Решение № 125767480, 12.03.2025, Хозяйственный суд Донецкой области

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.03.2025 Справа №905/1547/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., за участі секретаря судового засідання Левкович Ю.Р., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Акціонерного товариства "Сенс Банк", м.Київ

до відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ АР ТРАНС", м.Маріуполь, Донецька область

до відповідача -2: ОСОБА_1 , м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення солідарно заборгованості в сумі 429331,40грн.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача -1: не з`явився

від відповідача -2: не з`явився

Суть справи:

Позивач, Акціонерне товариство "Сенс Банк", через підсистему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача -1 Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ АР ТРАНС" та відповідача -2 ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості в сумі 429331,40грн., з яких: 287056,60грн заборгованості за кредитом та 142274,80грн заборгованості за відсотками.

Позовні вимоги обгрунтовуються посиланням на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «СТ АР ТРАНС» як позичальником умов договору кредиту №MBОV02288 від 20.05.2021 в частині виконання обов`язку по сплаті кредиту. Також, за твердженнями позивача, у зв`язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «СТ АР ТРАНС» свого обов`язку по сплаті кредиту, у Акціонерного товариства «Сенс Банк» виникло право задовольнити свої вимоги також і за рахунок пред`явлення їх до поручителя ОСОБА_1 на підставі договору поруки №MBОV02288/1 від 20.05.2021, укладеного між Акціонерним товариством «Сенс Банк» і поручителем на забезпечення виконання кредитного договору №MBОV02288 від 20.05.2021.

Ухвалою від 12.12.2024 суд зобов`язував Державну міграційну службу України та Міністерство соціальної політики України надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача -2 фізичної особи ОСОБА_1 .

Листом від 17.12.2024 №8512/0/290/19 Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) повідомило, що станом на 17.12.2024 інформація про ОСОБА_1 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (ЄІБД ВПО), відсутня.

Державна міграційна служба України листом від 17.12.2024 №6.2-14497/6-24 повідомила про те, що за наявною в ДМС інформацією, місце проживання ОСОБА_1 , зареєстровано за адресою: вул.Котляревського, буд.31А, м.Маріуполь, Донецька область.

Ухвалою від 06.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.02.2025, визначено сторонам строки на вчинення процесуальних дій. Повідомлено сторін, зокрема, про те, що участь у підготовчому засіданні можлива виключно в режимі відеоконференції.

04.02.2025 через підсистему «Електронний суд» до суду від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі його представника та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою від 05.02.2025 підготовче засідання відкладено на 26.02.2025.

25.02.2025 через підсистему «Електронний суд» до суду від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі його представника та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою від 26.02.2025 за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні 12.03.2025.

11.03.2025 через підсистему «Електронний суд» до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Позовні вимоги підтримуються в повному обсязі.

Суд зазначає про неможливість надсилання на поштову адресу відповідачів копій ухвал суду в паперовому вигляді рекомендованим листом із повідомленням про вручення у зв`язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділеннями поштового зв`язку в м.Маріуполі, Донецької області в умовах воєнного стану, а також до електронних кабінетів в системі "Електронний суд" у зв`язку з їх відсутністю.

Крім того, суд зазначає про неможливість повідомлення відповідачів про розгляд справи телефонограмами, оскільки за номерами телефонів, які зазначені у позовній заяві та наявні в матеріалах справи, зв`язок не встановлено.

Електронні примірники ухвал суду, надіслані на електронні адреси відповідачів, зазначені у позовній заяві, доставлені на електронні адреси, про що в автоматизованій системі бази даних «Діловодство господарського суду» сформовано довідки «про доставку електронного листа».

Копії процесуальних документів також розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості сторін справи ознайомитись із судовими рішеннями. Крім того, на офіційному веб-сайті Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» у розділі "Новини" «Інше» розміщено відповідне повідомлення про наявність судового провадження у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ним вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідачів про розгляд справи.

Представник відповідача-1 свого представника в засідання суду не направив. Відповідач-2 в засідання суду також не з`явився, свого представника не направив.

При цьому суд зазначає, що явка учасників справи у судове засідання не була визнана обов`язковою.

Станом на теперішній час процесуальних позицій (відзивів, пояснень тощо) відповідачі не висловили (не надіслали). Будь-яких заяв, клопотань з процесуальних питань, а також щодо неможливості реалізації ними своїх процесуальних прав на подання власних позицій (відзивів, пояснень тощо) до суду не надходило.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представників позивача та відповідачів не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідачів за наявними матеріалами.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи та наявність в матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд

встановив:

20.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТ АР ТРАНС» (позичальник, відповідач-1 у справі) та Акціонерним товариством «Альфа-банк укладено додатковий договір про надання кредиту у формі овердрафт та заставу майнових прав на грошові кошти, розміщені на поточному рахунку, № НОМЕР_1 до договору на комплексне банківське обслуговування №39227070 від 20.02.2019 (далі - кредитний договір).

