Постановление суда № 125810536, 06.03.2025, Мироновский районный суд Киевской области

06.03.2025 Єдиний унікальний № 371/327/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу

06 березня 2025 року м. Миронівка

ЄУН 371/327/25

Провадження № 1-кс/371/84/25

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю :

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025111220000085, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 березня 2025 року за ч. 1 ст. 259 КК України,

У С Т А Н О В И Л А :

Клопотання подано слідчому судді 05 березня 2025 року.

Підтвердженням вручення копій клопотання та доданих до нього документів підозрюваному є розписка про їх отримання 05 березня 2025 року.

Підозрюваний доставлений до суду в супроводі працівників поліції. Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 04 березня 2025 року ОСОБА_4 затриманий за підозрою у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України 04 березня 2025 року о 01 год 10 хв.

За обставинами кримінального правопорушення, викладеними у клопотанні, ОСОБА_4 підозрюється у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, наявні ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному припровадженню іншим шляхом.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, вказав, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний не заперечив факту вчинення ним кримінального правопорушення, пояснив, що вчинив викладені у повідомленні про підозру дії у стані алкогольного сп`яніння, тому подробиць вчиненого не пам`ятає. Телефонував на лінію «102» у відповідь на неправомірну поведінку працівників патрульної поліції. Він має малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка потребує оперативного втручання. Планує їхати до дружини і дитини, які мешкають у місті Дніпро, тому просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід.

Оцінка змісту клопотання, наданих матеріалів та доводи учасників судового провадження вказують на наявність підстав для задоволення клопотання.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження, враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею встановлені наступні обставини.

04 березня 2025 року за фактом завідомо неправдивогоповідомлення пропідготовку вибуху до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111220000085 внесені відомості про кримінальне провадження за ч. 1 ст. 259 КК України, розпочато досудове розслідування. Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань були матеріали правоохоронних, судових та контролюючих держаних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень.

Ці обставини підтверджені даними Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За змістом клопотання та доводами прокурора, ОСОБА_4 підозрюється в тому, що 04 березня 2025 року приблизно о 00 год 37 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння на вулиці Центральна в селі Зеленьки Обухівського району Київської області, здійснив дзвінок на спеціальну лінію «102» чергової частини Головного управління Національної поліції в Київській області та повідомив про підготовку здійснення підриву Відділу поліції №2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, розташованого за адресою : вулиця Квіткова, 20, місто Миронівка Обухівського району Київської області.

04 березня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, за дії, які були вчинені ним 04 березня 2025 року і полягали у завідомо неправдивому повідомленніпро підготовкувибуху.

Прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 259 КК України, та наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

На підтвердження встановлених обставин кримінального правопорушення, слідчим до клопотання додано копії: рапорту ВП №2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області від 04 березня 2025 року, рапорту інспектора СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 від 04 березня 2025 року, протоколів допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , від 04 березня 2025 року та 05 березня 2025 року, протоколу №23 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння від 03 березня 2025 року, протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04 березня 2025 року, ілюстративної таблиці до протоколу затримання від 04 березня 2025 року, протоколу допиту підозрюваного від 04 березня 2025 року, повідомлення про підозру від 04 березня 2025 року.

Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає таке.

Оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який наразі здійснюється, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

На підставі встановлених обставин, слідчий суддя погоджується з твердженнями про те, що ОСОБА_4 може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

За ч.1ст.259КК Українинастає кримінальнавідповідальність за завідомо неправдиве повідомленні про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

Згідно з усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Слідчий суддя дійшов висновку про те, що описана у клопотанні фабула, в сукупності з мотивами прокурора та наданими матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.

В ході досудового розслідування встановлені переконливі факти, на підставі розумної оцінки яких можливо визнати причетність ОСОБА_11 до вчинення кримінального правопорушення вірогідною.

Попередня правова оцінка зібраних на момент подання клопотання про застосування запобіжного заходу доказів сторони обвинувачення вказує на ті обставини, що підозра за ч. 1 ст. 259 КК України є обґрунтованою, в розпорядженні слідчого є здобуті у визначеному законом порядку достатні дані, які вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень.

Мотиви слідчого судді щодо ризиків є наступними.

Клопотання обґрунтовано наявністю ризиків переховування від органів досудового розслідування і суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст.177КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Щодо існування вказаних прокурором ризиків слідчий суддя зазначає таке.

Слідчий суддя переконаний, що ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується перш за все тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, передбачає покарання у виді позбавлення волі та строк від двох до шести років, що згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст.12КК України, є тяжким злочином. Тому, на переконання слідчого судді, тяжкість покарання, сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідчий суддя враховує ті обставини, що у провадженні ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополь, перебуває кримінальне провадження №62024080100002260, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 408 КК України, в якому встановлюються обставини щодо самовільного залишення ОСОБА_4 військової частини.

