№ 125806917, 13.03.2025, Заставненский районный суд Черновицкой области

Справа №: 716/208/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2025 м. Заставна

Суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області Сірик І.С., розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення, що надійшли від Чернівецького районногоуправління поліції№3(м.Заставна) стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, студента 2 курсу ВПУ-24 м.Заставна, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1, ст.122 ч.1, ст.126 ч.2 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

До Заставнівського районного суду Чернівецької області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 ч.1, ст.122 ч.1, ст.126 ч.2 КУпАП.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №232918 від 28.01.2025 року 22:00 год. дорога с.Юрківці м.Заставна 4 км водій ОСОБА_1 керував мотоциклом Шінрай д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу. Чим порушив п.2.9 ПДР - керування тз в стані алкогольного чи наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідальність, передбачена ст..130 ч.1 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №232898 28.01.2025 22:00 дорога с.Юрківці м.Заставна 4 км водій ОСОБА_1 здійснював рух мотоциклом Шінрай днз НОМЕР_1 по тротуару, чим порушив п.11.13 ПДР порушення ПДР- рух тз по тротуарах і пішохідних доріжках. Відповідальність передбачена ст.122 ч.1 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №232905 28.01.2025 22:00 дорога с.Юрківці м.Заставна водій ОСОБА_1 керував мотоциклом Шінрай днз НОМЕР_1 при цьому немає права керування транспортними засобами, чим порушив п.2.1.а ПДР - керування тз особою, яка не має права керування такими тз. Відповідальність передбачена ст.126 ч.2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав, щиро розкаявся. Та підтвердив обставини, які викладені в протоколах про адмінстративні правопорушення.

Захисник Данищук В.В. в судовому засіданні просив суд закрити провадження по справі з підстав викладених в клопотанні. Проте, якщо суд визнає винним ОСОБА_1 у вчинених адміністративних правопорушеннях застосувати до останнього заходи передбачені ст. 24-1КУпАП, а саме передати під нагляд матері.

Суд,заслухавши пояснення особи відносно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення, доводи захисника Данищука В.В., дослідивши письмові матеріали, встановив наступне.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №232918 від 28.01.2025 року 22:00 год. дорога с.Юрківці м.Заставна 4 км водій ОСОБА_1 керував мотоциклом Шінрай д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога та підтверджується висновком мед закладу. Чим порушив п.2.9 ПДР - керування тз в стані алк чи нарк чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідальність, передбачена ст.130 ч.1 КУпАП.

Відповідно до п.2.9 ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за невиконання зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст.130ч.1КУпАП адміністративна відповідальність настає, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №232898 28.01.2025 22:00 дорога с.Юрківці м.Заставна 4 км водій ОСОБА_1 здійснював рух мотоциклом Шінрай днз НОМЕР_1 по тротуару, чим порушив п.11.13 ПДР порушення ПДР - рух тз по тротуарах і пішохідних доріжках. Відповідальність передбачена ст. 122 ч.1 КУпАП.

Відповідно до п. 11.13 ПДРУкраїни абороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.

Диспозицією ч.1 ст.122КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №232905 28.01.2025 22:00 дорога с.Юрківці м.Заставна водій ОСОБА_1 керував мотоциклом Шінрай днз НОМЕР_1 при цьому немає права керування транспортними засобами, чим порушив п.2.1.а ПДР - керування тз особою, яка не має права керування такими тз. Відповідальність передбачена ст..126 ч.2 КУпАП.

Відповідно до п. 2.1.а ПДРУкраїни водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна.

Диспозицією ч.2 ст.126КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно зі ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Вважаю, що протоколи відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.

Так, зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення вбачається, що під час складання таких протоколів ОСОБА_1 були роз`яснені права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про що міститься підпис у відповідній графі обох протоколів. Будь-яких зауважень у них під час складання протоколу не було.

