Решение № 125767490, 12.03.2025, Хозяйственный суд Донецкой области

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.03.2025 Справа №905/172/24 Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (ідентифікаційний код 40081237)

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» (ідентифікаційний код 36028628)

про стягнення штрафу у розмірі 189920,00грн

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

12.02.2024 шляхом поштового направлення Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (далі - РФ Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» (далі - ТДВ «Шахта Білозерська») про стягнення штрафу у розмірі 189920,00грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невірне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу за накладною №48515068 у вагоні №54620281, що підтверджується комерційним актом №450003/184 від 02.06.2023, наслідком чого є нарахування штрафу за невірно зазначену масу вантажу на підставі ст.118 Статуту залізниць України.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/172/24, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та доказів, на яких ґрунтуються його заперечення протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали.

Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Сторони отримали ухвалу суду про відкриття провадження у справі в електронному кабінеті 19.02.2024, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, що сформовані у підсистемі «Діловодство спеціалізованого суду».

Додатково процесуальний документ направлено на адреси електронної пошти сторін. Як свідчать довідки про доставку електронного листа, що сформовані у підсистемі «Діловодство спеціалізованого суду», відправлення отримано адресатами 19.02.2024.

08.03.2024 відповідач шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» звернувся до суду з заявою, в якій висловлює заперечення проти розгляду справи №905/172/24 за правилами спрощеного провадження, та просить розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 15.03.2024 суд заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» з запереченнями проти розгляду справи №905/172/24 за правилами спрощеного провадження від 08.03.2024 повернув заявнику без розгляду, оскільки, як вбачається з ухвали суду про відкриття провадження у справі від 19.02.2024 суд, виходячи з приписів п.1 ч.1 ст.12 ГПК України, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановив, що справа є малозначною.

За змістом ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України»,«Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 4220-IX від 15.01.2025, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Таким чином, на час винесення даного рішення в Україні продовжено строк дії воєнного стану.

Приймаючи до уваги введення в Україні воєнного стану, наслідком чого стала дистанційна робота суду у віддаленому режимі, суд розглядає спір в межах розумних строків в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами строків, що визначені процесуальним законом.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція учасників процесу

РФ Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця в обґрунтування заявлених вимог посилається на невірне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу за накладною №48515068. Зокрема, на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці за участі працівників залізниці здійснено контрольне зважування вагону №54620281. За результатами перевірки встановлено розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою у вагоні №54620281 - більше документа на 3200 кг, складено комерційний акт №450003/184 від 02.06.2023. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача штраф за невірно зазначену масу вантажу в накладній №48515068 у розмірі 189920,00грн та відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду витрати зі сплати судового збору.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду оригінал акту загальної форми №429 від 02.06.2023, комерційного акту №450003/184/45 від 02.06.2023 з відміткою в розділі «Є» та належним чином засвідчені копії накладних №48515068, №48518476, №47389531, №47110457, виписки з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах по станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці; технічного паспорту на ваги №14 ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці (витяг); наказів №12 від 05.01.2023, №304 від 12.05.2023, робочих/посадових інструкцій працівників станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці; заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладання Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №36028628/2020-001 від 20.03.2020 року; повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації вантажів залізничним транспортом №48-36028628/2020-0001 від 01.07.2020 року; договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом; положення про РФ «Придніпровська залізниця»; довіреностей, свідоцтва.

Заявлені вимоги позивач нормативно обґрунтовує посиланням статті 24, 118, 122 Статуту залізниць України, ст.ст. 4, 176, 233 ГПК України.

08.03.2024 відповідач шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» направив до суду заяву щодо застосування строків позовної давності, в якій просить відмовити в задоволенні позову у зв`язку зі спливом строку позовної давності. Відповідач зазначає, що оскільки відправка по накладній №48515068 відбулась 28.05.2023, комерційний акт №450003/184, яким зафіксовано, за думкою позивача, невірно вказану масу вантажу складено 02.06.2023, саме з цієї дати обчислюється 6 місячний термін для подання позову, граничний строк його пред`явлення відповідно 04.12.2023. Отже, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк давності для звернення з зазначеним позовом без поважних причин.

20.03.2024 позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить залучити до справи копії наказу №224 від 10.05.2023 «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів» в розумінні п.10 Правил складання актів, посадової інструкції.

