Решение № 125793176, 13.03.2025, Сиротский районный суд Одесской области

Справа № 515/898/24

Провадження № 2/513/103/25

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Миргород В.С.,

при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Дімітренка Валерія Євстафійовича до Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, суд, -

В С Т А Н О В И В:

31 травня 2024 року позивач через свого представника звернулася до Татарбунарського районного суду Одеської області із позовною заявою до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Позовні вимоги обґрунтувала таким.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Водяне Донецької області, захищаючи Україну від загарбників Російської Федерації, загинув брат позивача ОСОБА_2 у віці 29 років. Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно: 1/2 частку земельної ділянки, площею 3,23 га, кадастровий номер: 5124587700:01:001:0361, в межах території Ярославської сільської ради Білгород-Дністровського району (бувшого Саратського) Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , яку він прийняв у спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Іншу ? частку вказаної земельної ділянки успадкувала позивач.

Позивач є спадкоємцем після смерті брата за законом, інші спадкоємці відсутні, їх матір ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

02 травня 2024 року позивач звернулася до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті брата, однак отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з пропуском дев`ятимісячного строку для прийняття спадщини.

Позивач зазначає, що нею пропущено строк для прийняття спадщини з поважних причин, у зв`язку вважала, що на період воєнного стану діє закон про продовження строку на прийняття спадщини до 10 місяців та про те, що він не діє їй було невідомо. Крім того, по закінченню дев`ятимісячного строку для прийняття спадщини вона захворіла на гострий бронхіт з обструктивним синдромом ДН І ст., інтоксикаційний синдром.

Враховуючи викладене, просить суд визнати поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини та надати додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини за законом після смерті брата ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Розпорядженням виконуючої обов`язки голови Татарбунарського районного суду Одеської області О.А.Дем`янової від 31 травня 2024 року вказану справу передано на розгляд Саратському районному суду Одеської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2024 року справу передано у провадження судді Миргород В.С.

Ухвалою суду від 01 липня 2024 року провадження у справі було відкрито в загальному порядку та розпочато підготовче провадження.

Ухвалою суду від 05 вересня 2024 року за клопотанням представника позивача було здійснено заміну належного відповідача по справі з Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на Плахтіївську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області.

Ухвалою суду від 03 грудня 2024 року підготовче провадження у справі закрито та призначено судове засідання.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, були повідомлені належним чином про дату, час та розгляду справи. До суду представник позивача направив заяву про розгляд справи за його та позивача відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, шляхом надсилання судової повістки на електронну пошту Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, жодних заяв та клопотань не надходило.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року. В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд приймає до уваги такі заяву відповідача, не вбачає підстав вважати, що визнання відповідачем позову є не добровільним чи умовним, суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги, підлягають задоволенню з огляду таке.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Водяне Донецької області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), про що 09 липня 2023 року зроблено відповідний актовий запис про смерть № 273.

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частки земельної ділянки, площею 3,23 га, кадастровий номер: 5124587700:01:001:0361, в межах території Ярославської сільської ради Білгород-Дністровського району (бувшого Саратського) Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , яка належала спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом серії НАМ 886771, виданого приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І. 27 березня 2015 року та зареєстрованого у реєстрі за № 615. Право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 27 березня 2015 року, згідно з копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №35586641.

Іншу 1/2 частку земельної ділянки, площею 3,23 га, кадастровий номер: 5124587700:01:001:0361, в межах території Ярославської сільської ради Білгород-Дністровського району (бувшого Саратського) Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , у спадщину прийняла позивач та отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом серії НАМ 886772, виданого приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І. 27 березня 2015 року та зареєстрованого у реєстрі за № 617.

Вказане спадкове майно отримано у спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_4 , виданого на підставі актового запису № 27 від 01 грудня 2011 року Виконавчим комітетом Ярославської сільської ради Саратького району Одеської області.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась, інші спадкоємці не подавали заяви про прийняття спадщини, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №77617200 від 10липня 2024 року.

Згідно зі статтею 1220 Цивільного кодексу спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Під відкриттям спадщини розуміється настання певних юридичних фактів, зумовлюють виникнення спадкових правовідносин.

При цьому як юридичний факт відкриття спадщини характеризується двома параметрами: (1) часом відкриття; (2) місцем відкриття. Час відкриття спадщини має важливе значення, оскільки на час відкриття спадщини визначаються, зокрема: склад спадщини; коло спадкоємців; матеріальний закон, який буде застосовуватись до спадкових відносин.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених у гл. 29 ЦК України.