Крім того, ОСОБА_1 , визнанав свою вину на місці вчинення адміністративного правопорушення, та відповідно до відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції та письмових пояснень вказав, що 28.01.2025 випив одну пляшку алкогольного пива. З результатами огляду на стан сп`яніння згідний. Тобто ОСОБА_1 при спілкуванні на місці події працівникам поліції підтвердив факт керування транспортним засобом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1ст.122,ч.2ст.126КУпАП підтверджується дослідженими та проаналізованими письмовими доказами по справі, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №232918 від 28.01.2025, серії ЕПР1 №232898 від 28.01.2025, серії ЕПР1 № 232905 від 28.01.2025; рапортом чергового Заставнівського ВП, направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; Висновком №9 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 28.01.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких ОСОБА_1 вказує, що дійсно 28.01.2025 випив одну пляшку алкогольного пива. З результатами огляду на стан сп`яніння згідний; відеозаписом фіксації вчиненого правопорушення, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт керування водієм транспортним засобом, обставини зупинки автомобіля, а також огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1ст. 122 КУпАП, ч.2 ст. 126 КУпАПта ч. 1ст.130КУпАП є вірною.

Доводи адвоката Данищука В.В. у тій частині, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, у зв`язку із тим, що згідно свідоцтва про провірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, прилад на якому проходив огляд на стан сп`яніння має допустиму похибку від 0 до 0,5%. Відповідно до висновку про результати дослідження №9 від 28.01.2025 Алкотестер 105 показав результат 0,365%. А отже вважає, що це є допустима доза, враховуючи встановлену похибку. Суд розцінює критично у зв`язку з наступним.

Відповідно до п. 7Інструкції № 1452/735установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Пунктом 5 статті 8 Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, яка ратифікована Українською РСР 25 квітня 1974 року (із поправками внесеними Європейською угодою, що доповнює Конвенцію про дорожній рух, які набрали чинності 28 серпня 1993 року), визначено, що "Водій повинен контролювати свій транспортний засіб так, щоб бути завжди спроможним належним чином ним управляти. Він повинен бути знайомий зправилами дорожнього руху, приписами у сфері безпеки дорожнього руху, а також з такими чинниками, що можуть впливати на його поведінку, як втома, вживання лікарських препаратів і управління транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та під впливом наркотиків».

В національному законодавстві потрібно передбачити спеціальні положення, що стосуються управління під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадкаху повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з управлінням транспортним засобом.

У будь-якому випадку максимальний рівень вмісту алкоголю в крові відповідно до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.

Для точного визначення концентрації етанолу в крові використовуються спеціальні сертифіковані та повірені прилади газоаналізатори, які є спеціальними апаратами, що вимірюють вміст алкоголю в проміле по повітрю, що видихається.

Наведена норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким настає алкогольне сп`яніння. Проте, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 мг у повітрі, що видихається, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю 0,2‰.

Крім того, посилання на Конвенцію про дорожній рух від 08 листопада 1968 року є юридично некоректним. Відповідно до Конституції УкраїнитаЗакону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори застосовуються у частині, що не суперечить законодавству України. А чиннаІнструкція № 1452/735 визначає граничний допустимий рівень алкоголю в крові 0,2 ‰. Таким чином, положення Конвенції не можуть скасовувати або змінювати встановлені національним законодавством вимоги.

У зв`язку з викладеним посилання на допустиму похибку вимірювання приладу «Алкофор 105» також не спростовує факт наявності правопорушення. Допустимий рівень алкоголю становить 0,2 ‰, а зафіксоване значення 0,365 ‰ суттєво перевищує цей показник. Навіть з урахуванням можливих похибок вимірювального пристрою, рівень алкоголю значно перевищує встановлену норму, що беззаперечно свідчить про стан сп`яніння. Крім того вживання алкогольного напою підтвердив ОСОБА_1 під час складання адміністративних протоколів та в судовому засіданні.

Також судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп`яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.

Посилання адвоката Данищука В.В. на те, що відеоматеріал не може слугувати належним доказом, так як відеофіксація не здійснювалася безперервно, є непереконливим, оскільки вказаний відеозапис є лише одним із доказів на підтвердження даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному повноважною на те особою.

Також, на відеозаписі чітко зафіксовано дії водія ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративні правопорушення, про проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп`яніння, і підстави піддавати сумніву зміст даного відеозапису відсутні.

Клопотання адвоката Данищука В.В. про застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 захід впливу, передбаченийст. 24-1 КУпАП, у виді передачі його під нагляд матері, не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 12 КУпАПадміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Статтею 13 КУпАПпередбачено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбаченіс таттею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями44,51,89,121-127,130, статтею139, частиною третьою статті154, частиною другою статті156, статтями173,173-4,174,183-1,185,190-195цьогоКодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбаченістаттею 24-1 цього Кодексу.