За встановленими в ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні обставинами, після відвідування лікаря травматолога військовослужбовець ОСОБА_4 не повернувся до військової частини за місцем проходження служби, зник у невідомому напрямку. Відповідаючи на телефонні дзвінки працівника військової частини, відповідав, проте повідомив, що повертатися не збирається, місця свого перебування не повідомляв.

Після самовільного залишення військової частини військовослужбовець ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні.

Ці обставини дають слідчому судді підстави для висновку про те, що ОСОБА_4 вже переховується від органів досудового розслідування та може здійснювати такі дії і надалі, може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Зіставлення наведених обставин переконують слідчого суддю у тому, що ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є достатньо вірогідними.

Крім того підозрюваний є військовослужбовцем, має доступ до зброї у умовах дії воєнного стану, що утворює реальний ризик вчинення кримінального правопорушення із застосуванням зброї, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

На підтвердження ризиків до клопотання додано копії письмових документів : вимоги УІАП ГУ НП в Київській області від 04 березня 2025 року, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні №62024080100002260 від 19 березня 2024 року, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення №842/6307 від 10 березня 2024 року, акту службового розслідування № 965 від 15 лютого 2024 року, рапорту помічника начальника відділення підготовки даних штабу від 24 листопада 2023 року, доповіді щодо самовільного залишення без зброї військової частини військовослужбовця військової служби по мобілізації №842/3844 від 25 листопада 2023 року, бланку отримання пояснень від 30 січня 2024 року, витягу з наказу № 295 від 11 жовтня 2023 року, військового квитка серії НОМЕР_1 , наказу №908 від 28 листопада 2023 року, наказу №186 від 23 лютого 2024 року, наказу №226 від 05 лютого 2024 року.

Мотиви суду щодо запобіжного заходу, який слід застосувати щодо підозрюваного та інші питання.

З огляду на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, та наявність декількох ризиків, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного є об`єктивно необхідним.

Прокурор просив застосувати щодо ОСОБА_4 найбільш суворий запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів та вважав, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, не забезпечить виконання підозрюваним своїх обов`язків і не запобігатиме існуючим ризикам.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177КПК України.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_4 є особою, що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених ризиків, слідчий суддя відповідно до ст.178КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує наступні обставини: вагомість наданих прокурором доказів на підтвердження вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі його визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а саме позбавлення волі на строк від двох до шести років; вік підозрюваного 25 років.

Підозрюваний ОСОБА_4 зареєстрований по АДРЕСА_1 . За адресою зареєстрованого місця проживання не проживає. За місцем перебування за адресою: АДРЕСА_2 , проживав восени та взимку. За час проживання у селі Стрітівка Обухівського району Київської області скарг щодо підозрюваного від жителів села не надходило. Такі дані містяться в характеристиці, виданій Стрітівським старостинським округом Ржищівської міської територіальної громади Обухівського району Київської області.

Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано.

Отже, зважаючи на положення п. 4 ч. 2 ст.183КПК України, до ОСОБА_4 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України. Така оцінка стосується перспективних фактів, тому слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт та інші, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

На переконання слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Ця позиція слідчого судді обґрунтовується сукупністю усіх без винятку обставин, наведених раніше в цій ухвалі.

Слідчий суддя також враховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання підозрюваного під вартою, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні буде недієвим.

Тому, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку, що щодо ОСОБА_4 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, таке обмеження права підозрюваного на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання затриманого - з моменту затримання (частини 1, 2 ст.197КПК України).

Зважаючи на встановлені судом ризики, про які йшлося вище, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Такий строк необхідно обраховувати з моменту затримання підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених ч. 4 цієї статті.

На підставі ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 статті 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , заставу необхідно визначити у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання ним покладених обов`язків.

За ч. 7 ст. 183 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою цієї статті, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, доцільним є покласти на нього обов`язки, визначені п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 176-179, 182-184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025111220000085, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 березня 2025 року за ч. 1 ст. 259 КК України, задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Громівка Новотроїцького району Херсонської області, адреса зареєстрованого місця проживання : АДРЕСА_1 , адреса місця перебування: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 04 березня 2025 року.

Строк дії ухвали - до 24.00 години 02 травня 2025 року.

Визначити заставуу розмірі80прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб всумі 242240(двістісорок двітисячі двістісорок)гривень унаціональній грошовійодиниці,яка можебути внесенаяк самимпідозрюваним такі іншоюфізичною абоюридичною особою(заставодавцем)на депозитнийрахунок Територіальногоуправління Державноїсудової адміністраціїУкраїни вКиївській областіUA768201720355259001000018661,банк отримувача:Державна казначейськаслужба України,м.Київ,МФО 820172,код ЄДРПОУ26268119.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки, визначені п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати на виклики до слідчого Відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_12 з періодичністю не рідше одного разу на тиждень, повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання, не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживатиме на час внесення застави, без дозволу слідчого, прокурора.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 02 травня 2025 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеномуКПК України, та звернуто заставу в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1