10.06.2024 позивач шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» направив до суду заперечення на заяву про застосування строку позовної давності, в яких вказує, що згідно з ч.1 ст. 259 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. ТДВ «Шахта Білозерська» (вантажовідправник по справі) приєднано АТ «Українська залізниця» до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, про що свідчить відповідне повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №48-36028628/2020-0001 від 01.07.2020 на підставі заяви відповідача. В тексті укладеного сторонами у письмовій формі договору строк позовної давності збільшено до одного року. Позивач вважає, що накладна на перевезення оформлялась в рамках укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, як наслідок, позивачем подано позов у межах строку позовної давності.

Виклад обставин справи, встановлених судом

В матеріалах справи міститься заява ТДВ «Шахта «Білозерська» про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення з АТ Українська залізниця Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №36028628/2020-001 від 20.03.2020, що скріплена електронним цифровим підписом 01.07.2020.

Відповідно до електронного повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №48-36028628/2020-0001 від 01.07.2020 АТ «Укрзалізниця» засвідчило прийняття від ТДВ «Шахта «Білозерська» вказаної заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. Відповідачу присвоєно коди відправника /одержувача та платника, відкрито особовий рахунок. Повідомлення скріплено електронним цифровим підписом.

Договір є публічним, повний текст його оприлюднено за посиланням: http://uz-cargo.com. В матеріалах справи міститься роздруківка договору, що був актуальним на час спірного перевезення.

Предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, на¬дання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією пе¬ревезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовни¬ка, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці по¬слуги. У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за вико¬ристання (користування) власного вагона Перевізника не є орендною платою. (п.1.1 Договору).

Договір є публічним договором, за яким Перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до Договору приймаються і враховуються відповідно до п. 9.3. та 9.4. Договору та законодавства (п.1.5 Договору).

Згідно п.1.4. Договору надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

У відповідності з п. 1.6. Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП).

За п. 1.7. останнього Договір укладається шляхом надання Перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору.

Як виходить з п.7.3 Договору строк позовної давності за вимогами Перевізника до Замовників, що випли¬вають з правовідносин Сторін за Договором, становить один рік.

28.05.2023 зі станції Добропілля Донецької залізниці на підставі залізничної накладної №48515068, у вагоні №54620281 ТДВ «Шахта Білозерська» відправило вантаж вугілля кам`яне, отримувач АТ «ДТЕК Західенерго» ДТЄК Добротвірська ТЕС.

Під час оформлення залізничної накладної №48515068 у вагоні №54620281 вантажовідправником вказано маса вантажу 69300кг.

Відповідно до розділів 26 та 28 вказаної залізничної накладної маса вантажу визначена вантажовідправником шляхом зважування на вагонних вагах (150 т) заводський №147 Св 150000 В/2 вантажовідпрапвника.

Правильність внесених відомостей до залізничної накладної №48515068 підтвердив своїм підписом представник відправника у розділі 55 відповідної накладної шляхом накладення Електронного цифрового підпису прийомоздавальник вантажу та багажу ОСОБА_1 .

02.06.2023 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №429, яким встановлено, що проведена перевірка маси вантажу у вагоні №54620281 та визначено, що у вказаному вагоні фактична маса брутто вагона склала 96600кг, тара вагону з ПД 24100кг. Маса вантажу нетто за ПД 69300кг. Фактична маса вантажу нетто 72500кг, що більше документу на 3200кг. Понад вантажопідйомності на 3000кг. Вагон затриманий 02.06.23 з 18-20 для відвантаження надлишку вантажу та виправлення навантаження.

При статичному зважуванні на електронно-тензометричних вагах ст.Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, заводський №032, фактично виявлено: у вагоні №5462028 по документу нетто 69300, фактично 72500кг, що більше документу на 3200кг. Вказане зазначено у витязі з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах, який міститься в матеріалах справи.

В подальшому на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складений комерційний акт №450003/184/45 від 02.06.2023, згідно розділу А якого вагон №54620281, вантажопідйомністю 69,0т, технічно справний. 02.06.2023 проведено контрольне зважування вагону №54620281, що прибув за відправкою. За документом значиться вантаж Вугілля кам?яне марки газове, Г (Г2) 0-200, насипом, в твердому стані, навантаження на рівні бортів, маркування трьома паралельними борознами вздовж довжини вагона.

Відповідно до розділу Д. Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку вказаного комерційного акту зазначено: при переваженні вагонів в статичному режимі, у присутності ДСГ Баранніка, АРВ Кузьміч, агента комерційного Заіки, на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032, що пройшли держповірку 14.03.2023 виявилось у вагоні №54620281 вага брутто 96600 кг, тара за документом 24100кг, вага нетто 72500 кг, що більше ваги вказаної в документі 3200 кг, понад вантажопідйомності на 3000 кг.