Позивач є сестрою та спадкоємицею другої черги після смерті брата. На підтвердження родинних відносин, як між рідними братом та сестрою свідчать: копія свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_5 , виданого 01 серпня 1995 року на підставі актового запису № 11 Ярославською сільською радою Саратського району Одеської області, відомості про батьків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про шлюб позивача з гр. ОСОБА_5 серії НОМЕР_6 , виданого на підставі актового запису № 131 від 28 жовтня 2016 року Татарбунарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області; копія свідоцтва про народження брата ОСОБА_2 серії НОМЕР_7 , виданого 03 грудня 1993 року на підставі актового запису №712 Саратським райЗАГС, відомості про батьків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

02 травня 2024 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П. з заявою про прийняття спадщини після смерті брата. Матір ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить копія свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_8 , виданого на підставі актового запису № 12 від 25 березня 2009 року Ярославською сільською радою Саратького району Одеської області. Згідно з довідкою Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 572/02-32 від 06 травня 2024 року, ОСОБА_2 з 2015 року проживав у будинку АДРЕСА_1 , разом із соєю сестрою ОСОБА_1 (позивачем у справі) та звідти пішов на війну добровольцем ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Однак, 02 травня 2024 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П. позивачу роз`яснено про неможливість вчинення нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропуском 9-ти місячного строку подання заяви для прийняття спадщини.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок доведення поважності пропущеного строку покладається на спадкоємця.

Строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 закінчився 09 січня 2024 року, а із відповідною заявою про прийняття спадщини позивач звернулася 02 травня 2024 року.

Як на поважність причини пропуску дев`ятимісячного строку для прийняття спадщини позивач посилається на те, що на період воєнного стану діяв закон про продовження строку на прийняття спадщини до 10 місяців та про те, що він не діє їй було невідомо. Крім того, по закінченню дев`ятимісячного строку для прийняття спадщини вона захворіла на гострий бронхіт з обструктивним синдромом ДН І ст., інтоксикаційний синдром.

З 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин на території України введено воєнний стан строком на 30 діб через військову агресію Російської Федерації відповідно до Указу Президента України № 64/2022, який затверджено Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час. Постановою Кабінету Міністрів України № 164 від 28 лютого 2022 року на період воєнного стану був зупинений строк для прийняття спадщини, але не більше, ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Постанова Кабінету Міністрів України публікувалась у ЗМІ, освітлювалась на телебаченні, веб-сайтах. Вказана норма Постанови суперечить ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, згідно з позицією Верховного Суду у справі № 676/47/21, та не підлягала застосуванню. Позивачка була ознайомлена із Постановою Кабінету Міністрів №164 від 28 лютого 2022 року, яка неодноразово публікувалась у ЗМІ, та вважала, що строк для прийняття спадщини нею не пропущений. Торгово-промислова палата України у своєму листі від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 підтвердила, що зазначені обставини (військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення на території України воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з 24 лютого 2022 року і до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався і триває дотепер.

Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв постанову №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції від 23.05.2023 року), у якій у п.3 установив, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану.

29 червня 2022 року внесено нові зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», згідно з якими з 29 червня 2022 року діють нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Так, п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», у редакції від 29 червня 2022 року, передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Водночас відповідні зміни щодо строків прийняття спадщини не були внесені до Цивільного Кодексу України, а відтак норми постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 не змінюють та не зупиняють визначених ст. 1270 ЦК України строків для прийняття спадщини. Така оцінка п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» надана Верховним Судом у постанові № 676/47/21 від 25 січня 2023 року.

Вказане узгоджується з позицією позивача про те, що вона, в установлений законом строк не подала заяву до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки вважала, що діють норми Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» в частині зупинення перебігу строку на прийняття спадщини на час воєнного стану.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 дійшов висновку, що законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини, а п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню. Даний висновок в силу положень ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягає врахуванню іншими судами при застосуванні таких норм права.

Однак, предметом даного спору є не питання щодо зупинення перебігу процесуального строку для прийняття спадщини, а з`ясування обставин, які перешкоджали позивачу прийняти спадщину у встановлений законом строк, серед яких позивач зазначила й наявність Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

Крім того, згідно з довідкою Дивізійської сільської лікарні амбулаторії загальної практики сімейної медицини від 23 травня 2024 року, позивач з 06 березня 2024 року по 16 березня 2024 року хворіла, на гострий бронхіт з обструктивним синдромом ДН І ст., інтоксикаційний синдром.

Також суд враховує, що пропущений позивачем строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав: за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину; на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, військова агресія Російської Федерації проти України, широкомаштабне вторгнення на територію України її військ 24 лютого 2022 року та зміни у законодавстві, у сукупності свідчать про пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з наявністю у неї об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини.

За такого, враховуючи незначний термін пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, відсутність інших спадкоємців, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_5 і слід визначити строк у межах передбаченого законом загального терміну шести місяців і таким достатнім строком є два місяці, перебіг яких рахується після набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст. 12, 13, 77, 81, 211, 259, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженці с. Ярославка Саратського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_9 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Водяне Донецької області, терміном три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 13 березня 2025 року.

Суддя В. С. Миргород