено відповідачу строк подання відзиву на позов - 15 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття провадження у справі та позивачу строк подання відповіді на відзив - до 18.03.2025.

Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до Господарського суду Київської області надійшла заява (вх. №2419/25 від 13.03.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБЕР БУД ПОЛІССЯ» про забезпечення позову у справі №911/274/25 шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛОФТ Україна» у межах ціни позову - 5275523,91 грн.

До заяви про забезпечення позову додано довіреність від 11.03.2025, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБЕР БУД ПОЛІССЯ», копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію ордеру серія ВК №1164030, копію платіжної інструкції №100 від 10.03.2025.

Забезпечення позову обґрунтовано уникненням можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також з метою забезпечення можливості реального виконання рішення суду.

Відповідно до вимог частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

З урахуванням позиції, що викладена у пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процессу.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Оцінка матеріалів заяви та висновки суду.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує так, що ухвалою Господарського суду Київської області від 21.02.2025 відкрито провадження у справі №911/274/25.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №0504-1 від 05.04.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АМБЕР БУД ПОЛІССЯ» як виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОФТ Україна» як замовником про надання послуг спецтехнікою щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг.

Заявник зазначає, що враховуючи характер спірних правовідносин, а також те, що предметом позову є стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 5275523,91 грн на користь позивача, якими відповідач, у випадку ненакладення на них арешту, зможе у будь-який момент розпорядитись, це фактично призведе до непоновлення прав та інтересів позивача, у разі ухвалення рішення на його користь.

Тому, враховуючи вищевикладені обставини, заявник вказує на те, що метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

При розгляді питання забезпечення цього позову, судом враховане, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 01.04.2022 у справі №925/1615/21, зокрема, зазначається таке:

«Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/16868/19).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20)».

З огляду на викладене вище, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є, зокрема, уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, відтак, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Суд відзначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист.

Водночас, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №910/13208/19.

Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується:

- збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору;

- можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками.

За результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБЕР БУД ПОЛІССЯ» про забезпечення позову, суд зазначає, що заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову, а також жодних аргументів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, щоб суд зміг оцінити їх обґрунтованість.

Суд зазначає, що матеріали позову та долучені до заяви про забезпечення позову додатки не містять доказів вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на приховування своїх коштів або про такі його дії у минулому з метою невиконання рішень судів, натомість, арешт такої значної суми може суттєво негативно вплинути на господарську діяльність відповідача, а доводи про протилежне, що вказані позивачем: про відсутність негативних наслідків вжиттям заходів забезпечення позову арештом коштів - у зв`язку з тим, що кошти залишаться у володінні відповідача - носять формальний характер та ігнорують мету наявності таких коштів у суб`єктів господарювання, зокрема, здійснення поточної господарської діяльності, оплату обов`язкових платежів та зборів, виплата заробітної плати тощо.

Загальне посилання заявника на наявність зобов`язання зі сторони відповідача, тобто наявність спору між сторонами, не створює підстав для задоволення відповідної заяви про накладення арешту на грошові кошти, оскільки наявність спору щодо предмету позову - необхідна умова для розгляду правовідносин у господарському суді, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, відтак, як загальна, кваліфікуюча, ознака господарсько-процесуальних правовідносин не може бути сама по собі підставою для забезпечення позову, оскільки застосування даних заходів має виключний характер і потребує доведення на загальних умовах наявності відповідних підстав.

При цьому, спір про право відбувається з дотриманням принципу змагальності сторін господарського процесу, відповідно до частини 3 статті 2, статті 13 Господарського процесуального кодексу України, встановлення наявності права на предмет спору відбувається при розгляді справи по суті та зазначається у резолютивній частині рішення суду, відтак, зокрема, неприпустимим є використання заходів забезпечення позову - арешта усього або значної частини майна боржника, як способу тиску на сторону у справі, примусу до завершення спору на користь позивача, що також негативно вплине на дотримання принципу змагальності сторін господарського процесу.

Також суд зазначає, що практика Верховного Суду, що зазначена заявником на підтвердження своєї заяви, не релевантна спірним правовідносинам сторін, оскільки у правовідносинах, що переглядав Верховний Суд, йшлося про існування реальної загрози зупинення або припинення господарської діяльності відповідача, що матиме наслідком суттєве погіршення його фінансового стану та платоспроможності, тоді як у спірних правовідносинах заявником не тільки не надаються докази такого, а про таке навіть не стверджується.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що доводи заявника про утруднення відновлення і захисту його порушених прав, в розрізі зазначених вище обставин, не відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності та збалансованості інтересів сторін.

За результатами дослідження та оцінки матеріалів заяви щодо забезпечення позову в їх сукупності, з огляду на вказані вище вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову, оскільки заявником не доведено належними доводами і доказами імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в даній справі у разі невжиття таких заходів забезпечення позову і те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також зважаючи на неспівмірність заходів до забезпечення позову та доказів, що підтверджують їх необхідність, збалансованості інтересів обох сторін.

Також, суд звертає увагу заявника, що згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відтак, за подання до суду Товариством з обмеженою відповідальністю «АМБЕР БУД ПОЛІССЯ» заяви про забезпечення позову (вх. №2419/25 від 13.03.2025) розмір судового збору, який підлягав сплаті, складає 1211,20 грн, з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 (оскільки заява подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд»).

На підставі платіжної інструкції №100 від 10.03.2025 за подання заяви про забезпечення позову заявник сплатив судовий збір у розмірі 1514,00 грн, тобто, у більшому розмірі, ніж встановлено законом (переплата складає 302,80 грн).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на відсутність такого клопотання заявника, питання повернення надмірно сплаченого судового збору з державного бюджету не вирішується судом.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

У задоволенні заяви (вх. №2419/25 від 13.03.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБЕР БУД ПОЛІССЯ» про забезпечення позову у справі №911/274/25 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 14.03.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.

Суддя С.О. Саванчук