Навантаження вантажу нерівномірне, нижче бортів на 20-30см, маркування із застосуванням катку, трьома повздовжніми борознами вздовж довжини вагону. Поглиблень немає, маркування не порушене. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальній люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. Вагон затриманий для відвантаження надлишку вантажу. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.

Комерційний акт №450003/184/45 від 02.06.2023 підписали: ДСГ Бараннік С.М., агент комерційний ОСОБА_2 , АРВ ОСОБА_3 .

На підтвердження повноважень підписантів позивачем надані до суду копії наказів станції Нижньодніпровськ-Вузол №12 від 05.01.2023 та №224 від 10.05.2023 Про призначення відповідальних осіб, яка мають право підпису комерційних актів, за яким встановлено, що у зв`язку з відсутністю на станції Нижньодніпровськ-Вузол по штатному розкладу таких посад, як начальник вантажного району, завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи та задля дотримання п.10 р.28 Правил складання актів призначено відповідальними особами, яка мають право підпису комерційних актів, замість, начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи наступних працівників: начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол ОСОБА_4 , інженера Піддубну, агентів з розшуку вантажу та багажу: ОСОБА_5 , Кузьміч Т.І.; агентів комерційних: ОСОБА_6 , Здор Ю.Ю., Рогозіну A.Л., КокошинськуВ.М.

Позивач надав суду наказ №304 від 12.05.2023 в якому зазначено, що начальник станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці Іванов С.Б. з 01.06.2023 по 04.06.2023 включно знаходився у щорічній відпустці, у зв`язку з чим комерційний акт підписаний головним інженером станції ОСОБА_7 , який відповідно до п.1.4 посадової інструкції якого на період відсутності начальника станції виконує його обов`язки та набуває відповідних прав.

Також матеріали справи містять посадові інструкції агенту з розшуку вантажу та багажу та прийомоздавальнику вантажу та багажу.

Згідно з технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) №14, заводський №032, вид ЗВВТ тензометричні, модифікація ВВЕТ-150-ТД.1-ЕП.2-ДП-С, станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, якими здійснено переважування, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 26.12.2012, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 14.03.2023.

Комерційний акт попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці зареєстровано на станції призначення Добротвір Львівської залізниці. Зокрема, у п. Є вказано,що під час перевірки вантажу різниці проти даних акту не встановлено, вантаж видано.

Надлишок вантажу з вагону №54620281 відправлено за призначенням на станцію Добротвір Львівської залізниці за досилочною накладною №47389531.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, та подані заяви й заперечення, дослідивши надані сторонами в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу вантажовідправником.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов?язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв?язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Суд вважає, що між сторонами укладений публічний Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №48-36028628/2020-0001 від 01.07.2020 шляхом направлення відповідачем заяви та акцептування її шляхом направлення повідомлення з боку позивача. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений, не розірваний та у судовому порядку недійсним не визнаний.

Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

За змістом статті 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Залізнична накладна №48515068 оформлена у встановленому законом порядку та підтверджує виконання договору перевезення вантажу залізничним транспортом.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Положеннями статті 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Позивач скористався своїм правом на таку перевірку та перевірив дані, що внесені вантажовідправником у залізничну накладну №48515068.

Зокрема, судом встановлено, що завантаження вагону №54620281 та визначення маси вантажу за залізничною накладною №48515068 здійснено вантажовідправником, правильність відомостей щодо навантаження вагону підтвердив у розділі 55 відповідних накладних своїм підписом представник відправника шляхом накладення електронного цифрового підпису прийомоздавальник вантажу та багажу ОСОБА_1 .

Таким чином, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладних.

Відповідно до частини 1 статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом а частини 2 статті 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

З матеріалів справи вбачається, що комісійне контрольне зважування вагону №54620281 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проводилось на підставі акту загальної форми №429 від 02.06.2023.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу (ч.3 ст.129 Статуту).

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

З метою засвідчення обставин щодо невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу за залізничною накладною №48515068 у вагоні №54620281 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено комерційний акт №450003/184/45 від 02.06.2023.

