Решение № 125832781, 13.03.2025, Мироновский районный суд Киевской области

Єдиний унікальний № 371/101/25

Номер провадження № 2/371/326/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2025 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Кириленко М.О.,

за участю секретаря Петренко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 06.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферти) №06.05.2024-100000709, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 5 000, 00 грн. строком на 98 днів зі сплатою процентної ставки за користування кредитом в розмірі 1,35 % за один день протягом всього строку, на який надається кредит. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредит, у встановленому договором розмірі. У порушення умов договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 11.08.2024 виникла заборгованість у розмірі 14865 грн., яка складається з 5000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 6 615 грн. - заборгованість по процентам, 750 грн. - комісія, 2500 грн. - неустойка. Просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 865 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 24.01.2025 відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.

Ухвалою суду від 12.02.2025 розгляд справи відкладено, виклик відповідача здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

В судове засідання представник позивача не з`явився, заявою просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ч. 3ст. 211 ЦПК України,учасник справимає правозаявити клопотанняпро розглядсправи зайого відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», окрім цього виклик відповідача в судове засідання було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Причина неявки суду ненадав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 06.05.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №06.05.2024-100000709.

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5 000, 00 грн, строком на 98 днів, за процентною ставкою 1,35 % в день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Підписавши заявку, ОСОБА_1 підтвердив, що дана заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою він ознайомився 06.05.2024 року за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/rozkritta-informacii згідно ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» та Закону України «Про споживче кредитування», позичальник підтвердив, що він ознайомлений з паспортом споживчого кредиту, графіком платежів.

Відповідно до даних переказу, квитанція ID платежу 2458406586 від 06.05.2024 року відповідачу було перераховано 5 000, 00 грн за Кредитним договором №06.05.2024-100000709 від 06.05.2024.

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за Кредитним договором №06.05.2024-100000709 від 06.05.2024, заборгованість ОСОБА_1 складає 14 865, 00 грн, з якої: 5000, 00 грн. - основний борг, 6615, 00 грн - проценти, при цьому зазначається, що проценти по кредиту нараховані за період з 06.05.2024 по 11.08.202, 750, 00 грн - комісія, 2500, 00 грн - неустойка.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За правилом ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою ст.639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч.7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання по погашенню заборгованості за Кредитним договором №06.05.2024-100000709 від 06.05.2024, внаслідок чого кредитна заборгованість відповідача становить 14 865, 00 грн, тому дана заборгованість підлягає стягненню з відповідача, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 422, 40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, кредитну заборгованість за Кредитним договором №06.05.2024-100000709 від 06.05.2024 в розмірі 14 865, 00 (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) гривень, а також судові витрати у розмірі 2 422, 40гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Кириленко