Згідно з пунктом 1 кредитного договору банк зобов`язується надати клієнту кредит у формі овердрафт, а клієнт зобов`язується сплатити проценти за користування овердрафтом, виконати інші умови цього договору та повернути банку заборгованість за овердрафтом у строки, встановлені цим договором овердрафту.

Сторонами погоджені такі умови надання кредиту у формі овердрафт:

-поточний рахунок, на який встановлюється ліміт овердрафту: № НОМЕР_2 ,

- максимальна сума ліміту овердрафту - 300000,00грн,

- дата повернення овердрафту 19.05.2022 (включно),

- розмір процентів за користування овердрафтом 18,2% річних, тип процентної ставки фіксована,

- розмір процентів від простроченої суми овердрафту (його частини) 18,2% річних, тип процентної ставки фіксована,

- максимальний строк наявності безперервної заборгованості 60 календарних днів;

- цільове призначення кредиту поповнення обігових котів, а також інші цілі, що не суперечать чинному законодавству України.

З метою забезпечення виконання відповідачем-1 ТОВ «СТ АР ТРАНС» зобов`язань за кредитним договором між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2 у справі) було укладено договір поруки №МВОV02288/1.

За умовами пунктів 1.1, 3.1 договору поруки поручитель поручається за виконання ТОВ «СТ АР ТРАНС» зобов`язань, що виникли на підставі додаткового договору про надання кредиту у формі овердрафт. Боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов`язків, передбачених пунктом 1.1 цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідно до пункту 3.2. договору поруки, передбачена пунктом 3.1. цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить повне або часткове невиконання обов`язків у встановлені основним договором та/або законодавством України строки (надалі «Прострочення виконання обов`язку»), зазначених у пункті 1.1. цього договору.

Згідно з пунктом 5.1. договору поруки, поручитель підтверджує, що він повністю ознайомлений з умовами основного договору та обов`язками боржника за ним, порука надана без мети отримання поручителем прибутку. Поручитель підтверджує, що він відмовився від права на оплату його послуг, наданих боржникові, і ця відмова є безумовною та безвідкличною.

Порука за цим договором припиняється через 4 (чотири) роки з дати набуття чинності цим договором (пункт 5.2. договору поруки).

Означені договори підписані сторонами без зауважень та заперечень.

Відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк», оформленого протоколом №2/2022 від 12.08.2022, змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк» та внесено зміни до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції.

В матеріалах справи наявний протокол №2/2022 від 18.08.2022 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» щодо зміни найменування та внесення змін до Статуту.

30.11.2022 були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Відповідно до статуту Акціонерне товариство «Сенс Банк» (позивач) є правонаступником усіх прав та обов`язків Акціонерного товариства «Альфа-Банк».

Як вбачається з виписки по рахунку позичальника № НОМЕР_2 за період з 20.05.2021 по 28.10.2024 відповідач-1 ТОВ «СТ АР ТРАНС» використовував кредитні кошти в межах наданого кредитного ліміту.

15.03.2022 сума заборгованості за кредитом у розмірі 287056,60грн. віднесена банком на прострочення. Оплату цієї заборгованості позичальник не здійснив.

Станом на 28.10.2024 банком обліковується заборгованість за кредитом у розмірі 287056,60грн.

За користування кредитом в період з 20.05.2021 по 27.10.2024 банком нараховано відсотки за ставкою 18,20% в загальній сумі 171829,69грн.

З матеріалів справи вбачається, що позичальником частково сплачено відсотки у загальному розмірі 29554,89грн.

Станом на 27.10.2024 банком обліковується заборгованість за відсотками в розмірі 142274,80грн (171829,69грн - 29554,89грн = 142274,80грн).

У зв`язку з порушенням відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором щодо своєчасної сплати кредиту та процентів, Акціонерне товариство «Сенс банк» звернулося до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ АР ТРАНС» та відповідача-2 ОСОБА_1 солідарно 429331,40грн, з яких: 287056,60грн - заборгованість за тілом кредиту, 142274,80грн - заборгованість за процентами.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд виходить з такого:

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Статтею 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За приписами частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Спірні правовідносини є господарськими та врегульовані кредитним договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом (Кредит) і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок (частина 3 статті 1049 ЦК України).

Частиною 1 статті 1048 ЦК України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України врегульовано, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (далі - Положення), затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, встановлені основні вимоги щодо бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.