Вказаним комерційним актом встановлено, що при переваженні вагону в статичному режимі, у присутності ДСГ Баранік С.М., АРВ ОСОБА_3 , агента комерційного ОСОБА_2 , на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032, що прийшли держповірку 14.03.2023 виявилось: у вагоні №54620281 вага брутто 96600 кг, тара за документом 24100кг, вага нетто 72500 кг, що більше ваги вказаної в документі 3200 кг, понад вантажопідйомності на 3000 кг. Навантаження вантажу нерівномірне, нижче бортів на 20-30см, маркування із застосуванням катку, трьома повздовжніми борознами вздовж довжини вагону. Поглиблень немає, маркування не порушене. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальній люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. Вагон затриманий для відвантаження надлишку вантажу. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає (розділ Д. Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку).

Відповідно, зі змісту комерційного акту №450003/184/45 від 02.06.2023 не вбачається, що маркування вагону №54620281 порушено, протилежного відповідач суду під час розгляду справи не надав.

Статтею 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Таким чином, існує декілька нормативно-вичерпних способів визначення маси вантажів, а саме, шляхом зважування на вагах; підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом; розрахунковим методом; за обміром; умовно.

Порядок та способи визначення маси вантажу наведено у Правилах приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21 листопада 2000 року №644, що за своїм змістом кореспондується зі статтею 37 Статуту залізниць України.

Згідно з п.п. 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

ТДВ «Шахта Білозерська» визначило вагу вантажу у накладній №48515068 на вагонних вагах (150 т) заводський №147.

Контрольне комісійне зважування позивачем здійснено на 150т тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, заводський №032.

Наведені вище обставини свідчать, що вантажовідправник визначив масу вантажу у вагоні таким же самим способом (шляхом зважування на вагах), як і залізниця. Означений спосіб не передбачає вивантаження вугілля з вагону під час зважування.

Як встановлено судом, згідно технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки ЗВВТ №14 остання державна повірка вказаних ваг була здійснена 14.03.2023.

На переконання суду, на дату проведення контрольного зважування ваги, якими воно здійснювалось, були справними та належним чином повіреними.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Таким чином, у наведеному пункті імперативно визначено суб`єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначена норма не виключає можливості залучення до складання комерційного акту й інших працівників залізниці поряд з особами, підписи яких є обов`язковим реквізитами комерційного акту.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст.64 та ч. 3 ст.65 Господарського кодексу України підприємство як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акту.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/15, а також в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.08.2019 у справі №905/2360/18, від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17.

Як свідчать досліджені судом матеріали справи, комерційний акт №450003/184 від 02.06.2023 підписали ДСГ Бараннік С.М., АРВ ОСОБА_3 , агент комерційний ОСОБА_2 .

У розділі Д Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку комерційного акту зазначено, що посада завідуючий вантажним двором за штатним розкладом відсутня.

Щодо повноважень осіб, які підписали комерційний акт, суд зазначає наступне. Бараннік С.М. є головним інженером станції, який відповідно до п.4.1 посадової інструкції, на період відсутності начальника станції виконує його обов`язки та набуває відповідних прав, а отже, є підписантом, який має повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в п.10 Правил складання актів. Згідно з наказом №304 від 12.05.2023 начальник станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці Іванов С.Б. у період з 01.06.2023 по 04.06.2023 включно знаходився у щорічній відпустці.

У зв`язку з відсутністю на станції Нижньодніпровськ-Вузол по штатному розкладу таких посад, як начальник вантажного району, завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи та задля дотримання п.10 Правил складання актів видано наказ №224 від 10.05.2023 Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів, копія якого надана суду, за яким призначено відповідальними особами, що мають право підпису комерційних актів, зокрема, агента з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_3 , агента комерційного ОСОБА_2 . Матеріали справи містять посадові інструкції означених осіб.

Таким чином, враховуючи, що комерційний акт №450003/184/45 від 02.06.2023 складений та підписаний з додержанням вимоги трьох підписів особами, повноваження яких підтверджені матеріалами справи, суд вважає його таким, що за своєю формою та змістом відповідає п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 та положенням Статуту залізниць України (ст.129 Статуту), внаслідок чого останній приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ст. 118 Статуту штраф підлягає стягненню у п`ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Провізна плата за перевезення вантажу відповідно до розділу 31 за залізничною накладною №48515068 у вагоні №54620281 складає 37984,00 грн x 5 = 189920,00грн.

Згідно з приписами статей 118, 122 Статуту залізниць України, заявлений штраф у п`ятикратному розмірі від провізної плати становить 189920,00грн.

Перевіривши розрахунок штрафу, заявлений позивачем, суд встановив, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 189920,00грн. є правомірними.