Згідно до вимогст. 24-1 КУпАПза вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3)догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Відповідно до ст. 33 КУпАПстягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно дост. 34 цього ж Кодексуобставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення визнаються :1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Згідно вимог дост. 35 КУпАПобставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення визнаються :1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення; 3) втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4) вчинення правопорушення групою осіб; 5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані сп`яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.

Зі змістуст. 13 КУпАПслідує, що за вчинення неповнолітніми адміністративних правопорушень, передбачених 121-127, 130 вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах, а з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбаченістаттею 24-1 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, у тому числі відеозапис з місця події, суд не знаходить підстав для застосування щодо ОСОБА_1 заходів впливу, передбаченихст. 24-1 КУпАП.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а»,11.13«а» та 2.1 а Правил дорожнього руху України та вчинено три адміністративні правопорушення.

При цьому, з відеозапису слідує, що ОСОБА_1 зупинений по причині того, що здійснював рух мотоциклом Шінрай по тротуару. Після чого, працівниками поліції було встановлено, що останній не має права керування транспортним засобом, так як є неповнолітнім. Останньому було запропоновано пройти тест на визначення алкогольного сп`яніння. Водій визнав, що випив пиво.

Наявний відеозапис події правопорушення дає повне уявлення про подію, підстав сумніватися у його достовірності не має.

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 суду повідомив, що керував транспортним засобом, який належить його матері ОСОБА_2 . В свою чергу мати на ньому не їздить, оскільки не вміє, а придбала мотоцикл для нього та його користування. З дозволу матері він їздив в межах с. Товтри, а вже 28.01.2025 року на мотоциклі поїхав до м. Заставна. На сьогоднішній день він навчається в Заставнівській автомобільній школі на теоретичному курсі на категорію «А» та приблизно через місяць зможе отримати посвідчення водія. Дані обставини підтвердила в судовому засіданні матір неповнолітнього ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

Тому, судом встановлено, що характер вчинених адміністративних правопорушень та дані про особу правопорушника, та відповідно дії матері, яка свідомо знаючи, що ОСОБА_1 є неповнолітнім, не маючи права керування транспортним засобом, придбала для нього мотоцикл та надала дозвіл користуватися, не дають підстав для застосування щодо ОСОБА_1 заходів впливу, передбаченихст.24-1КУпАП, а саме передачі його під нагляд матері ОСОБА_2 .

Обираючи ОСОБА_1 стягнення, суд, врахувавши всі обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, щире каяття неповнолітнього. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, вказана норма закріплює право суду, а не як, обов`язок, застосувати до неповнолітнього заходи впливу передбаченіст. 24-1 КУпАП.

Суд констатує, що ОСОБА_1 перебуває саме у тому віці, коли у особи формується повага до закону, уявлення про відповідальність та невідворотність покарання за скоєні вчинки.

За таких обставин, суд вважає, що жоден із заходів передбаченихст. 24-1 КУпАПне буде дієвим запобіжником від вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень в подальшому, а навпаки укріпить у неповнолітньої особи переконання у власній безкарності.

Таким чином, підстав для застосування до неповнолітнього, на момент вчинення правопорушення, ОСОБА_1 заходів впливу, передбаченихст. 24-1 цього Кодексу, з огляду на характер вчиненого правопорушення, не вбачається, тому він підлягає відповідальності на загальних підставах.

Отже, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням, оскільки, водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Відповідно до Практики Європейського суду з прав людини, будь-яка особа, яка керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь її вини.

Згідно ст.68КонституціїУкраїни кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Враховуючи наведене, характер вчиненого та факт вчинення адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений законом правил дорожнього руху встановленні в Україні, особу правопорушника, вважаю, що накладення адміністративного стягнення в межах санкції буде достатнім для виховання даної особи та запобіганню вчинення ним в майбутньому правопорушень.

Згідно ст.36ч.2КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Згідно ст.40-1КУпАПУкраїни судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

З вказаних підстав з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 605, 60 грн.

На підставі ст.124, ст.122-4 та ч.1 ст.130КУпАП та керуючись ст.ст. 40-1, 252, 283-285, 287 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, у редакції від 01.01.2025 року, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.122, ч.2 ст.126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення на пiдставi ст.36КУпАП у видi штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, 00 копійок в доход держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Оотримувач коштів Чернівецьке ГУК/ Заставнівська ТГ/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) -899998, номер рахунку UA438999980313030106000024357, код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом 10-ти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Сірик І.С.