Пунктами 41-43, 57, 60, 62 Положення передбачено, що операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують, зокрема, за змістом на касові та меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору позивач відкрив відповідачу кредитний рахунок та здійснив його кредитування в межах суми ліміту 300000,00грн, що підтверджується банківською випискою по вказаному рахунку з 20.05.2021 по 28.10.2024.

Факт отримання означених грошових коштів позичальником не спростовано.

За умовами кредитного договору максимальний строк наявності безперервної заборгованості 60 календарних днів, дата повернення овердрафту 19.05.2022 (включно).

Однак в порушення умов договору, позичальник свої зобов`язання не виконав.

У зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів виникла заборгованість за кредитом у розмірі 287056,60грн, яка віднесена банком на прострочення 15.03.2022. Оплату цієї заборгованості позичальник не здійснив.

Суду не надано жодних належних та допустимих у контексті норм ГПК України доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості по кредиту перед АТ «Сенс Банк» в означеному розмірі. Матеріали справи не містть жодних заперечень щодо наявності спірної заборгованості.

Отже позивачем доведено факт надання відповідачу-1 кредиту та наявність заборгованості за кредитним договором у розмірі 287056,60грн.

Перевіривши розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 287056,60грн.

Також позивачем нараховані проценти за користування кредитом у сумі 142274,40грн за період з 20.05.2021 по 27.10.2024 включно (з урахуванням оплат в загальній сумі 29554,89грн), як зазначено у розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитом.

Щодо вказаних вимог суд виходить з такого.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною 1 статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч.1 ст.1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, встановлені у статті 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною 2 статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст.1048 ЦК України і охоронна норма ч.2 ст.625 ЦК України не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст.1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.

З огляду на наведене, суд відхиляє доводи позивача про те, що він має право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

Враховуючи вищевикладене, а також погоджені сторонами умови кредитного договору, закінчення строку кредитної лінії 19.05.2022 (пункт 5 Умов надання кредиту у формі овердрафт, що визначені в пункті 2 кредитного договору), право АТ «Сенс банк» на здійснення нарахування відсотків за користування кредитом припинилося 20.05.2022.

Здійснивши власний розрахунок відсотків за користування кредитом, з урахуванням здійсненої повної оплати нарахованих процентів за період з 21.05.2021 по 31.01.2022 та часткової оплати за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 (залишок за цей період 3265,22грн), суд дійшов висновку про наявність заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 14716,08грн., а саме за період з 01.02.2022 по 19.05.2022 включно (за користування кредитом у межах строку кредитування).

Відсотків річних на підставі статті 625 ЦК України за змістом позовної заяви банком не заявлено.

Статтею 541 ЦК України врегульовано, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (частина 1 статті 543 ЦК України).

Положеннями статті 553 ЦК України врегульовано, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч.1). Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі (ч.2). Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ч.3).

За приписами частин 1, 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У пункті 5.9 договору поруки погоджено, що банк у будь-який день, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за основним договором, має право стягнути заборгованість за основним договором будь-яким способом, без попередження поручителя та/або боржника та без надання для них будь-якого строку на добровільну сплату простроченої заборгованості за основним договором.

Таким чином, у відповідачів 1, 2 виникло солідарне зобов`язання щодо сплати заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом.

Відповідачі не надали доказів оплати заборгованості за кредитом в розмірі 287056,60грн. та заборгованості за процентами в розмірі 14716,08грн (всього 301772,68грн). Заперечень проти позову відповідачі також не надали.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.

Розподіл судових витрат:

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, а також те, що причиною виникнення спору є порушення відповідачами грошових зобов`язань, суд дійшов висновку про покладення на позивача та відповідачів 1, 2 судового збору за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за розгляд позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 5151,99грн.

Оскільки солідарне стягнення судових витрат законодавством не передбачено, та підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача витрати по сплатиі судового збору в сумі 3621,28грн в рівних частинах по 1810,64грн.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до відповідача -1 Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ АР ТРАНС" та відповідача -2 ОСОБА_1 , про стягнення солідарно заборгованості в розмірі 429331,40грн, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ АР ТРАНС" (87506, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Котляревського, будинок 31-А; код ЄДРПОУ: 39227070) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714) заборгованість за кредитом в сумі 287056,60грн та заборгованості за відсотками в сумі 14716,08грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ АР ТРАНС" (87506, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Котляревського, будинок 31-А; код ЄДРПОУ: 39227070) на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714) витрати по оплаті судового збору в сумі 1810,64грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714) витрати по оплаті судового збору в сумі 1810,64грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано 12.03.2025.

Суддя М.О. Лейба