Щодо застосування строку позовної давності у спірних правовідносинах

При розгляді справи ТДВ «Шахта Білозерська» 08.03.2024 звернулося до суду з заявою про застосування у спірних правовідносинах строку позовної давності. На її обґрунтування відповідач посилається на те, що позов АТ «Українська залізниця» про накладення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у вагоні ґрунтується виключно на спеціальних нормах законодавства, зокрема, пункту 5 статті 315 Господарського кодексу України та пункту 137 Статуту залізниць України, якими встановлено шестимісячний строк для пред`явлення перевізником до вантажовідправників позовів, що випливають з перевезення вантажів залізничницею. Позовна давність у даній справі має обраховуватися з часу складання комерційного акту, в якому зафіксовано невідповідність маси вантажу, тобто з 02.06.2023. Відтак, граничний строк звернення з позовом АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» сплинув 02.12.2023 року, звернення позивача до суду відбулось 12.02.2024. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові у відповідності до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України.

Позивач, не погоджуючись із заявою відповідача, заперечує щодо застосування позовної давності до спірних правовідносин, оскільки приєднавшись до публічного Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом ТДВ «Шахта Білозерська» прийняло пропозицію (акцепт) в цілому, в тому числі, погодилось зі зміною строку позовної давності, який за умовами правочину становить один рік, позовна заява направлена до суду у межах цього строку.

Відповідно до статті 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до частини п`ятої статті 315 ГК України для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Приписами пункту 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Між тим, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 259 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено, що шляхом електронного повідомлення між Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» (Замовник) та Перевізником - Акціонерним товариством «Українська залізниця» 01.07.2020 укладено публічний Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №48-36028628/2020-0001, предметом якого, зокрема є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення.

У пункті 1.4. Договору встановлено, що надання послуг за Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / збирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів) (пункт 23 Статуту).

У червні 2023 року від ТДВ «Шахта Білозерська» по накладній №48515068 зі станції Добропілля Донецької залізниці на станцію Добротвір Львівської залізниці було прийнято до перевезення вагони з вантажем «Вугілля кам`яне». На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено контрольне зважування вагонів, яким встановлено перевищення маси вантажу у трьох вагонах у порівнянні з даними, наведеними у накладній, що зафіксовано у комерційному акті №450003/184/45 від 02.06.2023.

Відповідно до пункту 7.3. Договору строк позовної давності за вимогами Перевізника до Замовників, що випливають з правовідносин Сторін Договору, становить один рік.

Надавши оцінку викладеним обставинам та наведеним правовим нормам, суд дійшов висновку, що вимога позивача як перевізника до вантажовідправника про стягнення штрафу за невідповідність зазначеної у накладній маси відправленого вантажу фактичній, випливає з правовідносин сторін за Договором, оскільки залізнична накладна на перевезення вантажу оформлена на підставі і в межах Договору №48-36028628/2020-0001 від 01.07.2020, укладенням якого Сторони погодили збільшення строку позовної давності до одного року.

Подією, яка стала підставою для подання позову, є фіксація даного порушення у комерційному акті №450003/184/45, складеному 02.06.2023. Даний позов направлений суду 12.02.2024, тобто позов подано у межах строку позовної давності.

Посилання відповідача на правові висновки, які містяться в постановах Верховного суду від 20.08.2019 у справі № 911/418/18, Верховного суду України від 09.08.2017 у справі № 904/7033/16 (№ 3-658гс17), від 18.10.2017 у справі № 904/6847/16, не приймаються судом, оскільки правовідносини, що розглядаються у вказаних справах, не є подібними, у постановах констатується пропущення позивачем встановленого законом шестимісячного строку позовної давності, який не був збільшений згідно укладеного договору, на відміну від даної справи.»

Внаслідок наведеного, суд не вбачає підстав для застосування строку позовної даності до спірних правовідносин.

З клопотаннями про зменшення розміру штрафу, у порядку, що передбачений статтями 551 ЦК України та 233 ГК України відповідач до суду не звертався, тоді як саме відповідач повинен довести наявність обставин, які зумовлюють застосування зазначених норм. У суду відсутні докази на підтвердження наявності підстав для їх застосування за власною ініціативою.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, задовольняє позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 189 920, 00 грн в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Внаслідок задоволення позовних вимог у повному обсязі витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» про стягнення штрафу у розмірі 189 920, 00 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» (адреса місцезнаходження: 85013, Донецька область, місто Добропілля, місто Білозерське, вулиця Строїтельна, будинок 17, ідентифікаційний код 36028628) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (адреса місцезнаходження: Україна, 03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) штраф в сумі 189920,00 грн, судовий збір в сумі 3028,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду підписано 12.03.2025.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова